Про посвячення Богові людей і речей. 85 страница

29. А якщо праве око твоє спокушає тебе, вирви його і відкинь од себе; бо краще для тебе, щоб загинув один із членів твоїх, а не все тіло твоє було кинуте в геєну.

30. І якщо права рука твоя спокушає тебе, відітни її і відкинь од себе; бо краще для тебе, щоб загинув один із членів твоїх, а не все тіло твоє було б кинуте в геєну.

31. Сказано також, що коли хтось розірве шлюб з дружиною своєю, нехай дасть їй письмову згоду на розлучення.

32. А Я кажу вам: Хто розриває шлюб із дружиною своєю, окрім провини перелюбу, той спричиняє її перелюб; і хто одружиться на розведеній, той чинить перелюб.

33. І ще ви чули, що сказано давнім: Не відмовляйся від присяги, але виконуй перед Господом присягання твої.

34. А Я кажу вам: Не присягайтеся взагалі: ні небом, тому що воно престол Божий;

35. Ні землею, тому що вона підніжжя для ніг Його; ні Єрусалимом, тому що це місто Великого Царя.

36. Ні головою твоєю не присягайся, тому що не можеш жодної волосини учинити білою або чорною.

37. Але нехай буде слово ваше: Так, так, ні, ні; а що понад це, – те походить від лукавого.

38. Ви чули, що сказано: Око за око, зуб за зуб.

39. А Я кажу вам: Не чиніть спротиву лихому! А коли вдарять тебе по правій щоці твоїй, оберни до нього й другу.

40. І хто захоче судитися з тобою і забрати в тебе сорочку, віддай йому й верхній одяг;

41. І хто примусить тебе пройти з ним одну милю, пройди з ним удвічі.

42. Дай тому, хто просить у тебе, а від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

43. Ви чули, що сказано: Люби ближнього твого і ненавидь ворога твого.

44. А Я кажу вам: Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, що проклинають вас, добродійте ненависникам вашим і моліться за тих, що несправедливо свідчать проти вас і гонять вас.

45. Будьте ж синами Батька вашого Небесного; бо Він наказує Своєму сонцю сходити над лихими і добрими, і посилає дощ на праведних і неправедних.

46. Бо коли ви будете любити люблячих вас, то яка вам нагорода? Чи не те саме чинять і митники?

47. І якщо ви вітаєте лише братів ваших, то що особливого чините? Чи не так чинять і погани?

48. Отож, будьте досконалі, як досконалий Батько ваш Небесний!

Матвія 6

1. Пильнуйте, не вчиняйте милости вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас; інакше не буде вам нагороди від Батька вашого, який на небі.

2. Отже, коли вчиняєш милостиню, не сурми перед собою, як учиняють лицеміри в синагогах і на вулицях, аби прославляли їх люди. Правду кажу вам: Вони вже одержують нагороду свою.

3. А в тебе, коли вчиняєш милостиню, нехай ліва рука твоя не відає, що вчиняє права,

4. Щоб милостиня твоя була таємною; і Батько твій, що бачить утаємничене, віддасть тобі явно.

5. І коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі полюбляють у синагогах і на перехрестях вулиць, зупинившись, молитися, аби показатися людям. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.

6. А ти, коли молишся, увійди до оселі твоєї, зачини двері твої, помолися до Батька твого, котрий утаємничений; і Батько твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно.

7. А коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани; бо вони гадають собі, що через велемовство своє будуть почуті.

8. Не будьте подібні до них, бо знає Батько ваш, яку маєте потребу передніше, аніж ви попросите в Нього.

9. А моліться так: Отче наш, Сущий на небесах! Хай святиться ім‘я Твоє;

10. Хай прийде Царство Твоє; Нехай буде воля Твоя і на землі, як на Небі;

11. Хліб наш щоденний дай нам на цей день;

12. І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим;

13. І не введи нас у спокусу, але захисти нас від лукавого; бо Твоє є Царство і сила, і слава навіки. Амінь.

14. Бо, якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Батько ваш Небесний!

15. А якщо не будете прощати людям гріхів їхніх, то й Батько ваш не простить вам гріхів ваших.

16. Також коли поститеся, не будьте в зажурі, як ті лицеміри; бо вони вдають на своїх лицях зажуру, аби показати людям, що постяться. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.

