Туберкульозний бронхоаденіт

Виникає в дошкільному і шкільному віці. Спостерігають симптоми:

- скарги на високу температуру тіла, явища інтоксикації, алергійні прояви,

- під час огляду спостерігають блідість шкіри, адинамію, зниження маси тіла і тургору тканин,

- під час пальпації визначають збільшені периферійні лімфовузли, безболісні, різної консистенції – від еластичних до щільних,

- перкуторно в разі значного збільшення внутрішньогрудних лімфовузлів відзначають укорочення перкуторного звуку з обох боків або з одного боку груднини,

- під час аускультації спостерігають бронхофонію, ослаблення дихання на боці ураження, якщо лімфатичні вузли значно збільшені,

- за наявності синдрому здавлення діагностують дзвінкий бітональний кашель, експіраторну задишку, іноді – кашлюкоподібний кашель,

- на рентгенограмі легень спостерігають збільшення тіні коренів легень як у довжину, так і в ширину, тінь стає опуклою і виглядає розмитою. Збільшується тінь середостіння,

- у периферійній крові частіше спостерігають моноцитоз, лімфопенію, еозинофілію.

Розрізняють форми бронхоаденіту:

1. Інфільтративний

2. Пухлиновидний

3. Прихований

Туберкульозний менінгіт

Ця форма належить до генералізованого туберкульозу і уражає дітей 1 – го року життя, дошкільного і шкільного віку. Початок захворювання гострий.

Спостерігаються симптоми:

- загальне нездужання, дратливість, неадекватність, млявість, висока температура тіла,

- старші діти скаржаться на головний біль, не роблять рухів головою, маленькі діти капризують,

- пізніше приєднується блювання, що наростає,

- іноді діти скаржаться на біль у животі, який буває дуже інтенсивним,

- поступово дитина непритомніє, з’являються локальні неврологічні прояви, частіше напади конвульсій,

- у кінцевій стадії менінгіту діти непритомні й перебувають у стані децеребральної ригідності,

- під час об’єктивного обстеження визначаються менінгеальні симптоми: Керніга, Брудзінського (верхній і нижній), ригідність м’язів спини, підвищення сухожилкових рефлексів,

- у всіх дітей, хворих на менінгіт, необхідно виявляти позитивні реакції на туберкулін,

- діагноз підтверджують проведенням діагностичної спинномозкової пункції.

Для діагностики туберкульозу проводять:

Бактеріоскопію, рентгенологічне дослідження, томографію, флюорографію (фотографування на плівку зображення органів грудної клітки), туберкулінодіагностика (внутрішньошкірна туберкулінова проба Манту).

Проба Манту використовується для раннього виявлення туберкульозу, для відбору контингенту дітей, які підлягають ревакцинації проти туберкульозу. Стандартне розведення містить 2 ТО в 0,1 мл розчину, тобто 1 дозу ППДЛ (очищений білковий деріват Лінникової), сухий туберкулін.

Перед внутрішньошкірним введенням туберкуліну шкіру на передній поверхні в середній третині передпліччя обробляють 70% етиловим спиртом, просушують стерильною ватою. Вводять 0,1 мл туберкуліну. Результати проби оцінюються через 48 –72 години. Прозорою пластмасовою лінійкою вимірюють поперечний діаметр папули, розмір гіперемії до уваги не береться. Реакція вважається негативною, якщо немає інфільтрату або він становить до 2 мм в діаметрі. Сумнівною – при інфільтраті, який менший за 5 мм або гіперемія будь – якого розміру без папули. Позитивна – при вираженому інфільтраті, понад 5 мм у діаметрі. Гіперергічна – інфільтрат більше 17 мм. Пробу Манту роблять дітям при досягненні ними 1 року і далі щороку (краще восени) незалежно від результату попереднього дослідження.

Протипоказаннями для проведення реакції Манту є захворювання шкіри, гострі і хронічні захворювання. Алергічний стан, бронхіальна астма, епілепсія, ревматизм в активній фазі.

Лікування

Проводиться за принципом етапного спостереження: стаціонар, санаторій, диспансер. Лікування передбачає: ізоляцію хворої дитини (ВК+), загально зміцнювальне лікування, загартовування дитини в період реконвалесценції, повноцінне вітамінізоване харчування. Протитуберкульозні препарати мають бактеріостатичну дію, призначаються індивідуально кожному пацієнту на термін від 2 до 6 міс: етіонамід, етамбутол, біоміцин, тизамід, ізоніазид.

Проводити курси лікування гепатозахисними, жовчогінними препаратами – карсил, есенціале, ЛІВ – 52, печінковий чай, відвар кукурудзяних стовпчиків.

Десенсибілізуючі препарати – діазолін, супрастин, тавегіл, стимуляторов РЕС – метилурацил, метацил, препаратів імуностимулювальної дії – тималін, спленін, Т – активін, індометацин, етимізол.

Профілактика

Основний метод – вакцинація (ревакцинація) БЦЖ і хіміопрофілактика.

Вакцинація проводиться новонародженим, ревакцинація неінфікованим туберкульозом дітям 7 років, тобто клінічно здоровим дітям, у яких проба Манту з 2 ТО (туберкуліну) ППД – Л дала негативний результат.

Хіміопрофілактика проводиться:

1. Всім дітям, що знаходяться в контакті з хворими, що мають ВК+.

2. Дітям з „віражом” туберкулінових проб.

3. Дітям з гіперергічними реакціями на туберкулін.

Для проведення хіміопрофілактики застосовується ізоніазид.