(Мт.3:1-11; Лук.3:1-16; Ів.1:6-8; 19-28)
1. Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого,
2. Як написано у пророків: Ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, котрий приготує шлях Твій перед Тобою.
3. Голос волаючого в пустелі: Приготуйте шлях Господові, рівняйте стежки Йому.
4. З‘явився Іван, хрестячи в пустелі і проповідуючи хрещення каяття для прощення гріхів.
5. І приходила до нього вся країна Юдейська і єрусалимляни, і хрестилися від нього всі в річці Йордан, сповідуючи свої гріхи.
6. А носив Іван одежу з верблюдячого волосу і шкуратяний пояс на крижах своїх, і їв сарану та дикий мед.
7. І проповідував, кажучи: Йде за мною Сильніший від мене, у Котрого я негідний, нахилившися, розв‘язати ремінця на Його взутті;
8. Я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим.
9. І сталося за тих днів, прийшов Ісус із Назарету Галілейського і хрестився від Івана в Йордані.
10. І коли виходив з води, тієї ж миті побачив [Іван], що небо розхилилося, і Духа, мов голуба, що сходив на Нього.
11. І голос прилинув із небес: Ти Син Мій улюблений, в Котрому Моя добра воля.
12. І зараз же потому Дух повів Його в пустелю.
13. І був Він там, у пустелі, сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звіротою; і Ангели служили Йому.
14. Потому, як Івана спровадили в тюрму, прийшов Ісус до Галілеї, проповідуючи Євангелію Царства Божого.
15. І казав, що виповнився час і наблизилося Царство Боже: Покайтеся і віруйте в Євангелію.
16. А коли проходив поблизу моря Галілейського, побачив Симона та Андрія, брата його, що закидали сіті в море, бо вони були рибалками.
17. І сказав їм Ісус: Ідіть за Мною, і Я вчиню, що ви будете ловцями людей.
18. І тієї ж хвилі вони покинули сіті свої й пішли слідом за Ним.
19. А як пройшов звідти недалеко, Він побачив Якова Зеведеєвого та Івана, брата його, що також у човні лагодили сіті,
20. І відразу покликав їх. І вони залишили батька свого Зеведея у човні з найманцями, пішли слідом за Ним.
21. І прийшли до Капернауму; і невдовзі в суботу зайшов Він до синагоги і навчав.
22. І дивувалися з Його науки, бо Він навчав їх, як Той, що має владу, а не так, як оті книжники.
23. А в синагозі їхній був чоловік, [що мав] нечистого духа, і він закричав:
24. Залиши нас самих! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
25. Але Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни і вийди з нього.
26. Тоді дух нечистий труснув ним, закричав дужим голосом і вийшов з нього.
27. І всі жахнулися і почали один одного запитувати: Що це? Що це за вчення нове, що Він духам нечистим наказує владно, і вони підкоряються Йому?
28. І невдовзі розійшлася про Нього чутка по всіх околицях у Галілеї.
29. А коли незабаром вийшли із синагоги, то прийшли в дім Симона та Андрія, з Яковом та Іваном.
30. А теща Симонова лежала в гарячці; то йому відразу сказали про неї.
31. Він підійшов і підняв її, узяв її за руку; і гарячка тієї ж хвилі залишила її, і вона почала прислуговувати їм.
32. А як настав вечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих.
33. І все місто зібралося біля дверей.
34. І Він уздоровив багатьох, що страждали різними хворощами; повиганяв багатьох бісів і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він – Христос.
35. А вранці, коли підвівся вельми раненько, вийшов і попростував у пустельну місцину, і там молився.
36. А Симон і ті, що були з Ним, пішли за Ним;
37. А коли знайшли Його, сказали Йому: Усі шукають Тебе.
38. Він сказав їм: Ходімо у найближчі поселення й міста, щоб Мені й там проповідувати, бо Я для цього прийшов.
39. І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галілеї і виганяв бісів.
40. Прийшов до Нього прокажений і, благаючи Його і падаючи перед Ним на коліна, сказав Йому: Якщо хочеш, можеш мене очистити.
