Лекции.Орг


Поиск:




Співвідношення законів та підзаконних нормативно-правових актів.




Закон – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається вищим представницьким органом влади чи референдумом в порядку законодавчого процесу і регламентує найбільш важливі сфери життєдіяльності суспільства.

Підзаконний нормативний акт – це документ компетентного органу держави, що прийнятий на основі, у відповідності і на виконання закону.

Закон Підзаконний нормативний акт
Це нормативно-правовий акт, що регламентує найважливіші сфери життєдіяльності суспільства і має вищу юридичну силу, тобто інші нормативні акти приймаються на основі, у відповідності та на виконання закону.   - Це документ, що приймається на основі закону, тобто не може регулювати відносини, які не отримали законодавчого закріплення; - Це акт, що приймається у відповідності до закону, тобто не може йому протирічити; - Це акт, що приймається на виконання закону, тобто конкретизує його положення;  
Приймається в рамках законодавчого процесу особливими суб’єктами; Це документ, що приймається державою в рамках повноважень її органів;

Поняття та види індивідуальних нормативних актів.

Індивідуальні нормативні акти – це документи, які розраховані на чітко визначені індивідуальні випадки та адресовані конкретно вказаним суб’єктам.

ОЗНАКИ:

1. Наявність юридичної сили, що залежить від місця норми, на підставі якої прийнято акт, в системі права, а також від характеру повноважень того органу, який прийняв акт;

2. Поширеність дії акту на конкретну життєву ситуацію, що здійснюється шляхом конкретизації загальної норми до цього випадку;

3. Наявність чітко визначеного суб’єкту, якому адресується акт;

4. Чітке визначення прав та обов’язків суб’єктів, які реалізуються завдяки цьому акту;

5. Особливий порядок вступу в юридичну силу;

6. Однократна дія, що вичерпується одним випадком;

7. Можливість оскарження чи опротестування у встановленому порядку;

8. Основним призначенням є зміна, припинення чи породження правовідносин.

 

Серед індивідуальних актів розрізняють:

§ Акти-директиви – це індивідуальні владні приписи, що націлені на регулювання певного різновиду суспільних відносин шляхом зобов’язання суб’єктів до здійснення точно визначених дій.

Вони встановлюють масштаби поведінки і, як правило, стосуються приписів органів держави загальної компетенції (наприклад: прийняття основних напрямків державної політики у галузі охорони навколишнього природнього середовища…визначає конкретні повноваження міністерств та відомств у цій сфері).

§ Акти правозастосування – це документи, які приймаються в результаті розгляду конкретної справи. Їх призначенням є встановлення конкретних фактів, що спричиняють виникнення чи зміну правовідносин.

§ Інтерпретаційні акти (акти тлумачення) – це юридичні документи, що приймаються відповідними органами держави в рамках їх повноважень з метою конкретизації правових норм шляхом роз’яснення змісту норм законів та підзаконних актів.

Інтерпретаційні акти приймаються в процесі офіційного тлумачення та дають можливість не лише єдиного розуміння змісту акту чи припису, а і офіційного посилання на документ у випадку його використання в процесі правореалізаційної діяльності.

 

Ознаки та види актів правозастосування.

§ Акти правозастосування – це документи, які приймаються в результаті розгляду конкретної справи. Їх призначенням є встановлення конкретних фактів, що спричиняють виникнення чи зміну правовідносин.

ОЗНАКИ

a) Приймаються лише державними органами в результаті здійснення правозастосовчої діяльності;

b) Цей акт націлений наюридичну фіксацію та визнання певних фактів з точки зору їх правомірності чи протиправності;

c) Ці акти мають державно-владний характер і є обов’язковими для чітко визначених суб’єктів;

d) Цей акт не може бути прийнятий в результаті делегування чи санкціонування;

e) Має чітко визначену форму та атрибути;

f) Розрахований на однократне застосування;

g) Не має зворотньої сили;

h) Може бути оскаржений в судовому порядку чи вищестоячому органу;

i) Породжує певні юридичні наслідки для визначених суб’єктів;

 

Акти правозастосування класифікуються за п’ятьма критеріями.

I. За призначенням:

1) Регулятивні правозастосовчі акти, що конкретизують права та обов’язки суб’єктів;

2) Охоронні –що встановлюють вид юридичної відповідальності;

II. За характером приписів, що вміщуються в актах:

1) Уповноважуючі - акти, що надають можливість реалізувати суб’єктивне право;

2) Зобов’язуючі – акти, що конкретизують обов’язок та покладають необхідність його здійснення;

3) Забороняючі – акти, що попереджують протиправність поведінки.

III. За суб’єктами:

1) Акти парламенту;

2) Акти глави держави;

3) Акти Уряду;

4) Акти міністерств, відомств та державних комітетів;

5) Акти судових органів;

6) Акти прокуратури;

7) Акти правоохоронних органів;

8) Акти контрольно-наглядових органів.

IV. За формою виразу:

1) Постанови;

2) Укази;

3) Розпорядження;

4) Рішення;

5) Накази;

6) Ухвали;

7) Протести;

8) Подання;

9) Вироки;

10) Висновки.

V. За галузевою належністю:

1) У сфері цивільного права;

2) Конституційного права;

3) І т. д. 23 галузі, 12 головних.

 

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-18; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 585 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Ваше время ограничено, не тратьте его, живя чужой жизнью © Стив Джобс
==> читать все изречения...

578 - | 587 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.