Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬имоги до оформленн€ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи




3.1 «агальн≥ вимоги

ћаг≥стерська дипломна робота оформлюЇтьс€ в≥дпов≥дно до ƒержавного стандарту ”крањни ƒ—“”-3008-95 Ђƒокументац≥€. «в≥ти у сфер≥ науки ≥ техн≥ки. —труктура ≥ правила оформленн€ї.

ћаг≥стерська дипломна робота виконуЇтьс€ на аркушах б≥лого паперу формату ј 4 (210´297мм) з одного боку аркуша.

“екст повинен мати пол€ з 4-х бок≥в аркуша: верхнЇ, нижнЇ Ц 20 мм, л≥ве Ц 25 мм, праве Ц 15 мм. “екст на компТютер≥ набираЇтьс€ в редактор≥ Word, шрифт тексту Times New Roman, розм≥р шрифту 14, м≥жр€дковий ≥нтервал 1,5.

ѕ≥д час виконанн€ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи необх≥дно дотримуватис€ р≥вном≥рноњ щ≥льност≥, контрастност≥ й ч≥ткост≥ зображенн€ по всьому текст≥. ” маг≥стерськ≥й дипломн≥й робот≥ мають бути ч≥тк≥, не розпливчаст≥ л≥н≥њ, л≥тери, цифри та ≥нш≥ знаки. ¬с≥ л≥н≥њ, л≥тери, цифри ≥ знаки повинн≥ бути однаково чорними в усьому текст≥.

“екст основноњ частини под≥л€ють на розд≥ли та п≥дрозд≥ли (параграфи).

«аголовки структурних частин Ђ«ћ≤—“ї, Ђ¬—“”ѕї, Ђ–ќ«ƒ≤Ћї, Ђ¬»—Ќќ¬ »ї, Ђ—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌ»’ ƒ∆≈–≈Ћї, сл≥д починати з новоњ стор≥нки та розташовувати посередин≥ р€дка ≥ друкувати великими л≥терами без крапки в к≥нц≥, не п≥дкреслюючи. «аголовки друкують не жирним шрифтом.

Ђƒќƒј“ »ї сл≥д розташовувати посередин≥ р€дка ≥ посередин≥ аркуша, а на наступних аркушах розм≥щують у алфав≥тн≥й посл≥довност≥ вс≥ таблиц≥, рисунки та ≥нш≥ матер≥али, що Ї в маг≥стерськ≥й дипломн≥й робот≥.

Ўрифт друку повинен бути ч≥тким.

ѕомилки, описки i графiчнi неточност≥, €к≥ ви€вилис€ в процес≥ написанн€ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи, можна виправл€ти п≥дчищенн€м або зафарбуванн€м б≥лою фарбою i нанесенн€м на тому ж мiсцi або м≥ж р€дками виправленого тексту (фрагменту рисунка). ƒопускаЇтьс€ на€вн≥сть не б≥льше двох виправлень на одн≥й сторiнцi.

–оздрукован≥ на ѕ  програмн≥ документи повинн≥ вiдповiдати формату ј4 (мають бути розр≥заними) њх включають до загальноњ нумерац≥њ стор≥нок маг≥стерськоњ дипломноњ роботи i розм≥щують, €к правило, в додатках.

ƒо загального обс€гу маг≥стерськоњ дипломноњ роботи не вход€ть додатки, список використаних джерел, таблиц≥ та рисунки, €к≥ повн≥стю займають площу стор≥нки. јле вс≥ стор≥нки зазначених елемент≥в маг≥стерськоњ дипломноњ роботи п≥дл€гають нумерац≥њ на загальних засадах.