41. Ісус змилосердився над ним, простягнув руку, торкнувся до нього і сказав йому: Хочу, очистись.
42. По цих словах проказа миттю зійшла з нього, і він став чистим.
43. Ісус глянув на нього суворо, і відразу відпустив його,
44. Сказавши йому: Гляди, нікому нічого не кажи; але піди, покажися священикові і принеси за очищення твоє, що звелів Мойсей, на свідчення їм.
45. А він вийшов і почав проголошувати і розповідати про подію, аж так, що [Ісус] уже не міг відкрито зайти до міста, але був поза ним, у місцинах пустельних. І приходили до Нього звідусіль.
Марка 2
Уздоровлення недужого (Мт.9:1-8; Лук.5:18-26)
1. За [кілька] днів Він знову прийшов до Капернауму; і чутка пішла, що Він у домі.
2. Відразу зібрався натовп, аж біля дверей не стало місця; і Він повідав їм слово.
3. І прийшли до Нього з недужим, котрого несли четверо;
4. І, не маючи можливости наблизитися до Нього через велелюддя, розібрали стелю [дому], де Він був і, прокопавши її, опустили постіль, на котрій лежав розслаблений.
5. Ісус побачив їхню віру і сказав недужому: Сину! Прощаються тобі гріхи твої.
6. Тут сиділи деякі із книжників і міркували в серцях своїх:
7. Чого це Він так зневажає Бога? Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?
8. Ісус відразу пізнав духом Своїм, що вони отак міркують у собі, і сказав їм: Навіщо так мислите в серцях ваших?
9. Що легше? Чи сказати недужому: “Прощаються тобі гріхи”? Чи сказати: “Підведися, візьми свою постіль і ходи”?
10. Але, щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – каже недужому:
11. Тобі кажу: Підведися, візьми постіль свою і йди у дім твій.
12. Він відразу підвівся, узяв постіль і вийшов перед усіма, і всі дивувалися і прославляли Бога, кажучи: Ніколи нічого подібного ми не бачили!
13. І знову [Ісус] вийшов до моря; і увесь народ пішов до Нього, і Він навчав їх.
14. А коли проходив, то побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і сказав йому: Іди за Мною. І [він] підвівся й пішов слідом за Ним.
15. І коли Ісус приліг у домі його, прилягли з Ним і учні Його, і багато митників і грішників; бо їх було багато і вони йшли слідом за Ним.
16. Книжники і фарисеї, побачивши, що Він їсть із митниками і грішниками, казали учням Його: А це ж чому Він їсть і п‘є з митниками та грішниками?
17. Зачувши [те], Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, але недужі; Я прийшов покликати не праведників, але грішників до каяття.
18. Учні Іванові і фарисейські постилися. Прийшли до Нього і кажуть: Чому учні Іванові і фарисейські постяться, а Твої учні не постяться?
19. І сказав їм Ісус: Чи можуть поститися сини світлиці шлюбної, коли з ними наречений? Доки з ними наречений, не можуть поститися;
20. Але надійдуть дні, коли відбереться в них наречений, і тоді будуть поститися за тих днів.
21. Ніхто до старої одежі не пришиває латки з нової тканини; інакше нова латка збіжиться на старій одежі і діра стане ще більшою.
22. Ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки: інакше молоде вино порве бурдюки, і вино витече, і бурдюки пропадуть; але вино молоде слід вливати у нові бурдюки.
23. І трапилося Йому в суботу проходити засіяними [ланами], і учні Його, йдучи дорогою, почали зривати колоски.
24. І фарисеї сказали Йому: Дивися, до чого вони вдаються в суботу, хоч цього не можна [робити]?
25. Він сказав їм: Невже ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли мав потребу і був голодний сам і ті, що були з ним?
26. Коли увійшов він до Божого дому за першосвященика Авіятара і їв хліби приношення, котрих не можна було їсти, окрім священиків, і дав також тим, що були з ним?
27. І сказав їм: Субота для людини, а не людина для суботи;
28. А тому Син Людський є Господь і суботи.
Марка 3
