Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќформленн€ курсовоњ роботи




 урсова робота повинна бути стил≥стично, граматично, а та≠кож техн≥чно правильно й акуратно оформлена. ¬она комплекту≠Їтьс€ в так≥й посл≥довност≥:

1) титульний лист;

2) зм≥ст;

3) вступ;

4) основна частина (3 розд≥ли, под≥лен≥ на п≥дрозд≥ли);

5) висновки;

6) список використаних джерел;

7) додатки (в раз≥ необх≥дност≥).

«разок титульного листа наведено в додатку ј. «м≥ст офор≠млюЇтьс€ у вигл€д≥ перел≥ку назв розд≥л≥в роботи, дл€ кожного з €ких вказуЇтьс€ в≥дпов≥дний номер початковоњ стор≥нки тексту.  урсова робота маЇ бути в≥ддрукована на принтер≥ ч≥тко, охайно, без помарок та ви≠правлень.

“екст маЇ бути виконаний на компТютер≥. —тор≥нки мають бу≠ти п≥дшит≥ ≥ пронумерован≥. “екст роботи треба розм≥щувати т≥ль≠ки з одного боку аркуша, на б≥лому папер≥ формату ј4, залишаючи пол€: зл≥ва Ц не менше 25 мм, справа Ц не менше 15 мм, зверху та знизу Ц не менше 20 мм. ƒл€ цього зазвичай використовують шрифт “≥mеs Nеw Roman розм≥ру 14 pt з м≥жр€дковим ≥нтервалом 1,5.

«аголовки структурних частин роботи Ђ«ћ≤—“ї, Ђѕ≈–≈Ћ≤  ”ћќ¬Ќ»’ — ќ–ќ„≈Ќ№ї, Ђ¬—“”ѕї, Ђ–ќ«ƒ≤Ћї, Ђ¬»—Ќќ¬ »ї, Ђ—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌ»’ ƒ∆≈–≈Ћї, Ђƒќƒј“ »ї друкують великими л≥терами симетрично до тексту. «аголовки п≥дрозд≥л≥в друкують маленькими л≥терами (кр≥м першоњ великоњ) з абзацного в≥дступу.  рапку в к≥нц≥ заголовка не ставл€ть. якщо заголо≠вок складаЇтьс€ з двох або б≥льше речень, њх розд≥л€ють крапкою. «аголовки пункт≥в друкують маленькими л≥терами (кр≥м першоњ великоњ) з абзацного в≥дступу в розр€дц≥ в п≥дб≥р до тексту.

¬≥дстань м≥ж заголовком (за виключенн€м заголовка пункту) та текстом повинна дор≥внювати 2-3 ≥нтервали.  ожну структур≠ну частину роботи потр≥бно розпочинати з новоњ стор≥нки. Ќумерац≥ю стор≥нок, розд≥л≥в, п≥дрозд≥л≥в, пункт≥в, п≥дпункт≥в, малюнк≥в, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака Ђєї.

ѕершою стор≥нкою роботи Ї титульний аркуш, €кий включа≠ють до загальноњ нумерац≥њ стор≥нок. Ќа титульному аркуш≥ номер стор≥нки не ставл€ть, на наступних стор≥нках номер проставл€≠ють внизу стор≥нки по центру.

“ак≥ структурн≥ частини роботи, €к зм≥ст, перел≥к умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел, не ма≠ють пор€дкового номера. «вертаЇмо увагу на те, що вс≥ аркуш≥, на €ких розм≥щен≥ згадан≥ структурн≥ частини роботи, нумерують звичайним чином. Ќе нумерують лише њх заголовки, тобто не можна друкувати: Ђ1. ¬—“”ѕї або Ђ–озд≥л 6. ¬»—Ќќ¬ »ї. Ќо≠мер розд≥лу ставл€ть п≥сл€ слова Ђ–ќ«ƒ≤Ћї, п≥сл€ номера крапку не ставл€ть, пот≥м з нового р€дка друкують заголовок розд≥лу.