ќтже, маг≥стерську дипломну роботу студент оформлюЇ за розд≥лами зг≥дно з календарним планом.  ер≥вник та консультант маг≥стерськоњ дипломноњ роботи можуть попередньо перев≥рити виконан≥ розд≥ли. ƒл€ остаточноњ перев≥рки маг≥стерська дипломна робота подаЇтьс€ студентом кер≥внику в зак≥нченому вигл€д≥, зброшурована, в твердому переплетенн≥, з п≥дписами студента та рецензента на титульн≥й стор≥нц≥. ѕри перев≥рц≥ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи кер≥вник позначаЇ чорнилами техн≥чн≥ ≥ граматичн≥ помилки, погр≥шност≥ в розрахунках та ≥нш≥ недол≥ки. ¬иправленн€ студентом позначених у робот≥ помилок не допускаЇтьс€.

ћаг≥стерську дипломну роботу, виконану на низькому р≥вн≥ чи не самост≥йно або подано не своЇчасно, зав≥дувач кафедри до захисту не допускаЇ. ÷е питанн€ розгл€даЇтьс€ на зас≥данн≥ кафедри за участю кер≥вника маг≥стерськоњ дипломноњ роботи. ѕротокол зас≥данн€ кафедри подаЇтьс€ на затвердженн€ проректору з науково-педагог≥чноњ роботи.

 

3.2 ѕор€док нумерац≥њ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи

та оформленн€ ≥люстрац≥й, таблиць, формул, одиниць вим≥ру

—тор≥нки нумеруютьс€ арабськими цифрами з титульною стор≥нкою, бланком завданн€ на маг≥стерську дипломну роботу та анотац≥Їю включно, але на них номер не проставл€Їтьс€. Ќумерац≥€ починаЇтьс€ з 2-го аркуша вступу. Ќомер стор≥нки проставл€Їтьс€ у правому верхньому кут≥ стор≥нки, без крапки в к≥нц≥, на в≥дстан≥ 10 мм в≥д верхнього краю аркуша.

–озд≥ли ≥ п≥дрозд≥ли повинн≥ мати заголовки. ѕункти ≥ п≥дпункти можуть мати заголовки. Ќазву розд≥лу друкують великими л≥терами симетрично до тексту. «аголовки п≥дрозд≥л≥в друкуютьс€ маленькими л≥терами (кр≥м першоњ великоњ) з абзацного в≥дступу (15-17 мм, або пТ€ть друкованих знак≥в, або 1,25 пт).  рапка у к≥нц≥ заголовка не ставитьс€. якщо заголовок складаЇтьс€ з двох або б≥льше речень, вони розд≥л€ютьс€ крапкою.

Ќомер розд≥лу (арабськими цифрами) ставитьс€ п≥сл€ слова У–ќ«ƒ≤ЋФ, п≥сл€ номера крапка не ставитьс€, пот≥м з нового р€дка друкуЇтьс€ заголовок розд≥лу.  ожний розд≥л сл≥д починати з нового аркуша.

ѕ≥дрозд≥ли нумеруютьс€ у межах кожного розд≥лу. Ќомер п≥дрозд≥лу складаЇтьс€ з номера розд≥лу та пор€дкового номера п≥дрозд≥лу, €к≥ розд≥л€ютьс€ крапкою. ” к≥нц≥ номера п≥дрозд≥лу не повинна сто€ти крапка, наприклад: 2.3 (трет≥й п≥дрозд≥л другого розд≥лу). ѕот≥м у тому ж р€дку йде заголовок п≥дрозд≥лу. Ќаприклад:

–ќ«ƒ≤Ћ 1

“еоретичн≥ основи становленн€ ≥ розвитку

непр€мих податк≥в

 

1.1 —утн≥сть непр€мих податк≥в та передумови њх виникненн€

 

ѕункти нумеруютьс€ в межах кожного п≥дрозд≥лу. Ќомер пункту складаЇтьс€ з пор€дкових номер≥в розд≥лу, п≥дрозд≥лу, пункту, м≥ж €кими ставитьс€ крапка. Ќаприк≥нц≥ номера пункту не повинна сто€ти крапка, наприклад: 1.3.2 (другий пункт третього п≥дрозд≥лу першого розд≥лу). ѕот≥м у тому ж р€дку йде заголовок пункту. ѕ≥дпункти нумеруютьс€ в межах кожного пункту за такими ж правилами, €к пункти.

