Про посвячення Богові людей і речей. 81 страница

7. Прагнуть, аби порох земний був на голові вбогих, і стежку покірних викривляють; навіть батько і син ходять до однієї жінки, щоб ганьбити святе ймення Моє.

8. На одежі, взятій у заставу, вилежуються біля всілякого жертовника, і вино, [стягнене ] із звинувачуваних, п'ють у домі богів своїх.

9. А Я знищив перед обличчям їхнім Аморея, котрого підвищення були, мов у кедра, заввишки, і котрий був міцний, як дуб; Я винищив плід його вгорі і коріння його внизу.

10. А вас Я вивів із краю єгипетського і водив вас у пустелі сорок літ, щоб вам успадкувати землю аморейську,

11. Із синів ваших Я вибирав у пророки і з юнаків ваших – в назореї; чи не так воно, сини Ізраїля? – говорить Господь.

12. А ви назореїв напували вином і пророкам наказували, кажучи: Не пророкуйте!

13. Ось, Я придавлю вас, як давить віз, навантажений снопами.

14. І в моторного забракне сили втікати, і міцний не захистить міцности своєї, і сміливий не врятує життя свого.

15. Ані лучник не встоїть, ні прудконогий не втече, ні вершник на коні не врятує свого життя.

16. І найсміливіший з-поміж сміливих утікатиме голий того ж дня, говорить Господь.

Амоса 3

1. Послухайте слово оце, котре Господь вирік на вас, сини Ізраїля, – на все плем'я, котре вивів Я з краю Єгипетського, – кажучи:

2. Тільки вас визнав Я з-поміж усіх племен землі, а тому й стягну з вас за всі беззаконня ваші.

3. Чи підуть двоє разом, як не змовляться поміж собою?

4. Чи рикає лев у лісі, коли перед ним немає здобичі? Чи озивається своїм голосом левеня із лігва свого, коли він нічого не впіймав?

5. Чи потрапить пташка у сильце, коли сильця немає для неї? Чи підніметься із землі сільце, якщо до нього нічогісінько не втрапило?

6. Чи озветься у місті ріг, – і народ не злякався б? Чи трапляється в місті лихоліття, котре не Господь спричинив би?

7. Бо Господь Бог нічого не чинить, доки не відкриє Своєї таїни служникам Своїм, пророкам.

8. Лев почав рикати, – хто не здригнеться? Господь Бог сказав, – хто не буде пророкувати?

9. Проголосіть на покрівлях в Азоті і на дахах у краю єгипетському, і скажіть: Зберіться на гори Самарії і подивіться на велику зарозумілість і на утиски серед неї.

10. Вони не вміють діяти справедливо, говорить Господь: насильством і грабіжництвом накопичують скарби в оселі свої.

11. А тому так говорить Господь Бог: Ось супротивник, і причому довкола усієї землі! Він унеможливить могутність твою, і пограбовані будуть оселі твої.

12. Так говорить Господь: Як [іноді ] пастух рятує з пащі лева дві гомілки, або частину вуха, так порятовані будуть сини Ізраїля, що сидять у Самарії в закутку постелі і в Дамаску на ложі.

13. Послухайте і засвідкуйте домові Якова, говорить Господь Бог, Бог Саваот.

14. Бо того дня, коли Я стягну з Ізраїля за злочини його, стягну й за жертовники у Бетелі, і відрубані будуть роги вівтаря і впадуть на землю.

15. І знищу дім зимовий разом із домом літнім, і щезнуть будинки з прикрасами із слонової кості; і не стане багатьох будинків, говорить Господь.

Амоса 4

1. Послухайте слово оце, телиці башанські, котрі на горі Самарійській, – ви, що чините утиски бідним, пригнічуєте вбогих, і кажете володарям своїм: Подай, і ми будемо пити.

2. Присягався Господь Бог святістю своєю, що, ось, прийдуть на вас дні, коли потягнуть вас гаками і решту ваших – вудилами.

3. І крізь проломи в мурах вийдете, – кожна, як зуміє, і покинете всі опорядження осель, говорить Господь.

