Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнотац≥€ маЇ укладатис€ украњнською та ≥ноземною мовами (англ≥йською або французькою або н≥мецькою).




«м≥ст (план) маг≥стерськоњ дипломноњ роботи подаЇтьс€ п≥сл€ анотац≥њ на окрем≥й стор≥нц≥. ¬≥н маЇ бути складним ≥ м≥стити вступ; три розд≥ли, кожен з €ких складаЇтьс€ не менш €к з трьох п≥дрозд≥л≥в; висновки, список використаних джерел ≥ додатки.

«м≥ст розташовуЇтьс€ п≥сл€ анотац≥њ. —лово У«м≥стФ пишетьс€ у вигл€д≥ заголовка (симетрично тексту) з прописноњ л≥тери. «м≥ст посл≥довно включаЇ найменуванн€ вс≥х частин маг≥стерськоњ дипломноњ роботи (вступ, назву розд≥л≥в та п≥дрозд≥л≥в, висновки, список використаних джерел ≥ додатки) в≥дпов≥дно до тексту. Ќайменуванн€, €к≥ включаютьс€ у У«м≥стФ, записуютьс€ р€дковими л≥терами, починаючи з прописноњ л≥тери. ѕроти кожного найменуванн€ у прав≥й сторон≥ аркуша позначаЇтьс€ номер стор≥нки, з €кого починаЇтьс€ дана частина роботи (зразок наведено у додатку ƒ).

—писок умовних позначень, символ≥в, одиниць, скорочень тощо у маг≥стерськ≥й дипломн≥й робот≥ наводитьс€ за необх≥дност≥, а саме:

- €кщо в маг≥стерськ≥й дипломн≥й робот≥ вжита специф≥чна термiнологi€, а також використано маловiдомi скороченн€, нов≥ символи, позначенн€ i таке ≥нше, то њх перел≥к може бути поданий у вигл€д≥ окремого списку, €кий розм≥щують перед вступом. “акий перел≥к треба друкувати двома колонками, в €ких зл≥ва за абеткою навод€ть, наприклад, скороченн€, а справа Ц њх детальну розшифровку;

- €кщо в маг≥стерськ≥й дипломн≥й робот≥ спецiальнi терм≥ни, скороченн€, символи, позначенн€ i таке ≥нше повторюютьс€ менше трьох раз≥в, перел≥к не складають, а њх розшифровку навод€ть у текст≥ при першому згадуванн≥.

¬ступ (2-3 стор.)м≥стить обірунтуванн€ актуальност≥ й практичноњ ц≥нност≥ обраноњ теми маг≥стерськоњ дипломноњ роботи, визначаЇ мету та завданн€ роботи, обТЇкт, предмет досл≥дженн€ ≥ подаЇ коротку ≥нформац≥ю про нього; стисло характеризуЇ використан≥ методи та ≥нформац≥йн≥ джерела досл≥дженн€ (додаток ∆).

јктуальн≥сть теми досл≥дженн€. ќбірунтуванн€ актуальност≥ проблеми досл≥дженн€ передбачаЇ розкритт€ ступен€ важливост≥ ≥ соц≥альноњ значущост≥ обраноњ теми дл€ розвитку сучасноњ теор≥њ ≥ практики певноњ галуз≥ науки. ќтже, автор роботи повинен показати ум≥нн€ обрати тему досл≥дженн€, оц≥нити своЇчасн≥сть њњ розробки ≥ цим в≥дпов≥сти на питанн€: чому саме сьогодн≥ необх≥дно розгл€дати цю наукову проблему ≥ де проходить межа м≥ж в≥домим ≥ нев≥домим у науц≥. ќр≥Їнтовна схема обірунтуванн€ актуальност≥ проблеми досл≥дженн€ може бути такою:

- дати обТЇктивну оц≥нку сучасного стану обТЇкта досл≥дженн€ з акцентуванн€м уваги на ≥нших проблемах ≥ суперечност€х;

- показати, €к на сучасному етап≥ розвТ€зуютьс€ ≥снуюч≥ проблеми на практиц≥, €кщо можливо Ц ≥з посиланн€м на оф≥ц≥йн≥ документи;

- оц≥нити стан науковоњ розробленост≥ обраноњ проблеми: на основ≥ стислого анал≥зу л≥тератури визначити коло науковц≥в, €к≥ займалис€ њњ розробкою, висв≥тлити проблематику њх досл≥джень ≥ наголосити на маловивчених або зовс≥м невивчених моментах;

- зробити висновки про те, що недостатн€ розроблен≥сть конкретного аспекту проблеми зумовила виб≥р теми досл≥дженн€.

