Соціальний захист Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відбувається тоді, коли нещасний випадок або захворювання працівника пов'язані з трудовою діяльністю працівника. Для того, щоб відповісти на це питання, на підприємстві, де стався нещасний випадок, або з яким зв'язано захворювання працівника, проводиться розслідування. Розслідування регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. №1112 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві».
Випадки, в яких проводиться розслідування. Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, отримання поранення; травми, зокрема внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою; гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, отримання теплового удару; опіку; обмороження; у разі утеплення, ураження електричним струмом; блискавкою та іонізуючим випромінюванням; одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі; стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо); контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш, як на один робочий день; у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі — нещасні випадки).
До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни; гострі професійні захворювання, спричинені впливом хімічного іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем, паразитарні, алергійні захворювання; гострі професійні отруєння, спричинені шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.
Дії працівників та роботодавця в разі настання нещасного випадку. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа (свідок нещасного випадку) повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:
— терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому і при необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
— повідомити про те, що сталося, роботодавця; керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноваженого найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
— зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, коли більше одного постраждалого, чи є смертельний наслідок) зобов'язаний негайно повідомити, використовуючи засоби зв'язку, про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою; підприємство, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства — у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі; установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, — у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
— утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі — комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.
Склад і дії комісії по розслідуванню нещасного випадку. До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії); керівник структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок; представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою); представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; інші особи.
У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов'язково включається представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства.
До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.
На підприємствах, де немає структурних підрозділів, до складу комісії включається представник роботодавця.
На суднах морського, річкового та рибопромислового флоту під час плавання або перебування в іноземних портах комісія утворюється капітаном, про що повідомляється власник судна.
Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, зокрема викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Члени комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.
Якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, то розслідування організовує робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцем настання нещасного випадку, для чого утворює наказом комісію у складі не менше ніж три особи.
Комісія зобов'язана протягом трьох діб:
— обстежити місце нещасного випадку, отримати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
— визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
— з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
— установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
— скласти акт розслідування нещасного випадку за формою: Н-5 — у трьох примірниках (акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, зв'язаний з виробництвом; за формою Н-1 — у шести примірниках (акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом; за формою НПВ — якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не зв'язаний з виробництвом (акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю;
— у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (карта форми П-5).
Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.
У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, для встановлення обставин і причин строк розслідування може бути продовжено за погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцем знаходженням підприємства, про що роботодавець видає наказ. Роботодавець, а в разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, керівник робочого органу виконавчої дирекції Фонду, який призначив комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи (матеріали розслідування).
До першого примірника акта форми Н-5 додаються примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 — у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності), витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (машини, механізму, устаткування, апаратури тощо), а якщо треба — також висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.
На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться в матеріалі розслідування.
Нещасні випадки реєструються в журналі з формою, згідно з Додатком 6, роботодавцем, а в разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, — робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зареєстровано цю особу.
Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 — у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) протягом трьох діб надсилаються роботодавцем:
— потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
— робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.
Примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 — у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), матеріали розслідування піддягають зберіганню на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства — передаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а в разі ліквідації підприємства — до державного архіву.
Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого внаслідок травми, що сталася під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний строк надсилає його організаціям і особам, яким надсилався акт форми Н-1 (або форми НПВ).
Нещасні випадки, зв'язані і не зв'язані з виробництвом. Визнаються зв'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, зокрема у відрядженні, а також ті, що сталися в період:
— перебування на робочому місці; на території підприємства або в іншому місці, зв'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, зокрема протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час; під час відпустки; у вихідні, святкові та неробочі дні;
— підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
— під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок несправності їх);
— внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також внаслідок їхньої дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо);
— при наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо зберігання їх і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;
- у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку при відсутності технічних та організаційних причин його настання; під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду; у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених вище).
Нещасні випадки, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час проходження ними виробничого навчання, практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік цим підприємством, У розслідуванні бере участь представник навчального закладу.
Спеціальне розслідування нещасних випадків. Спеціальному розслідуванню підлягають:
— нещасні випадки із смертельними наслідками;
— групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;
— випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, зокрема з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнагляду за охороною праці).
Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, зазначених нижче) проводиться комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку (далі — спеціальна комісія), що призначається наказом керівника територіального органу Держнагляду охорони праці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо — транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.
До складу спеціальної комісії входять: посадова особа територіального органу Держнагляду охорони праці(голова комісії); представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи в наслідок дорожньо-транспортної пригоди; представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності — місцевій держадміністрації, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; керівник (представник) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця; представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або-уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; представник профспілкового органу вищого рівня; представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, — у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання(отруєння).
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом Держнаглядом охорони праці.
До складу цієї комісії включаються керівники:
Держнагляду охорони праці;
- органу, до сфери управління якого належить підприємство;
- місцевого органу виконавчої влади;
- виконавчої дирекції Фонду; галузевого або територіального об'єднання профспілок, роботодавця, а також представники первинних організацій профспілок, членами яких є потерпілі, або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілок, відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності),органів охорони здоров'я та інших органів.
Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10-ти робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.
За результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок який визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми ГІ-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування. Кількість примірників акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким зазначені документи надсилаються.
Якщо комісія зі спеціального розслідування випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків з урахуванням конкретних обставин дійде висновку, що зникнення працівника зумовлено настанням нещасного випадку, висновок комісії видається сім'ї цього працівника або особі, яка представляє його інтереси для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим.
Після оголошення судом працівника померлим орган Держнагляд охорони праці, який призначив комісію із спеціального розслідування цього випадку, відповідно до акта форми Н™5 визнає цей випадок пов'язаним з виробництвом, складає акт форми Н-1, а роботодавець бере цей випадок на облік в установленому порядку.
У разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку, керівник Держнагляду охорони праці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії, вжити заходів до активізації роботи щодо запобігання виникненню подібних випадків, притягнення до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держнагляду охорони праці, які порушили вимоги законодавства про охорону праці.
У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ), рішення спеціальної комісії може бути оскаржено в судовому порядку.
Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до Порядку встановлення зв'язку захворювання з умовами праці.
У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначений Порядком встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, на консультацію до головного спеціаліста з профпатології міста (області), який направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.
На кожного хворого клініки науково-дослідних Інститутів, відділення професійних захворювань лікувально-профілактичних закладів складають повідомлення за формою П-3. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення надсилається роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, відповідній установі (закладу) державної cанітарно-епідеміологічної служби та лікувально-профілактичному закладу, які обслуговують це підприємство, відповідному робочому органу виконавчої дирекції фонду.
Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення професійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення.
Акт розслідування причин професійного захворювання складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається відповідній установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший примірник акта розслідування залишається на підприємстві.
Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.
Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботодавець письмово інформує відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби протягом терміну, зазначеного в акті.
У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на МСЕК для розгляду питання подальшої його працездатності.
Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування професійних захворювань, їх документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд, профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.
Реєстрація та облік випадків професійних захворювань ведеться в спеціальному журналі:
на підприємстві, у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду та в установах (закладах) державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про професійні захворювання та актів їх розслідування;
у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, лікарського висновку про діагноз, встановлений під час обстеження в стаціонарі, а також повідомлення про професійне захворювання. До цього журналу також вносяться дані щодо працездатності кожного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.