4. Рушайте до Бетеля – і грішіть, до Ґілгалу – і примножуйте злочини; приносьте пожертви ваші щоранку, десятини ваші, а хоч би по кожних трьох днях.

5. Приносьте на пожертву вдячности квасне, проголошуйте про добровільні приношення ваші і оповідайте про них, бо ви це любите, сини Ізраїля, говорить Господь Бог.

6. За це й дав Я вам голі зуби в усіх містах ваших і нестачу хліба в усіх поселеннях ваших; аж ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

7. І утримував од вас дощ за три місяці жнив; проливав дощ на одне місто, а на інше не проливав дощу; одна ділянка була напоєна дощем, а інша, не покроплена дощем, висихала.

8. І сходилися два, три міста в одне місто, щоб напитися води, і не могли досхочу напитися; але й тоді ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

9. Я карав вас сошкою та зеленячкою; багато садів ваших і смоківниць ваших, і олив ваших пожирала гусінь, – одначе ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

10. Посилав Я на вас моровицю, схожу на єгипетську, убивав мечем юнаків ваших, забирав коней у полон, аж так, що сморід від таборів ваших підіймався в ніздрі ваші, – і все-таки ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

11. Звершував Я серед вас руйнування, як зруйнував Бог Содом і Гомору, і ви були вихоплені, як головешка з вогню, – і все ж таки ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

12. Тому так учиню Я з тобою, Ізраїлю: і, оскільки Я так учиню з тобою, то приготуйся до стрічі Бога твого, Ізраїлю.

13. Бо ось Він, Котрий утворює гори і утворює вітер і виповідає чоловікові заміри його, вранішнє світло перетворює на морок і ступає понад землею. Господь Бог Саваот – ймення Йому.

Амоса 5

1. Послухайте слово, в котрому я здійму плач за вас, дім Ізраїля.

2. Упала, не підводиться уже діва Ізраїлева! Повалена на землю свою, і нікому підвести її.

3. Бо так говорить Господь Бог: Місто, що виступило тисячею, залишиться тільки з сотнею, а те, що виступило з сотнею, залишиться з десятком біля дому Ізраїля.

4. Бо так говорить Господь домові Ізраїля: Знайдіть Мене, і будете живі.

5. Не шукайте Бетелу і не ходіть до Ґілгалу і до Беер-Шеву не простуйте, бо Ґілгал увесь піде в полон, і Бетел обернеться на ніщо.

6. Шукайте, знайдіть Господа – і будете живі, щоб Він не кинувся на дім Йосипів, наче вогонь, котрий пожере його, і нікому буде загасити його у Бетелі.

7. О, ви, котрі суд обертаєте на отруту, і правду валите на землю.

8. Хто утворив семизір'я та Оріона, і перетворює смертну тінь на ясний ранок, а день учиняє темним, як ніч, прикликає води морські і розливає їх на поверхню землі? Господь – ймення Йому!

9. Він зміцнює спустошувача супроти сильного, і спустошувач заходить до фортеці.

10. А вони ненавидять того, хто викриває на брамі і нехтують тим, хто говорить правду.

11. Тому за те, що ви топчете убогого і берете від нього дарунки хлібом, ви спорудите будинки з тесаного каміння, але мешкати не будете в них; виростите чудові виноградники, та вина з них не будете пити.

12. Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви – вороги праведного, берете хабарі і перекручуєте в суді справи бідних.

13. А тому розумний мовчить цього часу; бо лихий цей час.

14. Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися живими; – і тоді Господь Бог Саваот буде з вами, як ви кажете.

15. Зненавидьте зло і полюбіть добро і поновіть біля брами правосуддя; можливо, Господь Бог Саваот помилує останок Йосипів.

16. А тому так говорить Господь Бог Саваот, Вседержитель: На всіх вулицях буде плач і на всіх шляхах будете вигукувати: Леле! Отакої! – і прикличуть землероба нарікати і вдатних до пісень-плачів, – плакати.

17. І в усіх виноградниках буде плач, бо Я пройду поміж тобою, говорить Господь.