“ак≥ частини маг≥стерськоњ дипломноњ роботи €к зм≥ст, вступ, висновки, список використаних джерел, не нумеруютьс€.

¬≥дстань м≥ж заголовками та текстом при виконанн≥ документа друкарським способом повинна дор≥внювати 3-4 ≥нтервалам. ¬≥дстань м≥ж заголовком розд≥лу ≥ п≥дрозд≥лу Ц 2 ≥нтервали (не менше, н≥ж 12 пункт≥в).

ѕрим≥тки до тексту i таблиць, в €ких вказують довiдковi i по€снювальн≥ дан≥, нумерують посл≥довно в межах одноњ сторiнки. —лово Ђѕрим≥ткаї друкують з великоњ л≥тери з абзацного в≥дступу, не п≥дкреслюють, п≥сл€ слова Ђѕрим≥ткаї ставл€ть крапку ≥ з великоњ л≥тери в тому ж р€дку подають текст прим≥тки, наприклад:

ѕрим≥тка. ____

(текст)

якщо прим≥ток на одному аркушi декiлька, то пiсл€ слова "ѕримiтки" ставл€ть двокрапку, наприклад:

ѕримiтки:

1....

2....

≤люстрац≥њ (кресленн€, рисунки, граф≥ки, схеми, д≥аграми) сл≥д розм≥щувати безпосередньо п≥сл€ посиланн€ на них у текст≥, де вони згадуютьс€ вперше, або на наступн≥й стор≥нц≥. Ќа вс≥ ≥люстрац≥њ мають бути посиланн€ в робот≥. ¬с≥ рисунки, €кщо њх в текст≥ б≥льше одного, нумеруютьс€ посл≥довно в межах розд≥лу, за вин€тком ≥люстрац≥й, поданих у додатках. Ќомер ≥люстрац≥њ складаЇтьс€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера ≥люстрац≥њ, в≥докремлених крапкою. Ќаприклад: рис. 3.1.

як≥сть ≥люстрац≥й повинна забезпечувати њх ч≥тке в≥дтворенн€. ≤люстрац≥њ повинн≥ бути виконан≥ чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору, чи за допомогою програмних продукт≥в ≈ќћ.

«алежно в≥д обТЇкта досл≥дженн€, задач та розм≥р≥в пор≥внювальних показник≥в можуть бути використан≥ граф≥ки та д≥аграми.

ƒ≥аграми за формою побудови бувають площинн≥, л≥н≥йн≥ та обТЇмн≥. ѕлощинн≥ д≥аграми под≥л€ютьс€ на стовпчиков≥, кругов≥, секторн≥, квадратн≥. —товпчиков≥ д≥аграми використовуютьс€ дл€ пор≥внюванн€ однойменних величин, дл€ зображенн€ динам≥ки, а також структури €вищ. —товпчиков≥ д≥аграми будуютьс€ у вигл€д≥ пр€мокутник≥в вертикально або горизонтально. ѕри побудов≥ цих д≥аграм сл≥д дотримуватись таких правил:

- стовпчики повинн≥ бути однаковоњ ширини;

- њх сл≥д розм≥щувати на однаков≥й в≥дстан≥ один в≥д одного або щ≥льно;

- пор€д з масштабною шкалою сл≥д розташовувати цифров≥ написи.

—екторна д≥аграма Ц це коло, под≥лене на сектори. ÷ей вид д≥аграм використовуЇтьс€ дл€ характеристики структури або структурних зрушень.

