Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥альн≥ ≥нститути, њх види ≥ функц≥њ у сусп≥льств≥




—оц≥альний ≥нститут Ц в≥дносно ст≥йка модель повед≥нки людей ≥ орган≥зац≥й, що ≥сторично склалас€ у певн≥й сфер≥ життЇд≥€льност≥ сусп≥льства.

—оц≥альн≥ ≥нститути, дають змогу створити м≥цну ≥ ст≥йку систему в≥дносин м≥ж людьми у складному сусп≥льному середовищ≥, сформувати соц≥альний пор€док, необх≥дний дл€ задоволенн€ об'Їктивних потреб щодо безпеки, збереженн€ умов матер≥ального житт€, соц≥альних благ, ц≥нностей культури тощо.

–иси соц≥альних ≥нститут≥в:

Ч соц≥альн≥ ≥нститути Ї комплексом формальних ≥ неформальних правил повед≥нки, принцип≥в, культурних норм, €к≥ регулюють р≥зн≥ сфери д≥€льност≥ ≥ндив≥д≥в у сусп≥льств≥ (сферу економ≥ки, пол≥тики, осв≥ти) ≥ обмежують вчинки людей в≥дпов≥дно до сусп≥льних ≥нтерес≥в;

Ч соц≥альн≥ ≥нститути охоплюють певну сукупн≥сть людей та установ, €к≥ покликан≥ вир≥шувати важлив≥ дл€ розвитку сусп≥льства завданн€.

≤нституц≥ал≥зац≥€ Ц процес виникненн€ ≥ становленн€ соц≥альних ≥нститут≥в €к ключових структурних елемент≥в сусп≥льства. як ≥ будь-€кий ≥нший складний сусп≥льний процес, ≥нституц≥ал≥зац≥€ Ї тривалою ≥ поступовою.

”мови зд≥йсненн€ ≥нституц≥ал≥зац≥њ:

1. ќб'Їктивна потреба, усв≥домлювана в сусп≥льств≥ €к загальнозначуща, загальносоц≥альна.

2. Ќа€вн≥сть особливого, притаманного конкретному ≥нституту культурного середовища (субкультури) Ц системи ц≥нностей, соц≥альних норм ≥ правил.

3. Ќа€вн≥сть необх≥дних ресурс≥в (матер≥альних, ф≥нансових, трудових, орган≥зац≥йних), €к≥ сусп≥льство повинне стаб≥льно поповнювати шл€хом кап≥таловкладень у них та п≥дготовкою кадр≥в.

¬иди соц≥альних ≥нститут≥в:

Ч економ≥чн≥ (власн≥сть, грош≥, банки, господарськ≥ об'Їднанн€ р≥зного типу) Ч забезпечують виробництво ≥ розпод≥л сусп≥льного багатства, регулюють грошовий об≥г;

Ч пол≥тичн≥ (держава, ¬ерховна –ада, суд, прокуратура) Ч пов'€зан≥ з встановленн€м, виконанн€м ≥ п≥дтриманн€м певноњ форми пол≥тичноњ влади, збереженн€м ≥ в≥дтворенн€м ≥деолог≥чних ц≥нностей;

Ч культурн≥ (виховн≥) (наука, осв≥та, с≥м'€, рел≥г≥€, р≥зн≥ творч≥ установи) Ч спри€ють засвоЇнню ≥ в≥дтворенню культурних, соц≥альних ц≥нностей, соц≥ал≥зац≥њ ≥ндив≥д≥в;

Ч соц≥альн≥ Ц орган≥зовують добров≥льн≥ об'Їднанн€, регулюють повс€кденну соц≥альну повед≥нку людей, м≥жособист≥сн≥ стосунки.

Ч ≥нститути стратиф≥кац≥њ Ц визначають розм≥щенн€ позиц≥й ≥ ресурс≥в.

 

«а критер≥Їм способу регулюванн€ повед≥нки людей у межах певних ≥нститут≥в вид≥л€ють формальн≥ та неформальн≥ соц≥альн≥ ≥нститути.

‘ормальн≥ соц≥альн≥ ≥нститути: засновують свою д≥€льн≥сть на ч≥тких принципах (правових актах, законах, указах, регламентах, ≥нструкц≥€х), зд≥йснюють управл≥нськ≥ й контрольн≥ функц≥њ на п≥дстав≥ санкц≥й, пов'€заних ≥з заохоченн€м ≥ покаранн€м (адм≥н≥стративним ≥ крим≥нальним). ƒо таких ≥нститут≥в належать держава, арм≥€, школа тощо.