18. Горе бажаючим дня Господнього! Нащо вам цей день Господній? Він – пітьма, а не світло, –

19. Це те саме, якби хтось утік від лева, а йому назустріч ведмідь, або, якби прийшов додому і сперся рукою на стіну, – і гадюка ужалила б його.

20. Хіба день Господній – не морок, а світло? Він – пітьма, і немає в ньому сяяння.

21. Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пожертв у пору урочистих зібрань ваших.

22. Якщо піднесете Мені всеспалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не подивлюся на вдячну пожертву з гладких телят ваших.

23. Забери від Мене легіт пісень твоїх, бо звуків гусел твоїх Я не буду чути.

24. Нехай, наче вода, тече суд, і правда, – як могутній потік.

25. Чи приносили ви Мені пожертви і хлібні дари в пустелі, упродовж сорока літ, доме Ізраїлів?

26. Ви носили скинію Молохову і зорю бога вашого Кенана, зображення, котрі ви вчиняли для себе.

27. За це Я переселю вас за Дамаск, говорить Господь; Бог Саваот – ймення Йому.

Амоса 6

1. Горе безпечним на Сіоні і тим, що сподіваються на гору Самарійську, значним у першому з-поміж народів, до котрих дім Ізраїля приходить!

2. Перейдіть до Калне і подивіться; звідти перейдіть до Гамату великого і спустіться до Ґату филистимського. Чи не ліпші вони оцих царств? Чи не просторіші їхні володіння од ваших володінь?

3. Ви, котрі день лихоліття вважаєте далеким і наближаєте перемогу насильства, –

4. Ви, котрі вилежуєтеся на ложах із слонової кості і виніжуєтеся на постелях ваших, їсте найкращих баранів з отари і телят з буйнотравого пасовиська,

5. Співаєте під звуки гусел і вважаєте, що володієте музичним інструментом, як Давид,

6. П'єте з чаші вино, і намащуєтеся найдобірнішою оливою, і не співстраждаєте Йосипові за його лихоліття!

7. За це нині підуть вони в полон на чолі полонених, і скінчаться веселощі зніжених.

8. Присягається Господь Бог Самим Собою і так говорить Господь Бог Саваот: Гидую пихатістю Якова і ненавиджу оселі його, і віддам місто і все, що виповнює його.

9. І станеться, якщо в котрім домі залишиться десять чоловік, то помруть навіть вони;

10. І візьме їх родич їхній чи сусіда, щоб винести кості з дому, і скаже тому, що буде біля дому: Чи є в тебе ще хтось? Той відповість: Немає нікого. І скаже ще: Мовчи! Бо не можна називати ймення Господнього.

11. Бо ось, Господь накаже, і великі будинки будуть в проломах, а малі споруди – в тріщинах.

12. Чи бігають коні по скелі? Чи можна її розорювати волами? А тим часом, ви суд обертаєте на отруту і плід правди – на гіркоту.

13. Ви, котрі захоплюєтеся нікчемними речами і кажете: Чи не своєю силою ми надбали собі могутність?

14. Ось, Я, говорить Господь Бог Саваот, поставлю народ супроти вас, доме Ізраїлів, і будуть відтручувати вас від входу до Гамату, аж до потоку в пустелі.

Амоса 7

1. Таке видіння відкрив мені Господь Бог: Ось, Він витворив сарану, коли почала витикатися пізня трава, і це була трава після царського укосу.

2. І сталося, коли вони скінчили їсти траву на землі, я сказав: Господе Боже! Помилуй; як устоїть Яків? Він дуже малий.

3. І пожалів Господь про те. Не буде цього, сказав Господь.

4. Таке видіння відкрив мені Господь Бог: Ось, Господь Бог звершив для суду вогонь, – і він пожер велику безодню, пожер і частину землі.

5. І сказав я: Господе Боже! Зупини! Як устоїть Яків? Він дуже малий.

6. І пожалів Господь про те; і цього не буде, сказав Господь Бог.

7. Таке видіння відкрив мені Господь: Ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок.

