Тема: клініко-фізіологічні методи дослідження діяльності серця. Реєстрація та Аналіз електрокардіограми (ЕКГ) людини

Актуальність теми: Знання методів дослідження серця необхідні для вивчення властивостей серця, діагностики і цілеспрямованого лікування патологічних станів, пов’язаних із порушенням його діяльності. Розуміння механізмів виникнення збудження в серці і його поширення є важливим для аналізу показників ЕКГ, що дозволяє лікарю визначити місце виникнення збудження, ритмічність і частоту генерації імпульсів, швидкість поширення збудження.

Навчальні цілі:

Знати: Основні методи дослідження функцій серця. Електрофізіологічні основи електрокардіографії і електрокардіографічні відведення, характеристику нормальної ЕКГ, векторну теорію та її інтерпретації.

Вміти: Вислуховувати тони серця, досліджувати верхівковий поштовх, пульс. Записати ЕКГ, оцінити основні її показники.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

• Будова серця.
• Фазова структура серцевого циклу.
• Біоелектричні явища в збудливих тканинах.

• Водії ритму серця.

• Особливості поширення збудження по провідній системі серця.

 

Контрольні питання теми:

1. Зовнішні прояви діяльності серця.
2. Механічні прояви роботи серця. Серцевий поштовх.
3. Тони серця, їх звукова характеристика.
4. Місця вислуховування тонів серця.
5. Метод фонокардіографії.
6. Дослідження артеріального пульсу.
7. Основи ультразвукового дослідження серця.
8. Фізіологічні основи електрокардіографії.
9. Відведення при електрокардіографії. Походження зубців, сегментів і інтервалів ЕКГ.
10. Електрична вісь серця і визначення її напрямку.
11. Електрична систола серця і серцевий індекс.
12. Принципи аналізу ЕКГ.

 

Самостійна аудиторна робота студента:

1. Вислуховування тонів серця у людини (лабораторна робота).

2. Реєстрація ЕКГ у людини (лабораторна робота).

3. Аналіз ЕКГ (лабораторна робота).

 

Питання для самоконтролю знань:

1. При знятті стандартних відведень ЕКГ у хворого виявлено, що в пер­шому відведенні комплексу QRS майже не реєструється, а в II і III відведеннях величина його однакова. Що це означає? Який напрям елек­тричної осі серця?

2. За допомогою ЕКГ встановлено, що у хворого передсердя скорочу­ються з одному ритмі (75 уд./хв.), а шлуночки - в другому (50 уд./хв.). Чому?

1. Вкажіть, коли виникає перший тон?

А. Під час систоли передсердь.

Б. На початку діастоли шлуночків.

В. В кінці діастоли шлуночків.

Г. На початку систоли шлуночків.

Д. В кінці систоли шлуночків.

2. Вкажіть, коли виникає другий тон?

А. На початку систоли шлуночків.

Б. В кінці систоли шлуночків.

В. На початку діастоли шлуночків.

Г. В кінці діастоли шлуночків.

Д. В кінці загальної паузи.

3. Вкажіть, де прослуховують двохстулковий клапан?

А. Друге міжребір’я справа по краю грудини.

Б. Друге міжребір’я зліва по краю грудини.

В. Над мечевидним відростком.

Г. П’яте міжребір’я зліва по середньоключичній лінії.

Д. Третє міжребір’я зліва по середньоключичній лінії.

4.	Перечисліть компоненти 2 тону серця.
А.	Тремтіння папілярних м’язів.
Б.	Коливання стінки шлуночків при їх наповненні кров’ю.
В.	Закриття півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії.
Г.	Закриття мітрального клапану.
Д.	Закриття трикуспідального клапану.
5.	Що таке фонокардіографія?
А.	Запис частоти серцевих скорочень.
Б.	Запис звукових феноменів у динаміці серцевого циклу.
В.	Запис тисків у порожнинах серця.
Г.	Запис біоелектричних процесів.
Д.	Запис процесів зміщення серця під час серцевого циклу.

6. Зубець Р на електрокардіограмі відображає:

А. Збудження передсердь.

Б. Скорочення передсердь.

В. Збудження правого шлуночка.

Г. Скорочення обох шлуночків.

Д. Збудженя лівого шлуночка.

7. Комплекс QRST відображає:

А. Збудження передсердь.

Б. Скорочення передсердь.

В. Збудження шлуночків.

Г. Скорочення шлуночків.

Д. Розслаблення шлуночків.

8.	Що відображає зубець Т ЕКГ?
А.	Збудження щлуночків.
Б.	Процес реполяризації шлуночків.
В.	Збудження папілярних м’язів.
Г.	Збудження передсердь.
Д.	Збудження пучка Гіса.
	Який компонент ЕКГ відображає електричну систолу серця?
А.	Зубець Р.
Б.	Інтервал РQ.
В.	Зубець R.
Г.	Інтервал ST.
Д.	Інтервал QRST.

Література:

основна:

1. Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів / В.Г. Шевчук, В.М. Мороз, С.М. Бєлан [та ін.]; за редакцією В.Г. Шевчука.-Вінниця: Нова Книга, 2012.-С.295-300, 305-306.

2. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов.-К.: ВСВ «Медицина», 2010.-С.540-546.

додаткова:

1. Фізіологія (під ред. В.Г.Шевчука). Навчальний посібник.- Вінниця: Нова книга, 2005.- С.273-278.

2. Нормальна фізіологія (під ред. В.І.Філімонова).-К.:”Здоров’я”.- 1994.-С.307-314.

3. Физиология человека (под ред. Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1985.-С.245-248.

4. Руководство к практическим занятиям по физиологии (под ред.Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1988.-С.33-38.

5. Физиология человека (под ред.Р.Шмидта и Г.Тевса).- М.:“Мир”.-1985.- т.1.С.466-478.

6. В.Ф. Ганонг. Фізіологія людини. Перев. з англ. під ред. М.Гжегоцького і ін. Львів: БАК, 2002.- С.503-517.

7. Атлас по нормальной физиологии. А.В. Коробков, С.А. Чеснокова (под ред. Агаджаняна).-М.:”Высшая школа”.-1987.-С.50-57.

 

Інформаційні ресурси

Електронний варіант навчально-методичних матеріалів (відділ аналітично-інформаційного забезпечення), мультимедійні презентації.

 

 

Кафедра фізіології

Дисципліна «Фізіологія»