Механізми соціального менеджменту

Механізми управління створюються і цілеспрямовано змінюються людьми, що здійснюють регламентацію всієї сукупності функцій, форм, методів, важелів і стимулів соціального менеджменту з тим, щоб досягти його найбільшої ефективності в даних конкретно-історичних умовах. Суспільство як складна, багатоцільова соціальна система потребує, щоб механізми соціального менеджменту забезпечували чітку взаємодію всіх його підсистем і вирішення завдань, що постають перед ним. З цих позицій у загальному механізмі управління виділяють економічний, організаційний і соціально-культурний механізми, основу взаємозалежного функціонування яких становлять вимоги системи об’єктивних законів соціального розвитку і менеджменту.

Механізми соціального менеджменту постають як соціальне цілепокладання, методи управління (економічні, організаційно-адміністративні, правові, наукові). Серед них особливо виокремлюються соціальні, котрі є інтегруючими у всій системі управлінських впливів. Їхній зміст складає сукупність заходів щодо мотивації поведінки особи, формування позитивного ставлення до праці. До соціальних методів входить також проектування і створення соціальних організацій, їх постійне оновлення, використання технологій саморозвитку особи та реалізації її творчого потенціалу, технології самоменеджменту й професійної підготовки соціальних менеджерів.

Процес управління і механізми самої системи соціального менеджменту включають методи соціальної діагностики, збору, аналізу і зберігання соціальної інформації, передачі її суб’єктам управління, здійснення контролю за діяльністю суб’єктів управління у відповідності до соціальних нормативів на різних рівнях управління.

Ефективність реалізації соціальних цілей і дотримання принципів соціального менеджменту безпосередньо залежать від використання таких наукових методів, як соціальне проектування і програмування; збір і аналіз соціальної інформації на основі використання ПК, інформаційних технологій, математичних методів при обробці та зберіганні соціальної інформації; створення позитивної мотивації людей до життя, праці, до соціальної поведінки в організації і суспільстві шляхом оновлення цілей організації, з’ясування і корегування її цілей, розробки стратегії; психологічний вплив на персонал організації шляхом спеціальних тренінгів та ігрових методів, спрямованих на активізацію життєвих сил особи, в тому числі й менеджерів.

Серед значної кількості наукових методів психологічного впливу широко використовуються такі евристичні прийоми, як мозкова атака, ділові ігри, синектика, "дикі гуси" та інші.

Мозкова атака – засіб стимулювання інтелектуальних творчих здібностей працівників, на першому етапі учасникам роботи пропонується сформулювати якомога більше варіантів управлінських рішень, у тому числі й фантастичних; на другому етапі (відповідно до принципу відкладеного обговорення) з великої кількості ідей відбираються найбільш вдалі і такі, що можуть бути використані на практиці.

Ділові ігри - спосіб імітації ухвалення управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри за встановленими правилами групи людей або людини і ПК. Ділові ігри дають змогу за допомогою моделювання та імітації розв’язувати складні управлінські проблеми, забезпечити формування інтелектуальних засад культури управління при ухваленні рішень, інструментальне забезпечення управлінських рішень.

Синектика - своєрідна мозкова атака, при якій професійний консультант з управління ставить проблему, а учасники групи пропонують ідеї для її вирішення.

"Дикі гуси" - утримання особливо талановитих співробітників "про запас", без чітко визначених обов’язків, як порушників спокою, тобто осіб, які порушують усталену систему правил діяльності організації оригінальними ідеями.

Перелічені прийоми тісно пов’язані з такими методами соціального менеджменту, як вдосконалення особистості, в тому числі менеджера, розвиток самоменеджменту.

Позитивну роль у посиленні ефективності соціального менеджменту відіграє використання в повсякденній практиці знань, отриманих з фундаментальних наук, інформатики, синергетики, соціології, психології, менеджменту, прикладних досліджень.

Комплексне використання менеджментом охарактеризованих механізмів дає змогу розвивати його теорію, удосконалювати практику з метою подолання тих збурень, які виникають в сучасному суспільстві у соціальних відносинах.

Поряд із цим система соціального менеджменту не може ефективно функціонувати без наявності відповідних функцій.