Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ патоф≥з≥олог≥њ




 

“ипове “ѕ характеризуЇтьс€ великоампл≥тудними хвил€ми F-негативноњ пол€рност≥ у в≥дведенн€х II, III, AVF з частотою 220-320 на хвилину. ¬ цьому випадку циркул€ц≥€ петл≥ зворотного входу збудженн€ в правому передсерд≥ в≥дбуваЇтьс€ проти годинниковоњ стр≥лки навколо тристулкового клапана (кран≥о-каудальний напр€мок). ƒаний вар≥ант зустр≥чаЇтьс€ у 90-95% випадк≥в “ѕ (мал. 1).

ƒругий вар≥ант типового “ѕ характеризуЇтьс€ на€вн≥стю позитивних хвиль F y нижн≥х стандартних в≥дведенн€х. ¬ цьому випадку повторний вх≥д збудженн€ в≥дбуваЇтьс€ в протилежному напр€мку Ц за годинниковою стр≥лкою.

 ритичною зоною спов≥льненого проведенн€ петл≥ р≥ентр≥ в обох випад≠ках Ї зона м≥ж нижньою порожнинною веною (Ќѕ¬) ≥ септальною стулкою тристулкового клапана (“ ) Ц так званий ≥стмус, в м≥сц≥ €кого дл€ ради≠кального усуненн€ “ѕ може зд≥йснюватись катетерна рад≥очастотна абл€ц≥€ ( –ј). —творенн€ л≥н≥њ безперервного пошкодженн€ м≥ж Ќѕ¬ та “  забез≠печуЇ усуненн€ “ѕ ≥ робить неможливим рух макрор≥ентр≥ “ѕ довкола “ .

ѕри ≥стмус-залежних типах “ѕ (95% вс≥х тип≥в “ѕ) методом вибору сьогодн≥ Ї  –ј.

ќкрему форму €вл€Ї поЇднанн€ ‘ѕ ≥ “ѕ. ‘ѕ зустр≥чаЇтьс€ у 10-30% хворих з “ѕ. ” 10-20% випадк≥в в пац≥Їнт≥в з ‘ѕ, €к≥ приймають антиаритм≥чн≥ препарати ≤ класу ≥ ам≥одарон, виникаЇ “ѕ, €ке ран≥ше не реЇструвалось, рефрактерне до медикаментозноњ терап≥њ ≥ коригуЇтьс€ лише немедикаментозними методами.

 

ћал.1. ÷иркул€ц≥€ зворотного входу збудженн€ при “ѕ проти годинниковоњ стр≥лки.

 

 

____________________

ѕрим≥тки.

ј Ц латеральний перешийок, Ѕ Ц септальний перешийок, ¬ѕ¬ Ц верхн€ порожниста вена, Ќѕ¬ Ц нижн€ порожниста вена,  — Ц коронарний синус, Ћ¬ Ц легенев≥ вени.

 

 

 л≥н≥чн≥ про€ви

 

“ѕ Ї значною кл≥н≥чною проблемою в звТ€зку з тим, що у частини хворих з “ѕ можуть виникати тромбоембол≥чн≥ ускладненн€, особливо при поЇднанн≥ з ‘ѕ. ѕри хрон≥чному переб≥гу “ѕ може виникати або посилюватись серцева недостатн≥сть (Фтах≥кард≥ом≥опат≥€Ф). ѕереб≥г симптомний, хвор≥ часто скаржатьс€ на б≥ль в грудн≥й кл≥тин≥, ≥нколи виникають синкопальн≥ стани.

 

ƒ≥агноз

 

¬ б≥льшост≥ випадк≥в “ѕ, так само €к ‘ѕ, д≥агностують за поверхневою ≈ √. Ќайб≥льш поширеним електрокард≥о- граф≥чним вар≥антом “ѕ Ї типове “ѕ (негативн≥ хвил≥ F в II, III, AVF) з частотою скорочень передсердь 260-320 на хвилину та проведенн€м на шлуночки 2:1-4:1. ” де€ких випадках дл€ кращоњ в≥зуал≥зац≥њ зубц≥в F необх≥дно використовувати вагусн≥ проби або фармаколог≥чн≥ препарати, €к≥ спов≥льнюють ј¬-проведенн€ (аденозинтрифосфат внутр≥шньовенно 3-6 мг, верапам≥л внутр≥шньовенно 5-10 мг). ” випадку регул€рноњ тах≥кард≥њ з частотою 140-150 на хвилину передус≥м необх≥дно виключити можлив≥сть “ѕ. ” сумн≥вних випадках необх≥дно зареЇструвати стравох≥дну або ендокард≥альну електрограми.