ѕ≥дрозд≥ли нумерують у межах кожного розд≥лу. Ќомер п≥д≠розд≥лу складаЇтьс€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера п≥дроз≠д≥лу, м≥ж €кими ставл€ть крапку. ¬ к≥нц≥ номера п≥дрозд≥лу по≠винна сто€ти крапка, наприклад: Ђ3.2.ї. ѕот≥м у тому самому р€дку йде заголовок п≥дрозд≥лу.

 р≥м того, в робот≥ обовТ€зково повинн≥ бути посиланн€ на ви≠користану л≥тературу, €ка зазначаЇтьс€ в списку л≥тератури. ћ≥≠н≥мальна к≥льк≥сть посилань маЇ в≥дпов≥дати к≥лькост≥ викори≠станих джерел. ќформленн€ посилань в текст≥ повинно зазнача≠тис€ таким чином: [5, 56] або, €кщо використовуЇтьс€ дек≥лька джерел, то [5, 56; 7, 245], причому перша цифра Ц це номер дже≠рела, а друга цифра Ц номер стор≥нки вказаного джерела посилан≠н€.

≤люстрац≥њ (схеми, граф≥ки, карти) ≥ таблиц≥ необх≥дно подавати в робот≥ безпосередньо п≥сл€ тексту, де вони згадан≥ вперше, або на наступн≥й стор≥нц≥. ≤люстрац≥њ та таблиц≥, €к≥ розм≥щен≥ на окремих стор≥нках роботи, включають до загальноњ нумерац≥њ стор≥нок. “аблицю або схему, розм≥ри €ких б≥льше формату ј4, враховують €к одну стор≥н≠ку ≥ розм≥щують у в≥дпов≥дних м≥сц€х п≥сл€ згадуванн€ в текст≥ або у додатках.

“аблиц≥ нумерують посл≥довно (за вин€тком таблиць, поданих у додатках) в межах розд≥лу. ¬ правому верхньому кут≥ над в≥дпо≠в≥дним заголовком таблиц≥ розм≥щують напис Ђ“аблиц€ї ≥з зазна≠ченн€м њњ номера. Ќомер таблиц≥ повинен складатис€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера таблиц≥, м≥ж €кими ставитьс€ крап≠ка, наприклад: Ђ“аблиц€ 1.2ї (друга таблиц€ першого розд≥лу).

якщо в робот≥ одна таблиц€, њњ нумерують за загальними пра≠вилами.

ѕри перенос≥ частини таблиц≥ на ≥нший аркуш (стор≥нку) сло≠во Ђ“аблиц€ї ≥ номер њњ вказують один раз справа над першою ча≠стиною таблиц≥, над ≥ншими частинами пишуть слова Ђѕродовженн€ табл.ї ≥ вказують номер таблиц≥, наприклад: Ђѕродовжен≠н€ табл. 1.2ї.

ѕрим≥тки до тексту ≥ таблиць, в €ких вказують дов≥дков≥ ≥ по≠€снювальн≥ дан≥, нумерують посл≥довно в межах одн≥Їњ стор≥нки. якщо прим≥ток на одному аркуш≥ дек≥лька, то п≥сл€ слова Ђѕри≠м≥ткиї ставл€ть двокрапку, наприклад:

ѕрим≥тки:

1...

якщо Ї одна прим≥тка, то њњ не нумерують ≥ п≥сл€ слова Ђѕри≠м≥ткаї ставл€ть крапку.

якщо у курсов≥й робот≥ Ї цифровий матер≥ал, то в≥н, €к правило, повинен оформл€тис€ у ви≠гл€д≥ таблиць.

 ожна таблиц€ повинна мати назву, €ку розм≥щують над та≠блицею ≥ друкують симетрично до тексту. Ќазву ≥ слово Ђ“а≠блиц€ї починають з великоњ л≥тери. Ќазву не п≥дкреслюють.

«аголовок кожноњ графи в головц≥ таблиц≥ маЇ бути по можли≠вост≥ коротким. —л≥д уникати повтор≥в тематичного заголовка в заголовках граф, одиниц≥ вим≥ру зазначити у тематичному заго≠ловку, виносити до узагальнюючих заголовк≥в слова, що повторю≠ютьс€.