17. А ти, коли постишся, помасти голову твою і лице твоє омий,

18. Щоб з‘явитися в пості не перед людьми, але перед Батьком твоїм, Котрий утаємничений; і Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

19. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа винищують, і де злодії підкопуються і крадуть;

20. Але збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не винищують, і де злодії не підкопуються і не крадуть.

21. Бо де скарби ваші, там буде й серце ваше.

22. Світильник для тіла – око; якщо око твоє буде чисте, то все тіло твоє буде світле;

23. А коли око твоє буде лихе, то все тіло твоє буде повне темрявою. Отож, якщо світло, котре в тобі, стає пітьмою, то яка ж глибока ця пітьма?

24. Ніхто не може служити двом панам: тому що одного буде ненавидіти, а другого любити, або одному буде старатися, а другим нехтувати. Не можете служити Богові і мамоні.

25. А тому кажу вам: Не піклуйтеся для життя вашого, що вам їсти і що пити; ні для тіла вашого – у що одягнутися. Хіба життя не більше їжі, а тіло – одежі?

26. Гляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Батько ваш Небесний насичує їх. А хіба ви не кращі від них?

27. І хто з вас може потурбуватися і долучити собі зросту [бодай] на один лікоть?

28. І про одежу нащо клопочетеся? Гляньте на степові лілеї, як вони ростуть: не працюють, не прядуть;

29. Але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так пишно, як будь-яка з них;

30. А якщо траву степову, котра сьогодні є, а завтра буде у піч кинута, Бог так одягає, то наскільки краще зодягне Він вас, маловірні?

31. Отже, не журіться і не бідкайтеся: Що нам їсти? Або: Що нам пити? Або: У що нам одягтися?

32. Тому що всього цього шукають погани, і тому, що Батько ваш Небесний відає, що ви маєте на це потребу.

33. Отож, шукайте найперше Царства Божого і праведности Його, а все це долучиться вам.

34. Отож, не думайте про завтрашній день, бо завтрашній день [сам] буде піклуватися про своє: вистачить для [кожного] дня свого клопоту.

Матвія 7

1. Не судіть, щоб вас не судили.

2. Бо яким судом судите, [таким] будете засуджені; і якою мірою будете міряти, [такою] вам також буде відміряно.

3. І нащо ти дивишся на скалку в оці брата твого, а колоди у твоєму оці не бачиш?

4. Або, як скажеш братові твоєму: Давай, я вийму скалку з ока твого, коли в оці твоєму колода?

5. Лицеміре! Витягни передніше колоду з ока твого, і тоді побачиш, [як] витягти скалку з ока брата твого.

6. Не давайте того, що святе, псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не розтерзали вас.

7. Просіть – і дадуть вам; шукайте, і знайдете; стукайте, – і відчинять вам;

8. Бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, – знаходить, і тому, хто стукає, відчинять йому.

9. Чи є серед вас такий чоловік, що подасть каменя синові своєму, коли він хліба попросить?

10. І коли попросить риби, подав би йому гадюку?

11. Отож, коли ви, гнівливі, і вмієте добродіяти дітям вашим, тим паче Батько ваш Небесний нащедрить добра тим, що просять у Нього.

12. Отож, як хочете, щоб люди у всьому вчиняли з вами, так само й ви вчиняйте з ними; бо в цьому – Закон і Пророки.

13. Входьте вузькими воротами; тому що широкі ворота і просторий шлях, які ведуть до загибелі, і багато людей ними простують;

14. Тому що вузькі ворота і вузький шлях, які в життя приводять, і мало буде таких, котрі знайдуть їх.

15. Остерігайтеся лжепророків, котрі приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі:

16. За плодами їхніми пізнаєте їх. Хіба збирають з терну виноград чи з бур‘яну смокви?

17. Бо всяке дерево добре приносить також плоди добрі, а недобре дерево приносить плоди недобрі:

18. Не може дерево добре приносити плоди недобрі, ні дерево недобре приносити плоди добрі.

19. Усіляке дерево, що не приносить плоду доброго, зрубують і кидають у вогонь.

20. Тож за плодами їхніми пізнаєте їх.

21. Не кожний, хто звертається до Мене: Господе! Господе! Увійде до Царства Небесного, але той, що виконує волю Батька Мого, який на небі.

22. Численні люди скажуть Мені того дня: Господе! Господе! Хіба не Твоїм йменням ми пророкували? Хіба не Твоїм йменням демонів виганяли? Хіба не Твоїм йменням багато див творили?

