Методи навчання необхідні, щоб той, хто навчається, опанував зміст, навчився виконувати предметні дії, активно оперувати способами пізнання і творчо працювати.
Особливість методів навчання полягає в тому, що вони синтезують, включають в себе в узагальненому вигляді способи пізнання всіх трьох джерел. Особ-сть методів навчання полягає ще й у тому, що це інструмент, який використовується у двобічному процесі навчання і пов’язує діяльність педагога та тих, хто навчається.
Прийом, (конкретний спосіб, деталь) — це частина, елемент методу. У педагогічній практиці методичний прийом використовують з метою активізації сприйняття учнями навчального матеріалу, поглиблення пізнання, стимулювання пізнавальної діяльності. Будь-який метод навчання складається з окремих прийомів, кроків.
Нині у традиційній класифікації виокремлюють п’ять методів 1. Словесні (або вербальні) методи посідають провідне місце в системі методів навчання. Вони дають змогу за короткий час передати значну за обсягом інформацію, поставити проблему і вказати шляхи її розв’язання. 2. Робота з книгою — метод, який полягає у роботі учнів з книгою самостійно або під керівництвом учителя. 3. Наочні методи навчання — це методи, які передбачають засвоєння навчального матеріалу із використанням наочних посібників і технічних засобів у взаємозв’ язку зі словесними і практичними методами. Наочні методи умовно поділяють на дві групи: ілюстрації і демонстрації. 4. Практичні методи ґрунтуються на практичній діяльності учнів, вони формують практичні вміння і навички. До цих методів відносять вправи, лабораторні і практичні роботи. 5. Відеометоди (перегляд, вправи під контролем електронного вчителя).
Незважаючи на існування багатьох дефініцій методів навчання, спільним для них є характеристика їх через способи взаємопов’язаної діяльності педагога та учнів (студентів), які: 1)дають змогу тим, хто навчається, опанувати соціальний досвід; 2)сприяють визначенню ефективних для конкретних умов засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю щодо досягнення мети навчання.
Прийом, (конкретний спосіб, деталь) — це частина, елемент методу. У педагогічній практиці методичний прийом використовують з метою активізації сприйняття учнями навчального матеріалу, поглиблення пізнання, стимулювання пізнавальної діяльності. Будь-який метод навчання складається з окремих прийомів, кроків.
нині у традиційній класифікації виокремлюють п’ять методів: практичний, наочний, словесний, робота з книгою, відео метод.
Словесні (або вербальні) методи посідають провідне місце в системі методів навчання. Вони дають змогу за короткий час передати значну за обсягом інформацію, поставити проблему і вказати шляхи її розв’язання. Слово активізує уяву, пам’ять, почуття учнів. Види словесних методів: Розповідь — повідомлення вчителем змісту навчального матеріалу, побудоване з урахуванням цілей, змісту, вікових та індивідуальних особливостей учнів. Застосовується на всіх етапах освіти, змінюється лише характер розповіді, її обсяг і тривалість. Бесіда — подання навчального матеріалу у вигляді діалогу вчителя з учнем. Сутність цього методу полягає в тому, що вчитель шляхом формулювання продуманої системи запитань підводить учнів до розуміння нового матеріалу або перевіряє засвоєння раніше вивченого. Пояснення — монологічна форма викладу змісту навчального матеріалу, словесне тлумачення закономірностей, істотних зв’язків об’єкта, що вивчається, окремих понять, явищ. Лекція — монологічний спосіб викладу значного за обсягом навчального матеріалу, використовується, як правило, починаючи зі старших класів і займає одну—дві години навчальних занять. Навчальна дискусія — це метод, за допомогою якого здійснюється групове обговорення проблеми для встановлення істини шляхом зіставлення різних думок. Основні прийоми роботи з книгою6 конспектування,складання плану тексту, тезування, анотування, рецензування, складання довідки, складання формально-логічної моделі. Наочні методи умовно поділяють на дві групи: ілюстрації і демонстрації.
• Практичні: лабораторні, практичні, вправи.
• Лернер: пояснювально-ілюстративний метод, інформаційно-рецептивний, репродуктивний, проблемний виклад матеріалу, частково-пошуковий, дослідницький
• За логікою передавання і сприймання інформ: Серед них індукція і дедукція, рух від конкретного до абстрактного і від абстрактного до конкретного, аналіз і синтез, порівняння і зіставлення.
• Козаков за навчальними цілями: інформційно-презентативні, алгоритмічно-дієві, самостійно-пошукові.
