1. Предмет психології. Описова характеристика психічних явищ, доступних психологічному вивченню.
2. Приклади результатів науково-психологічного дослідження їх теоретичне й прикладне значення.
3. Психологія в системі природних і суспільних наукових дисциплін.
4. Специфіка психологічного знання.
5. Психологія як наука про породження, функціонування й структуру психіки в діяльності суб'єкта (тварин і людини).
6. Форми відображення в живому й неживому світі.
7. Психічне відображення як суб'єктивний образ об'єктивного світу.
8. Орієнтувальна й регулятивна функції психіки.
9. Свідомість і несвідоме.
10. Матеріалістичні й ідеалістичні напрямки вивчення психіки в історії психології.
11. Взаємозв'язок теоретичних і прикладних завдань психології.
12. Міждисциплінарні зв'язки психологічної науки.
13. Інтроспекція як метод дослідження психіки. Його обмеженість.
14. Об'єктивні методи дослідження формування й функціонування психічних процесів.
15. Спостереження, бесіда, аналіз продуктів людської діяльності як методи психології.
16. Природний і лабораторний експеримент.
17. Методи вимірювання психічних процесів.
18. Порівняльно-генетичний метод.
19. Формування й моделювання психічних процесів як метод дослідження.
20. Порівняльно-патологічний метод.
21. Аналіз окремих випадків (клінічний метод).
22. Суб'єктивні й об'єктивні критерії наявності психіки.
23. Чутливість як елементарна форма психіки.
24. Рефлекторна теорія поведінки.
25. Поняття про діяльність тварин та її ускладненні в ході еволюції.
26. Залежність характеру відображення від будови й предметного змісту діяльності тварин.
27. Групові форми поведінки й процеси комунікації у тварин.
28. Суспільно-історична природа психіки людини.
29. Перехід до історичного розвитку людства.
30. Проблема історичного розвитку психіки людини.
31. Проблема співвідношення біологічного, психічного й соціального в людині.
32. Походження й розвиток свідомості.
33. Свідомість і неусвідомлювані психічні процеси.
34. Проблема свідомості в психології й філософії.
35. Суспільна й індивідуальна свідомість.
36. Умови виникнення свідомості: колективна трудова діяльність і мова.
37. Походження й розвиток мови в трудовій діяльності.
38. Виокремлення спілкування як особливої активності людини.
39. Відчуття й сприймання як різні форми відображення реальності.
40. Специфіка перцептивних образів порівняно із іншими образами.
41. Основні феномени сприймання: сенсорна якість, конфігурація, система відліку, константність, предметність, установка.
42. Основні властивості відчуттів: якість, інтенсивність, тривалість.
43. Класифікація відчуттів: порівняння класифікайних підстав.
44. Сприймання як форма уявлення реальності суб'єктом.
45. Основні підходи й теорії сприймання
46. Роль рухової активності в розвитку відчуття й сприйняття.
47. Сприймання третього виміру. Ознаки далекості й глибини: образотворчі, бінокулярні, трансформаційні, окуломоторні.
48. Основні ознаки сприймання реального руху.
49. Дві системи сприймання руху: зображення-сітківка й око-голова.
50. Стабільність сприйманого миру при русі спостерігача.
51. Поняття про константність сприймання. Види константності (величини, форми, кольори, швидкості, глибини).
52. Основні підходи до пояснення константності сприймання.
53. Дослідження предметності сприймання в умовах оптичних перекручувань.
54. Види оптичних перекручувань (інверсія, реверсія, зсув у просторі й часі, зміна кольоровості, знака диспаратності).
55. Психологічні механізми довільної уваги.
56. Зусилля при довільній увазі.
57. Опосередкований характер довільної уваги.
58. Розвиток засобів в організації довільної уваги.
59. Методика подвійної стимуляції для дослідження опосередкованої довільної уваги.
60. Післядовільна увага: практична значущість.
61. Основні властивості уваги і їхні експериментальні дослідження.
62. Обсяг уваги. Залежність обсягу уваги від структури матеріалу, характеру дії про об'єктами, індивідуальних особливостей.
63. Ясність і виразність змісту свідомості - основна феноменальна характеристика уваги.
64. Використання методу самоспостереження для опису явищ і властивостей уваги.
65. Увага, зусилля й активація.
66. Зв’язок уваги з механізмами регуляції й організації діяльності.
67. Увага як дія контролю (П.Я. Гальперін).
68. Розвиток уваги: стадії та фактори, що їх визначають.
69. Навчання й увага. Неуважність і способи її подолання.
70. Планомірне, поетапне формування уважності школярів.
71. Дослідження порушення уваги в клініці і їх значення.
72. Випадки феноменальної пам'яті.
73. Пам'ять й особистість.
74. Різновиди пам'яті (за змістом матеріалу, що запам'ятовується).
75. Єйдетичні образи.
76. Словесно-логічна пам'ять, її зв'язок з мовою й мисленням.
77. Індивідуально-психологічні відмінності пам'яті.