23. І тоді відповім їм: Я ніколи не знав вас; відійдіть од Мене всі, хто чинить беззаконня!

24. Отож, кожний, хто слухає ці слова Мої і виконує їх, схожий на мужа розважливого, котрий спорудив дім свій на камені,

25. І пішов дощ, і вийшли з берегів ріки, і здійнявся вітер і ринув на дім той; і він не упав, тому що споруджений був на камені.

26. А кожний, хто слухає оці слова Мої і не виконує їх, схожий на чоловіка нерозважливого, котрий спорудив дім свій на піску;

27. І пішов дощ, і вийшли з берегів ріки, і здійнявся вітер, і ринули на дім той, і він упав, і велике було те падіння його.

28. І коли Ісус скінчив говорити ці слова, народ дивувався з Його науки.

29. Бо Він навчав їх, як Той, що має владу, а не так, як книжники.

Матвія 8

1. А коли зійшов Він з гори, слідом за Ним рушило багато народу.

2. Аж ось, підійшов прокажений, вклонився Йому і сказав: Господе! Якщо захочеш, Ти можеш учинити мене чистим (уздоровити).

3. Ісус простягнув руку, – і торкнувся його і сказав: Хочу, – будь чистий! І він тієї ж хвилі очистився від прокази.

4. І сказав йому Ісус: Гляди, не оповідай про це людям; але піди і покажи себе священикові і принеси дар, котрого звелів Мойсей, на свідчення їм.

5. А коли Він прийшов до Капернауму, до нього підійшов сотник і просив Його:

6. Господе! Служник мій лежить удома в немочі і жорстоко страждає.

7. Ісус сказав йому: Я прийду і уздоровлю його.

8. А сотник у відповідь сказав: Господе! Я не вартий, щоб Ти зайшов під мій дах; але скажи лише слово, і уздоровиться служник мій;

9. Бо я також підлегла людина, проте, маючи в себе під рукою вояків, наказую одному: Піди, і йде; і другому: Прийди, і приходить; і своєму служникові: Вчини оце, і вчиняє.

10. Коли Ісус почув це, Він здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: Істину кажу вам: Навіть в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.

11. І кажу вам, що численні прийдуть від сходу і заходу і приляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;

12. А сини Царства будуть викинуті геть у пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів.

13. І сказав Ісус сотникові: Іди, і, як ти вірував, нехай буде тобі. І одужав служник його о тім часі.

14. Коли Ісус прийшов у дім Петра, то побачив тещу його, що лежала в гарячці,

15. І торкнувся руки її, і недуга залишила її; і вона підвелася і служила їм.

16. А коли настав вечір, до Нього привели багато біснуватих, і Він повиганяв духів словом і уздоровив усіх недужих,

17. Щоб справдилося сказане через пророка Ісаю, котрий каже: Він узяв на Себе наші немочі і поніс хвороби.

18. А коли Ісус побачив довкола Себе забагато народу, звелів (учням) відпливти на другий берег.

19. Тоді один книжник підійшов і сказав Йому: Учителю! Я піду за Тобою, куди б Ти не йшов.

20. І сказав йому Ісус: Лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де й голови прихилити.

21. А інший з учнів Його сказав Йому: Господе! Дозволь мені передніше піти й поховати батька мого.

22. Але Ісус сказав йому: Йди за Мною і лиши мертвим ховати своїх померлих.

23. І, коли зайшов Він у човен, слідом за Ним ступили й учні Його.

24. І ось, здійнялася велика буря на морі, аж так, що човен заливали хвилі, а Він спав.

25. Тоді учні Його підійшли до Нього, і розбудили Його; сказали: Господе! Врятуй нас: гинемо!

26. І сказав їм: Чому ви [такі] боягузливі, маловіри? Відтак підвівся і заборонив вітрам і морю, і вчинився великий спокій.

27. А люди дивувалися й казали: Хто це, що й вітри і море підкоряються Йому?

28. І коли Він приплив до другого берега в країну Гадаринську, зустріли Його двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, вельми навіжені, аж так, що ніхто не насмілювався проходити тією дорогою.

29. І ось, вони закричали: Що Тобі, Ісусе, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди дочасно мучити нас.

30. А віддалік од них паслося велике стадо свиней.

