Звернувшись доструктурно-етимологической класифікації, можна буде усвідомити, що походить все елементи «>надсат» доцільно розділити п'ять груп:
I.Самую велику становлять слова, освічені від росіян коренів, такі як:baboochka (бабуся),brooko (черево),deng (гроші),smot (дивитися), та інших.
Усередині першої групи можна назвати три підгрупи:
1. Росіяни слова, запозичені повністю, безусечений, наприклад:korova,mesto,moloko,peet,ptitsa,tolchock,litso,rot,goloss,malenky,ооkо,slovo,chepooka,minoota,pooshka,pyahnitsa,knорка,klootch,gazetta,kot,shoom, та інших.
2. Слова російського походження, освічені з допомогоюусечения (усікається, зазвичай, останньому складі), наприклад:chasso (годинниковий),biblio (бібліотека): «Неhadbooksunder hisarm and acrappyumbrella andwascominground thecornerfrom the PublicBiblio,whichnotmanylewdiesusedthosedays» (>CO, 2000: 6).. - «З книжками тазадризганним парасолем пахвою він з публічноїBiblio в закуті, набагато часи нормальні люди рідко навідувалися» (ЗА, 2000: 19).
У дієсловах, зазвичай, усікаються суфікси інфінітива -ати, ->ить, ->еть:cheest - чистити,viddy - бачити,creech - кричати,pony розуміти й т. буд.
Однак у окремих випадках можеусекаться і нарешті перший стиль слова:cheenas - жінки.
3. Слова, у яких з'єдналися росіяни й англійські морфеми.
Наприклад, в словіglazlids,сконструированном за аналогією з англійським ">eyelids", дотранслитерированному російському корені ">glaz" ("очей") приєднано англійський корінь ">lid(s) " ("повіку"): «>Then Ifound Icould openmyglazlids amalenkvbit andviddylikethrough alltears akind ofsteamycitygoingby, all thelightslikehavingrunintooneanother» (>CO, 2000: 50). - «Невдовзі знайшов, що здатна злегка розліпити повіки і крізь сльози погано бачити, як проноситься повз димний місто» (ЗА, 2000: 64).
">Underveshches" (білизну) створено за аналогією з англійським ">underclothes" -"білизну", де ">veshches" -транслитерированное російське "речі "/анг. ">clothes"): «>Thismorning Iwasgivenmyunderveshches andmyplatties of thenight andmyhorrors howkick-boots, alllovely andwashed orironed andpolished»(CO, 2000: 91). - «Того ранку мені повернули мою сорочку, нижнєbelljo, бойової костюм іgovnodawy, причому всі вичищене, випране інаглаженное» (ЗА, 2000: 97).
II. По-друге групу доцільно об'єднати всі інші іншомовні запозичення неслов'янського походження. Наприклад, запозичене із німецького словоshlaga, освічене від «>Schlager» -"забіяка", чи словоtashtook - від німецького «>Taschentuch» - «носовичок»: «>He'd taken abigsnottytashtookfrom hispocket andwasmopping theredflowpuzzled,keeping onlookingat itfrowningasifhethought thatbloodwasforothervecks andnotforhim» (>CO, 2000: 23). - «Він вийняв чорного нагана величезнийobsoplyenni хустку і став витирати кров'яні патьоки, спантеличено нею поглядаючи, як думав, що кров - це в інших буває, тільки в нього» (ЗА, з. 36).
До французьким запозиченням можна віднести винайдена Еге.Берджессом слово «>vaysay» створено від абревіатуриW.C. (>watercloset), яка французькою вимовляється якve-se: «Iwanted tobesick,so Igot out of thebed alltremblysoas togo offdown thecorridor to theoldvaysay» (>CO, 2000: 83). - «Мене нудило, і це, весь тремтячи від ознобу, встав із ліжка, і пішов коридору до вбиральні» (ЗА, 2000: 89).
Інше французьке запозичення «>cravate» - «краватка» зазнало невеликі зміни у «>надсат» - «>cravat»:
«>Hiscravatwaslikesomeonehadtrampled on it, hismaskiehadbeenpulled off andhehadfloor-dirt on hislitso,sowegothim onanalleyway andtidiedhim up amalenkybit,soakingourtashtooks inspit tocheest thedirt off» (>CO, 2000: 15) - «>Галстук такий, ніби у ній ходили, маска з'їхала,morder у пилюці. І ми витягли Тема в провулок, де,послюнив хустки,tshutok його поправили, прибрали деякуgriazz» (ЗА, 2000: 24).