Ћ≥н≥йн≥ д≥аграми широко використовуютьс€ дл€ характеристики виконанн€ плану, розвитку €вищ упродовж часу, при вивченн≥ звТ€зку м≥ж ознаками та законами розпод≥лу. Ћ≥н≥йн≥ д≥аграми будуютьс€ на координатному пол≥ чи на числов≥й с≥тц≥. Ќа ос≥ абсцис сл≥д в≥дкладати у вибраному масштаб≥ час, на ос≥ ординат Ц значенн€ показник≥в на цей пер≥од часу.

 

 

–исунок 3.1 - ѕр€ма залежност≥ впливу рекламних витрат на доходи п≥дприЇмства

 

÷ифровий матер≥ал, €к правило, оформлюЇтьс€ у вигл€д≥ таблиць,€к≥ сл≥д розм≥щувати безпосередньо п≥сл€ посиланн€ на них у текст≥.

ѕриклад побудови таблиц≥:

 

 

“аблиц€ 3.1 Ќазва таблиц≥

√оловка


     
       
     
     
     
         

 

Ѕоковик (заголовки р€дк≥в) √рафи (колонки)

 

 

 ожна таблиц€ повинна мати назву, €ка розм≥щуЇтьс€ над таблицею. Ќазва ≥ слово У“аблиц€Ф починаЇтьс€ з великоњ л≥тери. Ќазва не п≥дкреслюЇтьс€.

√оризонтальн≥ та вертикальн≥ л≥н≥њ, €к≥ розмежовують р€дки таблиц≥, а також л≥н≥њ зл≥ва, справа ≥ знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, €кщо њх в≥дсутн≥сть не утруднюЇ користуванн€ таблицею. ƒ≥агональне д≥ленн€ головок таблиць не допускаЇтьс€.

–озм≥р головки таблиц≥ не регламентуЇтьс€, але висота р€дка повинна бути не менша 8 мм.

Ќа вс≥ таблиц≥ мають бути посиланн€ в текст≥. “аблиц≥ сл≥д нумерувати арабськими цифрами пор€дковою нумерац≥Їю в межах розд≥лу, за вин€тком таблиць, що навод€тьс€ у додатках. Ќомер таблиц≥ складаЇтьс€ з номера розд≥лу та пор€дкового номера таблиц≥, в≥докремлених крапкою.

Ќаприклад, таблиц€ 2.1 - перша таблиц€ другого розд≥лу.

ѕри перенесенн≥ частини таблиц≥ на наступну стор≥нку допускаЇтьс€ зам≥на њњ головки або боковик≥в в≥дпов≥дними номерами, нумеруючи арабськими цифрами (€к у перш≥й частин≥ таблиц≥). —лово У“аблиц€____Ф вказуЇтьс€ один раз зл≥ва над першою частиною таблиц≥, над ≥ншими частинами пишетьс€: Уѕродовженн€ табл.____Ф ≥з зазначенн€м номера таблиц≥.

«аголовки граф та р€дк≥в таблиць сл≥д писати з великоњ л≥тери, а п≥дзаголовки з малоњ л≥тери, €кщо вони складають одне реченн€ ≥з заголовком. якщо вони мають самост≥йне значенн€, то пишутьс€ з великоњ л≥тери. ” к≥нц≥ заголовк≥в ≥ п≥дзаголовк≥в таблиць крапка не ставитьс€.

«аголовки ≥ п≥дзаголовки граф вказуютьс€ в однин≥. «аголовки граф, €к правило, записуютьс€ паралельно р€дкам таблиц≥. ” раз≥ необх≥дност≥ допускаЇтьс€ перпендикул€рне розташовуванн€ заголовк≥в граф.

“аблицю з великою к≥льк≥стю р€дк≥в можна перенести на ≥нший аркуш. ѕри перенесенн≥ таблиц≥ на ≥ншу стор≥нку назва вм≥щуЇтьс€ т≥льки над њњ першою частиною. “аблиц€ з великою к≥льк≥стю граф може бути под≥лена на частини та розташована одна частина п≥д ≥ншою, в межах одн≥Їњ стор≥нки.