31. І демони просили Його: Якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.

32. І він сказав їм: Ідіть. І вони вийшли й подалися в стадо свиней. І ось, усе стадо свиней кинулося з крутопаду в море, і загинуло у воді.

33. А пастухи побігли до міста, і там оповіли, про все, що сталося з біснуватими.

34. І ось, ціле місто вийшло назустріч Ісусові і, коли побачило Його, просили, щоб Він відійшов од їхнього краю.

Матвія 9

1. Тоді Він зайшов у човен, переплив [назад] і прибув до Свого міста.

2. І ось, принесли до Нього недужого, що лежав на ношах. Ісус побачив їхню віру, а тому сказав розслабленому: Збадьорся, сину! Прощаються тобі гріхи твої.

3. При цьому деякі із книжників сказали самі в собі: Він ганьбить Бога.

4. Ісус знав їхні думки, а тому сказав: Чого дозволяєте бути недобрим замірам у ваших серцях?

5. Бо що легше сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Підведися і ходи?

6. Проте, аби ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – а тоді сказав недужому: Підведися, візьми постіль твою й йди в оселю твою.

7. І він підвівся, [узяв постіль свою] і пішов до оселі своєї.

8. А народ, який все це бачив, вельми дивувався і прославляв Бога, Котрий дав таку владу людям.

9. Коли Ісус йшов звідти, то побачив чоловіка, що сидів біля митниці, на ймення Матвій, і сказав йому: Іди за Мною. І він підвівся і рушив за Ним.

10. І коли Ісус був при столі в його домі, багато митників і грішників прийшли і присіли біля Нього та учнів Його.

11. Коли побачили це фарисеї, то сказали Його учням: Нащо Учитель ваш їсть і п‘є з митниками і з грішниками?

12. А Ісус, коли почув це, сказав їм: Не здорові мають потребу на лікаря, але недужі;

13. Підіть, навчіться, що означає: Милости хочу, а не пожертви. Бо Я прийшов покликати не праведників, але грішників до каяття.

14. Тоді приходять до Нього учні Іванові і кажуть: Чому ми і фарисеї постимося багато, а Твої учні не постяться?

15. І сказав їм Ісус: Чи можуть журитися сини оселі шлюбної, доки з ними наречений? Але надійдуть дні, коли відбереться у них наречений, і тоді будуть поститися.

16. І ніхто до одежі старої не пришиває латки з нової тканини; бо вона збіжиться на старому і діра стане ще більшою.

17. Не вливають також вина молодого до старих бурдюків; інакше бурдюки порвуться, і вино витече, і бурдюки пропадуть; але вино молоде вливають до нових бурдюків, і збережеться те і те.

18. Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього один із старшин, вклонився Йому і сказав: Донька моя щойно померла; але прийди, поклади на неї руку Твою, і вона буде живою.

19. І підвівся Ісус, і пішов за ним, і учні Його.

20. І ось, жінка, яка дванадцять літ страждала від кровотечі, наблизилася ззаду і торкнулася до поли одягу Його;

21. Бо вона казала сама в собі: Якщо лише торкнуся до одежі Його, видужаю.

22. А Ісус обернувся, побачив її і сказав: Збадьорся, доню! Віра твоя врятувала тебе. І жінка від тієї хвилини уздоровилася.

23. І коли прийшов Ісус до оселі старшини і побачив там сопілкарів і народ, що вчинив гамір,

24. То сказав їм: Пропустіть! Бо не вмерла дівчина, але спить. І насміхалися з Нього.

25. А коли народ випровадили, Він зайшов, узяв її за руку, і дівчина підвелася.

26. І полинула звістка про це по всій землі тій.

27. І коли Ісус повертався звідти, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: Помилуй нас, Ісусе, сину Давидів!

28. А коли Він прийшов до оселі, сліпі наблизилися до Нього: І казав їм Ісус: Чи віруєте, що Я можу те вчинити? Вони сказали Йому: Так, Господе!

29. Тоді Він торкнувся їхніх очей і сказав: На віру вашу хай буде вам.

30. І прозріли очі їхні. А Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не дізнався.

31. Але вони, як тільки вийшли, розголосили про Нього новину по всій землі тій.

32. А коли ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого і біснуватого.

33. І коли демона Він прогнав, німий почав говорити. І народ вельми дивувався і казав: Ніколи не було подібного в Ізраїлі.