¬исв≥тленн€ актуальност≥ не повинно бути багатосл≥вним. ƒосить њњ висловити к≥лькома реченн€ми.

«в'€зок роботи з науковими програмами, планами, темами.  оротко викладають звТ€зок обраного напр€мку досл≥джень з планами науково-досл≥дноњ роботи кафедри, факультету, академ≥њ, а також роль автора у виконанн≥ цих науково-досл≥дних роб≥т.

ћета i завданн€ роботи.” вступ≥ формулюють мету роботи i завданн€, €к≥ необх≥дно виконати дл€ дос€гненн€ поставленоњ мети.

ћета досл≥дженн€Ц це визначенн€ автором своЇњ евристичноњ стратег≥њ в отриманн≥ нових знань про обТЇкт та предмет досл≥дженн€. Ќе сл≥д формулювати мету €к Ђƒосл≥дженн€...ї, Ђ¬ивченн€...ї, тому що ц≥ слова вказують на зас≥б дос€гненн€ мети, а не на саму мету.

ћета досл≥дженн€ може бути повТ€зана, зокрема:

- з формулюванн€м наукових завдань, €к≥ належить виконати;

- з обірунтуванн€м можливост≥ ви€вленн€ нових ознак загального або часткового характеру конкретних факт≥в (€вищ);

- з визначенн€м певних теоретико-методолог≥чних моделей досл≥дженн€, застосуванн€ €ких забезпечуЇ вир≥шенн€ обраних теоретичних ≥ практичних наукових завдань.

ќтже, при визначенн≥ мети досл≥дженн€ рекомендуЇтьс€ використовувати так≥ формулюванн€: ЂЌаукове обірунтуванн€ теоретико-методолог≥чних засад ≥ практичних аспект≥в..... та розробка рекомендац≥й щодоЕї, Ђ–озробленн€ ≥ наукове обірунтуванн€ методичних положень ≥ практичних рекомендац≥й щодоЕї, Ђ–озвиток науково-методичних п≥дход≥в та практичних аспект≥в щодоЕї.

«авданн€ досл≥дженн€ Ц це ч≥тко визначен≥ напр€мки наукового пошуку дл€ дос€гненн€ поставленоњ мети.

ѕередус≥м сл≥д сформулювати завданн€, повТ€зан≥ з ви€вленн€м найсуттЇв≥ших ознак та внутр≥шньоњ структури обТЇкта ≥ предмета досл≥дженн€.

¬ид≥л€ютьс€ також завданн€, зор≥Їнтован≥, зокрема, на:

- вир≥шенн€ певних теоретичних питань, загальноњ програми досл≥дженн€ (ви€вленн€ сутност≥ окремих пон€ть, €вищ, процес≥в, визначенн€ параметр≥в та р≥вн≥в функц≥онуванн€, принцип≥в ≥нтерпретац≥њ тощо);

- виокремленн€ та характеристику нових евристичних аспект≥в сучасних р≥шень даноњ науковоњ проблеми;

- обірунтуванн€, ви€вленн€ системи конкретних засоб≥в, необх≥дних дл€ розвТ€занн€ науковоњ проблеми та орган≥зац≥њ експериментальноњ вериф≥кац≥њ за критер≥€ми оптимальност≥;

- розробку можливих рекомендац≥й щодо перспективи практичного використанн€ результат≥в досл≥дженн€ (зокрема, у п≥дготовц≥ практичних зан€ть з в≥дпов≥дноњ дисципл≥ни, у комплекс≥ дидактичних або ≥люстративних матер≥ал≥в до лекц≥й тощо).