«аголовки граф повинн≥ починатис€ з великих л≥тер, п≥дзаго≠ловки - з маленьких, €кщо вони складають одне реченн€ ≥з заго≠ловком, ≥ з великих, €кщо вони Ї самост≥йними. ¬исота р€дк≥в по≠винна бути не меншою 8 мм. √рафу з пор€дковими номерами р€д≠к≥в до таблиц≥ включати не треба.

“аблицю розм≥щують п≥сл€ першого згадуванн€ про нењ в тек≠ст≥ таким чином, щоб њњ можна було читати без повороту перепле≠теного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стр≥лкою. “аблицю з великою к≥льк≥стю р€дк≥в можна переносити на ≥нший аркуш. ѕри перенесенн≥ таблиц≥ на ≥нший аркуш (стор≥нку) назву вм≥щують т≥льки над њњ першою частиною. “аблицю з великою к≥льк≥стю граф можна д≥лити на частини ≥ розм≥щувати одну частину п≥д ≥ншою в межах одноњ стор≥нки. якщо р€дки або графи таблиц≥ виход€ть за формат стор≥нки, то в першому випадку в кожн≥й частин≥ таблиц≥ повторюють њњ головку, в другому випад≠ку - боковик.

Ќа вс≥ таблиц≥ роботи повинн≥ бути посиланн€ в текст≥, при цьому слово Ђтаблиц€ї в текст≥ пишуть скорочено, наприклад: Ђв табл. 1.2ї. ” повторних посиланн€х на таблиц≥ та ≥люстрац≥њ тре≠ба вказувати скорочено слово Ђдивисьї, наприклад: Ђдив. табл. 1.3ї.

ƒл€ п≥дтвердженн€ власних аргумент≥в посиланн€ на автори≠тетне джерело або дл€ критичного анал≥зу того чи ≥ншого друкова≠ного твору сл≥д наводити цитати. Ќауковий етикет вимагаЇ точ≠но в≥дтворювати цитований текст, бо найменше скороченн€ наве≠деного вит€гу може спотворити зм≥ст, закладений автором.

«агальн≥ вимоги щодо цитуванн€ так≥:

а) текст цитати починаЇтьс€ ≥ зак≥нчуЇтьс€ лапками ≥ наводитьс€ в т≥й граматичн≥й форм≥, в €к≥й в≥н поданий у джерел≥, ≥з збереженн€м особливостей авторського написанн€. Ќауков≥ тер≠м≥ни, запропонован≥ ≥ншими авторами, не вид≥л€ютьс€ лапками, за вин€тком тих, що викликали загальну полем≥ку. ” цих випад≠ках використовуЇтьс€ вираз Ђтак званийї;

б) цитуванн€ повинно бути повним, без дов≥льного скороченн€ авторського тесту ≥ без перекручень думок автора. ѕропуск сл≥в, речень, абзац≥в при цитуванн≥ допускаЇтьс€ без перекрученн€ авторського тексту ≥ позначаЇтьс€ трьома крапками. ¬они ставл€тьс€ у будь-€кому м≥сц≥ цитати (на початку, всередин≥, на к≥нц≥). якщо перед випущеним текстом або за ним сто€в розд≥ловий знак, то в≥н не збер≥гаЇтьс€;

в) кожна цитата обов'€зково супроводжуЇтьс€ посиланн€м на джерело;

г) при непр€мому цитуванн≥ (переказ≥, виклад≥ думок ≥нших автор≥ своњми словами), що даЇ значну економ≥ю тексту, сл≥д бути гранично точним у викладенн≥ думок автора, коректним щодо оц≥нюванн€ його результат≥в, ≥ давати в≥дпов≥дн≥ посиланн€ на джерело).

—писок використаних джерел Ц елемент б≥бл≥ограф≥чного апа≠рату, котрий м≥стить б≥бл≥ограф≥чн≥ описи використаних джерел ≥ розм≥щуЇтьс€ п≥сл€ висновк≥в.