34. А фарисеї казали: Він виганяє бісів силою князя бісівського!

35. І ходив Ісус по всіх містах і поселеннях, навчав у синагогах їхніх, і проповідував Євангелію Царства і уздоровлював усіляку недугу і всіляку неміч у людях.

36. Він бачив юрби народу, і пожалів їх, бо вони були виснажені і розпорошені, як вівці, котрі не мають пастиря.

37. Тоді сказав учням Своїм: Жнива багато, а женців мало;

38. Тож благайте Володаря жнива, щоб вислав женців на ниву Свою.

Матвія 10

1. І покликав Він дванадцятьох учнів Своїх, і дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх і уздоровлювати всіляку недугу, і всіляку неміч.

2. А дванадцять Апостолів мали такі ймення: перший Симон, названий Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іван, брат його;

3. Пилип і Варфоломій, Хома і митник Матвій, Яків Алфеїв і Тадей;

4. Симон Кананіт і Юда Іскаріот, той, що зрадив Його.

5. Оцих дванадцятеро Апостолів послав Ісус і заповідав їм кажучи: На шлях поганів не ходіть, і в місто самарянське не заходьте;

6. А йдіть найперше до загиблих овечок дому Ізраїлевого;

7. А як будете ходити, то проповідуйте, що наблизилося Царство Небесне;

8. Недужих уздоровлюйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте, даром дістали, даром давайте.

9. Не беріть із собою ні золота, ні срібла, ані міді до своїх поясів.

10. Ні торби в дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ні палиці. Бо трудівник вартий поживи.

11. До якого б міста чи поселення ви не зайшли б, довідайтеся, хто в ньому достойний, і там залишайтеся, доки не вийдете;

12. А коли заходите до оселі, вітайте її: Мир оселі цій;

13. І якщо оселя буде достойна, то мир ваш прийде на неї; а якщо не буде гідною, то мир ваш до вас повернеться.

14. А якщо хтось не прийме вас, і не дослухається до ваших слів, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших;

15. Істину кажу вам: Утішливіше буде землі содомській і гоморській судного дня, аніж місту тому.

16. Ось, Я посилаю вас, мов овець поміж вовків: тож будьте мудрі, як змії, і прості, мов голуби.

17. Остерігайтеся людей: бо вони будуть віддавати вас синедріонам і в синагогах ваших будуть бити вас,

18. І поведуть вас до правителів і царів за Мене, для свідчення перед ними і поганами.

19. Та коли будуть віддавати вас, не турбуйтеся, як чи що сказати; бо тієї ж миті дано буде вам, що сказати.

20. Бо ви не будете говорити, але Дух Батька вашого говоритиме в вас.

21. І брат брата віддасть на смерть, і батько – сина, і повстануть діти на батьків і умертвлять їх.

22. І будете ненависними за ймення Моє; однак той, хто витримає до кінця, врятується.

23. А коли будуть вас переслідувати в одному місті, втікайте до другого. Бо правду вам кажу: Не встигнете обійти міст ізраїльських, як прийде Син Людський.

24. Учень не вищий від учителя, і служник не вищий від господаря свого:

25. Задосить для учня, щоб він був, як учитель його, і для служника, щоб він був, як господар його. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то чи не назвуть так тим паче й домашніх його?

26. Отож, не бійтеся їх: бо немає нічого утаємниченого, що не виявилося б, і таємного, що не стало б відомим.

27. Що кажу вам у темряві, кажіть при світлі; і що на вухо чуєте, проповідуйте на дахах.

28. І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; бійтеся більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні.

29. Чи не дві маленькі пташки продаються за асарій? І жодна з них не впаде на землю без [волі] Батька вашого;

30. А на вашій голові навіть волосся все пораховане;

31. Тому не бійтеся: ви кращі від багатьох малих птахів.

32. Отож, кожного, хто сповідує Мене перед людьми, того сповідуватиму і Я перед Батьком Моїм Небесним.

33. А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся і Я його перед Батьком Моїм Небесним.

34. Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, але меч;

35. Бо Я прийшов розділити чоловіка з батьком його, і дочку з матір‘ю її, і невістку із свекрухою її.

36. І вороги людині – домашні її.

37. Хто любить батька чи матір більше, аніж Мене, не достойний Мене; і хто любить сина чи доньку більше, аніж Мене, не достойний Мене;

38. І хто не бере хреста свого і не йде слідом за Мною, той не достойний Мене.

