СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6 год.

Тема: Феномени уваги, пам'яті, уяви та мислення:стани та ефекти

Мета: Поглибити та систематизувати знання студентів про пізнавальні процеси людини.

Зміст:

1. Увага як вища психічна функція.

2. Стани максимальної уваги. Ефекти максимальної уваги. Стан пасивної уваги. Стани мінімальної уваги.

3. Специфічні риси феноменології уваги. Основні проблеми психології уваги.

4. Поняття пам'яті. Мимовільна і довільна пам'ять.

5. Різновиди пам'яті: функціональна специфіка. Рівні пам’яті. Типи пам’яті.

Усне практичне завдання:

1. У чому полягає відмінність між короткочасною та оперативною пам'яттю?

2. Якими є головні умови продуктивного запам'ятовування?

3. Як можна пояснити явище ремінісценції?

6. Форми пам'яті: психологічні відмінності. Три рівні відтворення: впізнавання, актуалізація, пригадування.

7. Збереження і забування як дві сторони єдиного процесу.

8. Мислення. Його специфіка порівняно чуттєвим відображенням. Види мислення.

Письмове практичне завдання

Дослідити пам'ять за допомогою методики «продуктивність запам’ятовування» (Волошина В.В., Долинська Л.В., Ставицька С.О., Темрук О.В. Загальна психологія: Практикум: Навч. Посіб. 4-те вид. – К.: Каравела, 2011. – С. 88).

Охарактеризуйте свої індивідуальні особливості мислення та пам’яті.

Уява як універсальна людська здатність. Роль уяви в людській діяльності, його функції.

Різновиди уяви. Етапи творчої уяви. Форми уяви. Реалістична уява і фантастична уява. Механізми уяви. Мислення й уява.

Розвиток уяви в дитячому віці.

Письмове практичне завдання

Дайте відповідь на питання: Чи згодні ви з твердженням, що без уяви неможлива будь - яка практична діяльність людини?

Література:

1. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии / Отв. ред. Е. В. Шорохова. – М.: Наука, 1966. – С. 258-278.

2. Дормашев Ю.Б., Романов В.Я. Психология внимания. - М.: Тривола, 1995. –С.11-48, 292-298.

3. Выготский Л.С.История развития высших психических функций// – М.: Апрель-Пресс, 2002. – 663-688.

4. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. - М., 2000. - 511 с.

5. Лурия А.Р. Внимание и память. - М., 1975. - С. 4-41.

6. Лурия А.Р. Маленькая книжка о большой памяти (Ум мнемониста). – М., 1968.

7. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. –М.: Смысл, 2000. (Лекция 30. Виды и явления памяти).

8. Психология внимания / Под ред Ю.Б.Гиппенрейтер, в.Я.Романова. – М.: ЧеРо, 2001. – 858 с.

9. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – Спб.: Питер, 2005. –С.256-273, 290-294.

 

Тема 9-10. Афективна сфера особистості. Індивідуально-психологічні властивості людини 4 год

Лекція

Мета вивчення: Дати уявлення про емоційно-вольову сферу людини, сформувати уявлення про афективну сферу особистості.

Провідна ідея: не емоцій керують людиною, а людина - емоціями. Людина без волі, що пташка без крила, ні працювати, ні взлетіти не може.

Основні проблеми: Загальна характеристика емоційної та вольової сфер, поняття вольва та безвольна людини, емоційна неврівноваженість.

Основні поняття: емоція, воля, вольова дія, настрій, афект, фрустрація, стрес, пристрасть

Зміст:

Поняття про емоції. Значення емоцій в житті людини. Основні функції емоцій. комунікативна, регулятивна, сигнальна, мотиваційна, оцінкова, стимулююча, захисна. Відмінність емоцій від відчуттів і почуттів. Класифікація і види емоцій. Настрій. Пристрасть. Вищі почуття. Емоційні стани: афект, стрес, фрустрація. Зовнішній вияв емоцій та почуттів.

Воля та її основні ознаки. Значення волі в житті людини, в організації і регуляції її діяльності та спілкування. Вольові якості людини: сила волі, наполегливість, витримка, рішучість, сміливість, витримка, впевненість, відповідальність, дисциплінованість, обов’язковість, принциповість, діловитість, ініціативність. Розвиток волі в особистості.

Поняття про темперамент. Основні властивості темпераменту. Фізіологічне підгрунтя темпераменту. Типи темпераментів. Роль темпераменту в діяльності людини.

