Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озд≥л 1.  ультуролог≥чна герменевтика




ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ  ”Ћ№“”–» ” –јѓЌ»

Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќј ј јƒ≈ћ≤я  ≈–≤¬Ќ»’  јƒ–≤¬  ”Ћ№“”–» ≤ ћ»—“≈÷“¬

ќ. —.  олесник

‘≈Ќќћ≈Ќ ≤Ќ“≈–ѕ–≈“ј÷≤ѓ

¬ ’”ƒќ∆Ќ≤…  ”Ћ№“”–≤

ћќЌќ√–ј‘≤я

 ињв Ќј   ≥ћ 2014


”ƒ  130.2

ЅЅ  71.063.131€44

 -60

–ецензенти

¬олков —. ћ., доктор культуролог≥њ, професор, учений секретар ≤нституту культуролог≥њ Ќјћ ”крањни

 

√ерчан≥вська ѕ. ≈., доктор культуролог≥њ, професор, зав. кафедри культуролог≥њ та ≥нновац≥йних культурно-мистецьких проект≥в Ќац≥ональноњ академ≥њ кер≥вних кадр≥в культури ≥ мистецтв

 

—тол€р ћ. Ѕ., доктор ф≥лософських наук, зав≥дувач кафедри ф≥лософ≥њ та культуролог≥њ „ерн≥г≥вського нац≥онального педагог≥чного ун≥верситету

≥м. “. √. Ўевченка

 

–екомендовано до друку вченою радою

Ќац≥ональноњ академ≥њ кер≥вних кадр≥в культури ≥ мистецтв

(протокол є 4 в≥д 29 кв≥тн€ 2014 р.)

 

 олесник ќ. —.

 -60 ‘еномен ≥нтерпретац≥њ в художн≥й культур≥: монограф≥€ / ќлена —ерг≥њвна  олесник. Ц  .: Ќј   ≥ћ, 2014. Ц 265 с.

 

ISBN 978-966-452-155-7

 

” монограф≥њ у контекст≥ культуролог≥чноњ герменевтики розгл€даЇтьс€ феномен ≥нтерпретац≥њ та пропонуЇтьс€ класиф≥кац≥€ форм, €ких в≥н набуваЇ в художн≥й культур≥. јнал≥зуютьс€ звТ€зки мистецтва й ≥нших сфер духовноњ культури (комун≥кативний досв≥д, науков≥ дан≥, рел≥г≥йн≥ та ф≥лософськ≥ теор≥њ), в €ких ≥нтерпретац≥€ Ї ≥нтегруючим фактором. ќкреслюютьс€ типи ≥нтерпретац≥њ ун≥версал≥й культури, передус≥м Ц наративних ≥нвар≥ант≥в. ќсоблива увага прид≥л€Їтьс€ культуротворчому потенц≥алу виконавського мистецтва, ≥нтер-л≥нгв≥стичних, ≥нтерсем≥отичних та ≥нтертекстуальних транспозиц≥й.

ƒл€ фах≥вц≥в галузей культуролог≥њ, ф≥лософ≥њ, естетики, мистецтвознавства, ≥стор≥њ мистецтва, асп≥рант≥в, студент≥в та загалу читач≥в.

”ƒ  130.2

ЅЅ  71.063.131€44

 

ISBN 978-966-452-155-7 ©  олесник ќ.—., 2014

© Ќац≥ональна академ≥€ кер≥вних кадр≥в культури ≥ мистецтв, 2014

«ћ≤—“

ѕ≈–≈ƒћќ¬ј.................................................................................................4

 

–озд≥л 1.  ”Ћ№“”–ќЋќ√≤„Ќј √≈–ћ≈Ќ≈¬“» ј

я  ћ≈“ќƒќЋќ√≤я ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя

‘≈Ќќћ≈Ќј ’”ƒќ∆Ќ№ќѓ ≤Ќ“≈–ѕ–≈“ј÷≤ѓ.....................................8

1.1.  ультуролог≥чна герменевтика: основн≥ пон€тт€

анал≥зу текст≥в ≥ контекст≥в культури...........................................................8

1.2.  ультуролог≥чна герменевтика:

≥нтерпретативна ≥нтеграц≥€ смислових р≥вн≥в тексту..............................29

1.3. —утн≥сть художньоњ ≥нтерпретац≥њ та герменевтичн≥

принципи класиф≥кац≥њ њњ тип≥в....................................................................46

¬исновки до розд≥лу 1..........................................................................54

 