ќтже, увесь комплекс завдань Ц це алгоритм безпосередньоњ загальноњ модел≥ досл≥дженн€, зумовлений лог≥кою етап≥в конкретного наукового пошуку.

ћета досл≥дженн€ повТ€зана з обТЇктом ≥ предметом досл≥дженн€, а також з його к≥нцевим результатом ≥ шл€хом його дос€гненн€. ” звТ€зку з тим, що один ≥ той же обТЇкт може вивчатис€ в р≥зних аспектах, то у процес≥ досл≥дженн€ доц≥льно зосередити увагу на одному з них.

ќб'Їкт досл≥дженн€ Ц це частина обТЇктивноњ реальност≥, €ка на даному етап≥ стаЇ предметом практичноњ ≥ теоретичноњ д≥€льност≥ людини €к соц≥альноњ ≥стоти (субТЇкта). ѕредмет досл≥дженн€ Ї таким його елементом, €кий включаЇ сукупн≥сть властивостей ≥ в≥дношенн€ обТЇкта, опосередкованих людиною (субТЇктом) у процес≥ досл≥дженн€ з певною метою в конкретних умовах.

ќтже, предмет досл≥дженн€ Ц це все те, що перебуваЇ в межах обТЇкта досл≥дженн€ ≥ на чому безпосередньо зосереджена увага досл≥дника. ќбТЇкт ≥ предмет повинн≥ завжди бути взаЇмозвТ€заними €к загальне ≥ конкретне, €к система та њњ компонент. ќбТЇкт завжди Ї загальною сферою наукового пошуку, а предмет Ц тим конкретним, що ви€вл€Їтьс€ у певному досл≥дженн≥.

–азом з тим студенту сл≥д завжди памТ€тати, що чим вужчим буде предмет досл≥дженн€, тим глибшим, зм≥стовн≥шим ≥ ц≥кав≥шим Ї досл≥дженн€.

¬изначенн€ завдань досл≥дженн€ рекомендуЇтьс€ робити у форм≥ перел≥ку д≥й досл≥дника, використовуючи так≥ формулюванн€: У«Т€сувати...Ф, У¬изначити...Ф, У¬и€вити...Ф, Уќбірунтувати...Ф, У¬становити...Ф, У–озробити...Ф.

“аким чином, мета ≥ завданн€ досл≥дженн€, обТЇкт ≥ предмет повинн≥ окреслювати сферу наукового пошуку, досл≥джувану у маг≥стерськ≥й дипломн≥й робот≥.

ћетоди досл≥дженн€. ” вступ≥ подають перел≥к використаних метод≥в досл≥дженн€ дл€ дос€гненн€ поставленоњ в робот≥ мети.

ћетоди досл≥дженн€ Ц це комплекс конкретних прийом≥в, способ≥в зор≥Їнтованих на отриманн€ нового наукового знанн€ ≥ на визначенн€ параметр≥в виконанн€ програми досл≥дженн€, його теоретичних ≥ практичних завдань, спр€мованих на дос€гненн€ поставленоњ мети. ѕерераховувати њх треба не вiдiрвано в≥д зм≥сту роботи, а коротко та зм≥стовно, визначаючи, що саме досл≥джувалось тим чи ≥ншим методом. ÷е дасть змогу пересв≥дчитис€ в лог≥чност≥ та прийн€тност≥ обраних метод≥в.

ќтже, дл€ дос€гненн€ поставленоњ мети та сформульованих завдань маг≥стерськоњ дипломноњ роботи, необх≥дно використовувати €к специф≥чн≥ методи досл≥дженн€ (спостереженн€, вим≥рюванн€), так ≥ загальнонауков≥ методи, €к≥ Ї засобами п≥знанн€ та мисленн€ (анал≥з ≥ синтез, ≥ндукц≥€ ≥ дедукц≥€, абстрагуванн€, узагальненн€, моделюванн€, ≥деал≥зац≥€).

