Сутність архітектурного проектування полягає у моделюванні – створенні проектної моделі об’єкта відповідно до його суспільної, соціально-культурної, утилітарно-практичної й естетичної функцій та закономірностей формотворення. Це справедливо як для реального, так і для навчального архітектурного проектування.
Проте, оскільки навчальне архітектурне проектування має на меті також здобуття студентами відповідних теоретичних знань, творчих умінь і практичних навичок, з методологічних міркувань процес проектування архітектурного об’єкта поділяється на чітко окреслені етапи, кожен з яких завершується тією чи іншою формою проміжного контролю (рис. 1.10). Слід підкреслити, що ці етапи в неявній формі присутні й у процесі реального архітектурного проектування, але проміжний контроль тут уже здійснюється самим розробником. Тому вироблення вміння аналізувати та критично оцінювати як чужі, так і власні проектні розроблення, займає важливе місце серед пріоритетів архітектурної освіти. Процес послідовного обмеження можливого спектра проектних рішень у процесі навчального проектування здійснюється так же і тими ж методами, що й у процесі реального проектування (рис. 1.11).
У замкненому циклі проектного моделювання виділяються чотири основних етапи: підготовчий, передпроектний етап; етап творчого пошуку й етап творчого розроблення. Завершальний етап навчального процесу полягає в оцінюванні робіт, підбитті підсумків і обговоренні результатів.
Підготовчий передпроектний етап містить дві ланки: збирання інформації та її методологічну обробку.
Джерелами інформації для студента є: вхідна лекція, програма-завдання на проектування, вихідні дані, відомості про місце проектування, методичні матеріали, навчальна, довідкова і нормативна література, проекти-аналоги.
Слід зазначити, що збирання інформації супроводжує всі етапи проектування. Кожний рівень вирішення проектної моделі слугує інформацією для наступного етапу. В свою чергу, кожен подальший етап проектування потребує для свого вирішення додаткової інформації.
Рисунок 1.10 – Схема організації процесу навчального проектування
Рисунок 1.11 – Послідовне обмеження спектра можливих проектних рішень у процесі навчального архітектурного проектування:
1 – можливі варіанти проектного рішення об’єкта; 2 – обмеження спектра проектних рішень; 3 – область допустимих проектних рішень, визначена на певному етапі проектування; 4 – контрольні стадії виконання проекту; 5 – засоби обмеження кількості варіантів проектних рішень
На передпроектному методологічному етапі проводиться прогноз процесів діяльності, для яких проектується середовище, з метою ефективної організації цих процесів, створення відповідному їм просторового оточення.
У результаті аналізу об’єкта дослідження можуть бути отримані передумови для проектної діяльності. Дослідження проводяться паралельно з творчим процесом і орієнтовані на вибір напряму, в якому слід шукати розв’язання проектної задачі.
Для переробки інформації на передпроектному етапі використовується її візуалізація. Інформація перетворюється у формалізовані блок-схеми, матриці взаємодії, мережі, графи, які описують логічну й функціональну структуру об’єкта, організацію процесів, що там відбуваються, у такому вигляді, що після цього можна перейти безпосередньо до ескізування.
Етап творчого пошуку – центральна структурна ланка ланцюга єдиного творчого процесу архітектурного проектування. Цей етап містить дві фази: виконання клаузури та виконання ескізу-ідеї (кілька варіантів). Етап завершується аналізом розроблених варіантів і вибором одного з них як основи для подальшого творчого розроблення.
При виконанні клаузури студент діє в умовах неповної інформації та жорстких часових обмежень. Це створює стресову ситуацію, яка стимулює творчу інтуїцію студента. Продуктивність клаузурного пошуку забезпечується здатністю інтуїції переступати через інформаційні прогалини. Мета клаузури – отримати первинне образне уявлення про об’єкт у цілому або про один із його аспектів (наприклад, клаузури на образне та функціонально-планувальне вирішення об’єкта). Існує метод клаузур, при якому клаузури виконуються не лише на етапі творчого пошуку, але і на підготовчому й на етапі творчого розроблення. Після здавання проекту може виконуватись також залікова клаузура, призначена для підсумкового контролю знань, умінь та художньої майстерності студента, набутих у процесі виконання курсового проекту.
