Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України

 

8.1. Природні передумови розміщення продуктивних сил

 

Передумови розміщення продуктивних сил – це умови, без яких розміщення і розвиток виробництва на даній території неможливі.

Класифікація передумов розміщення продуктивних сил: природні, демографічні, економічні.

 

 

Рис. 1.31. Передумови розміщення продуктивних сил

 

F Чи є регіони, позбавлені деяких або більшості передумов розміщення продуктивних сил?

C Наприклад, в Антарктиді їх зовсім немає, а в тундрі, на високогір'ї або в пустелях вони вкрай обмежені, тобто природні умови можуть як гальмувати, так і прискорювати економічний розвиток території.

 

До природних ресурсів України відносять корисні копалини, земельні, кліматичні, рекреаційні ресурси, флору і фауну, ресурси Чорного й Азовського морів, внутрішні води тощо.

Паливні ресурси. Кам'яне вугілля добувається в Донбасі і Львівсько-Волинському басейні. У Донбасі зосереджено 98 % кам'яного вугілля України, з яких 25 % – кокс, а 30 % – антрацити. Глибина залягання – 500 – 750 м (максимальна – 1200 м), товщина шарів – 0,5 – 2,0 м. Львівсько-Волинський басейн зосередив 2 % вугілля (30 % – коксівний): глибина залягання – 300 – 700 м, товщина шарів – 0,5 – 1,0 м.

Буре вугілля при спаленні 1 кг виділяє 6 500 – 7 400 ккал тепла. Воно використовується як добриво, для одержання рідкого палива, побутового газу, гірського воску. Найбільші поклади: Дніпровський басейн (2,4 млрд. т, глибина залягання – 5 – 140 м, відкритий видобуток), Дніпровсько-Донецький вугленосний район (0,9 млрд. т), Донецький басейн (0,3 млрд. т). Буре вугілля є також у Закарпатті та на Поділлі.

Нафта і природний газ. Найбільші запаси нафти і природного газу зосереджені на Прикарпатті, у Дніпровсько-Донецькому районі та Причорномор'ї. Основні родовища нафти Дніпровсько-Донецького району включають Прилуцьке і Леляківське в Чернігівській області, Рибальське і Качанівське – у Сумській. Родовища газу є біля Юліївки, Шебелинки і Кигичівки в Харківській області, а також у Дніпропетровській, Полтавській і Сумській. Родовища нафти на Прикарпатті – Долина і Борислав. Родовища газу – Дашава і Калуш. У Причорномор'ї і Приазов'ї відкриті родовища нафти і природного газу експлуатуються на шельфі Чорного моря. Родовища природного газу є на шельфі Азовського моря: Керченське, Казантипське, Стрілецьке. Сучасні потреби України в нафті складають близько 40 – 50 млн. т, а власні родовища дають до 4 млн. т на рік. Шляхи виходу з енергетичної кризи: зменшити споживання енергоносіїв, збільшити вихід світлих компонентів при нафтопереробці, а також добувати нафтопродукти з вугілля. Необхідну технологію розробив Донецький інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії. Бензин можна одержувати з “солоного" вугілля Західного Донбасу. Його поклади чималі, але через низьку якість сировини в традиційному варіанті (як паливо) воно нерентабельне. “Рідке вугілля" протягом декількох десятиліть використовує ПАР, пропонуючи Україні свої технології та інвестиції.

Торф – сировина для паливної та хімічної промисловості. З нього одержують рідке паливо, феноли, віск, аміак, спирт і т. п., а також роблять ізоляційні плити і добриво для полів. В Україні відомо понад 2 500 родовищ торфу, зосереджених переважно на Поліссі: у Волинській, Рівненській, Житомирській областях. Невеликі родовища є в Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій і Сумській областях. Товщина шарів – 10 – 12 м. Найбільші родовища: Ірдинське в Черкаській області, Замглай – у Чернігівській, Брюховецьке – у Львівській.

Поклади горючих сланців оцінюються на 3,7 млрд. тонн. Найбільші родовища в Карпатах. Якістю вони не поступаються естонським, а товщина шарів – 1 – 6 м. Родовище горючих сланців відкрите також біля Олександрії (Кіровоградська обл.), запаси дорівнюють 3 млрд. т.