¬одночас сл≥д памТ€тати, що при викладенн≥ матер≥алу маг≥стерськоњ дипломноњ роботи необх≥дно використовувати лише наукову терм≥нолог≥ю. –екомендований словник з правильного вживанн€ терм≥нолог≥њ наведено у додатку  .

 р≥м того, п≥д час виконанн€ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи студенти повинн≥ знати ≥ використовувати так≥ теоретичн≥ категор≥њ, €к зв'€зок, взаЇмод≥€, в≥дношенн€, к≥льк≥сть, €к≥сть, властив≥сть, м≥ра, стрибок, в≥дм≥нн≥сть, суперечн≥сть, протилежн≥сть, запереченн€, сутн≥сть ≥ €вище, зм≥ст ≥ форма, необх≥дн≥сть, можлив≥сть ≥ д≥йсн≥сть тощо. —аме у цих категор≥€х знаход€ть в≥дображенн€ загальн≥ суттЇв≥ ознаки, звТ€зки, властивост≥, в≥дношенн€ речей, що мають м≥сце в обТЇктивн≥й д≥йсност≥. ÷≥ загальн≥ ознаки вид≥л€ютьс€ в процес≥ п≥знанн€ предметно-практичноњ д≥€льност≥ субТЇкта в≥дпов≥дноњ галуз≥ економ≥ки.

Ќаукова новизна одержаних результат≥в, що мають теоретичне та практичне значенн€. Ѕезумовно, враховуючи те, що маг≥стерська дипломна робота Ц це передус≥м робота навчально-досл≥дницького характеру, висувати висок≥ вимоги до р≥вн€ науковоњ новизни та њњ результат≥в недоц≥льно. “ому, дл€ р≥вн€ њњ результат≥в достатньо на€вност≥ окремих елемент≥в новизни. јле автор €к науковець-початк≥вець повинен показати ум≥нн€ правильно визначити вид ≥ р≥вень новизни одержаного результату ≥ конкретно, не допускаючи узагальнених тверджень, сформулювати положенн€ в≥дпов≥дно до перел≥чених вимог ≥ зм≥сту проведеного досл≥дженн€. ≈лементами науковоњ новизни можна вважати поглиблений анал≥з ≥ встановленн€ причинно-насл≥дкових звТ€зк≥в виникненн€ та вир≥шенн€ проблемноњ ситуац≥њ, внесенн€ пропозиц≥й щодо тлумаченн€, правильного застосуванн€ чи поглибленого розум≥нн€ нових категор≥й, терм≥н≥в ≥ пон€ть, пропозиц≥й та рекомендац≥й щодо зм≥ни чинного законодавства, удосконаленн€ роботи в≥дпов≥дних орган≥в чи структур, виробленн€ навчально-методичних матер≥ал≥в, стратег≥й, план≥в д≥й, б≥знес-план≥в, проект≥в (≥нновац≥йних, ≥нвестиц≥йних, консультац≥йних), створенн€ р≥зноман≥тних методик, систем ≥нформац≥йного забезпеченн€ тощо.

ќтже, отриманн€ нового знанн€ за результатами досл≥дженн€ означаЇ, що њх автор дов≥в свою здатн≥сть до ≥нновац≥йноњ профес≥йноњ д≥€льност≥, прийн€тт€ власних обірунтованих р≥шень. ÷е, насамперед, творча д≥€льн≥сть. ” цьому розум≥нн≥ п≥дготовка маг≥стерськоњ дипломноњ роботи Ї способом опануванн€ певними знанн€ми та науковими навичками.

ѕрактичне значенн€ одержаних результат≥в досл≥дженн€ Ц це в≥домост≥ (пропозиц≥њ) щодо можливого застосуванн€ на практиц≥ одержаних результат≥в. ’арактеризуючи практичне значенн€ результат≥в, сл≥д подати ≥нформац≥ю про њх функц≥ональний обс€г ≥ сферу використанн€.