–озд≥л 2. ’”ƒќ∆Ќя ≤Ќ“≈–ѕ–≈“ј÷≤я

я  ‘ќ–ћј ќ—ћ»—Ћ≈ЌЌя –≈јЋ≤…

 ”Ћ№“”–Ќќ√ќ Ѕ”““я ¬ ћ»—“≈÷“¬≤............................................ 57

2.1. ≤нтерпретац≥€ зовн≥шнього та внутр≥шнього досв≥ду:

м≥мезис та його меж≥.....................................................................................58

2.2.  ультур-герменевтичне розум≥нн€ впливу

наукових учень на структуру та фабулу твор≥в мистецтва...................76

2.3. ’удожн€ ≥нтерпретац≥€ рел≥г≥йних в≥рувань

≥ ф≥лософських теор≥й..................................................................................91

¬исновки до розд≥лу 2.......................................................................111

 

–озд≥л 3. ≤Ќ“≈–ѕ–≈“ј÷≤я Ќј–ј“»¬Ќ»’ ≤Ќ¬ј–≤јЌ“≤¬

” ’”ƒќ∆Ќ≤…  ”Ћ№“”–≤.....................................................................114

3.1. ‘еномен художньоњ ≥нтерпретац≥њ м≥фу................................115

3.2. ѕарадигмальний тв≥р ≥ маг≥стральний сюжет:

≥ндив≥дуальна ≥нтерпретац≥€ загальних мотив≥в у текстах культури.135

¬исновки до розд≥лу 3.......................................................................154

 

–озд≥л 4. ≤Ќ“≈–ѕ–≈“ј÷≤я я  ¬≤ƒ - “¬ќ–≈ЌЌя:

¬» ќЌј¬—№ ≈ ћ»—“≈÷“¬ќ, ѕ≈–≈ Ћјƒ»

≤ “–јЌ—ѕќ«»÷≤ѓ.....................................................................................156

4.1. ≤нтерпретац≥€ у виконавських мистецтвах.............................157

4.2. ≤нтерл≥нгв≥стичний переклад у контекст≥ д≥алогу культур.169

4.3.  ультуротворчий потенц≥ал

≥нтерсем≥отичних транспозиц≥й у мистецтв≥..........................................185

4.4. ’удожн€ ≥нтерпретац≥€ та ≥нтертекстуальн≥сть....................206

¬исновки до розд≥лу 4.......................................................................223

ѕ≤—Ћяћќ¬ј.............................................................................................226

Ћ≤“≈–ј“”–ј.............................................................................................229


ѕ≈–≈ƒћќ¬ј

ѕроблема ≥нтерпретац≥њ, завжди одна з центральних у Ђнауках про духї (¬. ƒ≥льтей), набула особливоњ актуальност≥ в сучасн≥й культуро-лог≥њ. ÷е повТ€зано ≥з завданн€ми ≥дентиф≥кац≥њ в постмодерн≥й культур≥, зокрема, з визнанн€м необх≥дност≥ переходу в≥д чистоњ субТЇктивност≥ до ≥нтерсубТЇктивност≥, однак без втрати ≥ндив≥дуальноњ неповторност≥ €к обТЇкта ≥нтерпретац≥њ, так ≥ особистост≥ ≥нтерпретатора.

≤нтерпретац≥€ в наш час усе част≥ше розум≥Їтьс€ €к складний загальнокультурний феномен, ≥ €к такий вона потребуЇ комплексного досл≥дженн€ на стику гуман≥тарних наук ≥ методолог≥чних п≥дход≥в, переходу до ЂЕсистемного, коеволюц≥йного, синергетичного баченн€.., вм≥нн€ не ст≥льки вичленовувати, ск≥льки згруповувати р≥зн≥ €вища, ви€вл€ти не њхню субординац≥ю, а паралельне, синхронне, Ђпаритетнеї ≥снуванн€ї [262, 28]. ѕошуки в цьому напр€му вже ведутьс€, про що св≥дчать, м≥ж ≥ншим, терм≥нолог≥чн≥ ≥нновац≥њ ё. ЅорЇва (герменевтика мистецтва), —. √атальськоњ (культурософ≥€), ¬. √ерасимчук (культуро-лог≥чне л≥тературознавство €к м≥ждисципл≥нарний проект), ¬. ƒарен-ського (герменевтика культурних ун≥версал≥й).