39. Той, що збереже життя своє, втратить його; а той, що втратить життя своє заради Мене, збереже його.

40. Хто приймає вас, Мене приймає, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто Мене послав;

41. Хто приймає пророка в ім‘я пророка, дістане нагороду пророка, і хто приймає праведника, в ім‘я праведника, дістане нагороду праведника.

42. А хто напоїть одного з малих оцих тільки чашою холодної води, в ім‘я учня, істину кажу вам, не втратить нагороди своєї.

Матвія 11

1. І коли скінчив Ісус наставляти дванадцятьох учнів Своїх, перейшов звідти навчати і проповідувати в містах їхніх.

2. А Іван, коли почув у в‘язниці про діяння Христові, послав двох учнів своїх

3. Запитати в Нього: Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи наджидати нам іншого?

4. І сказав їм Ісус у відповідь: Підіть і скажіть Іванові, що чуєте і бачите:

5. Сліпі стають зрячими і кульгаві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Вість.

6. І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме.

7. А коли вони пішли, Ісус почав говорити народові про Івана: На що ходили ви в пустелю подивитися? Чи на тростину, котру вітер хитає?

8. На кого ви дивитися ходили? Чи на чоловіка, зодягнутого в м‘яку одежу? Ті, хто носить м‘який одяг, у царських палатах живуть.

9. Тоді на кого дивитися ви ходили? На пророка? Так, повідую вам, навіть більше, ніж пророка.

10. Бо він той, про кого написано: Ось, Я посилаю посланця Мого перед Тобою, котрий приготує шлях Твій перед Тобою.

11. Істину кажу вам: Із народжених жінками не поставав більший від Івана Хрестителя; але менший у Царстві Небеснім більший від нього.

12. А від днів Івана Хрестителя донині Царство Небесне силою береться, і ті, що докладають зусилля, здобувають його.

13. Бо всі пророки й Закон провістили до Івана.

14. І, якщо хочете прийняти, він є Ілля, котрому належало прийти.

15. Хто має вуха чути, нехай почує!

16. До кого ж цей рід прирівняю? Він схожий на дітей, котрі сидять на вулиці і звертаються до своїх приятелів,

17. І кажуть: Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам сумних пісень, а ви не ридали.

18. Бо прийшов Іван, не їсть, не п‘є; і кажуть: У ньому демон.

19. Прийшов Син Людський, їсть і п‘є, і кажуть: Ось чоловік, котрий любить їсти і пити вино, друг митникам і грішникам. І виправдана премудрість дітьми її.

20. Тоді почав Він докоряти містам, у котрих найбільше виявлялася сила Його, через те, що вони не покаялися:

21. Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні явлені були сили, котрі явлені у вас, то давно вони у веретищах і попелі покаялися б.

22. Але повідую вам: Тирові і Сидонові буде легше судного дня, аніж вам.

23. І ти, Капернауме, що до неба піднявся, до пекла зійдеш. Бо якби у Содомі явлені були сили, явлені в тобі, то він залишився б до нинішнього дня.

24. Але повідую вам, що землі содомській легше буде судного дня, аніж тобі.

25. О тій порі, коли продовжував слово, Ісус сказав: Прославляю Тебе, Батьку, Господе неба і землі, що Ти утаємничив це від мудрих та розумних і відкрив це немовлятам.

26. Так, Отче! Бо такою була Твоя добра воля.

27. Усе передане Мені Батьком Моїм, і ніхто не знає Сина, окрім Батька; і Батька ніхто не знає, окрім Сина, і кому Син хоче відкрити.

28. Прийдіть до Мене, всі стомлені й обтяжені, і Я заспокою вас!

29. Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я покірний і сумирний серцем; і знайдете спокій душам вашим.

30. Бо ярмо Моє любе, і тягар Мій легкий.

Матвія 12

1. Під ту пору проходив Ісус у суботу засіяними ланами; а учні Його вже виголодніли, і почали зривати колоски і їсти.

2. Коли фарисеї побачили це, то сказали Йому: Ось, учні Твої чинять те, чого не можна вчиняти в суботу.

3. А Він сказав їм: Хіба ви не читали, що вчинив Давид, коли він був голодний, і ті, що були з ним?

