Зміст та послідовність виконання завдання. Завдання 1. Ознайомитися з заходами боротьби з бур’янами:

Завдання 1. Ознайомитися з заходами боротьби з бур’янами:

Боротьба з бур’янами – це складна система заходів, спрямованих на запобігання занесенню бур’янів на поле, знищення вегетуючих бур’янів очищення ґрунту від насіння і вегетативних органів розмноження бур’янів.

Всі заходи можна поділити на 2 групи:

– запобіжні (профілактичні);

– винищувальні.

Запобіжні заходи спрямовані на те, щоб запобігти забур’яненню полів чим поліпшити умови для росту і розвитку рослин. Основними серед них є очищення насіннєвого матеріалу від насіння бур’янів, запобігання занесенню бур’янів на поля з гноєм (зберігати в буртах протягом 6місяців) і поливною водою, знищення бур’янів при вирощуванні культур (оптимальні строки сівби, застосовувати суцільні посіви з підвищеною нормою, організація збирання врожаю), знищення бур’янів при приготуванні кормів (розмелювання, запалювання), знищення бур’янів на необроблюваних землях, запровадження правильних сівозмін, здійснення карантинних заходів.

Винищувальні заходи боротьби з бур’янами спрямовані на очищення грунту від запасів насіння, вегетативних органів, знищення бур’янів у посівах сільськогосподарських культур. Винищувальні заходи боротьби з бур’янами поділяють на механічні, хімічні, біологічні, агротехнічні. Механічному знищенню бур’янів вирішальна роль належить обробітку грунту. Біологічному використання різних живих організмів. Агротехнічні заходи включають карантинні та фітосанітарні заходи.

Застосування карантинних заходів боротьби з бур’янами шляхом невикористання посівного матеріалу, засміченого насінням карантинних бур’янів, знищування їх до цвітіння протягом 2-3 років призводить до зменшення розповсюдження бур’янів.

Серед фітосанітарних заходів насамперед слід використовувати сівозміну, а саме ті культури, які через несумісність пригнічують бур’яни і добре розвиваються. Найкращим серед них є озиме жито, озимий ріпак, овес, гречка, злаково - бобові сумішки та ін. Але не завжди можна ефективно вести боротьбу з бур’янами. агротехнічними заходами, тому для знищення багатьох бур’янів використовують хімічні заходи, а саме хімічні речовини - гербіциди. Гербіцидів дуже багато. Для зручності та систематизації розроблена їх класифікація.

За хімічним складом гербіциди поділяють на 2 групи: неорганічні й органічні (в основному гербіциди мають органічне походження).

За принципом дії гербіциди поділяють на 2 групи: суцільної та вибіркової. Перші знищують культурні рослини і бур’яни. Їх застосування обмежене (на необроблюваних землях, на парах). Гербіциди вибіркової дії знищують лише певні рослини, тому їх використовують на посівах сільськогосподарських культур.

За особливостями дії на рослини гербіциди поділяють на: гербіциди системної дії, гербіциди контактної дії. Перші легко проникають через підземні і надземні органи в тканини рослин і переміщуються, взаємодіють з рослиною і порушують біологічні процеси. І найбільш ефективні в боротьбі з багаторічними бур’янами. Гербіциди контактої дії пошкоджують тільки ті органи, на які потрапляють.

За спектром дії на рослини гербіциди поділяють на 2 групи: широкого та вузького спектру дії. І знищують багато видів рослин, другі - тільки окремі.

За відношенням до ботанічних класів гербіциди поділяють на: протидводольні і протиоднодольні.

За способом внесення гербіциди поділяють на: грунтові, післясходові, комбіновані. Перші вносять в грунт, другі – на вегетуючі бур’яни.

За особливостями проникнення в рослини гербіциди поділяють на 3 групи: що проникають тільки через наземні органи, що проникають через копкі органи, що проникають через корені.

За тривалістю залишкової дії гербіциди поділяють на 3 групи:

ü тривалої післядії – більше 1 року;

ü середньої післядії – не більше 1 року;

ü короткої післядії – 3 місяці.

Механізм дії гербіциду зумовлений фазою розвитку рослин, анатомоморфологічними особливостями рослин. Протидводольні гербіциди (наприклад, 2,4-Д) не діють на злаки, тому що у них листя вузьке, розміщене вертикально, а поверхня вкрита волосками. Краплі гербіциду тут утримуються погано, в основному стікають. У дводольних листки широкі, майже горизонтально розміщені. Тут гербіциди довше утримуються і більше проникають у рослину. Крім того, у злаків точка росту (найчутливіша частина рослини до гербіциду) затулена, а у дводольних не захищена, і в клітини легко просякає гербіцид і стимулює їх діяльність. Клітини не діляться, порушується тургор рослина скручується і гине.

Механізм дії інших гербіцидів на злакові рослини проявляється в інактивації до нетоксичних сполук.

Головна роль у боротьбі з бур’янами належить агротехнічним заходам обробітку ґрунту та догляду за посівами. Проте, цього не завжди буває достатньо, тому виникає необхідність застосування хімічних заходів-гербіцидів, які при поєднані з агротехнічними, забезпечують високу ефективність боротьби з бур’янами.

При застосуванні гербіцидів слід дотримуватися таких вимог: препарат повинен максимально знищувати бур’яни, не шкодити наступним культурам у сівозміні, не забруднювати навколишнє середовище.

Шкідливість бур’янів залежить не тільки від їх кількості, а й чутливості до них культурних рослин у різні періоди їх росту й розвитку, які називаються критичними. Тому бур’яни повинні бути знищені до настання цього періоду.

Питання про застосування гербіцидів на посівах польових культур досить складне особливо зараз, в перехідний до ринкових відносин період коли немає постійної ціни на вирощувану продукцію, постійно зростають ціни на енергоносії та препарати боротьби з бур’янами. Воно повинно враховувати реальну ситуацію сільськогосподарського виробництва і, виходячи з неї, удосконалювати систему застосування гербіцидів на посівах сільськогосподарських культур.