Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософ≥€ в систем≥ культури. ‘≥лософ≥€ Ї найважлив≥шою частиною культури.




 

 

‘≥лософ≥€ Ї найважлив≥шою частиною культури.

 ультура (лат. cultura Ц пол≥пшенн€, утв≥р, удосконалюванн€ чого-небудь) Ц це все те, що створене людиною, що п≥дн≥маЇ його над природою. ” цьому зв'€зку ÷ицерон вважав, що культура не вичерпуЇтьс€ ф≥лософ≥Їю. —праведливо, однак, що ф≥лософ≥€ Ї найважлив≥шоњ складовоњ людськоњ культури. —аме у ф≥лософ≥њ культура дана в њњ максимальн≥й повнот≥ й гранично можливому осмисленн≥. —ам≥ насущн≥ проблеми людства одержують у ф≥лософ≥њ завершальну ≥нтерпретац≥ю. јктуальна ф≥лософ≥€ Ц це п≥ков≥ дос€гненн€ культури, найвищий р≥вень самоосмисленн€ людства, дос€гнутий до тепер≥шнього часу. Ќе ≥снуЇ такоњ сфери культури, €ка б по своњх ≥нтерпретац≥йних можливост€х перевершувала б ф≥лософ≥ю. Ќайб≥льше повно даний аспект розкритий у джерелах [3; 11].

‘≥лософ≥€ виступаЇ основою св≥тогл€ду, а останнЇ, у свою чергу, Ї Ђдушеюї культури. ”загальнюючи не т≥льки досв≥д розвитку науки, але й досв≥д ус≥х ≥нших форм людськоњ життЇд≥€льност≥, ф≥лософ≥€ спри€Ї усв≥домленню, критичному осмисленню цього досв≥ду, тобто твердженню одних погл€д≥в, норм, принцип≥в ≥ в≥дкиданню ≥нших. ¬она допомагаЇ осмислити саму культуру.

ќсобливого розгл€ду заслуговуЇ питанн€ про взаЇмов≥дношенн€ ф≥лософ≥њ та практичноњ перетворюючоњ д≥€льност≥ людини, д≥€льност≥ по перетворенню природи ≥ особливо сусп≥льних в≥дносин. ÷е питанн€ заслуговуЇ на особливу увагу у св≥тл≥ в≥домого положенн€  . ћаркса: Ђ‘≥лософи лише р≥зним образом по€снювали мир, але справа пол€гаЇ в тому, щоб зм≥нити йогої. “им самим ћаркс у €кост≥ найважлив≥шого завданн€м ф≥лософ≥њ вважав зм≥ну, перетворенн€ сусп≥льного св≥ту людини.

√овор€чи про взаЇмозв'€зок ф≥лософ≥њ й культури, можна привести слова рос≥йського ф≥лософа ѕ. Ћаврова: ЂЕ‘≥лософ≥€, в≥др≥зн€ючись в≥д ≥нших д≥€льностей людського духу, пожвавлюЇ њх ус≥, пов≥домл€Ї њм людську сторону, осмислюЇ њх дл€ людини. Ѕез нењ наука Ц зб≥рник факт≥в, мистецтво Ц питанн€ техн≥ки, житт€ Ц механ≥зм. ‘≥лософствувати Ц це розбудовувати в соб≥ людину €к струнку Їдину ≥стотуї. ѕри п≥дготовц≥ до в≥дпов≥д≥ на дане питанн€ можна також використовувати л≥тературу [6].

 

Ћ≥тература

 

1. »орданский, ¬. ¬. ќ едином €дре древних цивилизаций / ¬. ¬. »орданский // ¬опросы философии. Ц 1998. Ц є 12. Ц —. 37Ц49.

2. »стори€ философии: учеб. пособие дл€ студентов вузов. Ц –остов н/ƒ.: ‘еникс, 1998. Ц —. 7Ц11.

3.  анке, ¬. ј. ‘илософи€. »сторический и систематический курс: учебник дл€ вузов / ¬. ј.  анке. Ц 5-е изд., перераб. и доп. Ц ћ.: Ћогос, 2003. Ц —. 18Ц24.

4.  охановский, ¬. ѕ. ‘илософи€: учебник дл€ вузов / ¬. ѕ.  охановский. Ц –остов н/ƒ., 1999. Ц —. 11Ц26.

5.  аган, ћ. —. ‘илософи€ как мировоззрение / ћ. —.  аган // ¬опросы философии. Ц 1997. Цє 9. Ц —. 36Ц46.

