Аграрна революція кінця XVII- XVIIІ ст. в Англії та її наслідки.

Англійська революція XVII століття (відома також як Англійська громадянська війна; в радянській історіографії Англійська буржуазна революція) - процес переходу в Англії від абсолютної монархії до конституційної, при якій влада короля обмежена владою парламенту, а також гарантовані громадянські свободи.

Революція прийняла форму конфлікту виконавчої і законодавчої влади (король проти парламенту), що вилився в громадянську війну, а також форму релігійної війни між англіканами і пуританами. У Англійської революції був помічений, хоча грав і другорядну роль, також елемент національної боротьби (між англійцями, шотландцями та ірландцями).

Суттєвою особливістю Англійської революції була участь в ній прошарку нового дворянства, що виділило зі свого середовища енергійних керівників революції (Кромвель та ін.) Але вирішальну роль в Англійській революції зіграли народні маси. Селянство, міські ремісники, сільський і міський плебс винесли на своїх плечах весь тягар революційної боротьби. народні маси виступали все ж таки недостатньо організованими, вони не змогли забезпечити собі плоди перемоги над феодалами; революція і за соціальними, і за політичними результатами виявилася не демократичною, а вузько буржуазною, що носить компромісний характер.

У числі найбільш важливих підсумків Англійської революції - це знищення абсолютизму, удар по феодальної власності, яка фактично перетворилася на буржуазну. Революція проголосила свободу торгівлі та підприємництва. Виключне значення мало прийняття в 1651 р. Навігаційного акта, відповідно до якого зовнішньоторговельні перевезення могли відбуватися лише на англійських кораблях або на судах країни, що виробляла цей товар. Закон підірвав посередницьку торгівлю і судноплавство самого сильного суперника Англії - Голландії. Політичним підсумком революції став початок складання в Англії правової держави, громадянського суспільства. Ідеї ​​республіканського устрою, народоправства, рівності всіх перед законом, які несла революція, вплинули на історію інших держав Європи.

19) Початок промислового перевороту в Англії. Головні чинники і наслідки.

Наприкінці XVII ст. в Англії розпочалася промислова революція, перехід від мануфактурного виробництва до фабрично- заводського, від ручної праці до машинної. Передумови її визрівали давно. Першим кроком стала аграрна революція, яка розпочалась у XVI ст.

В Англії аграрна революція набула форми обгороджування, коли лендлорди забирали громадські землі з метою збільшення своїх володінь для розведення овець, розоряючи цим селян. Останні, позбавлені засобів до існування, перетворювались у дешеву найману робочу силу.

Аграрна революція забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною. Важливою передумовою промислової революції стали зміни в техніці. Мануфактурне виробництво, яке базувалося на ручній праці та поділі на окремі прості операції, наштовхнуло на думку, що руку людини можна замінити машиною.Англ. революція створила передумови для швидкого розвитку ринкових відносин: оформилася англ. парламентська система, було приборкано необмежену королівську владу. Покладено край пануванню феодальної аристократії.Унаслідок обгороджування і розорення селянства зявилася велика кількість вільних робочих рук. Работоргівля і пограбування колоній сприяли нагромадженню капіталів, необхідних для будівництва фабрик і заводів. Розорення селян і зростання міст сприяли розширенню внутрішнього ринку – попиту на товати в сер. країни. Завоювання колоній і розвиток світової торгівлі вимагали виготовлення більшої кількості товарів. Розвиток мануфактур і високий рівень поділу праці підготував перехід до машинного виробництва.

На мануфактурному виробництві відбулася спеціалізація робочих інструментів, щоб робітники могли їх краще використовувати.

Найважливішим винаходом, який дав поштовх промисловій революції, стало удосконалення ткацького верстата. Джон Кей 1733 р. винайшов ткацький човник. Це дало змогу виготовляти тканину ширшого розміру, вдвічі зросла продуктивність праці — роботу двох ткачів почав виконувати один. В 1765 р. Дж. Харгрівс винайшов прядку Дженні. Ця самопрядка забезпечувала одночасне витягування й скручування нитки. Продуктивність праці зросла в 20 раз. В 1768р. Дербі винайшов циліндричні нагнітачі повітря. Це прискорило доменний процес уможливило широке використання кам’яного вугілля у виплавленні чувуну і заліза.

У 1785 р. Едмунд Картрайт винайшов механічний ткацький верстат, який підвищив продуктивність у 40 разів.

У 1771 р. підприємець Річард Аркрайт заснував підприємство, на якому прядильні машини рухалися за допомогою водяного колеса. Це була вже не мануфактура, а перша в історії фабрика — промислове підприємство, де основні операції здійснювала система машин. На фабриці Аркрайта було встановлено декілька тисяч верстатів і працювало 300 робітників. 1774р. створена парова машина Джеймсом Ваттом. Цю машину можна було використовувати в будь – якому місці, а не тільки на березі річки. Внаслідок цього винаходу відбувся остаточний перехід від мануфактури до фабрики.

