Відбір матеріалу для лабораторного дослідження

Відбір матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження

Для цих досліджень використовують свіжий матеріал, який відбирають не пізніше 2-4 годин після загибелі тварини (особливо в теплий період року) з метою попередження заселення матеріалу кишковою мікрофлорою або розвитку посмертних змін. Відбір матеріалу проводять стерильним інструментом в стерильний посуд. Поверхню органу або тканини за місцем розрізу обпалюють над відкритим полум’ям або припікають металічним шпателем.

Патологічний матеріал повинен бути доставлений в лабораторію нарочним на протязі доби після його відбору, або, якщо такої можливості немає, його консервують: використовують охолоджуючи суміші з льодом або консервування шматочків органів чи тканин, призначених для бактеріологічного дослідження застосовують 30% водний розчин хімічного чистого гліцерину (при цьому воду попередньо кип’ятять 30 хвилин або автоклавують) у співвідношенні 1:4-1:5; для вірусологічного дослідження - 50% розчин хімічно чистого гліцерину на фізіологічному розчині, який попередньо стерилізують в автоклаві на протязі 30 хв. Однак такий матеріал не може застосовуватися для досліджень в реакції імунофлуоресценції, тому перед консервуванням з органів роблять кляч-препарат (мазки-відбитки), які також посилають до лабораторії. Гліцерин також непридатний для консервування матеріалу, який передбачається використати для зараження живих об’єктів. Невеликі трупи (поросята, ягнята, телята, птиця та інші) надсилають цілими у водонепроникливій тарі.

Шматочки внутрішніх органів надсилають в стерильних скляних банках, які закривають пергаментним папером.

Ділянки шлунка, кишечника звільняють від вмісту, кінці перев’язують лігатурою та розміщують в окремий посуд з розчином гліцерину або насиченим розчином кухонної солі у співвідношенні 1:5 - 1:7.

Ділянки шкіри відбирають в найбільш уражених місцях розміром 10х10 см на межі зі здоровими тканинами.

Трубчаті кістки надсилають цілими, звільненими від м’язів та сухожилків, обгорнуті марлею або тканиною, змоченою дезинфікуючими речовинами чи пересипають кухонною сіллю.

Головний мозок надсилають повністю після розпилу черепної коробки, спинний мозок - також повністю або фрагментами разом з корінцями нервів у чашках Петрі.

Рідкий патологічний матеріал (кров, гній, сечу, слиз, жовч, слину, виділення з порожнин та інше) направляють в запаяних пастерівських піпетках, пробірках або флаконах із стерильними гумовими пробками, чи у вигляді мазків (для мікроскопічного дослідження). Предметні скельця для цього попередньо кип’ятять на протязі 10-15 хвилин у 2% розчині соди, промивають водою, насухо витирають і зберігають в спирт-ефірі (1:1).

Відбір матеріалу для патогістологічного дослідження.

Для патогістологічного дослідження матеріал відбирають від свіжих трупів або вимушено забитих тварини – взимку не пізніше 12 годин, а влітку 2-3 години після смерті. Матеріал беруть з органів і тканин, які мають макроскопічні зміни, а також із найбільш важливих паренхіматозних органів. Якщо макроскопічні зміни відсутні, для дослідження надсилають шматочки органів, в яких гістологічні зміни виявляють частіше стосовно до певного захворювання. Розміри шматочків за довжиною не повинні перевищувати 10-15 мм, шириною-5-10 мм та товщиною-3-4 мм. Рекомендовано пластинку вирізати таким чином, щоб в ній були як змінені, так і нормальні тканини. Також при відборі матеріалу враховують мікроскопічну структуру органу: якщо матеріал беруть з нирок або надниркових залоз, необхідно, щоб до нього потрапляли корковий і мозковий шари; головний та спинний мозок - сіра та біла речовини; селезінка - червона та біла пульпа, при цьому необхідно захоплювати і капсулу органу.

Відібраний матеріал поміщують у фіксуючу рідину, об’єм якої в 5-10 разів повинен перевищувати об’єм взятого матеріалу. В якості фіксуючої рідини найбільш часто застосовують 10% водний розчин нейтрального формаліну. Для фіксації речовин, які розчинюються у формаліні, чи при відсутності формаліну, або для швидкої фіксації можуть застосовуватися 96% чи абсолютний спирти, ацетон.

Якщо для бактеріологічного, вірусологічного чи гістологічного досліджень надсилають патологічний матеріал з підозрою на особливо небезпечні захворювання (сибірка, сап, емкар, бруцельоз, туляремія, чума свиней, ящур, сказ, хвороба Ньюкасла та інше), скляний посуд з патматеріалом обов’язково запаковують в металічну коробку, яку запаюють, пломбують і додатково поміщують у дерев’яний ящик.

