З метою забезпечення виконання вимог законів та нормативно-правових актів з охорони праці в Україні створена система державного нагляду, відомчого і громадського контролю з цих питань.
Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці відповідно до Закону «Про охорону праці» здійснюють:
• Державний комітет України по нагляду за охороною праці;
• Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;
• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого салшврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюються Законами України. "Про охорону праці", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.
Усі органи держнагляду за функціональною ознакою здійснюють попереджувальний і поточний нагляд.
Попереджувальний нагляд полягає в експертизі проектів і недопущенні введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, споруд, виготовлення й передачу у серійне виробництво зразків нової техніки, впровадження нових технологій, якщо вони не відповідають вимогам охорони праці.
Поточний нагляд полягає у перевірці стану умов і охорони праці на діючих підприємствах і будовах, інших виробничих об'єктах та дотримання всіх вимог законів, правил і норм з охорони праці. Такі перевірки можуть бути комплексними, що охоплюють всі показники стану охорони праці, або спеціальними (з окремих питань, наприклад, застосування пільг та компенсацій за шкіддиві умови праці).
Посадові особи органів держнагляду (державні інспектори) мають право:
— безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
— одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення,
висновки експертних обстежень, аудитів матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
— видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;
— забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, що створюють загрозу життю працюючих;
— притягати до адміністративної відповідальності працівників винних у порушенні законодавства про охорону праці;
— надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із за коном.
Державні інспектори Держгірпромнагляду здійснюють нагляд за безпекою робіт і виробничою санітарією на усіх підприємствах (установах, організаціях) незалежно від галузі господарства й форми власності. Вони контролюють правильність і своєчасність розслідування всіх нещасних випадків на виробництві, здійснюють розслідування аварій, нещасних випадків групових і зі смертельним наслідком.
Структурними підрозділами Держгірпромнагляджу є територіальні управління, які можуть мати спеціалізовані інспекції: гірничу, технічну, енергонагляду, газову,
котлонагляду, хімнагляду.
Внутрішньовиробничий контроль здійснюють: а) міністерства, відомства, інші центральні органи виконавчої влади через відповідні і служби охорони праці (відділи, групи, бюро); б) підприємства і установи — через свої служби охорони праці.
Громадський контроль за охороною праці
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. Головною метою й завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів представників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль здійснює уповноважена найманими працівниками особа.
Професійні спілки здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
Представники комісії з охорони праці профспілкового комітету беруть участь у розробленні розділу "Охорона праці" колективного договору та угоди з охорони праці, комплексних перспективних планів з охорони праці, залучаються до роботи в комісіях із питань атестації робочих місць, паспортизації цехів.
У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки миють право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників. Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління й нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.
Значна роль профспілкових комітетів щодо профілактики травматизму та професійних захворювань. На засіданнях своїх колективних органів вони розглядають причини нещасних випадків, особливо з важкими наслідками, і дають принципову оцінку діяльності роботодавця щодо підвищення рівня безпеки на виробництві. Важливою функцією профспілкового комітету є захист інтересів членів профспілки та інших працівників (на їх прохання) при розгляді конфліктних ситуацій з будь-яких питань охорони праці.
Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці на виробництві і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів із безпеки й гігієни праці.
Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених осіб від роботи на передбачений колективним договором термін із збереженням за ними середнього заробітку.
Не можуть бути ущемленими будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених осіб із питань охорони праці, їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.
Якщо уповноважені особи вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які використовують найману працю, цими органами.
Уповноважені особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується Міністерством праці та соціальної політики України.
Громадські інспектори праці Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України може залучати представників громадськості, профспілок шляхом оформлення останніх, за їхньою згодою, до роботи громадськими інспекторами праці. Організація діяльності та керівництво громадськими інспекторами праці і контролю за додержанням трудового законодавства здійснюється територіальними державними інспекціями праці.
Громадськими інспекторами праці можуть бути дієздатні громадяни України з вищою або неповною вищою освітою, які пройшли курс навчання або інструктаж в інспекціях. Призначення здійснюється на підставі власної письмової заяви громадянина та подання підприємства, що його рекомендує.
Громадські інспектори праці проводять перевірки додержання трудового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності у порядку громадського доручення без звільнення від основної роботи і додаткової оплати. Громадські інспектори праці мають право контролювати додержання законодавства про працю та вимагати усунення виявлених правопорушень.
