Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ипи ≥ тенденц≥њ розвитку сусп≥льства




—усп≥льство Ц сукупн≥сть ус≥х засоб≥в взаЇмод≥њ та форм об'Їднанн€ людей, що склалис€ ≥сторично, мають сп≥льну територ≥ю, загальн≥ культурн≥ ц≥нност≥ та соц≥альн≥ норми, характеризуютьс€ соц≥окультурною ≥дентичн≥стю њњ член≥в.

ƒо найхарактерн≥ших сутн≥сних рис сусп≥льства належать:

Чсп≥льн≥сть територ≥њ проживанн€ людей, що взаЇмод≥ють м≥ж собою;

Чц≥л≥сн≥сть ≥ стал≥сть (Їдине ц≥ле);

Чздатн≥сть п≥дтримувати та в≥дтворювати високу ≥нтенсивн≥сть внутр≥шн≥х зв'€зк≥в;

Чпевний р≥вень розвитку культури, система норм ≥ ц≥нностей, покладених в основу соц≥альних зв'€зк≥в м≥ж людьми;

Чавтономн≥сть та самодостатн≥сть, самов≥дтворенн€, саморегулюванн€, саморозвиток.

–озмежовуючи категор≥њ Ђсусп≥льствої, Ђдержаваї, Ђкрањнаї, сл≥д виходити з того, що Ђкрањнаї Ц пон€тт€, €ке Ї переважно географ≥чною характеристикою частини нашоњ планети, а Ђдержаваї Ц категор≥€, що в≥дображаЇ пол≥тичний стан ц≥Їњ частини. —п≥вв≥дношенн€ м≥ж даними категор≥€ми визначаЇ типолог≥зац≥ю сусп≥льств.

“иполог≥зац≥€ сусп≥льств Ц це класиф≥кац≥€ сусп≥льств на основ≥ визначенн€ найважлив≥ших ≥ найсуттЇв≥ших ознак, типових рис, €к≥ в≥др≥зн€ють одн≥ сусп≥льства в≥д ≥нших.

«алежно в≥д критер≥њв соц≥ологи по-р≥зному визначали типи сусп≥льств.

Ѕеручи за головну ознаку писемн≥сть, њх под≥л€ли на писемн≥ та дописемн≥.

Ќ≥мецький соц≥олог ‘ердинанд “ьонн≥с (1855-1936) з огл€ду на на€вн≥сть ≥ стан промислового виробництва, класиф≥кував њх на традиц≥йне (допромислове) та промислове.

јмериканськ≥ соц≥ологи √.Ћенск≥ та ƒж.Ћенск≥, розр≥зн€ючи сусп≥льства за головним способом здобутт€ засоб≥в до ≥снуванн€, виокремлюють:

1. —усп≥льство мисливц≥в ≥ збирач≥в. (соц≥альне житт€ орган≥зоване на основ≥ родинних зв'€зк≥в, ус≥м править вождь).

2. —ад≥внич≥ сусп≥льства (основою соц≥альноњ структури сусп≥льства Ї родинн≥ зв'€зки, њх система пом≥тно розвинут≥ша, складн≥ша).

3. јграрне сусп≥льство (розвиток торг≥вл≥, ремесел, зародженн€ держави, система родинних зв'€зк≥в перестаЇ бути основою соц≥альноњ структури сусп≥льства).

4. ѕромислов≥ сусп≥льства (використанн€ у виробничих ц≥л€х наукових знань, значного додаткового продукту, розвитку системи державного управл≥нн€).

«астосуванн€ цього критер≥ю ≥ншими соц≥ологами передбачаЇ, кр≥м перших трьох, ≥ндустр≥альне та пост≥ндустр≥альне сусп≥льства.

Ѕеручи за основу ц≥нн≥сн≥ критер≥њ, соц≥олог ƒ.–≥сман вид≥л€Ї так≥ типи сусп≥льства:

1. “радиц≥йне сусп≥льство (≥ндив≥ди керуютьс€ традиц≥йними ц≥нност€ми).

2. —усп≥льство, кероване зсередини (повед≥нку ≥ндив≥д≥в визначають особист≥ ц≥нност≥, що актив≥зуЇ ≥ндив≥дуальн≥сть, посилюЇ виб≥р, самост≥йн≥сть р≥шень, власну точку зору).