Ќеформальн≥ соц≥альн≥ ≥нститути: не мають ч≥ткоњ нормативноњ бази, тобто взаЇмод≥€ у межах цих ≥нститут≥в не закр≥плена формально. —оц≥альний контроль у таких ≥нститутах встановлюЇтьс€ за допомогою норм, закр≥плених у громадськ≥й думц≥, традиц≥€х, звича€х. ƒо них в≥днос€ть р≥зн≥ культурн≥ ≥ соц≥альн≥ фонди, об'Їднанн€ за ≥нтересами тощо.

‘ункц≥њ соц≥альних ≥нститут≥в:

Ч регул€тивна функц≥€ (пол€гаЇ у регулюванн≥ за допомогою норм, правил повед≥нки, санкц≥й д≥й ≥ндив≥д≥в у межах соц≥альних в≥дносин (забезпечуЇтьс€ виконанн€ бажаних д≥й ≥ усуненн€ небажаноњ повед≥нки);

Ч функц≥€ в≥дтворенн€, безперервност≥ сусп≥льних в≥дносин (пол€гаЇ у передаванн≥ досв≥ду, ц≥нностей, норми культури з покол≥нн€ в покол≥нн€).

Ч ≥нтегративна функц≥€ (пол€гаЇ у згуртуванн≥ прагнень, д≥й, в≥дносин ≥ндив≥д≥в, що забезпечуЇ соц≥альну стаб≥льн≥сть сусп≥льства);

Ч комун≥кативна функц≥€ (пол€гаЇ у забезпеченн≥ зв'€зк≥в, сп≥лкуванн≥, взаЇмод≥њ м≥ж людьми за рахунок певноњ орган≥зац≥њ њх сп≥льноњ життЇд≥€льност≥).

 р≥м цих функц≥й соц≥альн≥ ≥нститути можуть виконувати конкретн≥ економ≥чн≥, управл≥нськ≥, пол≥тичн≥ та ≥нш≥ функц≥њ, €к≥ бувають €вними та латентними.

явн≥ (формальн≥) функц≥њ Ц заф≥ксован≥ в нормативних документах, усв≥домлен≥ й прийн€т≥ причетними до певного ≥нституту людьми, п≥дконтрольн≥ сусп≥льству. ƒо €вних функц≥й ≥нституту осв≥ти можна в≥днести набутт€ грамотност≥, профес≥йну соц≥ал≥зац≥ю тощо.

Ћатентн≥ (прихован≥) функц≥њ Ц Ї оф≥ц≥йно неза€вленими, але насправд≥ зд≥йснюютьс€. Ћатентною функц≥Їю ≥нституту осв≥ти Ї, наприклад, так звана Ђсоц≥альна селекц≥€ї, що ви€вл€Їтьс€ у закр≥пленн≥ й дос€гненн≥ через систему осв≥ти (ел≥тарн≥ престижн≥ вузи, €к≥ дають затребувану профес≥йну квал≥ф≥кац≥ю) соц≥альноњ нер≥вност≥. ≤нколи €вн≥ та латентн≥ функц≥њ можуть зб≥гатис€, але за њх розб≥жност≥ виникаЇ нестаб≥льн≥сть, нав≥ть дезорган≥зац≥€ сусп≥льства.

ќсновн≥ чинники функц≥ональност≥ соц≥ального ≥нституту:

Чна€вн≥сть соц≥альних норм, припис≥в, €к≥ регулюють повед≥нку людей;

Ч≥нтеграц≥€ ≥нституту в соц≥альну систему сусп≥льства, що забезпечуЇ йому п≥дтримку самого сусп≥льства;

Чможлив≥сть зд≥йснювати соц≥альний контроль за дотриманн€м норм повед≥нки;

Чна€вн≥сть матер≥альних засоб≥в та умов дл€ п≥дтримки д≥€льност≥ ≥нституту.

ќсновн≥ чинники дисфункц≥йност≥ соц≥ального ≥нституту:

Чнев≥дпов≥дн≥сть ≥нституту конкретним потребам сусп≥льства (неч≥тк≥сть ≥нституц≥ональноњ д≥€льност≥);

Чрозмит≥сть, невизначен≥сть функц≥й, вироджуванн€ њх у символ≥чн≥, неспр€мован≥ на дос€гненн€ рац≥ональних ц≥лей;

Чзниженн€ авторитету соц≥ального ≥нституту в сусп≥льств≥;

Ч персонал≥зац≥€ д≥€льност≥ ≥нституту, €ка означаЇ, що в≥н перестаЇ д≥€ти в≥дпов≥дно до об'Їктивних потреб, зм≥нюЇ своњ функц≥њ залежно в≥д ≥нтерес≥в окремих людей, њх особистих рис.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

 

1. Ѕаран≥вський ј.ќ. —оц≥олог≥€.  урс лекц≥й. Ц  .: ÷ентр навч. л≥тератури, 2005. Ц 328 с. (—. 125-188).

