Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ та р≥зновиди демократичного режиму.




ƒемократичний пол≥тичний режим Ц спос≥б зд≥йсненн€ пол≥тичноњ влади, що характеризуЇтьс€:

1. визнанн€м принципу р≥вност≥ та свободи людей;

2. реальною можлив≥стю реал≥зац≥њ ≥нститут≥в безпосередньоњ та представницькоњ демократ≥њ;

3. конституц≥йним закр≥пленн€м та реальним гарантуванн€м прав та свобод;

4. профес≥онал≥змом влади;

5. пол≥тичним плюрал≥змом, що визначаЇ на€вн≥сть опозиц≥њ;

6. можлив≥стю громад€н бути субТЇктом владних в≥дносин;

7. на€вн≥сть орган≥в самовр€дуванн€, що надають можлив≥сть реал≥зувати ≥нтереси населенн€;

 

ƒемократичний режим ≥снуЇ у трьох формах;

 

1. Ћ≥берально-демократичний. ѕередбачаЇ на€вн≥сть метод≥в зд≥йсненн€ влади, що заснован≥ на загальнолюдських принципах та поваз≥ прав людини;

2.  онсервативно-демократичний. …ого зм≥стом Ї охорона та зм≥цненн€ таких форм правовоњ та пол≥тичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства, що склалис€ ≥сторично та характерн≥ саме дл€ ц≥Їњ держави;

3. –адикально-демократичний. …ого зм≥стом Ї зд≥йсненн€ державноњ пол≥тики найб≥льш р≥шучими та прогресивними методами ≥ д≥€ми.

’арактеристика антидемократичних режим≥в.

јнтидемократичний пол≥тичний режим Ц це способи зд≥йсненн€ влади, що засновуютьс€ на подавленн≥ ≥нтерес≥в особи, верховенств≥ держави над правом та диктатур≥ одн≥Їњ пол≥тичноњ парт≥њ.

 

‘орми:

 

1. ƒеспот≥€. ’арактерна дл€ монарх≥чноњ форми правл≥нн€ ≥ визначаЇтьс€ безмежн≥стю влади монарха та в≥дсутн≥стю декларованих прав ≥ свобод особи.

2. “иран≥€. ¬изначаЇтьс€ €к влада, що встановлюЇтьс€ шл€хом захопленн€. ƒл€ нењ характерна розвинута система каральних орган≥в та в≥дсутн≥сть механ≥зм≥в реал≥зац≥њ прав ≥ свобод.

3. “отал≥тарний режим. ’арактеризуЇтьс€ на€вн≥стю одн≥Їњ оф≥ц≥йноњ ≥деолог≥њ, зрощенн€м парт≥йного ≥ державного апарат≥в, монопол≥Їю на ≥нформац≥ю, централ≥змом управл≥нн€ та посиленн€м рол≥ виконавчих орган≥в, конституц≥йним закр≥пленн€м п≥льг ел≥ти, м≥л≥таризац≥Їю держави.

4. јвторитарний режим. «аснований на д≥йсному чи силовому авторитет≥ одн≥Їњ особи чи групи людей.

’арактеризуЇтьс€:

- проголошенн€м прав та свобод ≥ в≥дсутн≥стю можливостей њх реал≥зац≥њ;

- проголошенн€м верховенства парламенту, €кий в д≥йсност≥ лише затверджуЇ прийн€т≥ ел≥тою р≥шенн€;

- значною роллю пол≥цейського апарату;

- на€вн≥стю обовТ€зку суду обер≥гати державн≥ ≥нститути;

- неможлив≥стю опозиц≥њ;

- пр≥ор≥тетом ≥нтерес≥в держави над ≥нтересами сусп≥льства.

 

“еор≥€ держави загального благоденств≥€.

—творена в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами.

