Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 8. ѕриродний та трудоресурсний потенц≥ал ”крањни




 

8.1. ѕриродн≥ передумови розм≥щенн€ продуктивних сил

 

ѕередумови розм≥щенн€ продуктивних сил Ц це умови, без €ких розм≥щенн€ ≥ розвиток виробництва на дан≥й територ≥њ неможлив≥.

 ласиф≥кац≥€ передумов розм≥щенн€ продуктивних сил: природн≥, демограф≥чн≥, економ≥чн≥.

 

 

–ис. 1.31. ѕередумови розм≥щенн€ продуктивних сил

 

F „и Ї рег≥они, позбавлен≥ де€ких або б≥льшост≥ передумов розм≥щенн€ продуктивних сил?

C Ќаприклад, в јнтарктид≥ њх зовс≥м немаЇ, а в тундр≥, на високог≥р'њ або в пустел€х вони вкрай обмежен≥, тобто природн≥ умови можуть €к гальмувати, так ≥ прискорювати економ≥чний розвиток територ≥њ.

 

ƒо природних ресурс≥в ”крањни в≥днос€ть корисн≥ копалини, земельн≥, кл≥матичн≥, рекреац≥йн≥ ресурси, флору ≥ фауну, ресурси „орного й јзовського мор≥в, внутр≥шн≥ води тощо.

ѕаливн≥ ресурси.  ам'€не вуг≥лл€ добуваЇтьс€ в ƒонбас≥ ≥ Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥. ” ƒонбас≥ зосереджено 98 % кам'€ного вуг≥лл€ ”крањни, з €ких 25 % Ц кокс, а 30 % Ц антрацити. √либина зал€ганн€ Ц 500 Ц 750 м (максимальна Ц 1200 м), товщина шар≥в Ц 0,5 Ц 2,0 м. Ћьв≥всько-¬олинський басейн зосередив 2 % вуг≥лл€ (30 % Ц кокс≥вний): глибина зал€ганн€ Ц 300 Ц 700 м, товщина шар≥в Ц 0,5 Ц 1,0 м.

Ѕуре вуг≥лл€ при спаленн≥ 1 кг вид≥л€Ї 6 500 Ц 7 400 ккал тепла. ¬оно використовуЇтьс€ €к добриво, дл€ одержанн€ р≥дкого палива, побутового газу, г≥рського воску. Ќайб≥льш≥ поклади: ƒн≥провський басейн (2,4 млрд. т, глибина зал€ганн€ Ц 5 Ц 140 м, в≥дкритий видобуток), ƒн≥провсько-ƒонецький вугленосний район (0,9 млрд. т), ƒонецький басейн (0,3 млрд. т). Ѕуре вуг≥лл€ Ї також у «акарпатт≥ та на ѕод≥лл≥.