2. √ерасимчук ј.ј., ѕалеха ё.≤., Ўи€н ќ.ћ. —оц≥олог≥€: Ќавч. пос≥бник. Ц  .: ¬ид-во ™вроп. ун-ту, 2003. Ц 246 с. (—. 44-68).

3. ƒворецька √.¬. —оц≥олог≥€: Ќавч. пос≥бник. Ц ¬ид. 2-ге, перероб. ≥ доп. Ц  .:  Ќ≈”, 2002. Ц 472 с. (—. 121-211).

4. Ћукашевич ћ.ѕ., “уленков ћ.¬. —оц≥олог≥€. «агальний курс: ѕ≥дручник. Ц  .:  аравела, 2004. Ц 456 с. (—. 79-125; 145-161).

5. ѕавл≥ченко ѕ.ѕ., Ћитвиненко ƒ.ј. —оц≥олог≥€. Ќавч. пос≥бник. Ц  .: Ћ≥бра, 2002. Ц 256 с. (—. 54-116).

6. ѕримуш ћ.¬. «агальна соц≥олог≥€. Ќавч. пос≥бник. Ц  .: ¬ƒ Ђѕрофес≥оналї, 2004. Ц 592 с. (—. 199-234; 284-322; 382-416).

7. —≥рий ™.¬. —оц≥олог≥€: загальна теор≥€, ≥стор≥€ розвитку, спец≥альн≥ та галузев≥ теор≥њ / Ќавч. пос≥бник. Ц  .: јт≥ка, 2004. Ц 480 с. (—. 44-123).

8. —оц≥олог≥€: курс лекц≥й. Ќавч. пос≥бник дл€ студент≥в вищих навч. заклад≥в / «а ред. ¬.ћ.ѕ≥ч≥. 3-тЇ виданн€, стереотипне. Ћьв≥в: ЂЌовий св≥т-2000ї, 2003. Ц 312 с. (—. 74-121).

9. —оц≥олог≥€: Ќавч. пос≥бник / «а ред. —.ќ.ћакеЇва. Ц 2-ге вид., випр. ≥ доп. Ц  .: “-во Ђ«нанн€ї,  ќќ, 2003. Ц 455 с. (—. 130-184).

10. —оц≥олог≥€: ѕ≥дручник / «а заг. редакц≥Їю проф. јндрущенка, проф. ћ.√орлача. Ц ’арк≥вЦ ињв, 1998. Ц 624 с. (—. 178-258).

11. —оц≥олог≥€: ѕ≥дручник дл€ студент≥в вищих навч. заклад≥в / «а ред. ¬.√.√ород€ненка. Ц  .: Ђјкадем≥€ї, 2003. Ц 560 с. (—. 113-184).

12. —оц≥олог≥€: терм≥ни, пон€тт€, персонал≥њ. Ќавчальний словник-дов≥дник. ”кладач≥ ¬.ћ.ѕ≥ча, ё.¬.ѕ≥ча, Ќ.ћ.’ома та ≥н. / «а заг. ред. ¬.ћ.ѕ≥ч≥. Ц  .: Ђ аравелаї, Ћьв≥в: ЂЌовий св≥т 2000ї, 2002. Ц 480 с.

13. „ерниш Ќ. —оц≥олог≥€.  урс лекц≥й. Ц Ћьв≥в:  альвар≥€, 2003. Ц 544 с. (—. 140-158).

14. ёр≥й ћ.‘. —оц≥олог≥€: п≥дручник дл€ студент≥в вищих навч. заклад≥в. Ц  .: ƒакор, 2004. Ц 552 с. (—. 137-341).

 

“≈ћј 4

ќ—ќЅ»—“≤—“№ ¬ —»—“≈ћ≤ —ќ÷≤јЋ№Ќ»’ «¬Тя« ≤¬

 

 

1. ‘≥лософсько-соц≥олог≥чне розум≥нн€ особистост≥

2. —оц≥олог≥чна структура особистост≥ та њњ компоненти

3. —оц≥олог≥чн≥ типи особистост≥

4. —татусний наб≥р особистост≥

5. —оц≥альн≥ рол≥ особистост≥

6. —оц≥ал≥зац≥€ особистост≥

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 660 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1353 - | 1272 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.