Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Методики визначення резус-фактора і резус-антитіл




Методика визначення резус-фактора за стандартними сироват­ками. Беруть дві серії стандартних антирезусних сироваток, що виготовля­ють з крові, відмиті стандартні резус-позитивні і резус-негативні еритроцити, чашку Петрі, водяну баню, піпетки, предметне скло або скляні палички. На чашку Петрі наносять послідовно три великі краплі сироватки анти-резус

однієї серії і паралельно три краплі си­роватки другої серії (рис. 67).

Потім у перший ряд сироваток вно­сять по невеликій краплі досліджуваної крові (співвідношення 1:10 або 1:8). У другий вертикальний (середній) ряд - по такій самій краплі стандартних резус-позитивних еритроцитів (контроль актив­ності) і в третій ряд - резус-негативні стандартні еритроцити (контроль специ­фічності). Окремою скляною паличкою або кутами предметного скла ретельно перемішують кожну окремо краплю, чаш­ку закривають кришкою і ставлять на водяну баню при температурі 40-42 °С. Через 10 хв отримують результат. Якщо в краплях обох серій антирезусних си­роваток з еритроцитами досліджуваної крові відбулася реакція аглютинації, то кров резус-позитивна, немає аглютинації - кров резус-негативна.

У невідкладних ситуаціях користуються експрес-методом за допомогою сироватки анти-резус IV (АВ) групи крові, розведеної 20-30 % розчином альбуміну або 30-33 % розчином поліглюкіну. На чашку Петрі наносять краплю стандартної сироватки IV (АВ) групи, яка містить антирезусні анти­тіла, і поряд краплю резус-негативної сироватки IV (АВ) групи, яка не містить антитіл. До цих крапель додають у 2-3 рази менший об'єм досліджуваної крові, перемішують скляними паличками або почергово кутами предметного скла, погойдують чашкою 3-4 хв, після чого додають по 1 краплі ізотонічного розчину хлориду натрію. Результати читають через 5 хв. При наявності аглютинації досліджуваних еритроцитів з сироваткою, яка містить антире­зусні тіла і відсутньої реакції з контрольною резус-негативною сироваткою кров резус-позитивна. При відсутності реакції аглютинації в обох сироват­ках кров - резус-негативна. Згідно існюючих положень останнім часом йі-фактор визначають переважно за допомогою моноклональних антитіл.

Визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл. Визначення резус-належності крові за допомогою моноклональних антитіл слід проводити в два етапи: спочатку кров хворого досліджують за допо-



могою реагенту моноклональних антитіл анти-Шіо(0), якщо отримують не­гативну реакцію з цим реагентом, то додатково проводять дослідження такої крові з моноклональним стандартним реагентом анти-йіо(ОС) і стан­дартною сироваткою Кпо"' (ОСЕ). Моноклональні антитіла використову­ють у реакціях прямої аглютинації на площині, у пробірках, у мікроп-латі. Визначення антигену О, С, Е можна проводити в крові, взятій у кон­сервант; у крові, взятій без консерванту; у крові, взятій із пальця.

/. Реакція аглютинації на площині. На пластину або предметне скло наносять велику краплю (0,1 мл) реагенту, поряд наносять маленьку краплю (0,01-0,03 мл) досліджуваної крові і змішують їх. Реакція аглютинації почи­нає відбуватися через 10-15 с. Чітку аглютинацію видно через 30-60 с. Ре­зультат реакції варто враховувати через 5 хв після змішування реагенту з кров'ю. Наявність аглютинації свідчить про те, шо досліджевана кров є ре-зус-позитивною.

2. Реакція аглютинації в пробірках. Для цього відмивають еритроци­
ти з досліджуваної крові і готують з них 5 % суспензію у фізіологічному
розчині. На дно пробірки вносять по 1 краплі реагенту (близько 0,1 мл) і
додають 1 краплю 5 % суспензії еритроцитів. Вміст пробірки ретельно пере­
мішують струшуванням і інкубують (витримують) 30 хв при кімнатній тем­
пературі. Після цього пробірку центрифугують при 1500-2000 об/хв протя­
гом 1 хв. Обережно потрушуючи пробірку, оцінюють її вміст. При негатив­
ному результаті реакції осад еритроцитів легко розбивається і утворює
гомогенну непрозору суспензію. При позитивному результаті осад не роз­
бивається, а залишається у вигляді одного або декількох великих згустків
(аглютинатів) на фоні прозорої рідини.

3. Реакція аглютинації в мікроплаті. В лунку мікроплати вносять 1
краплю (0,05 мл) реагенту і змішують з краплею 5 % суспензії еритроцитів,

відмитих у фізіологічному розчині. Залишають на 45-60 хв для інкубації при кімнатній температурі. Результат реакції оцінюють за рисунком осаду, який утворився на дні лунки. При негативному результаті осад рівномірний, гомо­генний, при позитивному він розташовується нерівномірно, краї його нерівні.

Основними причинами помилок при визначенні резус-фактора можуть бути: знижена активність антирезусних сироваток, реагенту моноклональ­них антитіл, порушення пропорції досліджуваної крові і сироватки, не­відповідність температурного режиму, зменшення експозиції (менше 10 хв), відсутність контрольних і специфічних проб.

Слід зазначити, що окремі люди з резус-негативною кров'ю є носіями деяких специфічних йі-антигенів. В зв'язку із цим, при переливанні крові слід проводити пробу на резус-сумісність.

Не допускається переносити в карту стаціонарного хворого відомості з паспорта або інших документів про групи крові і резус-належність, тому що у них можуть бути внесені недостовірні дані.






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-18; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 481 | Нарушение авторских прав


Лучшие изречения:

Даже страх смягчается привычкой. © Неизвестно
==> читать все изречения...

2530 - | 2219 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.