Озокерит, або гірський віск, до складу якого входять тверді вуглеводні парафінового ряду, використовується в електроніці як ізолятор, у текстильній промисловості – для глянцювання тканин, у шкіряній промисловості – для обробки шкір. З озокериту роблять ваксу для взуття, парафін, лаки. Найбільше його родовище розташоване у передгір'ї Карпат (Долина, Трускавець, Борислав); видобуток ведеться лише на Бориславському родовищі шахтним способом.

Металеві корисні копалини

Залізна руда. В Україні відомо чимало родовищ залізних руд і залізистих кварцитів, найбільші з них – поклади залізних руд. Криворізький басейн нараховує понад 60 родовищ із загальними запасами 18,7 млрд. т. Руди частково виходять на поверхню, а також залягають до глибини 2 500 м; вміст заліза у верхніх шарах – 30 – 40 %, у глибинних – 50 – 60 %. Тут добувається 90 % української руди. Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища: Горишнеплавнинське, Лавринівське і Еристівське. Вміст заліза – 36 %, запаси – 4,5 млрд. т. Бєлозерський залізорудний район: вміст заліза – 58 – 60 %, запаси – 2,5 млрд. т. Керченський залізорудний район має бурі залізняки з вмістом ванадію і марганцю; запаси – 1,8 млрд. т. Видобуток ведеться відкритим способом, вміст заліза – 40 – 45 %. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза – 30 – 33 %.

Залізисті кварцити поширені по всій території України. Найбільші запаси – у Дніпропетровській (20 млрд. т), Полтавській (3,6 млрд. т), Одеській, Запорізькій, Кіровоградській і Вінницькій областях.

Хромові руди відкриті на Побужжі Кіровоградської області; глибина залягання – 60 – 160 м. Вони використовуються для виробництва нержавіючої сталі.

Марганцеві руди. Нікопольське й Інгулецьке родовища в Запорізькій, Хощевацьке – у Кіровоградській, Бурштинське – в Івано-Франківській областях тощо. Нікопольське, Великотокмацьке, Орджонікідзевське та Інгулецьке родовища входять до складу Придніпровського марганцевого басейну, їх площа понад 1000 км², глибина залягання – 15 – 120 м, товщина шарів – від 10 см до 6 м.

Алюмінієві руди – алуніти, нефеліни і боксити. Боксити є в Смолянському (Черкаська область) і Високоільському (Дніпропетровська область) родовищах, алуніти – на Закарпатті, нефеліни – у Приазов'ї.

Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, особливих сортів сталі, чавуну і для покриття металевих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з умістом металу понад 1 %. В Україні відомо 10 невеликих нікелево-кобальтових родовищ. Розробка покладів здійснюється в Кіровоградській і Дніпропетровській областях; глибина залягання – 70 – 80 м.

В Україні виявлено 10 покладів золота, сім з яких уважаються придатними для освоєння. Розташовані вони здебільшого в Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській на Криворіжжі областях. Золото є супутнім компонентом у криворізькій залізній руді.

Серед неметалевої сировини є велика група корисних копалин, що використовуються в хімічній промисловості. Україна багата на калійну і кухонну сіль, фосфорити, самородну сірку і т. п.

Калійні солі добуваються у Львівській (Стебник, Борислав) та Івано-Франківської областях (Калуш, Тростянець).

Кухонна сіль зосереджена в Донбасі. Запаси – 9 млрд. т, товщина шарів – 40 м (Слов'янськ, Артемівськ). Трапляються також поклади у Прикарпатті і Закарпатті. У Криму, Причорномор'ї і Приазов'ї є озера і лимани із самородною кухонною сіллю. Фосфорити є на Наддністрянщині (Тернопільська, Хмельницька і Вінницька області), у Сумській та Харківській областях. Самородна сірка добувається з Яворівського і Роздольського родовищ на Прикарпатті.