ўоб ос€гнути художню культуру €к суц≥льний процес ≥нтерпре-тац≥й та ре-≥нтерпретац≥й у культуролог≥чному простор≥ сучасного сусп≥льства, сл≥д звернутис€ до евристичного потенц≥алу герменевтичноњ традиц≥њ (¬. ƒ≥льтей, ‘. ЎлейЇрмахер). Ќеобх≥дно доповнити њњ дос€-гненн€ми ≥нших методолог≥чних п≥дход≥в (анал≥тична психолог≥€, структурал≥зм тощо), спираючись на розвинуту такими мислител€ми, €к ћ. Ѕахт≥н, √.-•. •адамер, ћ. √айдеггер, ѕ. –≥кер, думку про розум≥нн€ €к спос≥б бутт€ людини у св≥т≥.

√ерменевтична тема розум≥нн€, завжди актуальна, набуваЇ особли-вого значенн€ в наш час радикальноњ зм≥ни культурних парадигм. —учасн≥ досл≥дженн€ Ц ≥сторичн≥, соц≥альн≥, нав≥ть б≥олог≥чн≥ Ц показали, що переосмисленню (отже, ≥ ре-≥нтерпретац≥њ) п≥дл€гаЇ весь життЇвий св≥т людства. ѕеревизначенню п≥дл€гаЇ нав≥ть сама сутн≥сть культури. «окрема, накопичено багато даних про Ђпротокультуруї тварин €к систему Ђпозагенетичного передаванн€ ≥нформац≥њ про св≥т ≥ форми активност≥ в ньомуї [320, 7 Ц 8].

—в≥т ви€вивс€ складн≥шим, н≥ж передбачав ф≥лософський механ≥-цизм. “ому на зм≥ну йому приходить нова св≥тогл€дна парадигма, €ку можна назвати еколог≥чною, не т≥льки через њњ увагу до проблем навколишнього середовища, але й через загальну модель, €ка передбачаЇ складне динам≥чне переплетенн€ р≥зноман≥тних звТ€зк≥в [459]. ¬одночас, ≥снуЇ виразна тенденц≥€ до ≥нтеграц≥њ р≥зних сфер всередин≥ Ђт≥лаї культури. Ќаприклад, мистецтво та його соц≥окультурн≥ функц≥њ все важче розгл€дати поза контекстом науки, особливо соц≥альних ≥ при-родничих дисципл≥н.

”се це обумовлюЇ необх≥дн≥сть нового п≥дходу, €кий можна визначити €к культуролог≥чну герменевтику через його спр€муванн€ на розум≥нн€ й ос€гненн€ не лише тексту, але ≥ його найширшого контексту, €кий складаЇтьс€ з культури €к ц≥л≥сност≥, Ђпрафеноменї €коњ визначаЇ специф≥ку життЇсв≥ту автора та рецип≥Їнта. ÷ей напр€м спр€-мований на ос€гненн€ сут≥ культурних ун≥версал≥й та њхн≥х ≥ндив≥ду-альних, нац≥ональних та ≥сторичних художн≥х ≥нтерпретац≥й, а також подальших пере≥нтерпретац≥й, €к≥ робл€ть тв≥р роз≥мкнутим ≥ здатним долати часов≥ та просторов≥ меж≥.

 р≥м суто теоретичного ≥нтересу, €кий викликаЇ ц€ проблематика, вона маЇ безпосередн≥ виходи на соц≥окультурну практику, оск≥льки художн€ ≥нтерпретац≥€ в наш час Ї одним ≥з найголовн≥ших чинник≥в створенн€ (≥ перестворенн€) культурного середовища.

“еоретичною основою культуролог≥чноњ герменевтики Ї класична герменевтика ‘. ЎлейЇрмахера та ¬. ƒ≥льте€, онтолог≥чна герменевтика ћ. √айдеггера, √.-•. •адамера ≥ ѕ. –≥кера, морфолог≥€ культури ќ. Ўпен-глера, анал≥тична психолог≥€  . √. ёнга та ≥нш≥ сум≥сн≥ з ними напр€ми. ћетодолог≥чне дл€ культур-герменевтичного досл≥дженн€ значенн€ мають прац≥ таких украњнських досл≥дник≥в, €к: ™. Ѕистрицький, ѕ. √ер-чан≥вська, ¬. √орський, ¬. ƒаренський, ¬.  ебуладзе, ќ.  ирилюк, —.  римський, ¬. Ћичковах, —. ѕролеЇв, ≤. ёдк≥н-–≥пун.