Ќафта ≥ природний газ. Ќайб≥льш≥ запаси нафти ≥ природного газу зосереджен≥ на ѕрикарпатт≥, у ƒн≥провсько-ƒонецькому район≥ та ѕричорномор'њ. ќсновн≥ родовища нафти ƒн≥провсько-ƒонецького району включають ѕрилуцьке ≥ Ћел€к≥вське в „ерн≥г≥вськ≥й област≥, –ибальське ≥  ачан≥вське Ц у —умськ≥й. –одовища газу Ї б≥л€ ёл≥њвки, Ўебелинки ≥  игич≥вки в ’арк≥вськ≥й област≥, а також у ƒн≥пропетровськ≥й, ѕолтавськ≥й ≥ —умськ≥й. –одовища нафти на ѕрикарпатт≥ Ц ƒолина ≥ Ѕорислав. –одовища газу Ц ƒашава ≥  алуш. ” ѕричорномор'њ ≥ ѕриазов'њ в≥дкрит≥ родовища нафти ≥ природного газу експлуатуютьс€ на шельф≥ „орного мор€. –одовища природного газу Ї на шельф≥ јзовського мор€:  ерченське,  азантипське, —тр≥лецьке. —учасн≥ потреби ”крањни в нафт≥ складають близько 40 Ц 50 млн. т, а власн≥ родовища дають до 4 млн. т на р≥к. Ўл€хи виходу з енергетичноњ кризи: зменшити споживанн€ енергонос≥њв, зб≥льшити вих≥д св≥тлих компонент≥в при нафтопереробц≥, а також добувати нафтопродукти з вуг≥лл€. Ќеобх≥дну технолог≥ю розробив ƒонецький ≥нститут ф≥зико-орган≥чноњ х≥м≥њ ≥ вуглех≥м≥њ. Ѕензин можна одержувати з Усолоного" вуг≥лл€ «ах≥дного ƒонбасу. …ого поклади чимал≥, але через низьку €к≥сть сировини в традиц≥йному вар≥ант≥ (€к паливо) воно нерентабельне. У–≥дке вуг≥лл€" прот€гом дек≥лькох дес€тил≥ть використовуЇ ѕј–, пропонуючи ”крањн≥ своњ технолог≥њ та ≥нвестиц≥њ.

“орф Ц сировина дл€ паливноњ та х≥м≥чноњ промисловост≥. « нього одержують р≥дке паливо, феноли, в≥ск, ам≥ак, спирт ≥ т. п., а також робл€ть ≥зол€ц≥йн≥ плити ≥ добриво дл€ пол≥в. ¬ ”крањн≥ в≥домо понад 2 500 родовищ торфу, зосереджених переважно на ѕол≥сс≥: у ¬олинськ≥й, –≥вненськ≥й, ∆итомирськ≥й област€х. Ќевелик≥ родовища Ї в  ињвськ≥й, „ерн≥г≥вськ≥й, „еркаськ≥й, ’мельницьк≥й ≥ —умськ≥й област€х. “овщина шар≥в Ц 10 Ц 12 м. Ќайб≥льш≥ родовища: ≤рдинське в „еркаськ≥й област≥, «амглай Ц у „ерн≥г≥вськ≥й, Ѕрюховецьке Ц у Ћьв≥вськ≥й.

ѕоклади горючих сланц≥в оц≥нюютьс€ на 3,7 млрд. тонн. Ќайб≥льш≥ родовища в  арпатах. як≥стю вони не поступаютьс€ естонським, а товщина шар≥в Ц 1 Ц 6 м. –одовище горючих сланц≥в в≥дкрите також б≥л€ ќлександр≥њ ( ≥ровоградська обл.), запаси дор≥внюють 3 млрд. т.

ќзокерит, або г≥рський в≥ск, до складу €кого вход€ть тверд≥ вуглеводн≥ параф≥нового р€ду, використовуЇтьс€ в електрон≥ц≥ €к ≥зол€тор, у текстильн≥й промисловост≥ Ц дл€ гл€нцюванн€ тканин, у шк≥р€н≥й промисловост≥ Ц дл€ обробки шк≥р. « озокериту робл€ть ваксу дл€ взутт€, параф≥н, лаки. Ќайб≥льше його родовище розташоване у передг≥р'њ  арпат (ƒолина, “рускавець, Ѕорислав); видобуток ведетьс€ лише на Ѕориславському родовищ≥ шахтним способом.