Серед екзотичніших запозичень - слова малайського і циганське походження. Ключове в «ЗА» словоorange може бути витлумачено як запозичене з малайського мови словоorang - людина. Єдинийциганский елемент з тексту - повністю запозичене словоdook - дух:
III. Третю групу утворюють авторськіокказионализми з урахуванням романських і німецьких мов, освічені з'єднанням чи урізанням основ.
1. слова, освічені з'єднанням основ:
Наприклад,synthmesc єсокращенную форму відsyntheticmescaline (синтетичниймескалин): «>Hohoho, theoldmoloko,withnoknives orsynthemesc ordrencrom in it» (>CO, 2000: 26). - «>O-xo-xo,молоко-молочишко, без ножів, безсинтемеска ідренкрома (ЗА, 2000: 40).
Інший цікавий приклад - словоStaja, освічене шляхом сполуки основ StateJail (державна в'язниця): «Itake it upnow, andthisis the realweepy andliketragicpart of the story,beginning,mybrothers andonlyfriends, inStaja (StateJail, thatis)Number84F» (>CO, 2000:57). - «Гаразд, поїхали, починаю саму жалісну, навіть трагічну частину свого історії, про брати мої і друзі єдині, яка розгорталася вгостюрьме номер48-ф» (ЗА, 2000: 70).
Серед інших прикладів слів з цією структурою -pop-disk (>pop-musicdisc),vellocet (>amphetaminespeed),firegold (>fire +gold),polyclef(skeletonkey),skriking (>striking +scratching),Godman (man ofGod)
2. слова, освічені урізанням:
Наприклад,drencrom єусеченную формуadreno-chrome: «>Hohoho, theoldmoloko,withnoknives orsynthemesc ordrencrom in it» (>CO, 2000: 26). - «>O-xo-xo,молоко-молочишко, без ножів, безсинтемеска ідренкрома» (ЗА, 2000: 40).
Інше словоsinny є, передусім, каламбуром, який обігрує англійськіcinema (кіно) іsin (гріх), з місця ж зору структури слова,sinny — усічена форма вигаданого іменника «>sinnema»: «>Where Iwaswheeled to,brothers,waslikenosinny Ihadeverviddiedbefore» (>CO, 2000: 75). - «Приміщення, куди мене привезли, було на кшталт кінозалу. Але такої, яких я колись бачив» (ЗА, 2000: 83).
Внутрішня структура декого з тих прозора, і здогадуватися їх походження нескладно, етимологія інших незрозуміла.
IV. Четверту групу становлять елементи, запозичені Еге.Берджессом з реально яка була англійської й американського сленгу:
Наприклад, в словіrozz, неодноразово зустрічається в «ЗА», з'єдналися значення російського пика (>rozha) і англійськогосленгизмаrozzer (>policeman): «>So Iscrambleddown,verystiff andsore, andnotlike realawake, andthisrozz, whohad astrongvon of cheese andonions onhim,pushedme out of thefilthysnoringcell...» (>CO, 2000: 55). - «Я хоч якось сліз, весь затерплий, з ломотою в кістках і немає сонний, отже поки мент, від якоїdiko несло сиром і з цибулею,випихивал мене ззагаженнойхрапящей камери...» (ЗА, 2000: 69).
Словоbaddiwad - похідне відзаимствованого з справді наявногосленгизмаbaddie (лиходій): «>P. R.Deltoidthendidsomething Ineverthoughtany manlikehim whowassupposed toturnusbaddiwadsinto realhorrors howmalchickswoulddo,especiallywith allthoserozzesaround» (>CO, 2000: 53). - «І тоді П. Р.Дельтоид зробив те, у мене неможливо очікував від такої людини, як і, від чоловіка, якому належить перетворювати будь-якихplohishei як я вpai-malchikov особливо в тому, навколо було ментів» (ЗА, 2000: 67).