8. І сказав мені Господь: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Висок. І Господь сказав: Ось, покладу висок посеред народу Мого, Ізраїля; Не буду вже прощати йому.

9. І спустошені будуть [жертовні ] підвищення Ісакові, і зруйновані будуть святині Ізраїлеві, і постану з мечем супроти дому Єровоамового.

10. І послав Амація, священик бетельський, до Єровоама, царя ізраїльського, сказати: Амос змовляється супроти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може витерпіти усіх слів його;

11. Бо таке говорить Амос: Від меча помре Єровоам, а Ізраїль неодмінно буде полоненим від землі своєї.

12. І сказав Амація Амосові: Ясновидче! Іди і відійди на землю Юдину; там їж хліб і там пророкуй.

13. А в Бетелі вже не пророкуй; бо він – святиня царя й дім царський.

14. І відповідав Амос, і сказав до Амації: Я – не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори.

15. Але Господь забрав мене від овець і сказав мені Господь: Іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля.

16. Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: Не пророкуй на Ізраїля і не виповідай слів на дім Ісааків.

17. За це ось, що говорить Господь: Дружина твоя буде збезчещена в місті; сини і доньки твої впадуть від меча; земля твоя буде поділена межовою мотузкою, а ти помреш в землі нечистій, й Ізраїль неодмінно буде виведений із землі своєї.

Амоса 8

1. Таке видіння відкрив мені Господь Бог; ось, кошик зі стиглими плодами.

2. І сказав Він: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Кошика зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: Наблизився кінець народові Моєму, Ізраїлеві; не буду вже прощати йому.

3. Пісні оселі того дня стануть риданнями, говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всілякому місці будуть кидати їх мовчки.

4. Вислухайте це, ті, що ладні поглинути бідних і вигубити вбогих; –

5. Ви, котрі говорите: Коли мине новий місяць, щоб нам продавати хліб, і субота – щоби відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну шекля і обдурювати облудними вагами,

6. Щоб купляти нужденних за срібло, і бідного за пару взуття, а висівки з хліба продавати.

7. Присягався Господь славою Якова: По правді ніколи не забуду жодної із справ їхніх!

8. Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожний, що живе на ній? Візьметься хвилями вона вся, мов ріка, і буде здійматися і опускатися, мов ріка єгипетська.

9. І станеться того дня, говорить Господь Бог: Учиню захід сонця в полудень і затьмарю землю серед світлого дня,

10. І оберну свята ваші на жалобу і всі пісні ваші – на плач, і покладу на всі рамена веретище і лисину на всіляку голову; і вчиню [в країні ] плач, як за єдиним сином, і кінець її буде, мов гіркий день.

11. Ось, надходять дні, говорить Господь Бог, коли Я пошлю на землю голод, – не голод на хліб, не спрагу на воду, але спрагу на слухання слів Господніх.

12. І будуть ходити від моря й до моря і поневірятися від півночі до сходу в пошуках слова Господнього, і не знайдуть його.

13. Того дня танути будуть від спраги вродливі юнки і юнаки,

14. Котрі присягаються гріхом самарійським і кажуть: Живий бог твій, Дане! І живий шлях до Версавії! – Вони впадуть і вже не підведуться.

Амоса 9

1. Бачив я Господа, Котрий стояв над жертовником, і Він сказав: Удар в одвірок над брамою, щоб здригнулися лутки, і завали їх на голови всіх їх, а решту з них Я уражу мечем: не втече у них ніхто з утікачів і не врятується з них ніхто, що жадатиме врятуватися.

2. І якби вони закопалися в шеол, то й звідти рука Моя забере їх, якби зійшли на небо, – і звідти скину їх.

3. І якби вони сховалися на верховині Кармелу, то й там знайду і заберу їх; якби навіть сховалися від очей Моїх на дні моря – і там накажу морському звірові ужалити їх.

4. І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то звелю мечеві й там забити їх. Оберну на них очі Мої на лихо їм, а не на добро.

5. Бо Господь Бог Саваот торкнеться землі і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і здійметься вона вся, як ріка, і опуститься, як ріка єгипетська;

6. Він спорудив горішні оселі Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські і виливає їх на поверхню землі; Господь – ймення Йому.