ћеталев≥ корисн≥ копалини

«ал≥зна руда. ¬ ”крањн≥ в≥домо чимало родовищ зал≥зних руд ≥ зал≥зистих кварцит≥в, найб≥льш≥ з них Ц поклади зал≥зних руд.  ривор≥зький басейн нараховуЇ понад 60 родовищ ≥з загальними запасами 18,7 млрд. т. –уди частково виход€ть на поверхню, а також зал€гають до глибини 2 500 м; вм≥ст зал≥за у верхн≥х шарах Ц 30 Ц 40 %, у глибинних Ц 50 Ц 60 %. “ут добуваЇтьс€ 90 % украњнськоњ руди.  ременчуцький басейн магнетитових кварцит≥в включаЇ три родовища: √оришнеплавнинське, Ћаврин≥вське ≥ ≈рист≥вське. ¬м≥ст зал≥за Ц 36 %, запаси Ц 4,5 млрд. т. ЅЇлозерський зал≥зорудний район: вм≥ст зал≥за Ц 58 Ц 60 %, запаси Ц 2,5 млрд. т.  ерченський зал≥зорудний район маЇ бур≥ зал≥зн€ки з вм≥стом ванад≥ю ≥ марганцю; запаси Ц 1,8 млрд. т. ¬идобуток ведетьс€ в≥дкритим способом, вм≥ст зал≥за Ц 40 Ц 45 %. ѕриазовське родовище зал≥зних руд розробл€Їтьс€ в≥дкритим способом, вм≥ст зал≥за Ц 30 Ц 33 %.

«ал≥зист≥ кварцити поширен≥ по вс≥й територ≥њ ”крањни. Ќайб≥льш≥ запаси Ц у ƒн≥пропетровськ≥й (20 млрд. т), ѕолтавськ≥й (3,6 млрд. т), ќдеськ≥й, «апор≥зьк≥й,  ≥ровоградськ≥й ≥ ¬≥нницьк≥й област€х.

’ромов≥ руди в≥дкрит≥ на ѕобужж≥  ≥ровоградськоњ област≥; глибина зал€ганн€ Ц 60 Ц 160 м. ¬они використовуютьс€ дл€ виробництва нержав≥ючоњ стал≥.

ћарганцев≥ руди. Ќ≥копольське й ≤нгулецьке родовища в «апор≥зьк≥й, ’ощевацьке Ц у  ≥ровоградськ≥й, Ѕурштинське Ц в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област€х тощо. Ќ≥копольське, ¬еликотокмацьке, ќрджон≥к≥дзевське та ≤нгулецьке родовища вход€ть до складу ѕридн≥провського марганцевого басейну, њх площа понад 1000 км2, глибина зал€ганн€ Ц 15 Ц 120 м, товщина шар≥в Ц в≥д 10 см до 6 м.

јлюм≥н≥Їв≥ руди Ц алун≥ти, нефел≥ни ≥ боксити. Ѕоксити Ї в —мол€нському („еркаська область) ≥ ¬исоко≥льському (ƒн≥пропетровська область) родовищах, алун≥ти Ц на «акарпатт≥, нефел≥ни Ц у ѕриазов'њ.

Ќ≥кель використовуЇтьс€ дл€ виробництва бронзи, латун≥, особливих сорт≥в стал≥, чавуну ≥ дл€ покритт€ металевих поверхонь. ѕромисловими вважаютьс€ запаси з ум≥стом металу понад 1 %. ¬ ”крањн≥ в≥домо 10 невеликих н≥келево-кобальтових родовищ. –озробка поклад≥в зд≥йснюЇтьс€ в  ≥ровоградськ≥й ≥ ƒн≥пропетровськ≥й област€х; глибина зал€ганн€ Ц 70 Ц 80 м.

¬ ”крањн≥ ви€влено 10 поклад≥в золота, с≥м з €ких уважаютьс€ придатними дл€ освоЇнн€. –озташован≥ вони здеб≥льшого в «акарпатськ≥й,  ≥ровоградськ≥й, ƒонецьк≥й, ƒн≥пропетровськ≥й на  ривор≥жж≥ област€х. «олото Ї супутн≥м компонентом у кривор≥зьк≥й зал≥зн≥й руд≥.

—еред неметалевоњ сировини Ї велика група корисних копалин, що використовуютьс€ в х≥м≥чн≥й промисловост≥. ”крањна багата на кал≥йну ≥ кухонну с≥ль, фосфорити, самородну с≥рку ≥ т. п.