>Cancer - метафоричне назва сигарети, часте щодо англійської сленгу: «Youcouldviddyhimthinkingabout thatwhilehepuffedawayat hiscancer,wondering howmuch tosay tomeaboutwhatheknewaboutthisveschwe’dmentioned» (>CO, 2000: 62). - «Бачили б ви, як і сушив мізки, пихкаючи своєїtsygarkoi, неможливо міг вирішити, чи можна що саме можна мені розповісти про туshtuke, про що її згадав» (ЗА, 2000: 73).
>Fagged— розмовний еквівалент слів утомлений, стомлений: «>Theywerecreeching andgoingowowowastheyputtheirplatties on, andtheywerelikepunchipunchingmewiththeirteenyfistsas Ilaytheredirty andnagoy andfairshagged andfagged on thebed» (>CO, 2000:36). - «Вдягаючи сукенки, вони вже активно плакали ->иа-иа-иа-, намагалися тикати у мене своїми малюсінькими кулачками. Тоді який у мене лежав ліжка забруднений, голий і вичавлений як лимон» (ЗА, 2000: 49).
До запозиченням з справді наявного сленгу теж належать такі слова:pretty-polly (money) - гроші,guttiwuts (>guts) - нутрощі, кишки,prod (toproduce) - виробляти,sarky (>sarcastic) - саркастичний,snoutie (>tobacco,snuff) - тютюн, понюхати.
Вочевидь, включаючи в «>надcат» елементи реального англійської й американського сленгу, Еге.Берджесс ставив за мету підкреслити подібність між вигаданим і її реальним мовою, і навіть переконати читача у цьому, що «>надcат» - справді, явище сучасною молодіжною культури.
V. До окремої групу виділяються слова, запозичені з дитячої промови:
Наприклад,арруpollyloggies (>apology) означає «даруйте»: «'>Арруpollyloggies ', Isaidcareful» (>CO, 2000: 38) - «">Иззи-винни-нитте", - обережно проговорив я» (ЗА, 2000: 51).
>Scholliwoll відповідає словуschool: «>Then Ilayback on thebed andshutmyglazzies andthought hownice itwasgoing tobe outthereagain,Alexwithperhaps aniceeasyjobduring theday,mebeingnowtoooldfor theoldskolliwoll andthenperhapsgetting a newlikegangtogetherfor thenochy and thefirstrabbitwouldbe togetoldDim andPete,iftheyhadn'tbeengotalreadyby themillicents» (>CO, 2000: 74). - «Потім відкинувся на подушку, прикривglazzja і замислився у тому, яка здорово буде виходити волю і як і вдень стану дивитися якусь незапорошену працю (зшкольного-то віку я вже трохи зріс), в якому було, дивися, новаshaika підбереться для нічних вилазок, і перше нашеdelo буде зловити старовину Тема зПитом, якщо них не добралися менти» (ЗА, 2000: 82).
У дитячих словахeggiwegg іjammiwam легко впізнаютьсяegg (яйце) іjam (джем): «Ireadthiswithcare,mybrothers,slurpingawayat theoldchai,cupaftertas,afterchashacrunchingmylomtics of blacktoastdipped injammiwam andeggiweg» (>CO, 2000: 32). - «Я прочитав це, про брати, дуже ретельно, попиваючи клятий чай, чашку за чашкою, хрумтячи шматочкамиtosta із чорного хліба із джемом і яйцем» (ЗА, 2000: 39).
Такі слівця, запозичені з дитячої промови, асоціюються з юними героями романів Ч. Діккенса, їх невинність виконує функцію своєрідною буферна зона між «позитивним» читачем і «негативним» героєм «ЗА».
Вигаданий сленг «>надсат» розроблений Еге.Берджессом досить докладно. Письменник, проте, піднімає собі завдання продумати всіх аспектів мовної практики тієї молодіжної угруповання, до якої підключено Алекс. Його більшою мірою цікавить, з одного боку, досягнення загальстилістичного ефекту (надання тексту художньої, естетичної неповторності), з іншого - рішення принциповоїпоетологической завдання. Перед перекладачем стоять, начебто нездійсненні завдання, однак після докладного аналізу лексики і його вживання у тексті, ці труднощі зникають.
Укладання
Основними характеристиками художнього перекладу є досягнення певного естетичного впливу й створення його художнього уявлення.