Вогнетривкі глини використовуються як сировина для виготовлення цегли для доменних печей, їх поклади є в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Житомирській та Сумській областях. Графіт добувається у Кіровоградській, а також у Запорізькій, Дніпропетровській і Донецькій областях. Українські каолінові глини, що використовуються для виробництва порцеляни, фаянсу, гуми і паперу, – одні з найкращих у світі. Вони розташовані в межах Українського кристалічного щита: Житомирська, Хмельницька, Дніпропетровська, Запорізька і Вінницька області. Мармур добувається в Донбасі, Криму і Карпатах, у Київській і Житомирській областях.

До природних ресурсів належать також термальні води як джерело теплової енергії, їх виходи найактивніше використовуються в Криму, Карпатах і на Закарпатті. Такі води розташовані на глибині від 450 (t = 400 С) до 1000 – 2000 м (t = 70 – 1000 С).

Рекреаційні ресурси різноманітні: це мінеральні води, лікувальні грязі, води лиманів, кліматологічні ресурси лісів і морів тощо. В Україні відомо понад 100 джерел мінеральних вод: “Нафтуся" – у Львівській, “Куяльник" – в Одеській, “Миргородська" – у Полтавській, на зразок “Боржомі" – в Ужгородській, “Великодолинський нарзан" – в Одеській областях і т. п.

Кліматологічні ресурси: у Карпатах (гірське повітря, хвойні ліси, мінеральні джерела), на південному березі Криму (поєднання гірського повітря зі степовим, морська вода, грязелікування, мінеральні джерела, розсіл лиманів), у Причорномор'ї і Приазов'ї (об'єднання степового і морського повітря з гелео- і грязелікуванням, морськими купаннями).

 

8.2. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил

 

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні сили є найважливішою складовою частиною, тому що трудові ресурси – це головна продуктивна сила.

Структура демографічних передумов розміщення продуктивних сил:

- чисельність населення, його динаміка, характер відтворення;

- розподіл населення на території, щільність, форми розселення, міграції;

- статево-вікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їх кваліфікації;

- структура зайнятості населення;

- національний склад населення;

- демографічна політика держави.

 

Рис. 1.32. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил

Демографічна політика – це комплекс соціально-економічних заходів, завдяки яким уряд спрямовує ці процеси в потрібному напрямку. Демографічна політика в Україні націлена на підвищення природного приросту населення за рахунок народжуваності. Для цього жінкам, які народжують дітей, надається матеріальна допомога, додаткова відпустка тощо.

Таблиця 1.5

Кількість населення¹

Показники				20021
Наявне населення, млн.	51,9	51,3	48,9	48,5	48,0	47,6	47,3	46,9	46,6
міське	35,1	34,8	32,9	32,6	32,3	32,1	32,0	31,9	31,8
сільське	16,8	16,5	16,0	15,9	15,7	15,5	15,3	15,0	14,8
% до всього населення, міське	67,5	67,8	67,3	67,2	67,3	67,4	67,7	68,0	68,1
% до всього населення, сільське	32,5	32,2	32,7	32,8	32,7	32,6	32,3	32,0	31,9
Постійне населення, млн.	51,6	50,9	48,7	48,2	47,8	47,4	47,1	46,7	46,5
чоловіки	23,9	23,6	22,5	22,3	22,1	21,9	21,8	21,6	21,5
жінки	27,7	27,3	26,2	25,9	25,7	25,5	25,3	25,1	25,0
% до всього населення, чоловіки	46,3	46,4	46,2	46,3	46,2	46,2	46,2	46,1	46,1
% до всього населення, жінки	53,7	53,6	53,8	53,7	53,8	53,8	53,8	53,9	53,9

¹За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р., за інші роки – на 1 січня.

Динаміка природного приросту населення регіону залежить від рівнів народжуваності і смертності; приріст населення – це різниця між кількістю народжених і померлих за визначений період (зазвичай – за рік). Коефіцієнти природного руху обчислюються в проміле (‰).

 

G Проміле – розрахунок показника на 1000 одиниць виміру. Наприклад, найвищі, показники природного приросту в країнах Африки і Близького Сходу, які перевищують іноді 35 – 40 ‰.

 

Характер відтворення населення безпосередньо впливає на його статево-вікову структуру. Особливе значення має структура осіб працездатного віку.

 

Таблиця 1.6