Будівництво парових машин і верстатів привело до виникнення машинобудівної галузі. Машинобудування потребувало більше металу, що, у свою чергу, дало поштовх розвитку металургії. Протягом XVIII ст. було вирішено проблему масового виробництва чавуну, а згодом і заліза на основі кам'яного вугілля. Завдяки цьому видобування кам'яного вугілля стало однією з основних галузей господарства.

Винайдення парової машини спричинилося до удосконалення транспорту. Паровика було поставлено на колеса і після невдалих спроб пересування бруківкою пущено по залізній рейковій дорозі. Перший вдалий паротяг, що рухався зі швидкістю 10 км за годину і мав 8 вагонів, створив 1814р. інженер-самоук Джордж Стефенсон. Залізничне будівництво розпочалось у 20-х pp. XIX ст. Американський механік Роберт Фултон встановив парову машину на судні — так з'явився пароплав.

Розвиток машинобудування, металургії, вуглевидобування і транспорту став основою індустріалізації та формування індустріального суспільства.

Наслідки промислової еволюції. 1. Промислова революція це величезний стрибок у розвиткові фабричного виробництва, в появі машин, фабрик, і заводів.2. Занепало ремісниче виробництво, поступово розорялися і зникали дрібні ремісники, дрібні і середні селяни. 3. Англія поступово перетворилася із сільськогосподарської країни в промислову.4. Різко зросла продуктивність праці порівніео з мануфактурним виробництвом. 5. Зростали міста стаючи промисловими центрами. 6. Відбулися великі соціальні зміни. 7. Запровадження машин мало такі наслідки для найманих робітників: зробило непотрібними низка спеціальностей, призвело до збільшення робочого дня до 14 год., знизилася середня заробітня платня. 8. Промислова революція загострила соціальні протиріччя в суспільстві.

20) Війна за незалежність північноамериканських колоній Англії. Утворення США.
Посилення колоніального гніту з боку Англії в першій половині та середині XVIII ст.
Безпосереднім історичним поштовхом до боротьби колоній за своє державне відокремлення від метрополії стала економічна і торгівельно-фінансова політика Англії в першій половині XVIII сторіччя. Вона була спрямована на те, щоб стримати промисловий розвиток колоній, перетворити їх в сировинний придаток метрополії, усунути невигідну конкуренцію дешевих американських товарів. На початку XVIII ст. англійський парламент ввів ряд заборон під приводом того, що розвиток мануфактур в Америці зменшує їх залежність від метрополії. Була встановлена заборона на вивіз із колоній залізних виробів, введені податки на цукор, патоку.
В 1763 році Георг III видав указ, який забороняв колоністам займати вільні землі і селитися на захід від Аллеганськіх гір. Цей захід позбавляв рабовласників можливості захоплювати вільні землі і переносити туди плантації з виснажених ділянок в південних колоніях. Крупні земельні спекулянти теж втрачали можливість свого збагачення на захопленні нових земель. Королівський указ зачіпав також інтереси дрібних орендарів, які бажали піти на захід і стати там самостійними фермерами. Орендарям доводилося залишатися на землях, що належали крупним англійським власникам, і продовжувати сплату їм так званих твердих рент. Указ 1763 р. протегував крупній земельній аристократії і хутроторговцям, скуповуючим хутровину у індіанців за Аллеганами, які побоювалися, що масове переселення колоністів на західні землі підірве індіанський хутровий промисел і позбавить крупних землевласників робочої сили в східних районах.
Заключним приводом відкритого протистояння став введений англійським парламентом в лютому 1765 року закон про гербовий збір на більшість товарів побутового споживання, які завозились в Америку. Законодавча асамблея Віргінії прийняла резолюцію про непідкорення закону. Рішення віргінців стало сигналом до загального протесту в колоніях. В результаті об'єднаного руху колоній, більшість податкових законів були відмінені. Але англійська влада стала застосовувати нові форми тиску. Був введений постій англійських військ в будинках громадян, організовані самостійні митниці в колоніях. Це спровокувало ще більш гострий конфлікт. Палата общин стала вимагати суду над політичними лідерами колоністів – „підмовниками”. У відповідь в колоніях було прийнято нове положення про губернаторів, згідно з яким вони надалі знаходились на утриманні колоністів, і тим самим виконавча влада ставала незалежною.
Остаточний розрив колоній з Англією був спровокований прийнятим в травні 1773 р. „чайним законом”; який надав Ост-Індійській компанії привілеї на безмитну торгівлю чаєм в Америці. Це зачіпало інтереси колоністських торговців і багаточисельних контрабандистів. Боротьба проти ввозу чаю вилилась в знамените Бостонське чаювання (грудень 1773 р.), коли під керівництвом створеного в Бостоні комітету колоністів вантаж чаю був викинутий в океан. У відповідь англійський парламент видав серію „репресивних актів” (березень 1774 р.), згідно з яким порт оголошувався закритим, Масачусетс позбавлявся колоніальної хартії.
Поштовхом до боротьби колоній за своє державне відокремлення від метрополії стала політика Англії, спрямована на стримання промислового розвитку колоній, перетворення їх в сировинний придаток метрополії. Бостонське чаювання стало приводом до війни. Через постійне зростання митних зборів за ввіз товарів їз Англії зявилася контрабандна торгівля, яка набула значного поширення і великих розмірів і на якій наживалися окремі ділки. У відповідь на події в Бостоні по всіх 13 колоніях відбувалися мітинги, збір пожертвувань для бостонців. Колоністи готувалися до збройної боротьби проти колонізаторів: створювалися засоби зброї, формувалися загони добровольців, проводилася велика робота серед населення, щоб залучити більше прихильників незалежн.
У крорніях населенн розділилося на прихильників боротьби за незалежність і прихильників Англії.