 ал≥йн≥ сол≥ добуваютьс€ у Ћьв≥вськ≥й (—тебник, Ѕорислав) та ≤вано-‘ранк≥вськоњ област€х ( алуш, “рост€нець).

 ухонна с≥ль зосереджена в ƒонбас≥. «апаси Ц 9 млрд. т, товщина шар≥в Ц 40 м (—лов'€нськ, јртем≥вськ). “рапл€ютьс€ також поклади у ѕрикарпатт≥ ≥ «акарпатт≥. ”  риму, ѕричорномор'њ ≥ ѕриазов'њ Ї озера ≥ лимани ≥з самородною кухонною с≥ллю. ‘осфорити Ї на Ќаддн≥стр€нщин≥ (“ерноп≥льська, ’мельницька ≥ ¬≥нницька област≥), у —умськ≥й та ’арк≥вськ≥й област€х. —амородна с≥рка добуваЇтьс€ з явор≥вського ≥ –оздольського родовищ на ѕрикарпатт≥.

¬огнетривк≥ глини використовуютьс€ €к сировина дл€ виготовленн€ цегли дл€ доменних печей, њх поклади Ї в ƒонецьк≥й, ƒн≥пропетровськ≥й, «апор≥зьк≥й, „еркаськ≥й, ∆итомирськ≥й та —умськ≥й област€х. √раф≥т добуваЇтьс€ у  ≥ровоградськ≥й, а також у «апор≥зьк≥й, ƒн≥пропетровськ≥й ≥ ƒонецьк≥й област€х. ”крањнськ≥ каол≥нов≥ глини, що використовуютьс€ дл€ виробництва порцел€ни, фа€нсу, гуми ≥ паперу, Ц одн≥ з найкращих у св≥т≥. ¬они розташован≥ в межах ”крањнського кристал≥чного щита: ∆итомирська, ’мельницька, ƒн≥пропетровська, «апор≥зька ≥ ¬≥нницька област≥. ћармур добуваЇтьс€ в ƒонбас≥,  риму ≥  арпатах, у  ињвськ≥й ≥ ∆итомирськ≥й област€х.

ƒо природних ресурс≥в належать також термальн≥ води €к джерело тепловоњ енерг≥њ, њх виходи найактивн≥ше використовуютьс€ в  риму,  арпатах ≥ на «акарпатт≥. “ак≥ води розташован≥ на глибин≥ в≥д 450 (t = 400 —) до 1000 Ц 2000 м (t = 70 Ц 1000 —).

–екреац≥йн≥ ресурси р≥зноман≥тн≥: це м≥неральн≥ води, л≥кувальн≥ гр€з≥, води лиман≥в, кл≥матолог≥чн≥ ресурси л≥с≥в ≥ мор≥в тощо. ¬ ”крањн≥ в≥домо понад 100 джерел м≥неральних вод: УЌафтус€" Ц у Ћьв≥вськ≥й, У у€льник" Ц в ќдеськ≥й, Ућиргородська" Ц у ѕолтавськ≥й, на зразок УЅоржом≥" Ц в ”жгородськ≥й, У¬еликодолинський нарзан" Ц в ќдеськ≥й област€х ≥ т. п.

 л≥матолог≥чн≥ ресурси: у  арпатах (г≥рське пов≥тр€, хвойн≥ л≥си, м≥неральн≥ джерела), на п≥вденному берез≥  риму (поЇднанн€ г≥рського пов≥тр€ з≥ степовим, морська вода, гр€зел≥куванн€, м≥неральн≥ джерела, розс≥л лиман≥в), у ѕричорномор'њ ≥ ѕриазов'њ (об'Їднанн€ степового ≥ морського пов≥тр€ з гелео- ≥ гр€зел≥куванн€м, морськими купанн€ми).