4. Як він зайшов до Божого дому і їв хліби показні, котрих не можна було їсти ні йому, ні тим, що були з ним, а лише священикам?

5. Або чи не читали ви в Законі, що в суботи священики у храмі порушують суботу, однак не мають провини?

6. Але повідую вам, що тут Той, Хто більший від храму;

7. Якби ви знали, що означає: Милости хочу, а не пожертви, то не осудили б безвинних;

8. Бо Син Людський є Господь також і суботи.

9. І, відійшовши звідти, прийшов Він до синагоги їхньої.

10. І ось, був там чоловік, що мав висхлу руку. І запитали в Ісуса, щоб звинуватити Його: Чи можна уздоровлювати в суботу?

11. А Він сказав їм: Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона в суботу впаде до ями, не візьме її і не витягне?

12. Наскільки ж людина краща від вівці! Отож, можна і в суботу чинити добро.

13. Тоді сказав чоловікові тому: Простягни руку твою. І він простягнув, і стала вона здоровою, як друга.

14. А фарисеї, як вийшли, радилися поміж собою супроти Нього, у який спосіб погубити Його. Але Ісус дізнався про це, і пішов звідти.

15. І пішла за Ним сила (багато) народу, і Він уздоровив їх усіх.

16. І заборонив їм зголошувати про Нього,

17. Нехай справдиться сказане через пророка Ісаю, котрий повідав:

18. Ось, Слуга Мій, Котрого Я вибрав, улюблений Мій, до Котрого прихилилась душа Моя; вкладу Духа Мого в Нього; і звістить народам суд;

19. Не заперечить, не заволає, і ніхто не почує на вулицях крику Його;

20. Тростини надламаної не доламає, і гнота тліючого не загасить, аж доки не звершить суду перемоги;

21. І на ймення Його будуть сподіватися народи.

22. Відтак привели до Нього біснуватого, сліпого й німого; і уздоровив його, і сліпий та німий почав говорити і бачити.

23. І дивувався увесь народ, і казав: Чи не цей Христос (Месія), Син Давидів?

24. А фарисеї, коли почули [про це], сказали: Він виганяє демонів не інакше, як [силою] Вельзевула, князя бісівського.

25. Але Ісус, знаючи помисли їхні, сказав їм: Усіляке царство, що розділиться саме в собі, спорожніє; і всіляке місто чи дім, що розділиться сам у собі, не встоїть.

26. І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився сам із собою: яким чином устоїть царство його?

27. І якщо Я [силою] Вельзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю [силою] виганяють? Тому вони будуть вам суддями.

28. А коли Я Духом Божим виганяю бісів, то звичайно ж сягнуло вас Царство Боже.

29. Або: як може хтось зайти в дім сильного і пограбувати речі його, якщо передніше не зв‘яже сильного, і тоді пограбує дім його.

30. Хто не зі Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.

31. А тому кажу вам: Усілякий гріх і хула простяться людям, а зневага (хула) на Духа не проститься людям.

32. Якщо хтось скаже слово на Сина Людського, то проститься йому; а якщо хтось скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цьому світі, ні в прийдешньому.

33. Або визнайте дерево добрим і плід його добрим, або визнайте дерево недобрим і плід його недобрим; бо дерево пізнається з плоду.

34. Породження гадюче! Як ви можете говорити добре, коли самі недобрі? Тому що від повноти серця уста промовляють.

35. Добра людина з доброго скарбу добре виносить; а людина лиха з лихого скарбу лихе виносить.

36. Кажу вам, що за будь-яке пусте слово, котре вимовлять люди, дадуть вони відповідь судного дня.

37. Бо від слів своїх виправдаєшся і від слів своїх будеш засуджений.

38. Тоді деякі з книжників і фарисеїв сказали: Учителю! Ми хочемо побачити від тебе якесь диво.

39. Але Він сказав їм у відповідь: Рід лукавий і перелюбний шукає дива; і диво не дається йому, окрім дива Йони пророка;

40. Бо як Йона був у череві кита три дні і три ночі, так і Син Людський буде в серці землі три дні і три ночі.

41. Ніневітяни постануть на суд з родом оцим і засудять його, бо вони покаялися від проповіді Йонової; і ось, тут більший Йони.

42. Цариця південна постане на суд з родом оцим і засудить його; бо вона приходила від рубежів землі послухати мудрість Соломонову; і ось, тут більший від Соломона.