Ярі культури в Лісостепу розміщують після стерньових та просапних попередників з різними строками збирання, неоднаковою кількістю післяжнивних решток, бур'янів і фізичним станом ґрунту. Враховуючи це, а також біологічні властивості вирощуваних культур, визначають ту чи іншу систему обробітку під ярі культури.
Першим прийомом в системі зяблевого обробітку є лущення поля слідом за збиранням попередника. Агрономічне значення цього заходу визначається насамперед своєчасністю та якістю його виконання. За даними наукових досліджень, запізнення з проведенням лущення лише на 5 днів призводить до збільшення забур'яненості на 25 %, а на 10 днів - до 50 % порівняно з виконанням його одночасно із збиранням попередника.
Важливе значення в боротьбі з бур'янами має глибина лущення. Вона повинна становити не менше 5 - 8 см. При наявності багаторічних бур'янів застосовують 2 - 3 лущення, збільшуючи глибину до 10 - 12 см і більше.
Дискові лущильники, які найбільше поширені в господарствах республіки, не завжди відповідають цим вимогам, особливо коли грунт недостатньо зволожений і має високу щільність. Тому необхідно більш широко використовувати важкі дискові борони і лемішні лущильники в агрегаті з боронами (в тому числі з голчастими) та котками. Ефективність застосування таких агрегатів набагато вища, ніж дискових лущильників. Грунт при цьому добре вирівнюється, подрібнюється й ущільнюється, поліпшується його водно -повітряний режим і умови для проростання бур'янів. Лущення необхідно проводити також після пізніх попередників.
На чорноземах і сірих лісових ґрунтах в умовах високої їх протиерозійної стійкості ефективний спосіб наступного обробітку - оранка: під цукрові буряки на 28 - 32 см, інші просапні, зокрема кукурудзу, картоплю і соняшник,- 25 - 27, під зернові колосові, зернобобові та культури зайнятого пару - на 20 - 22 см.
Важливе значення для підвищення ефективності зяблевого обробітку мають строки та способи його проведення. Встановлено, що в підзоні нестійкого і недостатнього зволоження кращі результати під просапні культури, які вирощують після стерньових попередників, дає поліпшений зяблевий обробіток. Він включає дискування стерні на 6 - 8 см слідом за збиранням попередника в агрегаті з боронами; повторне лущення через 10 - 14 днів на 12 - 14 см в агрегаті з боронами або котками; при ущільненні ґрунту і проростанні бур'янів - боронування або культивацію з боронуванням та глибоку зяблеву оранку в другій половині вересня - па початку жовтня. Такий обробіток сприяє зниженню забур'яненості посівів цукрових буряків однорічними бур'янами на 30, багаторічними на 80 % і підвищує урожайність коренеплодів на 20 ц/га.
Система напівпарового обробітку знижує забур'яненість посівів цукрових буряків на 50 %, а урожайність підвищується на 15 ц/га.
Наведені системи зяблевого обробітку ґрунту слід розглядати як приблизні. Залежно від умов конкретного господарства і навіть поля, його засміченості вони можуть змінюватись з врахуванням організаційно-господарських технічних можливостей, у напрямку вирішення головного завдання. Так, друге лущення можна замінити плоскорізним обробітком в агрегаті з голчастими боронами і котками. Якщо головним завданням обробітку є боротьба з коренепаростковими бур'янами, то повторне лущення та зяблеву оранку необхідно провести до масового з'явлення розеток цих бур'янів.
Правильна система зяблевого обробітку ґрунту має важливе значення в боротьбі з кореневищними бур'янами, зокрема з пирієм повзучим. При цьому обробіток повинен бути спрямованим перш за все на знищення кореневищ пирію. Для цього слід поєднувати методи виснаження, «удушення» та висушування кореневищ. У районах з достатнім зволоженням найбільш ефективний метод «удушення», який полягає у поздовжньо-поперечному обробітку поля дисковими знаряддями на глибину 10 - 12 см з інтервалом 12 -15 днів і наступній оранці на 25 - 27см, коли пирій знаходиться в фазі шильця. При цьому слід мати на увазі, що чим коротші відрізки кореневищ залишаються після дискування, тим на меншій глибині вони зберігають життєздатність і проростають. Проростки, які з'являються після оранки, знищують в осінній та весняний періоди культиваторами з пружинними лапами.