Поняття про характер. Структура характеру. Природа характеру. Формування характеру. Риси характеру (спрямованість, розумові та емоційно-вольові якості). Акцентуація рис характеру: гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астеноневротичний, сензитивний, тривожно-педантичний, інтровертований, демонстративний, нестійкий. Характер та вчинки людини.

Поняття про здібності. Структура та різновиди здібностей. Загальні та спеціальні здібності. Здібності і типологія людей. Талант, обдарованість, геніальність. Майстерність. Формування здібностей.

СПИСОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Василюк Ф. Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. – М., 1984. – С. 16-49.

2. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. – М.: МГУ, 1976. – 142 с.

3. Додонов Б. И. В мире эмоций. – К., 1987. – С. 18-22.

4. Изард К. Эмоции человека. – М., 1980.

5. Немов Р. С. Психология. Кн. 1. – М.: ВЛАДОС, 1997. – С. 424-460.

6. Психология эмоций: Тексты. – М.: Наука, 1984.

7. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред.
Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2000. – С. 337-364.

8. Столяренко Л. Д. Основы психологии. – 3-е изд. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – С. 243-259.

СЕМІНАРСЬКО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4 год:

ТЕМА: Афективна сфера особистості. Індивідуально-психологічні властивості людини

Мета: поглибити знання студентів про природу та сутність індивідуально-психологічних властивостей людини, ознайомити з методиками визначення типу темпераменту

План:

1. Характеристики емоційного реагування. Реакція, стан, відношення як форми реагування. Емоційні властивості людини. Емоції і пізнавальні психічні процеси.

2. Воля як реальне і самостійне психічне явище.

3. Проблема вольової дії. Ознаки вольової дії. Стадії (етапи) вольової дії.

4. Вольова регуляція особистості. Механізми вольової регуляції. Вольові стани.

5. Вольове зусилля як один з механізмів вольової регуляції. Характеристики і види вольового зусилля.

6. Темперамент як характеристика динамічної сторони психіки. Властивості нервової системи в темпераменті.Типи темпераменту та їх психологічна характеристика.

7. Роль темпераменту в діяльності людини.

8. Характер як система як система найбільш стійких набутих рис особистості. Структура характеру. Основні риси типового характеру. Типології характеру.Акцентуації характеру. Формування характеру.

Письмові практичні завдання

1. На основі практикумів з психології скласти таблицю існуючих методик дослідження темпераменту та характеру, які на вашу думку, будуть необхідні Вам як майбутнім менеджерам.
2. Експериментально виявити властивості власного темпераменту на основі тесту-опитувальнику В.М.Русалова (Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяков Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Знання, 2006. – С. 122).
3. Дайте визначення понять: темперамент, динамічність, ригідність, екстраверсія, інтроверсія, холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік, характер, мотивація, акцентуація, типи акцентуації, здібності, успіх, спрямованість особистості, задатки, стиль діяльності, фактор часу, загальні, спеціальні, допоміжні здібності, обдарованість,

ПЕРЕЛІК ПЕРШОДЖЕРЕЛ ДЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ОПРАЦЮВАННЯ:

1. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии..– СПб.: Питер, 2005. – С. 551-586.

2. Фресс П. Эмоции // Экспериментальная психология: Вып. 5./Ред. сос.: П. Фресс, Ж. Пиаже. – М.: Прогресс, 1975.

3. Изард К. Эмоции человека. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 439 с.

4. Симонов П.В. Что такое эмоция. – М.,1966.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. – М.,1976.

2. Ильин Е.П. Психология воли. – Спб.: Питер, 2002. – 282 с.

3. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. –М.: Смысл, 2000. (Лекция 50. Проблема воли).

4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2005. – С. 551-586.

5. Психология эмоций. Тексты/ Под ред. В.К.Вилюнаса., Ю.Б.Гиппенрейтер. – М.,1984.

6. Мерлин В. С. Психология индивидуальности. – М.: Ин-т практ. психологии; Воронеж: НПО„МОДЕК”, 1996. – 446 с.

7. Немов Р. С. Психология. Кн. 1. – М.: ВЛАДОС, 1997. – С. 394-423.

8. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия по психологии и типологии характеров. – Самара: „БАХРАХ”, 1997. – 640 с.

9. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2000. – С. 103-112.

10.Симонов П. В., Ершов П. М. Темперамент. Характер. Личность. – М.: Наука, 1984. – 161 с.

