Програма емпіричного дослідження.
Актуальність дослідження
Виховання дитини в сучасних умовах потребує значних змін, оскільки поведінка сучасної молодої людини стає дедалі більш розкутою, а суспільне ставлення до вільних статевих стосунків усе більш ліберальним. Аналізуючи соціально-економічну, політичну, культурну ситуації в нашій країні, ми спостерігаємо різного роду проблеми соціального становлення дітей. Вагомими чинниками, що зумовлюють виникнення статевої деморалізації підлітків, є дисфункційність частини сучасних сімей, різні погляди на дошлюбні відносини, широкий доступ до перегляду різноманітних фільмів, програм, легко доступність мережі Інтернет, що ведуть за собою неоднозначність підходів до проблеми формування статевої культури підлітків. Незаперечним свідченням цієї сексуальної “свободи” є зниження віку початку статевого життя школярів, часта зміна партнерів, зростання кількості випадків раннього материнства та штучного переривання підліткової вагітності, поширення венеричних захворювань, “помолодшання” проституції. Відповідно до наведених вище умов актуальною на теперішній час постає проблема сексуальної просвіти, статевого виховання, а також профілактика статевої деморалізації підлітків.
Важливо спрямувати роботу на: розв’язання основних завдань статевого виховання об’єднавши зусилля батьків, соціальних працівників та педагогів; донесення до молоді основ шлюбно-сімейних стосунків та формування в них орієнтації на шлюб, сім’ю та відповідальне батьківство; використання у виховній практиці сучасних форм профілактичної роботи щодо профілактики статевої деморалізації та спрямувати зусилля на формування статевої культури особистості, використовуючи сучасні форми роботи.
Ми вважаємо, що доцільно було б провести дослідження ролі соціальних служб та громадських організацій в процесі статевого виховання особистості дитини в сучасних умовах, а також виявити основні проблеми та помилки, яких допускають батьки при вихованні дітей та виявити методи успішного виховання дітей, дослідити вплив умов середовища на процес формування статевої культури особистості та роль у цьому процесі соціальних служб.
Тема дослідження: дослідження ролі соціальних служб та громадських організацій в процесі статевого виховання особистості дитини в сучасних умовах.
Об'єкт дослідження: професійна діяльність працівників державних та недержавних соціальних служб, які безпосередньо працюють з дітьми та діти.
Предмет дослідження: роль соціальних працівників у формуванні статевої культури підлітків.
Мета дослідження: з'ясувати роль соціальних служб та навчальних закладів в процесі особистості дитини.
Завдання дослідження:
- Вивчити сутність та особливості процесу статевого виховання підлітків у сучасних соціокультурних умовах.
- Дослідити роль сім’ї у вихованні культури міжстатевих стосунків підлітків.
- Виявити вплив шкільного середовища і юнацької субкультури на формування культури міжстатевих стосунків підлітків.
- Ознайомитися із діяльністю і проаналізувати форми взаємодії різних суспільних інститутів (права, освіти, влади, сім’ї) й організацій (державних, громадських, релігійних) у процесі здійснення інституційної профілактики девіантної поведінки підлітків у статевій сфері.
- Проаналізувати важливість збереження репродуктивного здоров'я для молодої людини.
Час проведення дослідження: серпень – вересень 2016 року.
Гіпотеза 1: Статевий розвиток особистості дитини безпосередньо залежить від належного функціонування сім'ї.
Гіпотеза 2: Зміна соціокультурного середовища має істотний вплив на процес формування статевої культури особистості дитини.
Гіпотеза 3: Соціальні служби та навчальні заклади є агентами впливу на процес статевого виховання підлітків.
Методи дослідження: У нашій роботі ми плануємо використовувати кількісні методи соціологічних досліджень. Завдяки кількісним методам дослідження ми зможемо виявити як різні соціальні умови впливають на підлітків, а також визначити чи використовуються у виховній практиці сучасні форми профілактичної роботи щодо профілактики ранніх статевих стосунків підлітків та як можна спрямувати зусилля на формування статевої культури особистості, використовуючи сучасні форми роботи.
Методи збору даних: У роботі ми будемо використовувати кількісні методи соціологічних досліджень, а саме експертне опитування за допомогою напівструктурованого інтерв’ю та анкетування.
Пріоритетним методом збору даних буде напівструктуроване інтерв’ю. На нашу думку, саме цей метод дасть можливість отримати більше інформації, а ніж якісні методи, за допомогою котрих це зробити на багато важче. Також, при використанні цього методу дослідження, досліджувана група може бути не великою, але при цьому результат матиме вагоме значення.