«а ц≥Їю теор≥Їю, сучасн≥ буржуазн≥ сусп≥льства ≥ держава вже позбулис€ або ≥нтенсивно позбуваютьс€ класового характеру, а держава стаЇ органом, що функц≥онуЇ на благо вс≥х член≥в сусп≥льства. …детьс€ про р≥зке звуженн€ сфери державного примусу. –епресивно-каральн≥ функц≥њ держави в≥дмирають за рахунок розширенн€ соц≥ально-економ≥чних функц≥й:

 

1. державного регулюванн€ економ≥ки;

2. соц≥альних послуг (охорона здоровТ€, пенс≥йне забезпеченн€, культурно-осв≥тн≥ функц≥њ та ≥н.);

 

—воЇ соц≥альне призначенн€ така держава реал≥зуЇ шл€хом:

 

1. Ќац≥онал≥зац≥њ найважлив≥ших галузей промисловост≥;

2. ¬пливу на ринок шл€хом пол≥тики ц≥н, ≥нвестиц≥й, державних замовлень, кредитноњ пол≥тики та ≥н.;

3. ѕлануванн€ ≥ прогнозуванн€ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку;

4. «д≥йсненн€ широкоњ пол≥тики соц≥альних послуг, соц≥ального забезпеченн€ ≥ страхуванн€, допомоги малозабезпеченим, п≥дтримки високого р≥вн€ законност≥;

5. «ахисту труд≥вник≥в в≥д надм≥рноњ експлуатац≥њ з боку роботодавц≥в.

 

ќтже, ц€ теор≥€ передбачаЇ ≥снуванн€ сильноњ держави, що поширюЇ св≥й вплив на широке коло сусп≥льних в≥дносин.

“еор≥€ ел≥т.

 

÷€ теор≥€ була заснована у 20-30 роках XX ст. ≥ грунтуЇтьс€ на ≥дењ нездатност≥ широких мас населенн€ до управл≥нн€ державою. «а ц≥Їю теор≥Їю, пол≥тика Ц це сфера боротьби двох протилежних груп: пануючоњ меншост≥ (ел≥ти), що оволод≥ла державою, та п≥дпор€дкованоњ њй б≥льшост≥. ѕри цьому, демократ≥€ розгл€даЇтьс€ €к утоп≥€.

¬важаЇтьс€, що державою, сусп≥льством завжди править ел≥та. ¬она утворюЇтьс€ у трьох головних сферах Ц пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й та ≥нтелектуальн≥й Ц шл€хом висуванн€ ≥ндив≥д≥в, €к≥ дос€гли в своњй справ≥ найб≥льших усп≥х≥в. јле кожна правл€ча ел≥та рано чи п≥зно вироджуЇтьс€. ” сусп≥льств≥ зТ€вл€Їтьс€ нова потенц≥йна ел≥та, що пр€муЇ до влади. —тара ел≥та владу не в≥ддаЇ, тому циркул€ц≥€ ел≥т проходить, €к правило, шл€хом насильства, переворот≥в ≥ революц≥й, що в ц≥лому корисно дл€ сусп≥льства.

 

” наш час теор≥€ ел≥т маЇ такий вигл€д:

 

Ј ” сучасному сусп≥льств≥ Ї дек≥лька ел≥т;

Ј ћ≥ж ними ≥снуЇ в≥льна конкуренц≥€, заснована на принципах пол≥тичного ≥ парт≥йного плюрал≥зму;

Ј ¬они намагаютьс€ у сп≥вроб≥тництв≥ зд≥йснювати кер≥вництво державою;

Ј ≈л≥ти не в≥д≥рван≥ в≥д народу, а контролюютьс€ ним за допомогою зд≥йсненн€ загального виборчого права, незалежних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, тощо.

 

ќдним ≥з р≥зновид≥в теор≥њ ел≥т Ї доктрина технократ≥њ. «а нею, ≥з зростанн€м впливу науки ≥ техн≥ки на вс≥ сфери сусп≥льного житт€, вчен≥, техн≥чн≥ спец≥ал≥сти зосереджують у своњх руках не т≥льки виробнич≥ та науково-досл≥дницьк≥ функц≥њ, але й пол≥тичну владу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 556 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1348 - | 1201 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.