 

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ:

Вимоги до реферату

Реферат (від латинського геfегге — доповідати, повідомляти) – короткий стислий виклад у письмовому вигляді змісту певного питання, наукової проблеми, першоджерела (книги, статті, неопублікованих матеріалів) або результатів науково-дослідних робіт, первинного наукового документу, засноване на огляді відповідних джерел.

Реферат завжди має письмову форму і використовується для виголошення доповіді, підготовки наукового звіту. У ньому повинні знайти відбиття рівень вивченості теми, бачення проблемних площин, уміння аналізувати й представляти різні погляди на проблему, формулювати висновки й пропозиції щодо можливого розв’язання проблеми, а також навички роботи з літературними джерелами. Реферат свідчить про інформаційну культуру, інтелектуальний рівень, креативність та творчий потенціал виконавця.

Обсяг реферату має становити від 8 до 12 сторінок формату А-4 (стандарт ВАК України).

Загальні вимоги до реферату: точність й об'єктивність у передачі інформації з літературного джерела, основної думки автора; повнота розкриття теми реферату; доступність й ясність викладення матеріалу; можливість скласти уявлення: а) про думку автора першоджерела щодо аналізованого питання; б) про думку автора реферату з цього самого питання.

Отже, реферат повинен містити й концепцію авторів літературних джерел і концепцію автора реферату.

Структурно реферат складається з таких частин:

1. План

2. Вступ. Обґрунтування теми (актуальність, теоретична й практична значимість). Мета й завдання роботи.

3. Огляд літературних джерел з аналізом і критичною оцінкою автора реферату (позитивні сторони й спірні погляди авторів аналізованих джерел).

4. Формулювання власного погляду на розглянуту проблему.

5. Висновки.

6. Література.

Реферат може містити додатки у вигляді анкет, схем, діаграм тощо. На розсуд автора в рефераті можуть бути розроблені окремі тематичні розділи, параграфи тощо, у яких аналізується відповідна література. Наразі кожний розділ має містити висновки та бути логічно пов’язаним із наступним розділом.

Загальні висновки наприкінці реферату є сумою висновків окремих розділів.

Список літератури, за якою підготовлено реферат, має істотне значення, оскільки відбиває ступінь розробленості теми в літературі.

Список літератури складають за одним із трьох принципів: 1) за алфавітом авторів або назв статей; 2) у хронологічному порядку; 3) у порядку цитування джерел.

Загальні правила бібліографічного опису передбачають необхідний мінімум відомостей, що дозволяє безпомилково відшукати книгу або статтю. Обов'язковими елементами опису є: прізвище автора, заголовок, підзаголовні дані, вихідні дані (місце видання, найменування друкарні, рік видання, сторінки).

Загальні критерії оцінювання реферату:

♦ повнота;

♦ об'єктивність, адекватність відображення існуючих точок зору та їх представлення;

♦ змістовність;

♦ стислість і зрозумілість;

♦ індивідуальна форма виконання;

♦ виконання державною мовою;

♦ обсяг реферату – 10 -15 сторінок.

 

Доповідь — письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу. Доповіді повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу. Структурними компонентами побудови доповіді є:

♦ вступ, уякому визначено актуальність запропонованої проблематики;

♦ основна частина у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обгрунтування та авторська інтерпретація проблеми;

♦ висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.

Доповідь готується у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розрахована на 15-20 хвилин виступу.

Стаття як твір передбачає детальне висвітлення педагогічної теми, ідеї чи питання й містить елементи аналізу.

Наукова стаття — вид оперативної публікації про нові дослідження з конкретної тематики.

Мета наукової статті полягає у поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначення напрямку подальшої розробки теми, актуальних проблем, що потребують розв'язання. Логіка викладення матеріалів статті:

· вступна частина, де пояснюються аргументи вибору і дослідження теми;

· основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити;

· висновки, що узагальнюють основний зміст статті. Наукова стаття повинна містити обов'язкові структурні елементи, у тому числі:

· анотацію;

· вступ;

· огляд літератури;

· формування позиції автора та наукових гіпотез;

· емпіричний аналіз;

· висновки;

· перелік літературних посилань;

· додатки.

Обсяг статті 6-24 сторінки, друкується у фахових виданнях, наукових збірниках за певними рубриками.

На початку кожної статті обов'язково вказується ім’я, по батькові та прізвище автора, науковий ступінь, посада, навчальний заклад, коротка анотація українською, англійською мовами та відомості про автора, фотокартка, код УДК. Графічні матеріали, таблиці подаються на окремому аркуші, мають обов'язкову нумерацію, підпис. Список літератури подається в кінці.