Ми опитаємо 7 респондентів (фахівців соціальної сфери), працівників Стрийського міського відділу в справах дітей, працівника Стрийського Відділу соціальної роботи РЦСССДМ, соціального працівника Стрийської СШ №10 та Лисятицької СЗШ І-ІІІст, працівників Благодійного Фонду «Карітас Стрийської єпархії УГКЦ», а також БФ САЛЮС», діяльність яких безпосередньо стосується сектору з питань роботи з підлітками. Окреслений метод дозволить виявити чи присутній досвід застосування профілактики статевої деморалізації в роботі фахівців соціальної сфери, чи здійснюються методи/підходи профілактики засобами соціальної роботи.
Наступним методом, який ми застосовували є метод анкетування, яке передбачає самостійне заповнення анкети респондентом. Воно має досить значні переваги серед інших методів дослідження в тому, що при ньому вплив інтерв’юера на респондента мінімальний, що підвищує об’єктивність, якість і надійність дослідження. На нашу думку, анкетування може застосовуватися в дослідженні будь-якої соціальної проблеми, якщо для її розв’язання потрібна інформація про явища суспільної та індивідуальної свідомості: потреби, інтереси, мотиви, настанови, думки, ціннісні орієнтації окремих індивідів чи соціальних груп, а також про об’єктивні соціальні факти: організацію праці та побуту, освіту і кваліфікацію, матеріальне стимулювання.
Вибірка: Ми опитаємо 6 респондентів (фахівців соціальної сфери), зокрема працівників Стрийського Відділу соціальної роботи РЦСССДМ, соціального працівника Стрийської СШ №10 та Лисятицької СЗШ І-ІІІст, працівників Благодійного Фонду «Карітас Стрийської єпархії УГКЦ», а також БФ САЛЮС», діяльність яких безпосередньо стосується сектору з питань роботи з підлітками. Окреслений метод дозволить виявити чи присутній досвід застосування профілактики статевої деморалізації в роботі фахівців соціальної сфери, чи здійснюються методи/підходи профілактики засобами соціальної роботи. Та методом анкетування опитаємо дітей. Будуть опитані діти, які навчаються в Стрийській СШ №10 та Лисятицькій СЗШ І-ІІІст, віком 14-17 років.
Робочий план дослідження та його етапи:
1. Етап підготовки до польового дослідження
1.1. Обговорення і затвердження програми дослідження.
1.2. Складання запитань, що будуть використовуватись при проведенні анкетування та інтерв’ю.
1.3. Знайомство з експертами, та домовленість про час та дату проведення інтерв’ю та анкетування.
2. Етап польового дослідження
2.1. Проведення польового дослідження (зібрання якісної інформації в процесі проведення інтерв’ю, а також анкетування).
3. Аналіз результатів дослідження, формулювання висновків і рекомендацій
3.1. Аналіз результатів дослідження.
3.2. Доопрацювання та затвердження висновків і рекомендацій за підсумками дослідження.
Надійність та достовірність даних: Ми вважаємо, що при проведенні анкетування слід звернути увагу на те, що похибка правдивості відповідей дітей, порівняно з представниками інших вікових груп, залишається найвищою. Також те, що інформація, одержана від респондентів за допомогою напівстркутурованого інтервю, відображатиме реальність тільки в тому аспекті, в якому вона існує в свідомості опитуваних. Тому завжди слід враховувати можливе спотворення інформації при застосуванні опитування, що пов'язано з особливостями процесу відображення різних аспектів соціальної практики у свідомості людей. На вірогідність одержаної в процесі опитування інформації впливає побоювання респондента, що його відверті відповіді стануть відомими іншим людям, керівництву і будуть використані йому на шкоду, тому в таких випадках анонімне опитування зменшує вплив цього чинника і підвищує достовірність соціологічних даних.
Якість одержаної під час інтерв'ю інформації залежить від характеристик основних компонентів процесу спілкування: питальника, інтерв'юера, респондента, обставин інтерв'ю.
Надійність інформації можна забезпечити, використовуючи кілька різних методів збору даних, в нашому випадку крім напівструктурованого інтерв’ю ми використаємо також анкетування. Необхідно також спів ставляти сказане з реальними фактами, тобто які можна перевірити офіційними документами, а також при порівнянні отриманих даних з іншими джерелами інформації.
Інтерпретація результатів дослідження дітей