Відтворення у перекладі мистецького твору комунікативної функції, надає художньо-естетичний вплив на читача. Аналіз перекладів літературних творів показує, що у зв'язку з цією завданням типові відхилення від максимально можливої значеннєвий точності з метою забезпечити художність перекладу. У цьому дипломної роботі було розглянуто багато аспектів перекладу прозових малярських творів, але у особливості переклад неперекладної гри слів з прикладу роману Еге.Берджесса «>ЗаводнойАпельсин».
>Берджесс, бажаючи оживити свій роман, насичує його жаргонними словами з з так званого «>надсата», взяті з російської. Тоді, колиБерджесс думав про мову роману, він у Ленінграді, що й вирішив створити певний інтернаціональний мову, яким і ставнадсат. Основна складність перекладу роману російською мовою у тому, щоб це слово для російськомовного читача видавалися настільки ж незвично, як й у англомовного. У.Бошняк придумав набирати це слово латиницею, виділяючи їх в такий спосіб з тексту російською. Приміром, сварка Алекса з ватажком ворожої банди:
«Кого Я бачу! Треба! Невже жирний і смердючий, невже мерзенний наш і підлийБиллибой,koziol іsvolotsh! Як поживаєш, ти,kal в горщику, міхур з касторкою? А ну, йди сюди, відірву тобіbeitsy, якщо вони в тебе ще є, ти євнухdrotshenyi!» (ЗА 1991: 3).
Здебільшого у романі персонажі як жаргонних використовують звичайні російськіобщеупотребимие слова — «хлопчик», «обличчя», «чай» тощо. буд. «>Заводной апельсин» у перекладі ЄвгенаСинельщикова представляється безтранслитанадсата, заміняючи слів жаргонними американізмами. Через те ж «>надсата» Стенлі Кубрик заповідав показувати у російському прокаті фільм «>ЗаводнойАпельсин» лише з субтитрами.
Вигаданий сленг «>надсат» - найважливіший елемент, визначальний специфіку перекладу роману «>ЗаводнойАпельсин». Подолання майже тотального нерозуміння, виникає у читача при початковому поєднанні з текстом, стає найважливішим фактом активізації її сприйняття. Здійснюючи з себе зусилля, читач навчається у міру просування з тексту долати ефектостранения, який досягається автором рахунок масованого і структурно оформленого запровадження у нього іншомовних (у разі сленгових) вигаданих мовних одиниць, а перекладачеві, своєю чергою, необхідно забезпечити правильне сприйняття закладеного стилістичного оформлення.
Застосування різнихаллюзийних украплень, які у сконструйованих Еге.Берджеесомокказиональних сленгових одиницях, активізує сприйняття читача, втягує їх у багатоскладові ігрові відносини з цим текстом. Під час на цю гру насамперед тестуються лінгвістичні здібності читача, і з їх допомогою запускаються та інші ігрові механізми. Можна стверджувати, що вигаданий сленг «>надсат» — провідний, ключовою елемент ігровий поетики твори Еге.Берджесса.
Провідною функцією вигаданого сленгу «надцять» стає ігрова функція, саме він насамперед забезпечує превалювання з тексту прийомів ігровий поетики, отже й визначає методики перекладу.
Разом про теосуществленний у дипломній роботі аналіз дозволив виділити як і трохи інших художніх функцій вигаданого жаргону,внедренного письменником до тексту. У тому числі:
-аллюзийная функція;
-каламбурообразующая функція;
функція просторово-часової локалізації;
- функціяостранения;
- функція створення довірчій атмосфери;
Переклад вигаданих слів і висловів, фігуруючих у романі Еге.Берджесса, є непросто переклад наборуокказионализмов зарубіжного походження, включених як чужорідного елемента у основний текст, а цілу систему перекладацьких прийомів, які забезпечують відтворення який закладений у оригінал сенсу. У цьому, створення автором ілюзії дійсності «>надсат» може допомогти виндентификации найприйнятнішого способу перекладу. Близькість «>надсат» з реальними англійським і американськимсленгами проявляється у кревність структури лексико-семантичних полів, й у включенні в «>надсат» окремих лексем реального існуючого сленгу. Мовний експеримент для Еге.Берджесса стає способом знайти відповіді екзистенційні запитання, дозволити що йде від маніхейства дуалізм світосприймання. З іншого боку, письменник продовжує традиції, закладені його кумиром Дж. Джойсом, і намагається вразити читача новими можливостями, які відкриваються завдякиизощренной мовної грі.