При глибокому заляганні кореневищ (18 - 20 см), що часто спостерігається на ґрунтах з низькою щільністю, провадять післяжнивне лущення і оранку, а потім дискування в декілька слідів для подрібнення кореневищ і наступного знищення проростків бур'яну хімічними і механічними заходами.
В посушливих умовах не завжди вдається спровокувати проростання подрібнених кореневищ восени. Тому слід також здійснити післяжнивне лущення і глибоку оранку (25 - 30 см).
Ефективність плоскорізного обробітку ґрунту під цукрові буряки в різних умовах неоднакова. Так, у дослідах Полтавської сільськогосподарської дослідної станції врожай цукрових буряків по оранці та плоскорізному обробітку на глибину 30 - 32 см у середньому за 1974 - 1977 рр. був однаковий (355 ц/га). В сприятливі за вологозабезпеченістю роки кількість продуктивної вологи в цьому досліді по оранці та плоскорізному обробітку також була однаковою, а в посушливому 1975 р. більше вологи в орному шарі спостерігалося по плоскорізному обробітку.
Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури. Під ярі зернові та зернобобові культури в Лісостепу звичайно провадять одну культивацію. На чистих від бур'янів полях при достатній розпушеності ґрунту, особливо в посушливі весни, під ранні зернові та зернобобові з успіхом можна застосовувати замість культивації боронування агрегатом, що складається з двох рядів важких зубових борін. Такий обробіток сприяє рівномірному розміщенню в ґрунті насіння та одержанню своєчасних дружних сходів.
У районах достатнього зволоження на сильно запливаючих і ущільнених ґрунтах перед шлейфуванням грунт розпушують культиваторами на глибину 6 - 12 см з одночасним боронуванням.
Під час передпосівного обробітку під ранні ярі культури важливо не допускати розриву між культивацією і сівбою. Розрив між цими прийомами можна допустити лише на перезволожених низинних ґрунтах для їх підсихання. На рівних площах передпосівну культивацію і сівбу слід проводити упоперек напряму оранки. Для кращого загортання насіння і для того, щоб краще було видно слід маркера, напрям культивації зміщують по відношенню до сівби на 6 - 8°. На еродованих землях обробіток провадять упоперек схилів або контурно. Інколи, коли грунт з осені добре розроблений і після ранньовесняного обробітку на його поверхні створюється пухкий шар, ранні колосові та деякі інші культури висівають безпосередньо після закриття вологи.
На посівах цукрових буряків суцільний досходовий обробіток провадять легкими чи середніми боронами упоперек або уздовж рядків на 4 - 5-й день після сівби, коли проростки бур'янів знаходяться у фазі «білої ниточки». За даними дослідної мережі ВНЩ, досходовий боронування знищує 70 - 90 % проростків та сходів бур'янів, значно знижує ураження цукрових буряків коренеїдами, а урожайність коренеплодів зростає на 20 - 24 ц/га при значному зменшенні витрат на прополювання посівів. Після випадання дощів досходове розпушування ґрунту починають раніше, не допускаючи запізнення, оскільки проростки буряків понад 10 мм погано знищуються при боронуванні. Глибину досходового боронування встановлюють на 1 - 1,5 см менше глибини загортання насіння. При затяжній холодній погоді, коли проростання буряків затримується, досходове боронування повторюють 2 - 3 рази.
При значній забур'яненості сходів буряків на площах, де застосовували підвищені норми висіву насіння, провадять післясходове боронування. Оптимальний строк - фаза початку утворення першої пари справжніх листків.
На посадках картоплі грунт боронують перший раз на 5 - 6-й день після садіння, а другий - через 12 - 15 днів залежно від забур'яненості та ущільнення останнього. Гребеневі посадки картоплі розпушують на 7 - 8-й день після садіння культиваторами КОН-2.8П або КРН-4,2, обладнаними стрілчастими лапами і лапами-бритвами, які підрізують гребені на 3 - 5 см.
Посіви кукурудзи, соняшника та інших просапних культур боронують упоперек рядків за 3 - 5 днів до з'явлення сходів середніми боронами. Ґрунтову кірку руйнують ротаційними мотиками, сітчастими боронами або кільчастошпоровими котками. Під час догляду за посівами здійснюють післясходове боронування легкими боронами, міжрядні обробітки, а при потребі і проріджування. При звичайній технології вирощування просапних культур за вегетаційний період міжряддя розпушують 2 - 5 разів на глибину 7 - 8 см, а у районах достатнього зволоження - до 10 - 12 см. При застосуванні індустріальних технологій післяпосівний обробіток ґрунту, як правило, не провадять.