ќкр≥м таких традиц≥йних форм художньоњ ≥нтерпретац≥њ, €к виконавство в музиц≥, режисерське й акторське прочитанн€ в театр≥, перекладацьке перестворенн€ тексту, в наш час особливу увагу привер-тають ≥нш≥ вар≥анти тлумаченн€ не т≥льки першотвору, але й поза-художньоњ реальност≥.

–озвиток нових техн≥чних засоб≥в веде до виникненн€ все нових форм м≥жвидових транспозиц≥й та виникненн€ €вища трансмед≥а. —ама настанова постмодерноњ культури на мозањку цитац≥й приводить до масштабного переосмисленн€ класичноњ (та некласичноњ) культурноњ спадщини €к норми творчост≥ (а не вин€тку, €к ран≥ше).  р≥м цього, обТЇкт художньоњ культури продовжуЇ розширюватис€, що приводить до актив≥зац≥њ ≥нтерпретац≥њ позахудожн≥х форм, у т. ч. Ц ф≥лософських ≥ наукових теор≥й, м≥фолог≥чних ≥ рел≥г≥йних текст≥в. “аким чином, мистецтво та художн€ ≥нтерпретац≥€ набувають дедал≥ ширших св≥тогл€дно-≥нтегруючих, культуротворчих функц≥й.

”с≥ ц≥ процеси стимулюють формуванн€ нового типу Ђспоживача культуриї, чиЇ сприйн€тт€ може бути не наст≥льки глибоким, €к у класичну епоху, проте передбачаЇ миттЇве охопленн€ в≥дразу багатьох смислових р≥вн≥в твору. ¬≥дбуваЇтьс€ вп≥знаванн€ €кщо не вс≥х цитат ≥ алюз≥й, то, щонайменше, самоњ структури пол≥стил≥стичного, пол≥фо-н≥чного твору, €кий спр€мовуЇ рецип≥Їнта на самост≥йний розшук його Ђпершоджерелї ≥ провокуЇ його на сп≥втворч≥сть, у т. ч. Ц й у вигл€д≥ дописуванн€ чи переписуванн€ Ђпершотекстуї. ¬ такий спос≥б весь культурний процес можна у€вити €к суц≥льну с≥тку, €ка повТ€зуЇ вс≥ твори Ц вже ≥снуюч≥ та потенц≥йн≥ в Їдиний мега- чи г≥пертекст. ќднак, це плетиво не Ї абсолютно аморфним, оск≥льки маЇ своњ Ђцентриї та маг≥страл≥, власн≥ ритми пульсац≥њ стил≥в ≥ тем.

ƒосл≥дницька проблема пол€гаЇ в тому, що р≥зн≥ типи художньоњ ≥нтерпретац≥њ, в основному, розгл€даютьс€ окремо, без наскр≥зноњ системи, поза культурним контекстом. „и не Їдиним вин€тком Ї прац€ ™. √уренко Ђѕроблеми художньоњ ≥нтерпретац≥њї [130].

ѕроте, ≥снуЇ значний корпус наукових праць ≥з конкретних специ-ф≥кац≥й ≥нтерпретац≥йноњ проблематики.

ƒл€ герменевтичного зТ€суванн€ сутност≥ ун≥версал≥й культури концептуальне значенн€ мають прац≥ таких мислител≥в, €к: –. Ѕарт, ћ. Ѕахт≥н, ≈. √уссерль, ћ. ≈л≥аде, ƒж.  емпбелл,  . Ћев≥-—трос, ™. ћеле-тинський, Ќ. ‘рай, «. ‘рейд, ќ. ‘рейденберг, ћ. ‘уко,  . √. ёнг.  ультур-герменевтичною проблемою сп≥вв≥дношенн€ спадкоЇмност≥ та новаторства в культур≥ та мистецтв≥ займалис€ ј. јверькова, ¬. јндреЇв, Ћ. јнн≥нський, ј. Ѕушм≥н, –. ¬ейтман, ѕ. ¬иходцев, ё. √речанюк, Ќ. √рознова, ј.  аменський, ј.  раЇва, —.  рючкова, ј. Ќ€мцу, ™. —та-рикова, —. Ўабоук та ≥н.

ƒл€ розум≥нн€ феномена художнього перекладу велике значенн€ мають прац≥ ћ. √аспарова, ≤.  ашк≥на, ё. Ћев≥на, ≤. ЋЇвого, ”. –ижина-шв≥л≥, ¬. –озенцвейга, ѕ. “опера, —. ‘лор≥на, Ћ. ўерби. ÷≥кав≥ теми в площин≥ художньоњ ≥нтерпретац≥њ порушують ¬. Ѕ€лик, ќ. ¬асильченко, ≤. ƒемуров, ќ. ƒубенко, Ќ. ≤саЇва, ¬.  он≥на, ќ. ѕаликова, ћ. ѕирог, ќ. ѕоломарчук, ќ. ѕурв≥н, —. —ухарев, √. ‘≥л≥пенко, Ќ. ’оменко, ё. ’оменко та ≥н.

