Тема7 Хеджування ризиків у банку

План вивчення теми

1.Методи хеджування ризиків.

2. Форвардні контракти.

3. Ф’ючерсний контракт.

4. Опціони.

5. Своп-контракти.

 

Навчальні цілі

Навчальні цілі вивчення теми полягають у розвитку наступних знань, умінь і навичок, як: економічна сутність хеджування в банку та його класифікація за ступенем ризику; сучасні методи страхування банківських ризиків: похідні фінансові інструменти; методи хеджування процентного ризику банку; визначення коефіцієнта хеджування.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Використання такого методу управління відсотковим ризиком, як хеджування, дає змогу повністю або частково нейтралізувати ризик зміни вартості активів чи зобов'язань у майбутньому за допомогою впровадження в обіг похідних фінансових інструментів (строкових угод). Використання строкових угод дає можливість отримати виграш (компенсацію) у випадку фінансової втрати в основній (балансовій) операції. І, навпаки, якщо за основною операцією банк отримає прибуток спекулятивного характеру (в разі сприятливих змін відсоткових ставок), то виконання строкової угоди буде пов'язане з втратами. Тобто хеджування полягає у створенні позабалансової позиції, яка дає змогу компенсувати фінансові втрати за балансовою позицією в разі реалізації відсоткового ризику.

Хеджування (hedge) - це спосіб зниження ризику втрат, зумовлений несприятливим для банків коливанням ринкових цін чи відсоткових ставок.

Сутність хеджування полягає в одночасному укладанні банком двох протилежних угод: однієї на продаж коштів, а іншої - на їх купівлю з поставкою у майбутньому. При цьому програш в одній з угод компенсується виграшем в іншій, і таким чином фінансові ризики мінімізуються.

Залежно від масштабів застосування виокремлюють два види хеджування:

- мікрохеджування - хеджування прибутку за окремими активами і зобов'язаннями, або певної комбінації з них. Мікрохеджування використовується для захисту прибутку банку за окремими великими позиціями й угодами;

- макрохеджування - хеджування прибутку в цілому або чистого відсоткового доходу.

У процесі хеджування відсоткового ризику банк укладає строкові фінансові угоди в обсягах і на строки, які дають можливість збалансувати відсоткові активи та зобов'язання. Хеджування відсоткового ризику здійснюється за допомогою таких строкових угод, як форвардні контракти, ф'ючерсні контракти, опціони та свопи.

Форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання банку придбати (продати) кошти у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни (відсоткової ставки) продажу під час укладання форвардного контракту.

 

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає економічний зміст такої діяльності, як хеджування?

2. Які фінансові інструменти належать до похідних (деривативів)?

3. У чому полягають відмінності між страхуванням та хеджуванням ризиків?

4. Які спільні характеристики та які відмінності між форвардними і ф’ючерсними контрактами?

5. У чому полягає особливість механізму виконання FRА?

6. Який метод ціноутворення застосовується для ф’ючерсів короткострокових процентних ставок?

7. У чому полягає зміст ідеального хеджування ф’ючерсами?

8. Що означає відкриття довгої та короткої позицій на ф’ючерсному ринку?

9. У чому полягають переваги та вади опціонів порівняно з ф’ючерсними контрактами?

10. Які види опціонів обертаються на міжнародних фінансових ринках?

11. Як банк може використати опціони у своїй діяльності?

12. Що таке внутрішня та часова вартість опціону?

13. Для чого призначені опціони FLOOR?

14. У чому полягає відмінність опціону COLLAR від опціону CAP?

15. Яке призначення моделі Блека—Шоулза?

16. Які відмінності існують між простим та базисним свопом процентних ставок?

17. Що показує коефіцієнт хеджування та за допомогою яких методів він обчислюється?

18. Яким показником вимірюється ефективність хеджування?

19. Яким показником вимірюється ефективність управління хеджевим портфелем банку?

 

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Дисперсія (варіація) інвестиційного портфеля банку «АБВ» становить 16,26; а ринкового інвестиційного індексу - 4,37. Коваріація дорівнює 7,27, стандартне відхилення інвестиційного портфеля банку «АБВ» - 4,03; а ринкового індексу - 2,09.

Знайдіть кореляцію, детермінацію та недетермінацію інвестиційного портфеля банку «АБВ».

 

Завдання 2. Клієнт звернувся до банку 1 червня, аби дізнатися, якою буде ставка за кредитом на суму 10 млн дол. США на три місяці, починаючи з 1 липня. На ринку діють такі ставки LIBOR за доларами СІІІА: чотиримісячна ставка за кредитом - 8,25%; одномісячна ставка - 8,18%.

Обчислити ставку за форвардним контрактом у точці беззбитковості та описати параметри угоди.

 

Рекомендована література

[1; 3; 4; 5; 9; 11; 14; 15; 17; 18; 19; 21]