У межах маркетингу вирішуються такі завдання:
1) комплексне вивчення ринку;
2) виявлення потенційного попиту та незадоволених потреб;
3) планування товарного асортименту і цін;
4) розробка заходів для найбільш повного задоволення існуючого попиту;
5) розробка заходів щодо удосконалення управління та організації виробництва;
6) планування та здійснення збуту.
Масштаби виробництва диктуються маркетингом. Це ефективне використання виробничих потужностей, нового високопродуктивного устаткування та прогресивної технології. Звідси походить основний принцип маркетингу:
· орієнтація кінцевих результатів виробництва на реальні вимоги та побажання споживачів;
· всебічне вивчення стану та динаміки споживчого попиту на цей товар;
· впливати на ринок, на споживчий попит за допомогою всіх доступних засобів з метою формування його у необхідних для підприємства напрямках;
· пристосувати виробництво до вимог ринку, випускати такий товар, якого чекає споживач;
· організувати доставку товарів у такій кількості, у такий час і в таке місце, яке краще за все задовольняло б кінцевого споживача;
· розвивати на підприємстві творчий підхід до вирішення господарських проблем щодо підвищення якості продукції та послуг;
· організувати своєчасний вихід на ринок нової, особливо високоякісної продукції;
· забезпечити цільове управління процесом: наукові розробки – виробництво – реалізація – сервіс;
· орієнтуватися на ті сегменти ринку, на яких підприємство має найкращі потенційні можливості, випускати продукцію з урахуванням особливостей окремих сегментів ринку, які характеризуються певним типом покупців та їхніми потребами;
· перемагати в конкурентній боротьбі завдяки підвищенню технічного рівня та якості продукції;
· орієнтувати стратегію маркетингу на перспективу, встановлюючи конкретні завдання щодо завоювання ринку, розширення обсягу продаж.
Головне у маркетингу – це цільова орієнтація та комплексність, тобто поєднання підприємницької, господарської, виробничої та збутової діяльності.
Комплексність означає, що застосування маркетингу забезпечує ефект тільки в тому випадку, якщо він використовується як система. Застосування окремих маркетингових дій, як правило, не приносить позитивних результатів.
Торгівля і комерція
Завдання реалізації товарів охоплюють визначення можливих ринків збуту, вибір конкретних форм їхньої реалізації, які здійснюються через торгівлю.
Торгівля являє собою галузь господарства, що виконує функції обігу товарів, забезпечує їхній рух зі сфери виробництва до сфери споживання, тобто торгівля – це комерційна діяльність з обігу, купівлі та продажу товарів. Інакше кажучи, торгівля – це комерція.
Торгівля – атрибут будь-якого суспільства. Разом з торгівлею розвиваються і відносини з приводу купівлі-продажу, які й отримують своє закріплення у визначенні комерції. Ці відносини не можуть існувати без торгівлі, бо вони виникають у процесі функціонування останньої і відображають рівень її зрілості.
Комерції властиві торгові операції, спекуляції, гонитва за наживою, зиском, прибутком. Комерція непередбачувана. Торгівля виступає формою існування комерції й виражає відносини з приводу купівлі-продажу, які виникають в її процесі. Як форма обміну торгівля є опосередкованою ланкою між виробництвом і розподілом з одного боку, й споживачем – з іншого, і являє собою фазу процесу відтворення.
Торгівлю можна класифікувати:
- за типом власності – на приватну, державну, кооперативну;
- за рухом товарів – на оптову, роздрібну;
- за способом функціонування – на внутрішню, зовнішню, міжнародну;
- за сферами виробництва – на сільськогосподарську, продовольчу, промислову.
Підприємницькі структури, що займаються торгівлею та торговельно-посередницькою діяльністю, називають ще комерційними структурами. Проте цей вид діяльності в певною мірою властивий всім підприємницьким структурам, незалежно від форм власності.
Найтиповішими видами торгівлі для бізнесу є оптова та роздрібна торгівля.
Оптова торгівля здійснюється великими партіями, вона не пов’язана з продажем товару кінцевим споживачам. Тому в оптовій торгівлі товар може бути проданий двічі та більше разів (спочатку на регіональному, а потім на місцевому рівні), а в роздрібній – тільки один раз.
Оптова торгівля виробників розвинена в автомобілебудуванні, машинобудуванні. Агенти та брокери такі ж посередники, як і оптовики. Вони не одержують права власності на товари. Їхній прибуток складається з обговореного відсотка вартості товару чи комісійних винагород.
Роздрібна торгівля замикає ланцюг руху товару від виробника до споживача. До роздрібної торгівлі поряд з магазинами та іншими торговельними установами належать також підприємства громадського харчування та сервісу.
Торгівля – обличчя економічних відносин суспільства. Дивлячись на її розвиток, можна говорити наскільки розвинені ці відносини.