В ескізі-ідеї проектна модель виражається у напівінтуїтивній формі первинної гіпотези. Мета цієї фази – обмежити сферу пошуку та перевести проектування в проблемну ситуацію. При виконанні варіантів ескізу-ідеї бажано, щоб розроблювані варіанти максимально відрізнялись один від одного. Це забезпечить повніший розгляд проблемної ситуації й можливих шляхів її розв’язання. На відміну від клаузури, ескіз-ідея виконується не у таких жорстких часових рамках і передбачає не лише можливість, але й необхідність консультацій з викладачем.
У межах етапу творчого пошуку можуть розглядатися кілька структурних рівнів об’єкта, коли вибраний на вищому структурному рівні варіант значною мірою обумовлює можливі вирішення на нижчому структурному рівні. Наприклад, генплан села в цілому та ансамбль його громадського центру, житлова група та планувальні вирішення окремих секцій тощо. У цих випадках цикл «клаузура – ескіз-ідея» може в межах етапу творчого пошуку повторюватись кілька разів.
Етап творчого розроблення складається з розроблення ескізу та графічного виконання власне проекту. Кожна з цих фаз закінчується контрольним рубежем: затвердженням ескізу, а також здаванням та захистом проекту.
Творче розроблення ведеться на вищому структурному рівні у порівнянні з попередніми етапами, тому що охоплює всі підсистеми об’єкта, незалежно від того, яка з них виявилась вирішальною для загального задуму. Тут застосовується комплексна оцінка стану об’єкта. На цьому етапі проектування має забезпечити розвиток прийнятого композиційного задуму. Перед студентом стоять такі основні задачі:
· передбачити зв’язки об’єкта із зовнішнім середовищем;
· упорядкувати взаємодії основних та другорядних функцій, внутрішню та зовнішню структуру об’єкта;
· ув’язати конструктивний задум з архітектурно-пластичною формою;
· привести до модульного ряду розмірності конструкцій;
· забезпечити комфортні умови світлового режиму, сприятливу видимість, акустику та мікроклімат;
· перевірити економічну доцільність прийнятих рішень.
Варіанти, що могли б бути частковими вирішеннями названих задач, мають бути узгоджені між собою шляхом компромісу – методом «послідовних поступок та наближень», завдяки котрому видно, ціною якої «поступки» за одним критерієм досягається виграш за іншим.
Первинне розв’язання цих задач відбувається на стадії ескізу й з урахуванням висловлених зауважень остаточне розв’язання відбувається на стадії графічного виконання проекту. Як затвердження ескізу, так і оцінювання проекту можуть супроводжуватися захистом, коли студент аргументовано прилюдно обґрунтовує всі основні прийняті проектні вирішення та розкриває творчий задум.
Проектування має привести до композиційного узагальнення – функціональної, зорової й естетичної цілісності, органічного синтезу форми, конструкції та матеріалу. Композиційний задум розкривається в художній виразності об’єкта, у закономірностях побудови зовнішнього вигляду, в гармонізації форм і пропорцій.
Графічне виконання – засіб зображувального вираження задуму – композиційної та просторової ідеї твору – має емоційно-художнє значення. Відповідно до композиційного задуму та теми проекту графічне виконання підпорядковується певним принципам. Графічні засоби мають відповідати темі проекту й художньому задуму; розкривати змістовий сенс кожної проекції; сприяти найкращому сприйняттю проекту, акцентуючи увагу глядача на найважливішій в інформаційному сенсі проекції (головним на аркуші (планшеті) може бути фасад, розріз або аксонометрія); бути технічно досконалим. Для повнішого розкриття задуму до складу проекту включається також перспектива та / або макет.
При завершенні проекту потрібне повне зосередження студента, яке досягається організацією днів суцільного проектування, коли одночасно завершуються проекти всіма студентами курсу.
Завершальний етап. Навчальне проектування закінчується підбиттям підсумків. Виставка, огляд проектів керівниками та їх оцінювання, а також обговорення проектів студентами групи та курсу відіграють важливу пізнавальну й виховну роль. Розбір проектів – засіб навчити студентів професійному аналізу. В обговоренні проектів здійснюється система взаємодії твору та його сприйняття. Тільки після цього можна вважати цикл навчального проектування закінченим.
Контрольні питання і завдання
1. У чому полягає головна характерна особливість архітектурної діяльності?
2. Назвіть основні специфічні риси художньої архітектури, які відрізняють її від інших видів мистецтв.
3. У чому полягає сутність творчого методу архітектора?
4. Які основні етапи навчального архітектурного проектування прийнято виділяти?
5. Яка мета етапу творчого пошуку?
6. Які основні задачі розв’язує студент на етапі творчого розроблення?