√рафу УЌомер за пор€дкомФ в таблицю включати не допускаЇтьс€. ѕри необх≥дност≥ нумерац≥ю показник≥в, параметр≥в або ≥нших даних сл≥д вказувати в перш≥й граф≥ (боковику) таблиц≥ безпосередньо перед њх назвою. Ќаприклад:

“аблиц€ 3.1 ƒан≥ про обл≥к основних фонд≥в п≥дприЇмства

ќбТЇкт основних фонд≥в (ќ‘) ¬арт≥сть ќ‘ на початок ≤ кварталу ѕоказники руху ќ‘ прот€гом ≤ кварталу
+ (введенн€) - (вибутт€)
1. «аводоуправл≥нн€ 26,8 +7,5 -
2. ¬ерстати токарн≥ 62,3 +11,2 -5,8
3. ≈лектромережа (внутр≥шн€) 37,9 +12,3 -
4.  онвеЇр технолог≥чний 324,8 +38,3 -
5. –ад≥отелефони 9,7 +14,7 -4,2

 

ƒопускаЇтьс€ розташуванн€ таблиц≥ уздовж довгого боку аркуша документа. якщо вс≥ параметри (показники), що наведен≥ в графах таблиц≥, виражен≥ в одн≥й ≥ т≥й же одиниц≥ величин, тод≥ њњ позначенн€ можна розташувати над таблицею праворуч, а при под≥л≥ таблиц≥ на частини Ц п≥д кожною њњ частиною. якщо у б≥льшост≥ граф таблиц≥ наведен≥ показники (параметри), що виражен≥ одними ≥ тими ж одиниц€ми ф≥зичних величин (наприклад, у тис€чах гривень), але Ї графи з показниками, що виражен≥ в ≥нших одиниц€х ф≥зичних величин, то над таблицею сл≥д писати найменуванн€ ≥ позначенн€ ф≥зичноњ величини показника, €кий переважаЇ, а в п≥дзаголовках ≥нших граф наводити розм≥рн≥сть ≥нших параметр≥в.

якщо чисельн≥ значенн€ величини в графах таблиц≥ виражен≥ в р≥зних одиниц€х ф≥зичноњ величини, њх позначенн€ (розм≥рн≥сть) показуютьс€ у п≥дзаголовку кожноњ графи. Ќаприклад:

 

“аблиц€ 3.2 ≤нформац≥€ про засновник≥в “ќ¬ У“—–Ф

«асновник „исельн≥сть найманих прац≥вник≥в, чол. –≥чна виручка, тис. грн. „астка у статутному фонд≥ “ќ¬ У“—–Ф
‘≥зична особа - -  
Ѕанк      
‘≥зична особа Ц —ѕƒ      
“орговельне п≥дприЇмство      
ѕ≥дприЇмство Ц виробник нафтопродукт≥в      
ћолочна фабрика      

 

ѕозначенн€ одиниц≥ ф≥зичноњ величини, загальноњ дл€ ус≥х даних в р€дку, сл≥д вказувати п≥сл€ њњ найменуванн€.

„ислове значенн€ показника проставл€Їтьс€ на р≥вн≥ останнього р€дка найменуванн€ показника. «наченн€ показника у граф≥, €ке наводитьс€ у вигл€д≥ тексту, записуЇтьс€ на р≥вн≥ першого р€дка найменуванн€ показника.

“екст, що повторюЇтьс€ в р€дках одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж графи та складаЇтьс€ з однозначних сл≥в, €к≥ чергуютьс€ з цифрами, зам≥нюЇтьс€ лапками. якщо текст, що повторюЇтьс€, складаЇтьс€ ≥з двох ≥ б≥льше сл≥в, при першому його повторенн≥ зам≥нюЇтьс€ словами У“е жФ, а дал≥ Ц лапками. якщо попередн€ фраза Ї частиною наступноњ, то допускаЇтьс€ зам≥на њњ словами У“е жФ та додаютьс€ додатков≥ в≥домост≥.