ќтже, практичн≥ рекомендац≥њ Ц це важлива ознака маг≥стерськоњ дипломноњ роботи, оск≥льки наукова робота цього р≥вн€ не завжди може претендувати на значний теоретичний результат. ѕри визначенн≥ практичноњ значимост≥ досл≥дник повинен памТ€тати, що практичн≥ рекомендац≥њ можуть мати результати €к пр€мо адресован≥ дл€ застосуванн€ на практиц≥, так ≥ т≥, що включаютьс€ у теор≥ю, а вже через нењ спри€ють удосконаленню практичноњ роботи. ” цьому п≥дпункт≥ необх≥дно зазначити, де, з €кою метою ≥ в €к≥й форм≥ можна њх використати, ≥ €ким може бути оч≥куваний результат.

” вступ≥, за на€вност≥, також навод€тьс€ дан≥ про апробац≥ю результат≥в науковоњ роботи студента шл€хом перерахуванн€ публ≥кац≥й, студентських науково-практичних конференц≥й, наукових симпоз≥ум≥в, Ђкруглих стол≥вї, ≥нших наукових заход≥в (з вказ≥вкою назви, дати ≥ м≥сц€ проведенн€ наукового заходу).

ќсновна частина маг≥стерськоњ дипломноњ роботи складаЇтьс€ з трьох розд≥л≥в, €к≥, в свою чергу, можуть под≥л€тис€ на пiдроздiли (параграфи), пункти та п≥дпункти.  ожний розд≥л починають з новоњ стор≥нки. ” кiнцi кожного розд≥лу формулюють висновки ≥з стислим викладенн€м наведених у роздiлi наукових i практичних результат≥в досл≥дженн€, що даЇ змогу в≥докремити основн≥ здобутки в≥д другор€дних подробиць.

–озд≥л 1(теоретичний) (25-30 стор.) повинен м≥стити загальн≥ п≥дходи до досл≥джуваноњ теми з використанн€м р≥зноман≥тних наукових л≥тературних джерел, у тому числ≥ й заруб≥жних, обовТ€зкове з≥ставленн€ р≥зних точок зору, використанн€ оф≥ц≥йних статистичних даних з посиланн€м на джерела, теоретичне обірунтуванн€, суть, значенн€, класиф≥кац≥йн≥ характеристики, ≥стор≥ю та сучасн≥ тенденц≥њ предмета досл≥дженн€, методолог≥чн≥ п≥дходи тощо.  р≥м того, теоретичне обірунтуванн€ обТЇкта та предмета досл≥дженн€ маЇ визначити його роль ≥ м≥сце у в≥дпов≥дн≥й галуз≥ знань та мати певн≥ елементи науковоњ новизни, м≥стити власну позиц≥ю автора щодо обраних метод≥в досл≥дженн€.

¬ажливе м≥сце в даному розд≥л≥ пос≥даЇ викладенн€ методик анал≥зу визначених проблем, €к≥ використовуватимутьс€ у наступних частинах роботи. јвтор маЇ продемонструвати свою об≥знан≥сть з методами анал≥зу ≥ на основ≥ њх критичного огл€ду обірунтувати виб≥р найпридатн≥шого дл€ обраного напр€му досл≥дженн€.

–озд≥л 2 (анал≥тико-досл≥дницький розд≥л) (30-45 стор.), забезпечуючи лог≥чну посл≥довн≥сть досл≥дженн€, маЇ стати перех≥дним до наступного третього розд≥лу ≥ поЇднати набут≥ теоретичн≥ знанн€ та вм≥нн€ використовувати обран≥ методи ≥ певний методичний ≥нструментар≥й.

” даному розд≥л≥ подаЇтьс€: характеристика обТЇкта досл≥дженн€ на основ≥ фактичного матер≥алу; встановленн€ основних тенденц≥й розвитку та динам≥чних зрушень обТЇкта досл≥дженн€ у взаЇмозв'€зку з визначеною його проблематикою; технолог≥€ обробки даних, методика њх анал≥зу ≥ контролю; анал≥з окремих елемент≥в обТЇкта досл≥дженн€, структурно-динам≥чних зм≥н; визначенн€ корел€ц≥йно-регресивноњ та причинно-насл≥дковоњ оц≥нки зм≥н розвитку процес≥в за останн≥ 3-5 рок≥в.

