Громадянська війна 90 – х рр.. в Афганістані. Прихід до влади талібів та політика їх уряду. Воєнні дії США і їхніх союзників проти талібів. Формування нового політичного режиму.

У лютому 1989 р. в Пешаварі (Пакистан) створено коаліційний уряд афганського руху опору. Своєрідним дипломатичним визнанням його повноважень стала акредитація при ньому офіційного представника США. Лідером об'єднання повстанських угруповань став Г. Хекматіяр. Падіння уряду М. Наджибулли стало наслідком невдалого путчу 19-21 серпня 1991 р. в Москві та розпаду СРСР. Припинення поставок радянської зброї та боєприпасів винесло вирок кабульському комуністичному режимові. У квітні 1992 р. 60-тисячна армія узбеків під командуванням Абдул Рашида Дустума, що раніше воював на боці М. Наджибулли, перейшла на бік опозиції. Кабул зайняли таджицькі підрозділи Ахмед Шаха Масуда. В грудні 1992 р. президентом країни обрано Бурхануддіна Раббані (1940 р.н.) — керівника Ісламської спілки Афганістану. Незважаючи на ліквідацію прокомуністичного режиму, війна в Афганістані не припинилася. Влітку 1992 р. почався конфлікт між підрозділами А.Ш. Масуда та військами коаліції Г. Хекматіяра. Ситуація ускладнилася після того, як в жовтні 1994 р. в громадянську війну втрутилися підрозділи руху "Талібан" — вишколених та озброєних в Пакистані учнів релігійних шкіл медресе. У листопаді 1994 р. таліби захопили друге за величиною місто країни Кандагар і проголосили його своєю столицею. Відзначаючись фанатичною самопожертвою та залізною дисципліною, таліби зуміли переламати хід війни на свою користь та взяти у вересні 1996 р. Кабул. Війська президента Б. Раббані та сили союзного йому А.Р. Дустума відійшли з північні райони країни. Отримавши військову допомогу від Росії та Узбекистану, А.Р. Дустум закріпився на півночі Афганістану, звідки зі зміннним успіхом вів бойові дії проти талібів, в руках яких опинилася переважна більшість території країни. Під правлінням ортодоксально ісламістського уряду "Талібану" Афганістан перетворився на заповідник середньовічного обскурантизму. У країні заборонено поширення європейських та американських книг, фільмів та інших продуктів західної культури. Населенню строго приписано носити тільки традиційний східний одяг. Під час товариського матчу з футболу між збірними Афганістану та Пакистану, пакистанських спортсменів мало не лінчував розгніваний натовп, який обурився тим, що вони вийшли на поле в трусах, хоча традиційний іслам приписує чоловікам ходити винятково в довгих штанях. Закрито перукарні, оскільки за нормами традиційного ісламу мусульманин повинен носити волосся однакової довжини на цілій голові. Великий резонанс у світі викликало знищення талібами двох великих скульптурних зображень Будди в провінції Баміан. Незважаючи на те, що обидві пам'ятки датувалися V ст., себто часами, коли ісламу ще не існувало, й на той факт, що обидві скульптури були внесені ЮНЕСКО до реєстру світової культурної спадщини, таліби усе ж висадили їх в повітря, посилаючись на заборону пророка Мухаммеда виготовляти людські зображення. Хоча на початок 2001 р. таліби контролювали 90% території країни, їх уряд не здобув міжнародного визнання. Проголошений лідером "Талібану" муллою Мохам-медом Омаром Ісламський Емірат Афганістан визнали лише Пакистан, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Решта країн світу не встановили дипломатичних відносин із талібами, мотивуючи своє рішення винятковою недемократичністю їх режиму. Значну проблему для режиму талібів створили контакти керівництва країни із Осамою бен Ладеном, якого звинувачено в організації терористичних актів 11 вересня 2001 р. у США. Сполучені Штати заявили, що під управлінням "Талібану" Афганістан став розсадником міжнародного тероризму, оскільки на території країни цілком легально діяли вишкільні табори ісламських терористів. У листопаді 2001 р. США розпочали велику військову операцію в Афганістані, наслідком якої стало повалення режиму руху "Талібан". У боротьбі з талібами американці використали сили Північного альянсу, яким була надана значна військово-технічна та фінансова підтримка. Унаслідок воєнної, чи, за визначенням керівництва США — антитерористичної операції, в країні створено новий світський уряд. Очолив його політик виразно прозахідної орієнтації Хамід Карзаї (1957 р.н.). Після закінчення війни із талібами на території країни залишився військовий контингент країн НАТО, що мав займатися пошуками бойовиків "Аль-Каїди" та "Талібану". Понаддвадцятилітня війна зламала традиційний суспільний уклад замкнених сільських громад Афганістану. За час перманентної війни виросло ціле покоління, яке не уявляє собі життя без зброї під рукою. Шалено знищений війною та бідний на природні ресурси Афганістан знову опинився на узбіччі світової політики. Афганцям доведеться, вочевидь, прикласти ще чимало зусиль для принаймні часткової відбудови економіки та нормалізації суспільного життя своєї країни.