До причин, які зумовлюють розвиток цих хвороб тварин відносять надмірне навантаження або неправильну експлуатацію продуктивних, робочих та спортивних тварин.
При експертизі таких справ необхідно всебічно проаналізувати анамнестичні дані, умови утримання та годівлі, клінічні ознаки (асфіксія, емфізема, серцева недостатність), а також важливу роль у встановленні діагнозу грає історія хвороби та дані судово-ветеринарного розтину, оформлені у вигляді протоколу з послідуючим експертним висновком ветеринарного лікаря-експерта.
Патоморфологія. При даній патології спостерігають емфізему легень із значним збільшенням їх об’єму. Такі легені менш еластичні, пухкі (нагадують подушку наповнену повітрям), блідо зафарбовані із-за зменшення їх кровонаповнення. Інколи на поверхні легень можна бачити відбитки ребер – реберні смужки, які найбільш виражені в задніх долях легень. Вершина куполу діафрагми дещо відтиснута в бік черевної порожнини. Краї легень закругленні, під плеврою можна побачити неозброєним оком окремі легеневі альвеоли і порівняно великі порожнини, наповнені повітрям (в результаті розривів міжальвеолярних перегородок і злиття альвеол). При розрізі або при надавлюванні відчувається тріскучий шум (крепітація легень). Іноді поряд зі змінами в легенях можна спостерігати і зміни в серці – гіпертрофію правого шлуночка або, рідше, витончення його стінки (гостре розширення) з явищами загального венозного застою.
Експертиза мертвонародженості тварин
Мертвонародженим називають плід, у котрого після народження не відмічають ні одного акту дихання та не вдається викликати його штучним шляхом. У такого плода не реєструють серцебиття, так як воно припиняється відразу після народження. Загибель ембріону або плоду може відбуватися на різних стадіях розвитку. В таких випадках відбувається аборт чи викидень, а якщо аборту не реєструють відразу після загибелі плоду, то настає його мацерація або муміфікація.
Етіологія: загибель може виникати в разі неповноцінного годування, механічних пошкоджень або великого навантаження на організм матерів. Крім того причиною загибелі плоду може бути асфіксія, яка виникла в результаті внутрішньоутробних порушень кровопостачання плоду киснем, наприклад при гіпоксії у матері на фоні токсикозу та порушень маточного і плацентарного кровопостачання або кровотока в пуповині.
Патологоанатомічні зміни: головною ознакою мертвонародженості тварини є вроджений тотальний ателектаз легень. Легені м’ясисті, темно-червоні або синьо-червоного кольору, не заповнюють всю грудну клітину, не виправлені (безповітряні), тонуть у воді.
Реєструють ознаки асфіксії, яка може бути синьою (хронічна внутрішньоутробна асфіксія з мацерацією плоду) та білою (гострий судинний шок). Патологоанатомічні зміни при цих видах асфіксії приведені нижче (Асфіксія новонароджених).
Діагноз ставлять при застосуванні легеневої та шлунково-кишкової проби.
Легенева проба: легені у плода, який не зробив перший вдих, не містять повітря, тому тонуть у воді (необхідно виключити посмертну емфізему).
Шлунково-кишкова проба: шлунок та кишечник, як і при легеневій пробі, не містять в собі повітря. У живих плодів воно потрапляє в ці органи зразу після легень.
Проведення лабораторних досліджень дає змогу експерту виключити інфекційні (бруцельоз корів, інфекційний аборт коней, вірусний аборт овець та ін.) інвазійні (трихомоноз, вібріоз та ін.) хвороби, токсикози, хвороби недостатності різної етіології та ін.
Асфіксія новонароджених
Під асфіксією розуміють порушення процесів газообміну в організмі внаслідок затримки або припинення доступу кисню і затримки видалення вуглекислоти. У новонароджених киснева недостатність відмічається в інтранатальний, постнатальний або неонатальний періоди, коли порушується внутрішньоутробне дихання.
Патологоанатомічні зміни. При синій асфіксії в разі застою крові розвивається ціаноз слизових оболонок, внутрішні органи та головний мозок переповнені темно-червоною кров’ю, котра на повітрі стає світло-червоною. Порожнини серця, особливо правої половини, переповнені кров’ю, в легенях відмічають застій крові, набряк та вогнищеву емфізему, ателектаз, точкові або дрібноплямисті крововиливи під плеврою, епікардом, в середостінні та навколо великих судин.
При білій асфіксії відмічають пістряве забарвлення органів внаслідок їх нерівномірного кровонаповнення, більш виражені набряки та крововиливи, слизові оболонки ротової порожнини та очей бліді, судини пуповини кровоточать.
Характерною ознакою інтранатальної асфіксії є наявність в дихальних шляхах новонародженого аспіраційного слизу, навколоплідної рідини, вмісту родових шляхів.
Діагноз ставлять шляхом проведення легеневої та шлунково-кишкової проб, вони негативні. Наявність повітря в легенях та відсутність в шлунку говорить про короткотривале життя тварини. Крім того в дихальних шляхах знаходять амніотичну рідину, аспіраційний слиз.
При диференційній діагностиці необхідно виключати родову травму, інфекційні та інвазійні хвороби.
