При написанні магістерської дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати попередніх досліджень з яких наводяться цитати в цій роботі, або на iдеях i висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких вона присвячена. Такі посилання дають змогу відшукати документи i перевірити достовiрнiсть відомостей про цитування документа, дають необхiдну iнформацiю щодо нього, допомагають з'ясувати його змiст, мову тексту, обсяг.
Загалом посилатися слід на останні видання публiкацiй. На бiльш раннi видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують вiдомостi, матерiали з монографiй, оглядових статей, iнших джерел з великою кiлькiстю сторiнок, тодi в посиланнi необхiдно точно вказати номери сторiнок, iлюстрацiй, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в магістерській дипломній роботі.
Посилання в текстi магістерської дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, видаленим двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...".
При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.
При посиланнях слід писати: «…у розділі 4…», «…дивись 2.1…», «… за 3.3.4 …», «… відповідно до 2.3.4.1 …», «…на рис. 1.3 …», або «…на рисунку 1.3 …», «…у 3.2…», «…(див. 3.2)…», «…за формулою (3.1)…», «…у рівняннях (1.23)-(1.25)…», «…у додатку Б…».
Посилання на iлюстрацiї магістерської дипломної роботи вказують порядковим номером iлюстрацiї, наприклад, «рисунок 1.2».
Посилання на формули магістерської дипломної роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».
На всі таблиці магістерської дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... в табл.1.2».
У повторних посиланнях на таблиці та iлюстрацiї треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл.1.3».
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналiзу того чи iншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такi:
а) текст цитати починається i закiнчується лапками i наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелi, iз збереженням особливостей авторського написання. Науковi термiни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полемiку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;
б) цитування повинно бути повним, без довiльного скорочення авторського тексту i без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту i позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому мiсцi цитати (на початку, всередині, на кiнцi). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то вiн не зберігається;
в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуваннi (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економiю тексту, слiд бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, i давати вiдповiднi посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення автора магістерської дипломної праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то пiсля них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;
е) якщо автор магістерської дипломної праці, наводячи цитату, видiляє в нiй деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс i вказуються iнiцiали автора магістерської дипломної роботи, а весь текст застереження вмiщується у круглi дужки. Варiантами таких застережень є: (курсив наш. - М. Х.), (пiдкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. - М.Х.).
3.4 Порядок оформлення списку використаних джерел та додатків
Список використаних джерел - елемент бiблiографiчного апарату, який містить бiблiографiчнi описи використаних у магістерській дипломній роботі джерел i розміщується після висновків.
Бiблiографiчний опис джерел складають вiдповiдно до чинних стандартів з бiблiотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну iнформацiю можна одержати із таких державних стандартів: ДСТУ-3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»; ДСТУ ГОСТ 7.1.: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
Бiблiографiчний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів i бiблiографiчних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв i т.iн. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування i рекомендований при написанні магістерської дипломної роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Додатки оформлюють як продовження магістерської дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті магістерської дипломної роботи.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках магістерської дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторiнки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорi малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторiнки. Посерединi рядка над заголовком великими літерами друкується слово «Додаток ___» i велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком лiтер Г, ґ, Є, З, I, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б i т.д. Один додаток позначається як додаток А.
При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші під назвою магістерської дипломної роботи друкують великими лiтерами слово "ДОДАТКИ".
Текст кожного додатка у разі необхiдностi може бути подiлений на розділи й пiдроздiли, якi нумерують у межах кожного додатка. У цьому разi перед кожним номером ставлять позначення додатку (лiтеру) i крапку, наприклад, А.2 - другий роздiл додатка А; В.3.1 - пiдроздiл 3.1 додатка В.
Ілюстрації, таблиці i формули, якi розмiщенi в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рисунок Д.1.2 - другий рисунок першого роздiлу додатка Д); формула (А.1) - перша формула додатка А.
Таблиці та рисунки, які займають більше ніж дві третини сторінки розміщують в додатки.
