Запровадження сівозмін складається з розробки (проектування), затвердження і перенесення (освоєння) проекту сівозміни на територію землекористування господарства. З проектуванням сівозміни ми з вами познайомилися на попередньому лабораторно практичному занятті. А на цьому познайомимось з освоєнням сівозміни.
Освоєння - це поступовий перехід до прийнятого чергування культур, який триває 2 і більше років. Сівозміна вважається освоєною тоді, коли в ній витримуються певні межі полів, а розміщення культур у полях після певних попередників відповідає прийнятій схемі.
Після методики виконання схеми сівозмін переносять у натуру і на основі плану переходу освоюють. План переходу являє собою таблицю, яка містить відомості про фактичне розміщення культур у кожному полі не менш як за два попередні роки та планове розміщення на період освоєння сівозміни і запроектована та затверджена сівозміна. Перехідний план повинен відповідати таким вимогам:
ü Забезпечувати виконання планових завдань сівби і виробництва сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі в роки освоєння сівозміни.
ü Забезпечувати підвищення урожаю усіх культур в роки переходу.
ü Забезпечувати як можливі короткі строки (2-3 роки) освоєння сівозміни.
Щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки її освоєння, треба знати історію кожного поля, зокрема розміщення культур у попередні роки, їх площу, удобрення, забур’яненість, спосіб обробітку ґрунту та ін.
Всі ці дані можна одержати з документів (книги історії полів, актів на сівбу, звітів тощо.), а також опитуванням спеціалістів, колгоспників чи робітників радгоспу. Після того як усі необхідні дані зібрано, приступають до складання перехідного плану дотримуючись таких правил:
ü після кращих попередників слід розміщувати провідні культури - озиму пшеницю, цукрові буряки, кукурудзу.
ü не можна планувати зернові культури там, де їх висівали протягом трьох років;
ü з першого року освоєння сівозміни у кожному полі треба висівати по одній культурі, якщо ж це неможливо, тоді треба об’єднувати такі, які б були рівноцінними.
ü щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки її освоєння, треба знати історію кожного поля, зокрема розміщення культур у попередні роки, їх площу, удобрення, забур’яненість, спосіб обробітку ґрунту та ін. Всі ці дані можна одержати з документів (книги історії полів, актів на сівбу, звітів тощо.), а також опитуванням спеціалістів, колгоспників чи робітників радгоспу. Після того як усі необхідні дані зібрано, приступають до складання перехідного плану дотримуючись таких правил: після кращих попередників слід розміщувати провідні культури - озиму пшеницю, цукрові буряки, кукурудзу. Не можна планувати зернові культури там, де їх висівали протягом трьох років;
ü з першого року освоєння сівозміни у кожному полі треба висівати по одній культурі; якщо ж це неможливо, тоді треба об’єднувати такі, які б були рівноцінними попередниками для наступних культур. Особливу увагу треба звертати на те, щоб у найкоротший строк набір культур у кожному полі і порядок їх чергування відповідали прийнятій сівозміні; оскільки в перехідні роки не завжди можливо розмістити всі культури після відповідних попередників, складають план спеціальних агрозаходів, який би зменшив негативний вплив попередника. До таких заходів належать внесення добрив, дотримання строків обробітку ґрунту і сівби, збільшення нормі висіву та ін.
Завдання 1. У господарстві на площі 1110 га потрібно освоїти 10-ти пільну польову сівозміну з таким чергуванням культур:
1. конюшина
2. озима пшениця
3. цукрові буряки
4. кукурудза на силос
5. озиме жито
6. кукурудза зерно + гречка
7. горох
8. озима пшениця
9. цукрові буряки
10. ярі зернові з підсівом конюшини
Таблиця 6.
