Трансформації у мистецькому перекладі

Основні засади перекладацькій стратегії доповнюються обгрунтуванням правомірності застосування низки технічних прийомів, що порушують формальне подобу перекладу оригіналу, але забезпечують досягнення вищого рівня еквівалентності.

1. Перестановки - це й зміна розташування мовних елементів з тексту перекладу проти текстом першотвору.

Прийом переміщення лексичних одиниць на висловлюванні дозволяє вживати найближче відповідність слову оригіналу іншому місці висловлювання, коли з будь-яким причин його не можна вжити там, де вона стоїть у оригіналі.

2. Заміни - у процесі перекладу застосовуються граматичні і лексичні заміни. До граматичним ставляться такі типи:

а) заміна форм слова;

б) заміна частин промови;

в) заміна членів пропозиції (перебудова синтаксичної структури пропозиції);

р) синтаксичні заміни у дивовижно складному

пропозиції:

- заміна простого пропозиції складним,

- заміна складного пропозиції простим,

- заміна придаткового пропозиції головним,

- заміна головного пропозиції підрядним,

- заміна підпорядкування твором,

- заміна твори підпорядкуванням,

- заміна союзного типу зв'язкубессоюзним,

- замінабессоюзного типу зв'язку союзним.

3.Добавления - багато елементів сенсу, залишаються в оригіналіневираженними,подразумеваемими, мали бути зацікавленими виражені у перекладі допомогою додаткових лексичних одиниць. У англо-російських перекладах додаткові елементи особливо рясно виявляються необхідними під час перекладу атрибутивних словосполучень. Іноді додавання обумовлені суто стилістичними міркуваннями, і перекладач може за власним бажанням використовувати їх або уникнути них. Особливу сферу застосування прийому додавання становлять випадки текстуальних пояснень, обумовлених прагматичними чинниками.

4.Опущение - під час перекладу опущенню піддаються найчастіше слова, є семантично надмірними.

Прийом опущення передбачає відмови від передачі у перекладі семантично надлишкових слів, значення яких опиняютьсянерелевантними чи легко відновлюються у тих. Цей прийом може бути пов'язане з прагненням усунути надлишкові елементи оригіналу. Іншим міркуванням на користь прийому опущення необхідно здійснити компресію тексту під час перекладу, враховуючи, що під час процесу перекладу різні додавання, пояснення й описи, використовувані перекладачем, можуть істотно збільшити обсяг перекладу, проти оригіналом.

Використання прийомупословного перекладу над ролі перекладацькій трансформації, у яких виходить текст мовою перекладу, бо як проміжну стадію у процесі пошуку оптимального варіанта перекладу може допомогти домогтися найуспішнішого перекладу. Дослівний переклад можна використовувати у тому, аби уявити виражену в оригіналі думку на більш загальної формі.

>Местоименний повтор у тому, що у тексті перекладу повторно обгрунтовується вже згадуваний об'єкт заміняючи його від імені відповідний займенник. Цей прийом допомагає з російським перекладом висловлювань, де є «подвійне управління». Під подвійним управлінням розуміється вживання: 1) двох дієслів з різними управлінням, з яких одна маєпредложное, а іншийбеспредложное управління за одного й тому самому об'єкті 2) двох дієслів з різними приводами за одного об'єкті 3) двох прикметників чи іменників з різними приводами за одного об'єкті.

Gt;Морфологічні трансформації

Через війну розбіжності морфологічного ладу англійської і російської мов застосовуються прийоми морфологічних трансформацій.

Gt;Артикль

Значення артиклів переважно передається лексичними засобами, іноді порядком слів; у своїй використовуються різні способи трансформації:

а) Невизначений артикль

Коли значення невизначеногоартикля наближається до значенням невизначених займенниківsome іany це звичайно доводиться передавати їх у перекладі. Коли невизначений артикль вживається у своєму початковому значеннічислительного «>one», його значення має має бути передане під час перекладу з додаванням лексем.

б) Певний артикль

Іноді певний артикль виступає у своєму початковому значенні вказівного займенника, від якої він стався, і якщо це враховувати те переклад буде неповною і неточним (Левицька,Фитерман, 1973).