3. —усп≥льство, кероване ззовн≥ (≥ндив≥д у такому сусп≥льств≥ спр€мовуЇ та оц≥нюЇ свою д≥€льн≥сть, ор≥Їнтуючись на оц≥нки колег, друз≥в, сус≥д≥в, громадську думку).

–озвинен≥сть управл≥нн€ ≥ ступ≥нь соц≥ального розшаруванн€ розмежовують сусп≥льства на просте ≥ складне.

1. ѕросте сусп≥льство (у такому сусп≥льств≥ не ≥снуЇ б≥дних ≥ багатих, кер≥вник≥в ≥ п≥длеглих. ќсновн≥ його характеристики: соц≥альна, економ≥чна, пол≥тична р≥вн≥сть, низький р≥вень розпод≥лу прац≥ та розвитку техн≥ки, невелик≥ територ≥альн≥ розм≥ри, незначна чисельн≥сть, пр≥оритет кровних зв'€зк≥в).

2. —кладне сусп≥льство (сформувалос€ з виникненн€м та нагромадженн€м додаткового продукту, розвитком позааграрних виробництв, зосередженн€м людей у м≥стах, розвитком торг≥вл≥, передус≥м зовн≥шньоњ.  ласове розшаруванн€ в ньому зумовило перех≥д в≥д звичаЇвого права до юридичних закон≥в. « виникненн€м писемност≥ стали окреслюватис€ контури ел≥тарноњ культури. ≈волюц≥€ такого сусп≥льства, утвердженн€ держави уможливили реал≥зац≥ю масштабних сусп≥льних проект≥в (розвиток засоб≥в комун≥кац≥њ тощо).

’арактерним дл€ соц≥олог≥њ Ї розпод≥л сусп≥льства на традиц≥йне та ≥ндустр≥альне. ¬ основ≥ ц≥Їњ типолог≥њ лежить критер≥й способу здобутт€ засоб≥в ≥снуванн€.

ѕротосусп≥льство (полюванн€ та збиранн€);

“радиц≥йне або до≥ндустр≥альне аграрне сусп≥льство (зародженн€ тваринництва, землеробства, утворенн€ держави);

≤ндустр≥альне сусп≥льство (використанн€ наукових знань у виробничих технолог≥€х, використанн€ нових джерел енерг≥њ, дозвол€Ї машинам використовувати ту роботу, €ку до того було покладено на людей ≥ тварин).

ѕост≥ндустр≥альне сусп≥льство (переважанн€ не промисловост≥, а ≥нформатики, ≥нформац≥йно-комп'ютерних технолог≥й та сфери обслуговуванн€).

 .ћаркс за способом виробництва, виробничих в≥дносин ≥ класовоњ структури вид≥лив перв≥снообщинну, рабовласницьку, феодальну, кап≥тал≥стичну, комун≥стичну сусп≥льно-економ≥чн≥ формац≥њ.

” 60-т≥ рр. XX ст. ”.–остоу вид≥лив так≥ типи сусп≥льства: традиц≥йне (аграрне), перех≥дне, промислове, зр≥ле (≥ндустр≥альне), масового споживанн€.

«а пол≥тичними режимами сусп≥льства под≥л€ють на демократичне, авторитарне, тотал≥тарне;

«а пан≥вною рел≥г≥Їю Ц на христи€нське, мусульманське.

ћодерн≥зац≥€ Ц процес соц≥альних зм≥н, що в≥дбуваЇтьс€ впродовж пер≥оду переходу сусп≥льства в≥д до≥ндустр≥ал≥зованоњ до ≥ндустр≥ал≥зованоњ форми житт€.

ћодерн≥зац≥€ Ц це приклад одного з найб≥льш значних соц≥альних зрушень. ¬она охоплюЇ кардинальн≥ зм≥ни соц≥альних ≥нститут≥в та способу житт€ людей. њњ основою виступаЇ розвиток та поширенн€ культури Ђмодерн≥т≥ї: ринкових в≥дносин, рац≥ональних ц≥нностей, розрахунку та ор≥Їнтац≥њ на грошовий усп≥х, б≥знес, систему загальнолюдських ц≥нностей.