«алежно в≥д особливостей конкретноњ теми досл≥дженн€ зм≥ст анал≥тичноњ частини може включати детальний розгл€д окремих питань. ¬ажливо, щоб анал≥тична частина дозвол€ла розкрити не лише власне сучасний стан, а й визначити можливост≥ (резерви) та шл€хи подальшого вир≥шенн€ завдань. ≈коном≥чний та ф≥нансовий анал≥з в анал≥тичн≥й частин≥ роботи маЇ аргументувати висновки (оц≥нку стану), тому в≥н повинен супроводжуватись переконливими розрахунками ≥ матер≥алами власних (авторських) спостережень, що мають високу достов≥рн≥сть.

–озд≥л повинен бути максимально насиченим фактичною ≥нформац≥Їю (таблиц≥, граф≥ки, д≥аграми, схеми), €ка маЇ в≥дображати ірунтовний анал≥з обТЇкта ≥ предмета досл≥дженн€.

”с≥ анал≥тичн≥ розрахунки, таблиц≥, граф≥ки, д≥аграми, схеми мають супроводжуватис€ тлумаченн€ми та висновками, €к≥ дозвол€ють визначити сутн≥сть процес≥в, що спостер≥гаютьс€ в обТЇктивн≥й реальност≥, њх особливост≥, тенденц≥њ, створити базу дл€ ви€вленн€ невикористаних резерв≥в.

ƒжерелом ≥нформац≥њ можуть бути планов≥ ≥ фактичн≥ показники ф≥нансово-господарськоњ д≥€льност≥ субТЇкт≥в господарюванн€, бухгалтерська зв≥тн≥сть, статистична зв≥тн≥сть про стан виконанн€ бюджетних призначень, результати спостережень, опитувань ≥ обстежень та ≥нших метод≥в збиранн€ первинноњ ≥нформац≥њ, €к≥ використовуЇ студент п≥д час проходженн€ переддипломноњ практики.

—тудент маЇ продемонструвати вм≥нн€ зд≥йснювати правильне узагальненн€ накопиченого фактичного матер≥алу, групуванн€ та обробку даних, на основ≥ €ких зд≥йснюЇтьс€ квал≥ф≥кований анал≥з, обірунтовуютьс€ пропозиц≥њ.

ѕри зд≥йсненн≥ анал≥тичних розрахунк≥в необх≥дно використовувати сучасн≥ пакети ≥ спец≥ал≥зован≥ програми прикладного програмного забезпеченн€.

–озд≥л 3 (проектно-рекомендац≥йний)(до 30 стор.) роботи характеризуЇтьс€ ≥ндив≥дуальним характером виконанн€ €к за зм≥стом, так ≥ за формою подач≥ матер≥алу, що потребуЇ творчого п≥дходу до вир≥шенн€ поставлених завдань. ѕроте, тут необх≥дно дотримуватись таких вимог:

- проведенн€ пор≥вн€льного анал≥зу можливих вар≥ант≥в вир≥шенн€ поставлених завдань;

- використанн€ сучасних економ≥ко-математичних метод≥в обірунтуванн€ пропозиц≥й, моделюванн€, оптим≥зац≥њ;

- розрахунок ефективност≥ впровадженн€ (застосуванн€) запропонованих пропозиц≥й, рекомендац≥й та прогноз≥в з визначенн€м природи ефекту (в чому в≥н про€вл€Їтьс€), його величини, позитивного впливу, витрат, необх≥дних дл€ його реал≥зац≥њ, ступен€ ефективност≥.

ѕропозиц≥њ студента щодо науково-практичного вир≥шенн€ досл≥джуваного питанн€ повинн≥ в≥дпов≥дати критер≥€м оптимальност≥, ц≥льовоњ ефективност≥ та практичноњ застосовност≥.

«а результати розрахунк≥в та сформован≥ висновки в≥дпов≥дальн≥сть несе студент Ц автор маг≥стерськоњ дипломноњ роботи.

