Кровозамінники, їх класифікація.

Кровозамінники - це препарати, які при введенні в організм хворого здійснюють лікувальний ефект, схожий до донорської крові. Кровозамінни­ки в основному використовують з метою корекції змін в організмі: підви­щення артеріального тиску, дезінтоксикації, відновлення ОЦК, синтезу білко­вих фракцій крові та ін. В основному це плазмозамінні засоби (табл. 6).

Табл. 6 Кровозамінні засоби

Продовження табл. 6

Залежно від дії, всі кровозамінники поділяють на шість груп:

1. Кровозамінники гемодинамічної дії, їх ще називають протишокови­ми. Механізм їх дії спрямований на нормалізацію гемодинаміки, збільшення ОЦК. Крім цього, вони зменшують стаз і агрегацію еритроцитів, покращують реологічні властивості крові. До цієї групи кровозамінників відносять: а) по-ліглюкін; б) поліфер; в) перфторан; г) реополіглюкін; д) реоглюман; є) жела-тиноль й ін.

2. Розчини дезінтоксикаційної дії: а) неогемодез; б) полідез, в) енте­родез і ін. Лікувальний ефект цих розчинів зумовлений тим, що вони зв'язу­ють токсини і виводять їх через нирковий бар'єр. Крім цього, ці препарати

поліпшують реологічні властивості крові, мікроциркуляцію і створюють умови для переходу внутрішньоклітинної рідини у судинне русло, що, в свою чергу, призводить до збільшення ОЦК і покращення гемодинаміки.

3. Засоби для парентерального харчування. Вливання цих розчинів
показано в тих випадках, коли хворий з тих чи інших причин не може
приймати їжу або вона не всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Пре­
парати для парентерального живлення можна розділити на три групи: білкові,
жирові і препарати для забезпечення вуглеводного обміну. До білкових
препаратів відносять: а) гідролізин; б) амінопептид; в) інфузамін; г) поліамін
і ін. Це в основному гідролізати, які виготовляють із сироваткових білків
крові тварин і людини шляхом гідролізу ферментами, основами, кислотами.
Вони являють собою суміш амінокислот і простих пептидів. Випускають ці
препарати у флаконах по 200-400 мл.

Для корекції жирового обміну використовують жирові емульсії - це білого кольору молокоподібні рідини, для виготовлення яких використову­ють в основному жири рослинного походження. Випускають жирові емульсії у флаконах по 400 мл. До них відносять: інфузолінол, ліпофундин, ліпомайз, інтраліпід, ліпофізан і ін. За допомогою жирових емульсій організм забезпе­чується необхідними жирними кислотами і жиророзчинними вітамінами.

Для корекції вуглеводного обміну широко використовують у різних концентраціях глюкозу. Кращими за глюкозу є фруктоза та інвертний цу­кор (суміш глюкози з фруктозою). Кориснішим, ніж вуглеводи, джерелом енергії є спирти (етиловий спирт, сорбіт, ксиліт).

4. Регулятори водно-сольового і кислотно-лужного стану. З цією метою використовують сольові кристалоїдні розчини: 0,85 % розчин хло­риду натрію, розчин Рінгера-Локка (хлорид натрію 9 г, хлорид калію 0,25 г, хлорид кальцію 0,23 г, сода 0,2 г, глюкоза 1 г, вода 1000 мл) і ін. Сольові розчини застосовують в основному для корекції водно-електролітного об­міну при зневодненні організму, інтоксикації, великих крововтратах. Вони швидко всмоктуються і виводяться з кров'яного русла і організму в цілому.

5. Кровозамінники-гемокоректори моделюють дихальні функції крові -це переносники газів крові (розчин гемоглобіну, емульсії фторвуглецевої спо­луки). Ці препарати знаходяться в стадії розробки і мають обмежене засто­сування в клініці.

6. Кровозамінники комплексної дії. Це комбіновані поліфункціональні розчини гемодинамічної і дезінтоксикаційної дії; дезінтоксикаційної дії в ком­плексі з амінокислотами та ін.