Історичне значення визвольної війни північноамериканських колоній іутворення США.Війна американських колоній Англії за незалежність знищила основніперешкоди для самостійного розвитку в них капіталізму. Влада перейшлавід англійської аристократії і чиновництва до плантаторів -рабовласникам Півдня і буржуазії Півночі США. У підсумку війни булиприпинені спроби англійських поневолювачів насадити в колоніях феодальніпорядки. Дворянські титули і майорати були скасовані, а великілатифундії, що належали лойялістам (торі), конфісковували. Скасовувалосябудинкове рабство. У результаті перемоги колоній і прийняття конституції1787 року утворилася велика самостійна республіка - США, в основі своєїбуржуазна, але зі збереженням рабства. Все показує, що війнапівнічноамериканських колоній Англії була першою північноамериканськоюбуржуазною революцією, що прийняла характер національно-визвольноївійни, дозволила ряд задач буржуазної революції. Перемогапівнічноамериканського народу у війні за незалежність була однієї звирішальних битв капіталізму, що підіймається, проти феодального ладу. Упрацях У. Фостера й інших добутках сучасною марксисткою історіографіїСША твердо обґрунтована точка зору на війну 1775-1783 років як буржуазнуреволюцію, що була складовою частиною загальної революційної боротьбинародів Америки проти колоніального гніту і спроб насадження феодалізму.Війна американських колоній за незалежність дозволила ряд задачбуржуазної революції, забезпечила завоювання національної незалежності ірозширення території. Завоювання незалежності сприяло подальшомускладанню і росту північноамериканської буржуазної нації. Вирішальною рушійною силою північноамериканської революції були народнімаси: фермери, ремісники і міська дрібна буржуазія.Їхня роль яскравопроявилася в патріотичному підйомі народу під час війни, у створеннімісцевого ополчення (міліції) у Новій Англії і Західній Віргінії.Народні маси склали основу партизанської армії, що розгромилаанглійських гнобителів. Установлення республіканського ладу, обмеження ізаборона рабства на Півночі. Але внаслідок неорганізованості народних мас керівна роль у війні й устворенні нової буржуазно-рабовласницької держави США належала великимземлевласникам-плантаторам і буржуазії. У країні збереглася великаземельна власність, західні землі захоплювали у свої руки рабовласники івеликі земельні спекулянти. Рабство в південних штатах було узаконено, іплантаційне рабовласницьке господарство одержало подальше поширення напівденний захід країни. Загалом, в підсумку в США демократичні прагнення народу не здобулиперемоги. Північноамериканська революція була буржуазною, а небуржуазно-демократичною, незважаючи на сильні демократичні тенденції, щоособливо позначилися на Півночі країни, у Новій Англії. Новабуржуазно-рабовласницька держава володіла передовий для свого часу, аледалеко не демократичною конституцією. Інтереси плантаторів і великоїбуржуазії одержали в ній пануюче значення. Нова буржуазно-рабовласницькареспубліка пішла по шляху розвитку капіталізму, що супроводжувавсятериторіальною експансією, винищуванням індіанців, ростом плантаційногорабовласницького господарства, збагачення великих капіталістів, ростомпрірви між бідністю і багатством.Наслідки війни за незалежність.1.13 амер.крлоній які повстали проти колоніальн. гніту Англії відокремились і витримавши тяжку боротьбу домоглися перемоги у війні.2.На амер. Континенті винекла нова держава США. 3. Війна за незал. Забезпечила державну самостійність кроишніх англ. колоній. 4.Було повалено колоніальне панування Англії.5. землі феодалів – аристократів перейшли до фермерів.6. Було скасовано оброк.7. Завершився процес формування амер. нації.