Відбір матеріалу для хіміко-токсикологічного дослідження.

При підозрі на отруєння в лабораторію направляють наступний матеріал від трупів загиблих тварин:

- по 1 кг кожного виду корму, що застосовувався для годівлі загиблих тварин, а також залишки кормів з годівниць;

- частину стравоходу та уражену частину шлунку з вмістом (не менше 0,5 л), від великої та дрібної рогатої худоби - частину стравоходу, сичуга, незначну кількість вмісту з різних місць сичуга та рубця;

- відрізок тонкого і товстого відділів кишечника (приблизно по 40 см кожного) в найбільш уражених ділянках із вмістом приблизно 0,5 кг;

- частину печінки (0,5-1 кг) із жовчним міхуром або цілу печінку від дрібних тварин;

- нирку;

- сечу, приблизно 0,5 л.

При підозрі на отруєння через легені в лабораторію надсилають найбільш кровонаповнену частину легень, серце і кров; через шкіру або шляхом ін’єкції - шматочок шкіри та підлеглі м’язи з місця припустимого проникнення отрути. Матеріал направляють в скляних банках, окремих для кожної проби.

При ексгумації отруєних тварин, крім проб із збережених органів і м’язів надсилають 0,5 кг землі, що знаходиться під трупом та 0,5 кг з поверхні трупа.

Матеріал для хіміко-токсикологічного дослідження надсилають в неконсервованому вигляді, але якщо в лабораторію його доставити неможливо раніше 3-4 днів, тоді застосовують консервування цього матеріалу спиртом-ректифікатом у співвідношенні 1:2, при цьому одночасно направляють пробу спирту в кількості 50 мл.

На кожну пробу матеріалу, що надсилається для лабораторного дослідження наклеюють відповідні етикетки з інформацією про цей матеріал та загиблу тварину, оформлюють супровідні документи.

Супровідні документи.

Матеріал для лабораторних досліджень доставляють нарочним, при цьому обов’язково надсилають супровідну, де вказують вид, вік загиблої або вимушено забитої тварини, її інвентарний номер, клінічні ознаки захворювання, патологоанатомічні зміни (краще протокол розтину), клінічний діагноз і які захворювання необхідно виключати.

При необхідності до супровідної додають інші дані, такі як, наприклад, про лікувальні міроприємства, які застосовувалися тварині перед загибеллю, епізоотологічний стан господарства, з якого часу згодовували корм та т.д. До супровідної на проби крові, які направляються планово або вимушено, додають опис таких проб у двох примірниках.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ “ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНИЙ РОЗТИН”

1. Розтин трупів тварин, його мета та види.

2. Місце розтини та вимоги до нього.

3. Ветеринарно-санітарні вимоги до транспортування трупів та трупного матеріалу.

4. Методи утилізації трупів та трупного матеріалу.

5. Правила устаткування біотермічних ям.

6. Утилізація трупів на ветеринарно-санітарних заводах та продукти їх переробки.

7. Спалювання трупів.

8. Особиста гігієна та профілактика хвороб при роботі з трупами та трупним матеріалом (спецодяг, підготовка рук, лікування травм і т.д.).

9. Методи розтину трупів тварин.

10. Порядок і послідовність розтину.

11. Методика розтину порожнин та порядок вилучення органів у трупів свиней та дрібних тварин.

12. Методика розтину порожнин та порядок вилучення органів у трупів великої рогатої худоби.

13. Методика розтину порожнин та порядок вилучення органів у трупів коней.

14. Особливості розтину трупів птахів.

15. Правила відбору, пакування та пересилки патологічного матеріалу для бактеріологічного та вірусологічного дослідження.

16. Правила відбору, пакування та пересилки патологічного матеріалу для гістологічного дослідження.

17. Правила відбору, пакування та пересилки патологічного матеріалу для хіміко-токсикологічного дослідження.

18. Правила оформлення супровідних документів до трупу та патологічного матеріалу, що направляється в лабораторію.

19. Правила відбору і зберігання матеріалу для судового розбору або як навчального препарату (музейні препарати).

20. Правила виготовлення гістологічних зрізів.

21. Порядок описання компактного органу.

22. Порядок описання порожнинного органу.

23. Порядок описання вогнищ уражень.

24. Протокол розтину та зміст його розділів.

25. Патолого-анатомічний діагноз, правила його складання. Заключний діагноз.

26. Смерть та посмертні зміни, їх відмінності від прижиттєвих змін.

27. Причини смерті.

28. Основне, конкуруюче, фонове, поєднуюче, супутнє захворювання. Ускладнення основних захворювань.