ЗА ВИМОГАМИ КМСОНП У НАЦІОНАЛЬНІЙ МЕТАЛУРГІЙНІЙ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ *
(м. Дніпропетровськ)
Цілісна система заходів із впровадження кредитно-модульної системи організації навчання передбачає вирішення таких завдань:
- по-перше, сприяє підвищенню якості та забезпечує реальне наближення змісту підготовки фахівців до європейського рівня;
- по-друге, відповідає базовим положенням КМСОНП та ECTS;
- по-третє, враховує усі чинні вимоги вітчизняної системи освіти;
- по-четверте, узгоджується з опанованими методами планування навчального процесу у вищих навчальних закладах України.
* О.Г.Величко та ін. Болонський процес - це конкретні рішення і дії//Теория и практика металлургии.-№ 1,2004. -С.3-12.
Кількісні показники системи визначаються чинними нормативами і є результатом математичних розрахунків.
Насамперед, необхідно визначитися з кредитами ECTS та їх співвіднесенням з кредитами освітньої системи України, бо саме від цього головно залежить обсяг подальшої роботи з адаптацією системи навчання до вимог КМСОНП.
Наша освітня система визначає кредит як обсяг навчального матеріалу, який може бути засвоєний студентом протягом 54 годин навчального часу (сума годин аудиторної та самостійної роботи студента за тиждень). Така узгодженість тривалості українського освітнього кредиту (кр. у.) з тривалістю навчального тижня, яку усі ми вже достатньо засвоїли і до якої звикли, є дуже зручною з огляду на планування навчального процесу.
ECTS, як відомо, передбачає, що еквівалентом одного року навчання за денною формою є 60 кредитів. Зазначається також, що тривалість одного єврокредиту (кр. є.) відповідає у різних країнах 25-30 годинам навантаження студента. (Зауважимо, що йдеться не про академічні, а про астрономічні години.)
Отже, доцільним є прийняття вихідним нормативом відповідності одного єврокредиту 36-ти академічним годинам (27 астрономічним годинам), тобто встановлення співвідношення:
1 кр. є. = 2/3 кр. у.
Очевидно, що саме таке співвідношення є оптимальним.
Відповідно отримуємо необхідну тривалість навчального року у тижнях (або у кр. у.), яка становить 60 кр. є. х 2/3 = 40 кр. у., що цілком узгоджується з чинним нормативом, за яким процес навчання протягом календарного року не повинен перевищувати 44 тижнів (у НМетАУ дотепер було 41-42 тижні).
На рис. 1 наведено рекомендований графік навчального процесу підготовки бакалаврів, за яким загальна тривалість підготовки становить 3,5 роки, а з вилученням часу на канікули - 144 кр. у (216 кр. є).
Якщо (рис.2) вилучити з цього обсягу підготовки час, який відводиться на вивчення дисциплін гуманітарно-економічного циклу - 24 кр. у (36 кр. є), отримаємо загальний час бакалавра-ту 120 кр. у. (180 кр. є).
Таким чином, 3,5-річний термін бакалаврату дає змогу одночасно дотримуватися вимог ECTS щодо термінів підготовки фахівців 1-ого рівня (180 кр. є.) та в повному обсязі зберегти У вітчизняних навчальних планах гуманітарний цикл.
ГРАФІК НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ
(у тижнях)
3,5 роки
Рис. 1.
Такий підхід до наявності гуманітарного циклу в програмі підготовки бакалаврів демонструє національну відмінність освітньої системи України. Його вивчення є обов'язковим лише для громадян України: іноземні студенти мають змогу отримати в Україні повний обсяг бакалаврської підготовки за вимогами ECTS без гуманітарного циклу.
Окрім цього, для планування навчального процесу в умовах КМСОНП має бути вирішеним питання про облік кредитів із кожної навчальної дисципліни з урахуванням сесійного часу. і
Структура
Експериментального навчального плану напряму "Металургія"
з урахуванням часу на підсумковий контроль та практику
Рис.2.