ƒо культур-герменевтичноњ проблематики м≥жвидового худож-нього перекладу безпосереднЇ в≥дношенн€ мають прац≥ ј. ћол€ та ё. Ћотмана. «≥ сучасних украњнських досл≥дник≥в сл≥д назвати ¬. —ав-ченко, €ка обірунтувала пон€тт€ трансвидового перекладу, спираючись на досв≥д таких досл≥дник≥в в≥зуальноњ ≥нтерпретац≥њ художнього слова, €к: Ѕ. ¬≥ппер, ё. √ерчук, ќ. √олубець, —. √рушк≥на, Ќ. ƒмитр≥Їва, Ќ. ∆елЇзнова, –.  одьЇва, ё. ћолок, —. ѕахомов, ќ. ѕодобЇдова, ќ. ѕушонкова, ё. “ин€нов, ћ. „егодаЇва, ¬. ‘аворський.

¬ажливу дл€ культуролог≥чноњ герменевтики тему ≥нтеркуль-турност≥ осмислювали: ћ. Ѕахт≥н, ћ. Ѕубер, Ѕ. ¬альденфельс, Ћ. ¬≥тген-штейн, ћ. √айдеггер, ≤. √ердер, ‘. √огартен, Ћ. √ум≥льов, ≈. √уссерль, ‘. –озенцвейг, ќ. –озеншток-’юсс≥ та ≥н. –≥зними аспектами ≥нтер-текстуальност≥ €к складного д≥алогу автор≥в ≥ твор≥в займалис€ ќ. Ѕ≥лецький, ∆. ƒерр≥да, ћ. ƒрагоманов, ё.  р≥стЇва, ≤. ‘ранко; в сучасн≥й ”крањн≥ Ц Ќ. Ѕ≥дненко, ™. Ѕ≥льченко, —. ¬олков, —. √атальська, √. √оренок, ј. ∆улинська, ≤.  омарова- римська,  .  онстантиненко, Ќ.  олосова, ћ.  арацуба, ∆.  ононова, ≤. ћатвейцева, —. ѕригод≥й, ¬. –ед€, ™. –оманова, —. —адовенко, Ќ. —топченко, Ћ. “ерещенко- айдан, ћ. „еркашина-√убаренко, ¬. Ўульг≥на, ќ. яковлев та ≥н.

•рунтуючись на р≥зноман≥тних розробках окремих аспект≥в проблем художньоњ ≥нтерпретац≥њ, наше досл≥дженн€ маЇ своњм завдан-н€м концептуальний синтез результат≥в згаданих студ≥й концептуально розпорошених ≥нтерпретац≥йних тем на основ≥ Їдиноњ культур-герменевтичноњ методолог≥њ, €ка може стати базою нового напр€му куль-туролог≥њ Ц теор≥њ ≥нтерпретац≥њ в культур≥.

÷е завданн€ маЇ ≥ значну практичну актуальн≥сть, оск≥льки в результат≥ ≥снуючого дискретного п≥дходу до р≥зних про€в≥в ≥нтерпре-тац≥њ €к загальнокультурного феномена, в≥дм≥нн≥ форми та види можуть зм≥шуватис€, оц≥нюватис€ за неправильними критер≥€ми, або й взагал≥ ≥гноруватис€. ÷е приводить до викривлень у рецепц≥њ конкретних твор≥в мистецтва, а ≥нколи ≥ до суттЇвих м≥жкультурних непорозум≥нь, €к≥ стають усе менш припустимими в сучасному глобал≥зованому св≥т≥. ÷≥л≥сна концепц≥€ ≥нтерпретац≥њ в художн≥й культур≥ допоможе не лише зберегти традиц≥њ розум≥нн€ класичного мистецтва, а й в≥дкриЇ шл€хи до побудови нових ≥нтерпретац≥йних моделей некласичного мистецтва в контекст≥ постсучасноњ культури.


–озд≥л 1.  ”Ћ№“”–ќЋќ√≤„Ќј √≈–ћ≈Ќ≈¬“» ј





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 800 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

785 - | 721 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.