ќдн≥Їю з ознак високоњ €кост≥ п≥дготовки маг≥стерськоњ дипломноњ роботи Ї застосуванн€ при проведенн≥ анал≥зу статистичних даних та розробц≥ прогноз≥в економ≥ко-математичних метод≥в моделюванн€, сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й.

¬исновки до кожного розд≥лу роботи (до 2 стор.). ” висновках наприк≥нц≥ кожного розд≥лу сл≥д наводити конкретн≥ п≥дсумки досл≥джень та отриманих результат≥в, в них мають бути в≥дображен≥ так≥ позиц≥њ:

- суть ≥ зм≥ст одержаних результат≥в (положень) у форм≥ њх констатац≥њ, подан≥й у посл≥довност≥ виконаного досл≥дженн€ не в к≥льк≥сн≥й, а в €к≥сн≥й ≥нтерпретац≥њ;

- достов≥рн≥сть результат≥в, њх теоретичне ≥ практичне значенн€.

¬исновки до маг≥стерськоњ дипломноњ роботи (до 5 стор.) Ц стисле викладенн€ п≥дсумк≥в роботи.  оротко навод€тьс€ найб≥льш важлив≥ теоретичн≥ положенн€, €к≥ м≥ст€ть оц≥нку результат≥в досл≥дженн€ з точки зору в≥дпов≥дност≥ мет≥ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи та поставлених у вступ≥ завдань, акцентуЇтьс€ увага на елементах науковоњ новизни, резюмуютьс€ пропозиц≥њ щодо удосконаленн€ обТЇкта ≥ предмета досл≥дженн€.

ќтже, у висновках маЇ бути наведений стислий виклад рекомендац≥й, перел≥к заход≥в на перспективний пер≥од щодо удосконаленн€ ≥ розвитку процес≥в, €к≥ досл≥джуютьс€ в межах теми маг≥стерськоњ дипломноњ роботи.

ќстаточна структура конкретноњ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи розробл€Їтьс€ студентом разом з науковим кер≥вником.

—писок використаних джерел повинен м≥стити не менше 70 позиц≥й джерел, матер≥али €ких були використан≥ при написанн≥ роботи та зроблен≥ на них посиланн€ у текст≥ основноњ частини (додаток Ћ). ƒо списку використаних джерел, оформленого з урахуванн€м ус≥х чинних вимог, сл≥д обовТ€зково включати чинну законодавчу базу, нов≥тн≥ виданн€ праць в≥тчизн€них ≥ заруб≥жних досл≥дник≥в, у тому числ≥ електронн≥ нос≥њ та ≤нтернет-джерела.

ƒодатки. ” раз≥ необхiдностi до додатк≥в доц≥льно включати допом≥жний матер≥ал, необх≥дний дл€ повноти сприйн€тт€ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи:

- супроводжувальн≥ математичн≥ доведенн€, формули i розрахунки;

- таблиц≥ допом≥жних цифрових даних;

- розрахунки економ≥чного ефекту, впровадженн€;

- iнструкцiњ i методики, опис алгоритм≥в i програм вир≥шенн€ задач на ѕ , €к≥ розроблен≥ в процес≥ виконанн€ маг≥стерськоњ дипломноњ роботи;

- iлюстрацiњ допом≥жного характеру.

“аблиц≥, граф≥ки, схеми, що наведен≥ у додатках повинн≥ бути пронумерован≥ й мати заголовки.

ќбс€г маг≥стерськоњ дипломноњ роботи повинен становити 5,5-6,5 умовних друкованих аркуш≥в (100-120 стор≥нок) основноњ частини, без врахуванн€ стор≥нок з перел≥ком використаних джерел та додатк≥в.

ƒов≥дка про впровадженн€ результат≥в досл≥дженн€ подаЇтьс€ у раз≥ необх≥дност≥ (на€вност≥) та м≥стить ≥нформац≥ю про апробац≥ю зд≥йснених у маг≥стерськ≥й дипломн≥й робот≥ досл≥джень в практичн≥й д≥€льност≥ конкретного п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ, установи). ¬она зав≥р€Їтьс€ п≥дписом кер≥вника даного п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ, установи) та його гербовою печаткою.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 378 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1453 - | 1424 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.034 с.