Ѕ≥бл≥ограф≥чний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталог≥в ≥ б≥бл≥ограф≥чних покажчик≥в повн≥стю без пропуск≥в будь-€ких елемент≥в, скороченн€ назв ≥ т. ≥н. «авд€ки цьому можна уникнути повторних перев≥рок, вста≠вок пропущених в≥домостей.

як правило, перел≥к використаних джерел (список л≥терату≠ри) укладають у встановлен≥й посл≥довност≥:

1.  онституц≥€ ”крањни з позначенн€м оф≥ц≥йних джерел.

2. «акони ”крањни та п≥дзаконн≥ акти.

3. ѕамТ€тки права

4. Ќаукова, навчально-методична, спец≥альна л≥тература, ви≠дана украњнською, рос≥йською мовами.

5. Ќаукова, навчально-методична, спец≥альна л≥тература, ви≠дана ≥ноземними мовами.

ѕо кожному з перел≥чених п≥дрозд≥л≥в списку л≥тератури пер≠шоджерела вм≥щуютьс€ у перел≥к в алфав≥тному пор€дку (зг≥дно з украњнським або латинським - дл€ ≥ншомовних видань - алфав≥≠том).

Ќаб≥р елемент≥в б≥бл≥ограф≥чного списку л≥тературних джерел р≥зних вид≥в (закон ”крањни, п≥дручник, навчальний пос≥бник, мо≠нограф≥€, статт€, перекладене виданн€, статистичний щор≥чник, ориг≥нальне заруб≥жне виданн€), спос≥б написанн€ кожного еле≠менту, використанн€ розд≥лових знак≥в тощо наведено у додатку ¬.

¬≥домост≥ про джерела, включен≥ до списку, необх≥дно давати в≥дпов≥дно до вимог державного стандарту з обовТ€зковим наве≠денн€м назв праць.

ƒодатки оформлюють €к продовженн€ роботи на наступних њњ стор≥нках або у вигл€д≥ окремоњ частини (книги), розм≥щуючи њх у пор€дку по€ви посилань у текст≥ роботи.

якщо додатки оформлюють на наступних стор≥нках роботи, кожний такий додаток повинен починатис€ з новоњ стор≥нки. ƒода≠ток повинен мати заголовок, надрукований угор≥ малими л≥терами з першоњ великоњ симетрично в≥дносно тексту стор≥нки. ѕосереди≠н≥ р€дка над заголовком малими л≥терами з першоњ великоњ друку≠Їтьс€ слово, наприклад Ђƒодаток јї.

ѕри оформленн≥ додатк≥в окремою частиною (книгою) на ти≠тульному аркуш≥ п≥д назвою роботи друкують великими л≥терами слово Ђƒќƒј“ »ї.

“екст кожного додатка за необх≥дност≥ може бути под≥лений на розд≥ли й п≥дрозд≥ли, €к≥ нумерують у межах кожного додатка. ” цьому раз≥ перед кожним номером ставл€ть позначенн€ додатку (л≥теру) ≥ крапку, наприклад, ј.2 - другий розд≥л додатка ј; ¬.3.1 п≥дрозд≥л 3.1 додатка ¬.

 р≥м того, при перев≥рц≥ курсових роб≥т та в ход≥ њх захисту зд≥йснюЇтьс€ контроль знань студент≥в, ви€вл€ютьс€ т≥ з них, хто схильний до науковоњ роботи. ќстанн≥ можуть залучатис€ за њх ба≠жанн€м до науково-досл≥дноњ роботи, готуватис€ до вступу в асп≥рантуру.

–езультати рецензуванн€ курсових роб≥т показують, що б≥ль≠ш≥сть студент≥в сумл≥нно в≥днос€тьс€ до цього навчального зав≠данн€, дотримуютьс€ вказ≥вок наукових кер≥вник≥в ≥ рекомендац≥й, що м≥≠ст€тьс€ в навчально-методичн≥й л≥тератур≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 309 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

519 - | 530 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.