Сильне студентське самоврядування

Значно зросте роль органів студентського самоврядування, що вільно формуватимуться самими студентами. Ці органи захищатимуть права та інтереси студентів, вноситимуть пропозиції до навчальних планів, отримають значний вплив (15% голосів) при обранні ректорів та деканів, право на оголошення акцій протесту, а також тримають 0,5% від фінансових надходжень вишу.

5. Прозорість

Кожен вищий навчальний заклад зобов’язаний публікувати на власному сайті документи про свої фінанси, майно, у т.ч. кошториси, звіти про їх виконання, розподіл зарплат тощо.

Виші також зобов’язані оприлюднювати в Інтернеті підсумки щорічного внутрішнього моніторингу якості освіти.

За допомогою єдиних державних реєстрів можна буде отримати інформацію про перелік спеціальностей, фахівців з яких має право готувати виш, видані дипломи, захищені наукові роботи чи сертифікати ЗНО.

6. Не буде «вічних» ректорів і деканів

Ректори, декани, завідувачі кафедр будуть обиратися на свої посади на 5 років і не зможуть їх обіймати більше ніж двічі.

Забороняється суміщати адміністративні посади (наприклад, проректора чи декана і зав. кафедрою).

7. Бакалавр-магістр-PhD, як у Європі

В Україні буде 5 освітньо-кваліфікаційних рівнів:

- молодший бакалавр

- бакалавр

- магістр

- доктор філософії

- доктор наук

Ступінь «спеціаліста» буде скасовано. Отримання ступеня бакалавра означатиме здобуття повної вищої освіти. Останній набір на «спеціалістів» та «молодших спеціалістів» відбудеться в 2016 році. Всі, хто вже отримав ступінь спеціаліста автоматично будуть прирівняні до магістрів.

Так само зникає поняття «кандидат наук», і всі, хто засвоїть відповідно освітньо-наукову програму і публічно захистять дисертацію, стануть докторами філософії. Всі нинішні кандидати наук за власним бажанням зможуть отримати диплом доктора філософії.

Ступені бакалавра, магістра та доктора філософії (PhD) відповідають прийнятій у більшості країн Європи класифікації, що полегшить академічну мобільність українських студентів та науковців.

8. Нова класифікація вишів

В Україні більше не буде т.зв. «рівнів акредитації» вищих навчальних закладів. Натомість будуть 4 типи вишів:

університети (універсальні навчальні заклади); інститути та академії (галузеві навчальні заклади) і коледжі (де готують спеціалістів до рівня молодшого бакалавра чи бакалавра).

9. Війна з плагіатом

Наукові роботи та відгуки опонентів перед захистом будуть розміщуватися на сайтах вишів.

Сам захист буде відкритим, при чому кожен присутній зможе вільно робити аудіо- чи відеозапис.

Санкції за плагіат жорсткі: науковець позбавляється ступеня, його науковий консультант, опоненти та голова спеціалізованої ради – права брати участь у таких радах на 2 роки, а навчальний заклад – упродовж 2 років створювати такі ради.

Крім того, кожен вуз має запровадити внутрішній контроль за плагіатом серед викладачів та студентів

10. Зменшення навантаження на викладачів та студентів

З 2015 року навантаження на викладача на одну ставку зменшується з 900 до 600 годин. При цьому штат викладачів не змінюється. Це дасть викладачам більше часу на науку, а також зменшить кількість штучних дисциплін, які запроваджувалися для «наповнення годин».

Зменшується і навантаження на студентів: один кредит дорівнює 30 годинам замість 36.

11. Академічна мобільність

Запроваджується передбачена Болонською системою кредитно-модульна система вимірювання навчального навантаження. Воно вимірюватиметься тепер не в годинах, а в кредитах. Бакалавр має набрати 180-240 кредитів, магістр 90-120 і т.д. Додаток до диплому європейського зразка буде містити дані про оцінки і число кредитів з кожного предмету.

Це дозволить стикувати українські виші не лише між собою, а і з зарубіжними навчальними закладами. Студенти і викладачі зможуть захищатися, продовжувати навчання чи роботу в будь-якому виші не лише України, але і всієї Європи.

Студенти зможуть на власний розсуд обирати значну частину (не менше 25%) навчальних курсів та викладачів.

Бакалаври при вступі на магістратуру можуть вільно обирати спеціальність, тоді як досі вони могли лише продовжувати навчання за тією самою спеціальністю.

12. Вступ – тільки через зовнішнє оцінювання

Досі зовнішнє незалежне оцінювання знань випускників шкіл (ЗНО) трималося на рішеннях уряду й міністерства і могло буди в будь-який момент скасоване. Відтепер обов’язковість проходження ЗНО для вступу у вищі навчальні заклади закріплено законом.

Під час вступного конкурсу кожен сертифікат ЗНО важитиме на менше 20% підсумкового балу, шкільний атестат – не більше 10%, призові місця на всеукраїнських олімпіадах і конкурсах – не більше 5%, оцінка за творчий конкурс або фізичну підготовку в деяких вишах – не більше 50%.

Точний розподіл балів визначає сам виш, який не пізніше 15 жовтня оприлюднює на власному сайті правила вступу на наступний рік.