Методика проведення лабораторної роботи

Дослід проводиться студентами самостійно з чітким дотриманням інструкції.

Інструкція. За командою почніть ставити крапки в кожному квадраті запропонованого вам бланка. Протягом 5 секунд необхідно по­ставити якнайбільше крапок у першому квадраті. За командою ви переходите до другого квадрату за годинниковою стрілкою, при цьому не переривайте роботу. Увесь час намагайтеся працювати у швидкому темпі.

Завдання повторити тепер вже другою рукою.

Обробка результатів

1. Підрахувати кількість крапок у кожному квадраті.

2. Побудувати графіки працездатності для кожної з рук. Для цього на осі абсцис відкласти рівні інтервали часу (5 с, 10 с, 15 с...), на осі ординат — кількість крапок у кожному квадраті. Криву роботи правої руки можна накреслити суцільною лінією, а лівої — пунктирною.

3.Проаналізувати форми кривих.

 

Аналіз результатів. Сила нервових процесів є показником праце­здатності нервових клітин і нервової системи в цілому. Сильна нервова система витримує більші за величиною і тривалістю навантаження, ніж слабка. Методика заснована на визначенні динаміки максимального темпу руху рук. Досвід проводиться послідовно спочатку правою, а потім лівою рукою. Отримані в результаті варіанти динаміки максимального темпу можуть бути умовно розділені на п'ять типів:

- опуклий тип: темп наростає до максимуму в перші 10-15 с роботи, надалі він може знизитися до вихідного рівня. Цей тип кривої свід­чить про наявність у досліджуваного сильної нервової системи;

- рівний тип — максимальний темп утримується приблизно на одно­му рівні протягом усього часу роботи. Цей тип кривої характеризує нервову систему досліджуваного як систему середньої сили;

- спадний тип — максимальний темп знижується вже з другого інтер­валу. Протягом всієї роботи він вже не піднімається до вихідного. Цей тип свідчить про слабкість нервової системи;

- проміжний тип — темп роботи знижується після перших 10—15 с. Цей тип розцінюється як проміжний між середнім і слабким — середньослабкий тип;

- увігнутий тип — первісне зниження максимальною темпу змінюєть­ся, а потім короткочасне зростання темпу до вихідного рівня. Цей тип розцінюється як средньосильний.

Завдання дослідження: провести експериментальне дослідження властивостей нервової системи, побудувати графік цього процесу, проаналізувати та узагальнити отримані результати

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Особистість як психологічно-соціальна та біологічна істота

Тема 3. СЕНСОРНО-ПЕРЦЕПТИВНІ ПРОЦЕСИ

 

Мета: формування уявлення про базові сенсорно-перцептивні процеси і їх властивості.

Провідна ідея: Відчуття і сприймання – основа пізнавальної діяльності людини.

Основні поняття: Відчуття. Перцептивна діяльність. Якість, інтенсивність, тривалість відчуттів. Чутливість. Адаптація. Сенсибілізація. Синестезія. Предметність, цілісність, структурність, константність, осмисленість сприймання часу, простору, руху, субсенсорне та «екстрасенсорне» сприймання.

Зміст:

Проблема чуттєвого пізнання в психології, закономірності та механізми формування відчуттів. Поняття про відчуття. Роль відчуттів у житті та діяльності людини. Процес виникнення відчуттів. Будова аналізаторів. Рецептори. Загальні властивості відчуттів. Класифікація відчуттів. Зорові відчуття, процес їх виникнення. Світ відчуття. Відчуття кольору. Зміщення кольорів. Слухові відчуття, процес їх виникнення. Локалізація звуку. Теорія слуху. Особливості слухових відчуттів. Нюхові та смакові відчуття. Тактильні відчуття. Шкірна чутливість. Температурні відчуття. Дотиковий тиск. Дотикання. Больові відчуття. Органічні відчуття. Кінестетичні відчуття.

Поняття адаптації, сенсибілізації, синестезії.

Поняття про сприйняття, закономірності, механізми і природу сприймання. Поняття про сприймання. Особливості сприймання. Предметність. Цілісність. Структурність. Вибірковість. Константність. Осмисленість. Сприймання і спрямованість особистості. Психологія образу. Образ і діяльність. Сенсорно-перцептивна організація особистості. Спостереження. Сприймання простору.. Індивідуальні особливості сприймання. Сприймання форм предметів. Сприймання величини предмету. Сприймання глибини та віддаленості предметів. Сприймання напрямку. Зорові ілюзії. Сприймання часу. Сприймання руху. Сприймання тексту.

Література:

Обов'язкова

5. Загальна психологія: Підручник / О.В.Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В.Огородник та ін. – К.: Либіль, 2005. – С.101-139

 

Додаткова

1. Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания. – М.: Изд. АПН РСФСР, 1960. – С. 122-137.

2. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии. – Спб.: Питер, 2004. – С.96-99, 121-126.

3. Веккер Л.С. Психические процессы. – Л.: ЛГУ, 1974. –С278-294.

4. Шиффман Х.Р. Ощущение и восприятие. 5-е изд. – Спб.: Питер, 2003. – С. 24-55.

5. Величковский Б. – М., Зинченко В.П., Лурия А.Р. Психология восприятия. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. – 246 с.

6. Гершун С.И. Психический процесс - ощущение. - Фрунзе: КГУ, 1986.- 48 с.

7. Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А.В. Запорожца, Б.Ф.Ломова, В.П. Зинченко.-М.: Педагогика, 1982.-336 с.

8. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. –М.: Смысл, 2000. (Лекция 15. Общее представление о восприятии. Лекция 16. Ощущения и реальность. Органы чувств. Лекция 17. Развитие и функционирование сенсорных систем).

 

 

 

Семінарсько-практичне заняття: СЕНСОРНО-ПЕРЦЕПТИВНІ ПРОЦЕСИ: відчуття та сприймання.

Мета: Поглибити та систематизувати знання студентів про перцептивну діяльність людини.

Зміст:

Загальна характеристика та фізіологічні основи відчуттів; класифікація відчуттів та їхні види; функції, чутливість аналізатора та загальні властивості відчуттів; Особливість відчуттів як чуттєвої форми відображення дійсності. Основні ефекти больових відчуттів. Кінестетичні відчуття, їхні основні властивості й форми. Компенсаторні можливості відчуттів.

Усне практичне завдання:

Визначте, за якими принципами відчуття поділяють на різновиди.

Письмове практичне завдання:

1.Розкрийте специфічні риси відчуттів як психічного процесу.

2. Доберіть з підручників «Психологія» різних авторів визначення відчутів та вкажіть яке з них є найбільш повним. Відповідь обгрунтуйте.