ECTS, як відомо, не передбачає обов'язкових сесій. У майбутньому сесії, в їх сьогоднішньому трактуванні, зовсім зникнуть із навчального процесу. Однак негайно відмовлятися від них, мабуть, передчасно і недоречно. Необхідно залишити студентам можливість ліквідувати академічні борги або покращити свої оцінки, отримані за складання окремих модулів протягом семестру.
На рис. 3 наведено приклад розподілу навчального часу між окремими дисциплінами з урахуванням сесійного часу.
За такою схемою тривалість одного семестру становить 10 кр. у. (15 кр. є.). Час, що витрачається на підготовку та складання контрольних заходів (дотеперішній сесійний час), розподіляється між окремими дисциплінами пропорційно до їхнього обсягу. Він становить 25% від загального обсягу дисципліни і в навчальних програмах враховується як складова самостійної роботи.
При цьому час на вивчення будь-якої дисципліни протягом семестру без урахування контрольних заходів дорівнює кількості академічних годин, кратній 27 годинам (1/2 кр. у), тобто процедура складання навчальних планів в умовах КМСОНП майже не відрізняється від чинної. Приклади розподілу навчального часу на вивчення окремих дисциплін наведено в таблиці 1.
Відтак частка самостійної роботи усюди становить майже (але не перевищує) 2/3 загального обсягу навчальної дисципліни.
Рис.З.
Важливим завданням є структурування окремої дисципліни, тобто розподіл відведених на її вивчення годин між різними видами навчальної діяльності студента.
Таблиця 1
ПРИКЛАДИ РОЗПОДІЛУ ЧАСУ НА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛШ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХНЬОГО ОБСЯГУ
| Загальний обсяг дисципліни, кр.є. | Загальний обсяг дисципліни, акад.год. | Розподіл часу | Доля самост. роботи, % | |||
| Самост. робота в сесійний період, год. | Навантаження s семестровий період, год. | |||||
| Разом | втому числі | |||||
| ауд заняття | самост. робота | |||||
Вирішення цього завдання неможливе без визначення співвідношення між заліковими модулями (тобто змістовими одиницями дисципліни) та кредитами (виміром студентської роботи). Ми прийшли до висновку, що є певний сенс у тім, щоб на один кредит припадав один змістовий модуль. Тоді впевнено можна визначити кількість заходів поточного контролю з кожної дисципліни: вона має дорівнювати кількості кредитів. Менша кількість контролів не дасть змоги оцінювати та зараховувати кожен модуль, а більша -призведе до перевантаження студентів і викладачів.
Рис. 4.
Описаний підхід дозволив визначити чіткі нормативи обчислення самостійної роботи студентів, наведені в таблиці 2.
Приклади можливого розподілу часу самостійної роботи для дисциплін різного обсягу, складені за наведеними нормативами, ілюструють рис. 4 та рис. 5.
Приклади розподілу навчального часу за нормативами, що пропонуються
Рис. 5.
Важливим є також вирішення питання про організацію контролю знань студентів в умовах КМСОНП.
Відтепер цей контроль має стати більш регулярним. Адже кожен заліковий модуль необхідно оцінити за 12-бальною шкалою та зарахувати його студентові, якщо отримана оцінка становитиме не менше 4 балів.
За оцінками зарахованих модулів, які вивчались протягом семестру, студент автоматично отримує диференційований залік, оцінка з якого є середньою оцінкою відповідних залікових модулів.
Якщо оцінка диференційованого заліку не влаштовує студента (а вона впливатиме на призначення стипендії), він може підвищити ії, склавши семестровий екзамен. Тобто екзамени не є обов'язковими - вони складаються за власним бажанням студента. Відтак, екзаменаційна оцінка є остаточною, навіть якщо вона буде меншою за залікову оцінку.
Таблиця 2