Ќе допускаЇтьс€ зам≥н€ти лапками цифри, €к≥ повторюютьс€, математичн≥ знаки, знаки процента ≥ номера, позначенн€ нормативних документ≥в. ” раз≥ в≥дсутност≥ окремих даних, в таблицю сл≥д поставити прочерк.

÷ифри в графах таблиць повинн≥ проставл€тис€ так, щоб розр€ди чисел по вс≥й граф≥ були розташован≥ один п≥д другим, €кщо вони в≥днос€тьс€ до одного показника. ¬ одн≥й граф≥ необх≥дно дотримуватис€, €к правило, однаковоњ к≥лькост≥ дес€тинних знак≥в дл€ вс≥х значень величин.

“аблиц≥, за необх≥дн≥стю, можуть бути перерахован≥ у зм≥ст≥ з зазначенн€м њх номер≥в, назв (€кщо вони Ї) та номер≥в стор≥нок, на €ких вони розм≥щен≥.

‘ормули розташовуютьс€ безпосередньо п≥сл€ тексту, в €кому вони згадуютьс€, посередин≥ стор≥нки. ѓх треба вид≥л€ти з тексту в≥льними р€дками (вище ≥ нижче кожноњ формули сл≥д залишити не менше одного в≥льного р€дка). ” раз≥ виконанн€ роботи друкарським або рукописним способами символи формул повинн≥ бути висотою не менше 2,5 мм. «астосуванн€ друкарських ≥ рукописних символ≥в у одн≥й формул≥ не допускаЇтьс€.

ѕо€сненн€ значень символ≥в ≥ числових коеф≥ц≥Їнт≥в, що вход€ть до формул, сл≥д наводити безпосередньо п≥д формулою у т≥й посл≥довност≥, в €к≥й вони наведен≥ у формул≥.

ѕо€сненн€ значенн€ кожного символу сл≥д давати з нового р€дка. ѕерший р€док по€сненн€ починаЇтьс€ з абзацу словом УдеФ без двокрапки п≥сл€ нього.

Ќаприклад:

–озрахунок прибутку, що залишаЇтьс€ у розпор€дженн≥ п≥дприЇмств, обчислюють за формулою (1.3):

 

, (1.3)

 

 

де ѕt - прибуток, що залишаЇтьс€ у розпор€дженн≥ п≥дприЇмства у роц≥ t;

Pt - виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ у роц≥ t за ринковими ц≥нами;

Ct - соб≥варт≥сть продукц≥њ у роц≥ t;

Ht Ц загальна сума податк≥в та виплат з балансового прибутку п≥дприЇмства у роц≥ t.

 

”с≥ формули, €кщо њх у робот≥ б≥льше одн≥Їњ, повинн≥ нумеруватис€ наскр≥зною нумерац≥Їю арабськими цифрами, за вин€тком формул, €к≥ розм≥щен≥ у додатках. ƒопускаЇтьс€ нумерац≥€ формул у межах розд≥лу. ” цьому випадку номер формули складаЇтьс€ з номера розд≥лу та пор€дкового номера формули, €к≥ розд≥лен≥ крапкою (€к показано вище дл€ формули 1.3).

‘ормули, €к≥ записан≥ одна за другою ≥ не розд≥лен≥ текстом, розд≥л€ютьс€ комою.

ѕереносити формули на наступний р€док допускаЇтьс€ т≥льки на знаках операц≥й, €к≥ виконуютьс€, причому знак на початку наступного р€дка повторюЇтьс€. ѕри перенесенн≥ формули на знаку множенн€ використовуЇтьс€ знак У´Ф.

‘ормули, €к≥ розташован≥ в додатках, повинн≥ нумеруватис€ окремою нумерац≥Їю арабськими цифрами в межах кожного додатку. Ќаприклад, У‘ормула ј.2Ф.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 429 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

1688 - | 1472 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.035 с.