Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.

Активізація навчальної діяльності

реально виявляється в забезпеченні

умов, за яких активізується психічна

сфера учня, насамперед — його пізнав

альні процеси (увага, відчуття,

сприйняття, пам’ять, мислення). Первинним компле

ксним психічним процесом, який зустрічає навчальну інформацію, до якої було привернуто увагу, є сприйняття. Знання

механізмів сприйняття дає змогу надавати навчальний матеріал в оптимальний спосіб і

тим самим пришвидшувати й коригувати процес засвоєння. До прийомів активізації сприйняття слід віднести:

• астосування різноманітних засобів прямої наочності: натуральних — реальні предмети і явища; модельованих — штучні копії реальних об’єктів — макети, моделі тощо; помірне і доречне застосування засобів наочності;використання всього спектра відчуттів (зорових, слухових, кінестетичних, нюхових, смакових, дотикових) або окремих їх комбінацій;урахування розмірів аудиторії при розробленні засобів наочності висока якість виконання модельованих і зображених засобів наочності;удалий словесний супровід засобів наочності (незаважання спостереженню);наведення прикладів, яскравих фактів (розмовний тон, життєвість ситуацій);використання епітетів, звичайних порівнянь і аналогів;ілюстрація положень науки подіями сучасності із використанням прикладів з техніки, літератури, історії, повсякденного життя;словесний опис ситуації, пейзажу, картини, людини тощо;

Наступна група прийомів і методів активізації навчальної діяльності пов’язана з таким пізнавальним психічним процесом як пам’ять.

Прийоми довільного запам’ятовування можна об’єднати у дві групи: основані на виявленні внутрішніх зв’язків, наявних у самому матеріалі, що запам’ятовується, і основані на привнесенні зовні штучних зв’язків у запам’ятовуваний матеріал.

До засобів активізації пам’яті учня в процесі навчання відносять:

Засоби, що сприяють мимовільному запам’ятовуванню: незвичайність, неочікуваність образів, що запам’ятовуються; поєднання різних видів пам’яті (словесно-логічної, образної, рухової, емоційної);найкраще запам’ятовується початок і кінець повідомлення, головне і цікаве для людини;розбиття складної інформації на структурні одиниці, порції, логічно пов’язані поміж собою і їх засвоєння в межах одного заняття, без тривалої перерви; Засоби, що сприяють довільному запам’ятовуванню:свідомі, вольові зусилля того, хто навчається, усвідомлення ним корисності навчального матеріалу; виявлення внутрішніх зв’язків, наявних у самому матеріалі; привнесення зовні штучних зв’язків у матеріал, що запам’ятовується; запобігання подібності матеріалу, що запам’ятовується (для уникнення плутанини при згадуванні), чіткий розподіл схожих елементів матеріалу; допоміжні, навідні питання.

Засоби активізації мислення: спонукання учнів до осмислення логіки і послідовності застосування викладачем пояснення, побудованого на логічних висновках: індукція (приклад-теорія), дедукція (теорія- приклад), виведення наслідків, теоретичне пояснення, теоретичнезавбачення, аналогія; звертання уваги учня на логіку у викладі матеріалу, його структурування, висновки; навчання учнів тезовому конспектуванню; надання учню пізнавальних завдань, які можуть бути розв’язані в перебігу прослуховування викладунадання різноманітних пізнавальних завдань за наочним матеріалом: пояснити схему, рисунок чи інший засіб; завдання, що починаються дієсловами: «показати»,«підкреслити»,

«знайти схожість чи відмінність»; скласти розповідь за малюнком; створити опорну схему, малюнок, таблицю; у методах самостійного опрацювання навчального матеріалу при роботі з підручником — завдання на осмислення логіки викладу активізація обговорення навчального, роздуми вголос (викладач коментує свої дії);дискусія, ігрова ситуація, експрес-опитування