Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ орган≥зац≥йн≥ форми навчанн€. ¬≥дм≥ннсть форм ≥ метод≥в навчанн€. –озвиток орган≥зац≥йних форм навчанн€




п≥д формою навчанн€ розум≥ють конструкц≥ю ≥нтервал≥в, цикл≥в процесу навчанн€, €к≥ реал≥зуютьс€ у поЇднанн≥ з управл≥нською д≥€льн≥стю педагога ≥ керованою навчальною д≥€льн≥стю тих, хто навчаЇтьс€, щодо засвоЇнн€ зм≥сту навчального матер≥алу ≥ опануванн€ способ≥в д≥€льност≥.

ћетоди ≥ форми навчанн€ Ч це способи впор€дкуванн€ навчальноњ д≥€льност≥, що стосуютьс€ в≥дпов≥дно њњ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ стор≥н. якщо метод Ч це в≥дпов≥дь на запитанн€: Ђўо зробити дл€ дос€гненн€ навчальних ц≥лей?ї, то форма Ч це в≥дпов≥дь на запитанн€: Ђяк зробити?ї. “обто метод б≥льше повТ €заний ≥з засобами д≥€льност≥, а форма Ч з умовами (к≥льк≥стю субТЇкт≥в навчанн€, часом ≥ м≥сцем.

‘орма орган≥зац≥њ навчанн€ Ч це будь-€кий вид зан€тт€ Ч урок, предметний гурток, факультатив тощо, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ складом учн≥в, м≥сцем ≥ часом проведенн€ зан€тт€, характером д≥€льност≥ учн≥в ≥ вчител€. ÷≥ форми орган≥зац≥њ навчанн€ зд≥йснюЇтьс€ в межах певноњ педагог≥чноњ системи. Ѕудь-€ке навчанн€, хоч би де воно в≥дбувалос€, спонтанно набуваЇ орган≥зац≥йноњ форми. ‘орми орган≥зац≥њ навчанн€ (орган≥зац≥йн≥ форми) конструюютьс€ ≥ використовуютьс€ дл€ того, щоб створити спри€тлив≥ умови дл€ передаванн€ знань, ум≥нь, навичок, розвитку обдарувань, практичних зд≥бностей ≥ св≥тогл€ду особистост≥.

—утн≥сть ≥ндив≥дуальноњ форми навчанн€ пол€гала в тому, що учн≥ виконували завданн€ ≥ндив≥дуально. Ѕула Їдиною за античного пер≥оду. —ередньов≥чч€, а в де€ких крањнах широко вик до 18 ст. ≤ндив≥дуально Ц групова Ц працюючи в груп≥ з учн€ми р≥зного в≥ку ≥ р≥зним р≥внем п≥дготовки, вчитель викладав матер≥ал одному учнев≥, дава йому завланн€ дл€ самост≥йноњ роботи ≥ переодив до ≥ншого. –озвиток кап≥тал≥стичного способу виробництва в ™вроп≥, потреба в грамотних роб≥тниках привели до необх≥дност≥ такоњ форми навчанн€, €ка б давала змогу одному вчителев≥ навчати одночасно значну к≥льк≥сть учн≥в. класно-урочною форма ’”ѕ ст книжка Ђ¬елика дидактикаї я.ј. оменського, €кий, узагальнивши досв≥д передових шк≥л того часу, обірунтував доц≥льн≥сть створенн€ пост≥йних груп учн≥в Ч клас≥в. Ќим було розроблено також ознаки ≥ принципи класно-урочноњ системи навчанн€. ќзнаками, що њњ характеризують, Ї:

Х пост≥йний склад учн≥в приблизно одного в≥ку ≥ р≥вн€ п≥дготовленост≥ (клас);

Х навчальний процес зд≥йснюЇтьс€ у вигл€д≥ окремих посл≥довних ≥ взаЇмоповТ €заних частин (урок≥в);

Х кожен урок присв€чений одн≥й навчальн≥й дисципл≥н≥;

Х пост≥йне м≥сце ≥ тривал≥сть зан€ть;

Х стаб≥льний розклад зан€ть.

 р≥м класно-урочноњ, у сучасн≥й школ≥ використовують ≥нш≥ форми навчанн€, €к≥ називають позаурочними, позакласними, домашн≥ми, самост≥йними. ƒо них належать: консультац≥њ,

додатков≥ зан€тт€, ≥нструктаж≥, конференц≥њ, гуртков≥ ≥ факультативн≥ зан€тт€, клубна робота, позакласне читанн€ ≥ ≥нш≥.

Ѕелл-ланкастерськоњ системи взаЇмного навчанн€. ѓњ суть пол€гала в тому, що старш≥ учн≥ спочатку п≥д кер≥вництвом учител€ сам≥ вивчали матер≥ал, а пот≥м навчали тих, хто знав менше за них. ÷е давало змогу одному вчителев≥ зд≥йснювати масове навчанн€. ¬одночас €к≥сть такого навчанн€ була низькою, тому ц€ система не набула значного поширенн€.

ћаннгеймською. ¬она передбачала розпод≥л учн≥в на чотири класи за р≥внем ≥нтелектуального розвитку ≥ р≥внем п≥дготовки: основн≥ класи дл€ д≥тей ≥з середн≥ми зд≥бност€ми; класи дл€ малозд≥бних; допом≥жн≥ класи дл€ розумово в≥дсталих д≥тей; класи дл€ зд≥бних учн≥в. ¬≥дб≥р у класи зд≥йснювали на основ≥ результат≥в психометричних досл≥джень, характеристик учител≥в та ≥спит≥в.

ƒальтон-план, нер≥дко њњ називають лабораторною системою навчанн€. ≤де€ ц≥Їњ системи пол€гала в перенесенн≥ акценту в навчанн≥ на самост≥йну роботу учн≥в. ‘ункц≥њ вчител€ зводилис€ до наданн€ консультативноњ допомоги учн€м, €к≥ ≥ндив≥дуально працювали над виконанн€м завдань у лаборатор≥€х або майстерн€х.

—уть плану “рампа пол€гала в тому, щоб максимально стимулювати ≥ндив≥дуальне навчанн€ за допомогою трьох форм навчальноњ взаЇмод≥њ вчител€ з учн€ми: ≥ндив≥дуальноњ роботи, роботи з групами учн≥в (10Ч15 ос≥б), лекц≥йних зан€ть ≥з використанн€м техн≥чних засоб≥в дл€ великих груп (100Ч150 ос≥б). Ќа зан€тт€ у великих групах в≥дводилос€ 40% навчального часу, на роботу в малих групах Ч 20%, на ≥ндив≥дуальну роботу Ч 40%.  ласи €к група з пост≥йним складом учн≥в скасовувалис€, склад малих груп пост≥йно зм≥нювавс€.

Ћекц≥йно-сем≥нарська форма використовуЇтьс€ в практиц≥ вищоњ ≥ п≥сл€дипломноњ осв≥ти, тобто в умовах, коли у людини вже Ї певний досв≥д навчально-п≥знавальноњ д≥€льност≥, коли сформован≥ основн≥ загальнонавчальн≥ вм≥нн€, зокрема самост≥йне здобутт€ знань. ÷€ форма навчанн€ поЇднуЇ масов≥, групов≥ й ≥ндив≥дуальн≥ форми навчанн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 408 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

513 - | 492 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.