 

8.2. ƒемограф≥чн≥ передумови розм≥щенн€ продуктивних сил

 

” комплекс≥ передумов розм≥щенн€ продуктивних сил демограф≥чн≥ сили Ї найважлив≥шою складовою частиною, тому що трудов≥ ресурси Ц це головна продуктивна сила.

—труктура демограф≥чних передумов розм≥щенн€ продуктивних сил:

- чисельн≥сть населенн€, його динам≥ка, характер в≥дтворенн€;

- розпод≥л населенн€ на територ≥њ, щ≥льн≥сть, форми розселенн€, м≥грац≥њ;

- статево-в≥кова структура населенн€, чисельн≥сть ≥ динам≥ка трудових ресурс≥в, р≥вень њх квал≥ф≥кац≥њ;

- структура зайн€тост≥ населенн€;

- нац≥ональний склад населенн€;

- демограф≥чна пол≥тика держави.

 

–ис. 1.32. ƒемограф≥чн≥ передумови розм≥щенн€ продуктивних сил

ƒемограф≥чна пол≥тика Ц це комплекс соц≥ально-економ≥чних заход≥в, завд€ки €ким ур€д спр€мовуЇ ц≥ процеси в потр≥бному напр€мку. ƒемограф≥чна пол≥тика в ”крањн≥ нац≥лена на п≥двищенн€ природного приросту населенн€ за рахунок народжуваност≥. ƒл€ цього ж≥нкам, €к≥ народжують д≥тей, надаЇтьс€ матер≥альна допомога, додаткова в≥дпустка тощо.

“аблиц€ 1.5

 ≥льк≥сть населенн€1

ѕоказники       20021          
Ќа€вне населенн€, млн. 51,9 51,3 48,9 48,5 48,0 47,6 47,3 46,9 46,6
м≥ське 35,1 34,8 32,9 32,6 32,3 32,1 32,0 31,9 31,8
с≥льське 16,8 16,5 16,0 15,9 15,7 15,5 15,3 15,0 14,8
% до всього населенн€, м≥ське 67,5 67,8 67,3 67,2 67,3 67,4 67,7 68,0 68,1
% до всього населенн€, с≥льське 32,5 32,2 32,7 32,8 32,7 32,6 32,3 32,0 31,9
ѕост≥йне населенн€, млн. 51,6 50,9 48,7 48,2 47,8 47,4 47,1 46,7 46,5
чолов≥ки 23,9 23,6 22,5 22,3 22,1 21,9 21,8 21,6 21,5
ж≥нки 27,7 27,3 26,2 25,9 25,7 25,5 25,3 25,1 25,0
% до всього населенн€, чолов≥ки 46,3 46,4 46,2 46,3 46,2 46,2 46,2 46,1 46,1
% до всього населенн€, ж≥нки 53,7 53,6 53,8 53,7 53,8 53,8 53,8 53,9 53,9

1«а даними ¬сеукрањнського перепису населенн€ станом на 5 грудн€ 2001 р., за ≥нш≥ роки Ц на 1 с≥чн€.

ƒинам≥ка природного приросту населенн€ рег≥ону залежить в≥д р≥вн≥в народжуваност≥ ≥ смертност≥; прир≥ст населенн€ Ц це р≥зниц€ м≥ж к≥льк≥стю народжених ≥ померлих за визначений пер≥од (зазвичай Ц за р≥к).  оеф≥ц≥Їнти природного руху обчислюютьс€ в пром≥ле (Й).

 

G ѕром≥ле Ц розрахунок показника на 1000 одиниць вим≥ру. Ќаприклад, найвищ≥, показники природного приросту в крањнах јфрики ≥ Ѕлизького —ходу, €к≥ перевищують ≥нод≥ 35 Ц 40 Й.

 

’арактер в≥дтворенн€ населенн€ безпосередньо впливаЇ на його статево-в≥кову структуру. ќсобливе значенн€ маЇ структура ос≥б працездатного в≥ку.

 

“аблиц€ 1.6





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 409 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

678 - | 680 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.