78. Мимовільне запам'ятовування осмисленого матеріалу.
79. Експериментальні методи дослідження мимовільного запам'ятовування.
80. Вплив рівня научіння на пам'ять.
81. Розподіл вправ, научіння й пам'ять.
82. Роль установок, мотивації й емоційних реакцій у процесах пам'яті.
83. Вплив рівня мотивації на научіння й пам'ять.
84. Вплив афективних реакцій на пам'ять.
85. Значення організації матеріалу суб'єктом. Ритмічне, конфігураційне й семантичне груповання.
86. Перцептивна організація стимулу: вплив способу завчання на пам'ять.
87. Відмінність мислення від безпосередньо-почуттєвого пізнання.
88. Роль мислення в регуляції предметно-практичної діяльності.
89. Мислення як самостійна діяльність.
90. Загальна характеристика суб'єкта мислення.
91. Спостереження, експеримент, аналіз продуктів діяльності, бесіда у вивченні мислення.
92. Аналіз продуктів творчості.
93. Можливості клінічних методів вивчення мислення.
94. Дослідження природи розумових дій.
95. Основні якості розумової дії й умови його формування.
96. Типи дослідної-орієнтовно-дослідницької діяльності.
97. Образне мислення й уява.
98. Основні напрями досліджень уяви.
99. Гіпотеза лінгвістичної відносності, її психологічні аспекти.
100. Генетичні корені мислення й мови.
101. Мовне мислення як єдність мислення й мови.
102. Аргументи й факти, що підтверджують розбіжність мислення й мови.
103. Специфіка психологічного вивчення понять.
104. "Методика подвійної стимуляції" і виокремлення функціональних еквівалентів поняття.
105. Основні лінії формування понять.
106. Порівняння наукових і життєвих понять.
107. Стратегії утворення понять.
108. Особливості теоретичного й емпіричного мислення.
109. Логічне й інтуїтивне мислення.
110. Аутистичне й реалістичне мислення.
111. Творче й нетворче мислення.
112. Індивідуальні особливості й типи мислення.
113. Своєрідність мислення, включеного в різні види діяльності: наукове й релігійне мислення, художнє мислення, повсякденне й професійне мислення.
114. Специфіка мотивації розумової діяльності.
115. Емоційна регуляція розумової діяльності: суперечливість функцій емоцій у мисленні.
116. Залежність типу емоційної регуляції від мотивів діяльності.
117. Специфіка творчих завдань.
118. Різновиди проблемних ситуацій.
119. Уявлення про операціональний склад процесу вирішення завдання.
120. Мислення як процес, включений у спільну предметно-практичну діяльність і спільну розумову діяльність.
121. Методи підвищення ефективності творчої діяльності.
122. Розвиток мислення у філогенезі.
123. Принципові відмінності людського мислення від розумної поведінки тварин.
124. Основні стадії розвитку мислення в онтогенезі.
125. Мислення й проблема "штучного інтелекту".
126. Мислення як асоціація уявлень.
127. Основні закономірності мислення, виявлені Вюрцбургською школою.
128. Уявлення про продуктивне мислення в гештальтпсихології.
129. Мислення як поведінка.
130. Психоаналітичний підхід до проблем мислення.
131. Мислення як інформаційний процес і когнітивна психологія.
132. Основні напрямки досліджень мислення в сучасній вітчизняній психології.
133. Специфіка вивчення мовлення в психології.
134. Основні проблеми й методи психолінгвістики.
135. Поняття мовленнєвої діяльності й мовленнєвої дії.
136. Функції мовлення: комунікативна, засобу мислення, сігніфікативна, номінативна, індикативна.
137. Теорії породження й сприймання мовлення.
138. Загальна характеристика емоційних процесів.
139. Емоційне: проблема критерію.
140. Специфіка психічного відображення в емоціях.
141. Співвідношення емоцій з процесами пізнання.
142. Емоції й процеси мотивації.
143. Емоції як внутрішній регулятор діяльності.
144. Умови виникнення емоційного процесу.
145. Емоційні форми поведінки.
146. Різновиди емоційних явищ.
147. Можливі підстави класифікації емоцій.
148. Емоційний тон відчуттів, його пристосувальне значення.
149. Афекти, їхнє біологічне значення. Відмітні ознаки афекту.
150. Ситуативні емоції як регулятор діяльності.
151. Емоційні стани та їхнє експериментальне вивчення.
152. Вираження емоцій: засади індивідуальної варіативності.
153. Об'єктивні показники емоцій та їхня надійність.
154. Поняття волі, вольової дії й вольової регуляції.
155. Різні підходи до розуміння й дослідження волі.
156. Тенденції в розвитку уявлень про волю в історії науки.
157. Психологічні механізми вольової регуляції.
158. Роль різних психологічних процесів у вольовій регуляції.
159. Вольове зусилля як механізм вольової регуляції.
160. Розвиток вольової регуляції в онтогенезі.
161. Вольові властивості особистості, структура вольових якостей.
162. Темперамент як форма інтеграції первинних індивидних властивостей.