6. Ћавров, ѕ. Ћ. “ри беседы о современном значении философии / ѕ. Ћ. Ћавров // ‘илософи€ и социологи€. Ц ћ.: ћ√”, 1965. Ц “. 1 Ц —. 549Ц580.

7. Ћузан, ј. ј. ¬ведение в философию / ј. ј. Ћузан. Ц  раматорск: ƒ√ћј, 2009. Ц —. 16Ц17.

8. Ќевлева, ». ћ. ‘илософи€: учеб. пособие дл€ студентов вузов / ». ћ. Ќевлева. Ц ћ.: –ƒЋ, 2002. Ц —. 34Ц40.

9. ‘≥лософ≥€: навч. пос≥бник / за ред. ≤. ‘. Ќадольного. Ц 2-е вид., перероб. ≥ доп. Ц  .: ¬≥кар, 2001. Ц —. 11Ц24.

10. ‘илософи€: учебник / под ред. проф. ¬. Ќ. Ћавриненко. Ц ћ.: ёрист, 2002. Ц —. 14Ц30.

11. ‘илософи€: учеб. пособие / ¬.  . Ћукашевич [и др.]; под общ. ред. ¬.  . Ћукашевича. Ц ћн.: Ѕ√Ё”, 2001. Ц 431 с.

12. ясперс,  . —мысл и назначение истории: пер. с нем. /  . ясперс. Ц ћ.: ѕолитиздат, 1991. Ц —. 420Ц421. Ц (ћыслители ’’ в.).

јнтична ф≥лософ≥€

 

 

ѕЋјЌ

2.2.1 ѕроблема бутт€ й п≥знанн€ ф≥лософ≥њ Ђдосократик≥вї.

2.2.2 —оф≥сти та —ократ. —амоп≥знанн€ €к ц≥ль ф≥лософ≥њ. ≈тичний ≥деал≥зм —ократа.

2.2.3 ‘≥лософ≥€ ѕлатона:

а) вченн€ про бутт€;

б) теор≥€ п≥знанн€;

в) проблема людини й сусп≥льства.

2.2.4 ‘≥лософ≥€ јристотел€:

а) вченн€ про бутт€;

б) гносеолог≥€ јристотел€;

в) проблема людини й сусп≥льства.

ќсновн≥ ф≥лософськ≥ категор≥њ: космоцентризм, бутт€, д≥алектика, метаф≥зика, ≥деал≥зм, матер≥ал≥зм, атом≥зм, соф≥стика, ≥де€ (эйдос), матер≥€, самоп≥знанн€, етичний ≥деал≥зм, етичний рел€тив≥зм, людина, сусп≥льство, держава.

 

 

2.2.1 ѕроблема бутт€ й п≥знанн€ у ф≥лософ≥њ Ђдосократик≥вї

 

 

—пециф≥кою давньогрецькоњ ф≥лософ≥њ в њњ початковий пер≥од (VIЦV вв. до н.е.) Ї прагненн€ зрозум≥ти сутн≥сть природи, миру в ц≥лому, космосу. —аме тому перших грецьких ф≥лософ≥в називали ф≥зиками (в≥д гр. phisis Ц природа). √оловним питанн€м давньогрецькоњ ф≥лософ≥њ було питанн€ про першооснову св≥ту.

” давньогрецьк≥й ф≥лософ≥њ ≥снували р≥зн≥ ф≥лософськ≥ школи, €к≥ по-р≥зному трактували проблему пошуку першооснови св≥ту (ј–’Ё). ѕри розгл€д≥ даного питанн€ можна використовувати джерела [1; 5; 8].

—тудент повинен вивчити та запам'€тати основн≥ ф≥лософськ≥ школи, њх представник≥в, погл€ди на проблему першооснови бутт€.

1. ≤он≥йська або ћ≥летська школа VIЦV вв. до н.е. (представники: ‘алес, јнаксимандр, јнаксимен, √еракл≥т). Ђ—в≥т Ц це все, що ≥снуЇ, а бутт€ Ц те, €к воно ≥снуЇї ¬ основ≥ бутт€ лежить €ка-небудь природна стих≥€ (вода, пов≥тр€, вогонь).

2. ≤тал≥йська школа, €ка м≥стила в соб≥ так≥ напр€ми, €к ѕ≥фагорейський союз та елейську школу.

3. ѕ≥ифагорейський союз VI в. до н.е. (представники: ѕ≥фагор,  ратил). ≤стинно сущим, справжн≥м бутт€м Ї число, числов≥ комб≥нац≥њ, €к≥ €к можна краще виражають гармон≥ю ¬сесв≥ту.