 

Ћ≥куванн€

 

Ћ≥куванн€ “ѕ передбачаЇ:

1) ¬≥дновленн€ синусового ритму шл€хом застосуванн€ антиаритм≥чних препарат≥в, електро≥мпульсноњ терап≥њ, черезстравох≥дн≥й електрокард≥остимул€ц≥њ.

2) ѕроф≥лактичний прийом антиаритм≥чних засоб≥в дл€ запоб≥ганн€ рецидивам “ѕ.

3)  атетерну рад≥очастотну абл€ц≥ю дл€ радикального усуненн€ анатом≥чного субстрату “ѕ.

¬≥дновленн€ синусового ритму. ќптимальна тактика в≥дновленн€ серце≠вого ритму залежить в≥д кл≥н≥чного стану хворого. ѕри виражених гемодинам≥чних порушенн€х перевагу надають черезстравох≥дн≥й електрокард≥остимул€ц≥њ або електро≥мпульсн≥й терап≥њ. ≈фективн≥сть внутр≥шньовенного вве≠денн€ антиаритм≥чних засоб≥в дл€ припиненн€ “ѕ невелика ≥ в середньому не перевищуЇ 20-30%. ” зах≥дних крањнах останн≥м часом дл€ припиненн€ “ѕ використовують ≥бутил≥д (блокатор кал≥Ївих канал≥в), ефективн≥сть €кого дос€гаЇ 60%.

јнтиаритм≥чн≥ препарати при л≥куванн≥ напад≥в “ѕ призначають з метою:

-1. «ниженн€ „—— (β-адреноблокатори, кальц≥Їв≥ антагон≥сти, д≥гоксин та њх поЇднанн€).

-2. ѕосиленн€ ефективност≥ частотноњ та ендокард≥альноњ стимул€ц≥њ (новокањнам≥д, пропафенон, ам≥одарон).

-3. ѕроф≥лактики ранн≥х рецидив≥в “ѕ п≥сл€ в≥дновленн€ синусового ритму (препарати ≤ј, ≤—, III клас≥в).

ѕри призначенн≥ препарат≥в ≤ класу необх≥дно зважати на небезпеку покращанн€ ј¬-пров≥дност≥ до 1:1 з п≥двищенн€м „—Ў до 200-220 на хвилину.

≈лектро≥мпульсна терап≥€ Ц найб≥льш ефективний ≥ безпечний метод в≥дновленн€ синусового ритму при напад≥ “ѕ. ѓњ ефективн≥сть наближаЇтьс€ до 100%. ѕотужн≥сть електричного розр€ду становить 100-150 ƒж.

ўе один простий ≥ безпечний метод припиненн€ нападу “ѕ Ц черезстравох≥дна електрокард≥остимул€ц≥€, ефективн≥сть €коњ становить 25-35%, а при фоновому застосуванн≥ антиаритм≥чних засоб≥в зростаЇ до 50%. „астота стимул€ц≥њ повинна на 10-20% переважати частоту власних передсердних скорочень, а њњ тривал≥сть Ц становити 5-10 секунд. «вичайно можна зд≥йснити 10-15 спроб в≥дновленн€ синусового ритму, в де€ких випадках корисно зм≥нити положенн€ зонда-електрода. якщо не вдаЇтьс€ припинити “ѕ в такому режим≥, частоту стимул€ц≥њ зб≥льшують до 400-500 на хвилину. ” цьому випадку зростаЇ ≥мов≥рн≥сть ≥ндукц≥њ ‘ѕ, €ку легше припинити внутр≥шньовенним введенн€м антиаритм≥чних засоб≥в. ≈ндокард≥альна ≈ — б≥льш ефективна, але потребуЇ спец≥альних навичок та в≥дпов≥дних умов дл€ зд≥йсненн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 259 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1603 - | 1459 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.