«а умов модерн≥зац≥њ на перший план висуваютьс€ технолог≥чн≥ та економ≥чн≥ тенденц≥њ у розвитку сусп≥льства:

Ц перех≥д в≥д простих традиц≥йних метод≥в виробництва (ткацтво вручну) до використанн€ наукових знань та технолог≥й (впровадженн€ у виробництво механ≥чних ткацьких станк≥в);

Ц у с≥льському господарств≥ перех≥д в≥д вирощуванн€ на невеликих земельних д≥л€нках всього необх≥дного дл€ власного споживанн€ до створенн€ комерц≥йних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств у широкому обс€з≥. ÷е передбачаЇ оплату за врожай на€вними грошима, куп≥влю нес≥льськогосподарськоњ продукц≥њ на ринку, використанн€ прац≥ найманих роб≥тник≥в;

Ц в промисловост≥ Ц зам≥на прац≥ з використанн€м сили тварин ≥ людей працею машин, зам≥сть плуг≥в з волами Ц трактори, €кими управл€ють найман≥ роб≥тники;

Ц урбан≥зац≥ю (≥сторичний процес п≥двищенн€ рол≥ м≥ст в сусп≥льному житт≥);

Ц вплив на сусп≥льство нерел≥г≥йиих ≥деолог≥й (комун≥зм, нац≥онал≥зм);

Ц втрата с≥м'Їю своЇњ Ђвиробничоњї функц≥њ. –одинн≥ групи розпадаютьс€ на маленьк≥, нуклеарн≥ с≥мТњ. ќсновою шлюбу стаЇ особистий виб≥р, а не вимоги батьк≥в;

Ц п≥двищенн€ р≥вн€ грамотност≥ населенн€, формуванн€ оф≥ц≥йних навчальних заклад≥в;

Ц виникненн€ нових форм адм≥н≥стративноњ орган≥зац≥њ (бюрократ≥њ, що повТ€зан≥ ≥з державною службою).

¬с≥ ц≥ зм≥ни ≥ багато ≥нших в≥дбуваютьс€ в процес≥ модерн≥зац≥њ сусп≥льства.

 

¬≥дм≥нност≥ м≥ж до≥ндустр≥альним, ≥ндустр≥альним та пост≥ндустр≥альним сусп≥льствами

≤ндикатор ƒо≥ндустр≥альна фаза ≤ндустр≥альна фаза ѕост≥ндустр≥альна фаза
       
ѕринцип, що управл€Ї розвитком “радиц≥онал≥зм ≈коном≥чний р≥ст ќсв≥та
√оловний сектор виробництва «агот≥вл€ сировини ќбробка ѕослуги
√оловний контингент робочоњ сили —ел€нин, зайн€тий освоЇнн€м природного середовища –об≥тник, зайн€тий переробкою матер≥ал≥в —лужбовець, що працюЇ з ≥нформац≥Їю, символами, знанн€ми
√оловна виробнича одиниц€ –одина «авод, фабрика, п≥дприЇмство ƒосл≥дницький ≥нститут, оф≥с
“ехнолог≥€ –учна прац€ ћехан≥зована технолог≥€ ≤нтелектуальна технолог≥€
—тратег≥чний ресурс ѕродукти харчуванн€, сировина –еальний кап≥тал ќсв≥та, розумовий кап≥тал
–уш≥йна сила ѕриродн≥ ресурси, ф≥зична сила —творена енерг≥€ ≤нформац≥€, обробка знань
”правл≥нська група, що об'ЇднуЇ ресурси √осподар, володар, хаз€њн ѕрофес≥йний кер≥вник, п≥дприЇмець ƒосл≥дник, спец≥ал≥ст, пров≥дний адм≥н≥стратор
—уб'Їкти соц≥альноњ комун≥кац≥њ ЋюдинаЦприрода ЋюдинаЦмашина ЋюдинаЦлюдина
ѕерспектива часу —пр€мован≥сть у минуле јдаптац≥€ до сучасност≥ —пр€мован≥сть у майбутнЇ, прогнозуванн€
¬ищий р≥вень потреб ќсновн≥ побутов≥ потреби —оц≥альн≥ потреби ѕотреби у знанн€х, самореал≥зацњ≥
ћетод, €кий управл€Ї р≥шенн€м «доровий глузд, Ђметод спроб ≥ помилокї, досв≥д ƒосл≥дженн€, емп≥ризм ћодель, теоретична база прийн€тт€ р≥шень

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 402 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2367 - | 1953 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.