4. ≈лейська школа VЦIV вв. до н.е. (представники:  сенофан, ѕарменид, «енон). ≈лейська школа вперше в ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ висунула пон€тт€ Їдиного бутт€ €к безперервного, незм≥нного, непод≥льного, однаково присутнього у вс≥х елементах д≥йсност≥. ЂЅутт€ Ї (в≥чно), небутт€ н≥ї. «годом пон€тт€ Їдиного, незм≥нного бутт€ стало одним ≥з джерел ≥деал≥зму ѕлатона, неоплатоник≥в.

5. ≈п≥курейська школа IV в. до н.е. Ц VI в. н.е. (представники: ƒемокрит, Ћевкип). Ѕутт€ Ї щось гранично простою, непод≥льною, ≥стотою Ц атомом. јтом≥в незл≥ченна безл≥ч, вони ≥ Ї бутт€.

—тудент може також скористатис€ додатковою л≥тературою [4; 5; 7].

¬ченн€ про бутт€ в античних ф≥лософ≥в нерозривно пов'€зане з њхньою у€вою про п≥знанн€.

ѕри розгл€д≥ ц≥Їњ частини питанн€ студент повинен звернути увагу на наступн≥ особливост≥:

1. јнтичн≥ ф≥лософи акцентують увагу на п≥знанн≥ Їдиного, непод≥льного, незм≥нного, доконаного й завжди р≥вного самому соб≥  ќ—ћќ—”. (« моменту виникненн€ антична ф≥лософ≥€ носить космоцентричний характер).

2. ÷≥ль п≥знанн€ антична ф≥лософ≥€ бачить не в п≥знанн≥ м≥нливоњ чуттЇво-предметноњ реальност≥, а в тому, що стоњть за нею, у п≥знанн≥ ™ƒ»Ќќ√ќ. “ому ф≥лософ≥€ ≥ Ї, на думку грек≥в, вищою наукою, т≥льки за допомогою њњ можна дос€гти першооснови. «нанн€, що втримуютьс€ в ≥нших науках усього лише думки (б≥льш-менш достов≥рн≥).

3. √рецьк≥ ф≥лософи вид≥л€ють два засоби п≥знанн€: ѕќ„”““я та –ќ«”ћ. (ѕочуттЇве п≥знанн€ не може дати нам д≥йсне знанн€, ≥стина доступна т≥льки розуму).

4. ¬ античн≥й ф≥лософ≥њ були закладен≥ основи двох основних метод≥в п≥знанн€ навколишнього св≥ту ƒ≤јЋ≈ “» ј (√еракл≥т) ≥ ћ≈“ј‘≤«» ј ( сенофан).

Ќайб≥льше повну в≥дпов≥дь на дане питанн€ можна знайти в джерелах [4; 9; 10].

 

Ћ≥тература

 

1. јсмус, ¬. ‘. јнтична€ философи€ / ¬. ‘. јсмус. Ц ћ.: Ќаука, 1976. Ц 55 с.

2. Ѕалкина, ¬. ».  осмологическое учение √ераклита Ёфесского / ¬. ». Ѕалкина // ¬естник ћ√”. Ц 1998. Ц є 4. Ц —. 42Ц55.

3.  анке, ¬. ј. ‘илософи€ / ¬. ј.  анке. Ц ћ.: Ћогос, 2000 Ц 200 с.

4. »стори€ философии в кратком изложении. Ц ћ.: ћысль, 1994. Ц 510 с.

5. Ћузан, ј. ј. ¬ведение в философию / ј. ј. Ћузан. Ц  раматорск: ƒ√ћј, 2009. Ц —. 22Ц25.

6. Ќадточаев, Ќ. —. ‘илософи€ и наука в эпоху античности / Ќ. —. Ќадточаев. Ц ћ.: Ќаука, 1980. Ц 287 с.

7. Ќевлева, ». ћ. ‘илософи€: учеб. пособие дл€ студентов вузов / ». ћ. Ќевлева. Ц ћ.: –ƒЋ, 2002. Ц —. 43 - 47.

8. —кирбекк, √. »стори€ философии / √. —кирбекк, Ќ. √илье. Ц ћ., 2001. Ц —. 19Ц42.

9. ‘илософи€: учебник / под ред. проф. ¬. Ќ. Ћавриненко. Ц ћ.: ёрист, 2002. Ц —. 30Ц37.

10. ‘≥лософ≥€: навч. пос≥бник / за ред. ≤. ‘. Ќадольного. Ц 2-е вид., перероб. ≥ доп. Ц  .: ¬≥кар, 2001. Ц —. 29Ц39.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 402 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

537 - | 432 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.