План освоєння сівозміни
| № поля | Площа, га | До запровадження сівозміни | У роки освоєння сівозміни | Запроектова-на сівозміна | |||||||
| у минулому році | у поточному році | 20__ | 20__ | 20__ | |||||||
| культура | площа, га | культура | площа, га | культура | площа, га | культу ра | площа, га | культура | пло-ща, га | ||
| 102,0 | Зернобо-бові | 60,0 | Озимі | 60,0 | |||||||
| 100,0 | Цукрові буряки Картопля Горох | 50,0 25,0 25,5 | Ячмінь з під. конюш. Кукурудза Оз. пшениця | 55,0 30,0 15,0 | |||||||
| 100,0 | Горох Гречка Кукурудза | 50,0 25,0 25,5 | Озима пшениця Озиме жито | 63,5 37,0 | |||||||
| 102,0 | Озима пшениця | 102,0 | Цукровий буряк | 102,0 | |||||||
| 103,0 | Кукурудза Озиме жито | 53,0 50,0 | Кукурудза Просо Картопля | 53,0 14,0 36 0 | |||||||
| 101,0 | Ячмінь з під. конюшини | 52,0 49,0 | Конюшина Горох | 52,0 49,0 | |||||||
| 100,0 | Кукурудза Кукурудза на силос Горох | 45,0 55,0 | Озима пшениця | 100,0 | |||||||
| 101,0 | Озима пшениця Цукровий буряк | 80,0 21,0 | Цукровий буряк Горох Гречка | 50,0 40,0 11,0 | |||||||
| 100,0 | Просо Гречка Конюшина | 25,0 20,0 55,0 | Кукурудза Озима пшениця | 45,0 55,0 | |||||||
| 100.0 | Озима пшениця | Цукровий буряк | 100,5 |
Після освоєння сівозміни починається її перша ротація.
Ротація - це час, за який культура пройде всі поля сівозміни і повернеться на своє поле.
Після плану освоєння сівозміни складають ротаційну таблицю, за якою можна визначити наперед, яку культуру в кожному полі сівозміни слід розміщувати у тому чи іншому році. Ротаційна таблиця складається на стільки років, скільки полів у сівозміні. Як правило план освоєння сівозміни і ротаційна таблиця є єдиною таблицею.
Завдання 2. Скласти ротаційну таблицю вище освоєної сівозміни, використовуючи для цього таблицю наступної форми.
Таблиця 7.
ротаційна таблиця
| № поля | Схема освоєної сівозміни | Роки ротації | |||||||||
| 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | 20__ | ||
| 1. | |||||||||||
| 2. | |||||||||||
| 3. | |||||||||||
| 4. | |||||||||||
| 5. | |||||||||||
| 6. | |||||||||||
| 7. | |||||||||||
| 8. | |||||||||||
| 9. | |||||||||||
| 10. |
Хід роботи
1. Беремо відомості книги історії полів про фактичне розміщення культур на цих полях у попередньому році і поточному та їх площі. Записати ці дані у таблицю.
2. Після заповнення перших граф таблиці заповнити графи плану освоєння сівозміни. Для цього:
ü Визначають і вносять до плану культури, які посіяні у минулі роки, і беруть зібрані у перший рік освоєння сівозміни (озима пшениця, багаторічні трави, озиме жито.)
ü Розміщують технічні культури по кращим попередникам.
ü Розміщують інші культури.
ü Розміщують озимі культури на другий рік освоєння сівозміни по кращим попередникам першого року освоєння.
ü В послідуючі роки освоєння розміщують культури враховуючи вже й заплановану схему сівозміни.
ü Нумерація полів у освоєній сівозміні може не співпадати з нумерацією у минулі роки.
Зробити висновок:
Після виконання завдання студент повинен
| знати: 1. Ведення і освоєння сівозмін. 2. Що таке ротація. | уміти: 1. Складати план освоєння (переходу) сівозмін 2. Складати ротаційну таблицю. |
Завдання для самостійної роботи:
1. Єщенко В.О. С.118-129,
2. Гудзь В.П. С. 140-158,
3. Кравченко М.С. С. 221-233.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7