7. Чи не такі, як сини ефіопів, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? – говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з краю єгипетського і филистимлян з Кафтору і Арама з Кіру?

8. Ось, очі Господа Бога – на грішне царство, і Я винищу його з обличчя землі; але дім Якова не зовсім понищу, говорить Господь.

9. Бо ось, Я звелю і розсію дім Ізраїлів по всіх народах, як розсівають зерно в решеті, і жодне не впаде на землю.

10. Від меча помруть всі грішники з народу Мого, котрі кажуть: Не спіткає нас і не прийде до нас це лихоліття!

11. Того дня Я поновлю скинію Давидову, що впала, зарихтую тріщини в ній і зруйноване полагоджу, і опоряджу її, як за днів старожитніх,

12. Щоб вони оволоділи останком Едому і всіма народами, між котрими сповіститься ймення Моє, – говорить Господь, Котрий утворює все це.

13. Ось, надійдуть дні, говорить Господь, коли орач застане ще женця, а видушувач винограду – сівача; і гори виточуватимуть сік виноградний, і всі пагорби потечуть.

14. І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують спорожнілі міста, і оселяться в них, насадять виноградники і питимуть вино з них, започаткують сади і почнуть їсти плоди з них.

15. І посаджу їх на землі їхній, і вони вже не будуть відкинуті од землі своєї, котру Я дав їм, говорить Господь Бог твій.

Книга пророка Овдія

Овдія 1

1. Видіння Овдія. Так говорить Господь Бог про Едом: Почули ми вість від Господа, і посол посланий [оголосити ] народам: Підводьтеся, і виступимо супроти нього війною!

2. Ось, Я вчиню тебе малим поміж народами, і ти у великій зневазі.

3. Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розколинах скель на піднесеній місцині і кажеш у серці своєму: Хто скине мене на землю?

4. Та хоч би ти, як орел, полинув високо і серед зірок налаштував гніздо твоє, то й звідти Я пожбурю тебе, говорить Господь.

5. Чи не злодії приходили до тебе, чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б скільки їм треба. Якби закралися до тебе обкрадачі виноградника, то хіба вони не залишили б декілька ягід?

6. Як же обібрали все у Ісава, і обшукані тайники його!

7. До кордону припровадять тебе всі спільники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою в мирі, а ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає в ньому сенсу!

8. Чи не того дня це буде, говорить Господь, коли Я винищу мудрих в Едомі і поміркованих на горі Ісава?

9. Уражені будуть страхом сміливці твої, Темане, щоб усі на горі Ісава винищені були убивством.

10. За утиски брата твого, Якова, покриє тебе сором, і ти винищений будеш назавжди.

11. Того дня, коли ти стояв навпроти, того дня, коли чужинці забирали військо його в полон і чужинці увійшли до брами його і кидали жереба про Єрусалим, ти був, наче один із них.

12. Не варто було тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було радіти за синів Юди в день загибелі їхньої і роззявляти рота в день лихоліття.

13. Не варто було тобі входити до брами народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на лихо його в день загибелі його, і не торкатися майна його в день лихоліття його,

14. Ні стояти на перехрестях для убивства втікачів його, ні видавати тих, що вціліли з нього в день лихоліття.

15. Бо день Господній близько на всі народи. Як ти вчинив, так учинено буде й з тобою; відплата твоя обернеться на голову твою.

16. Бо як ви пили на святій горі Моїй, отак усі народи завжди будуть пити, питимуть, проковтнуть і будуть – наче їх не було.

17. А на горі Сіон буде порятунок, і вона буде святинею; і дім Якова дістане у володіння спадщину свою.

18. І дім Якова буде вогнем, і дім Йосипів – полум'ям, а дім Ісава – соломою: підпалять його і винищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава, бо Господь сказав це.

19. І заволодіють ті, котрі південніше, горою Ісава, а котрі в долині – филистимлянами; і заволодіють полем Єфремовим і полем Самарії, а Веніямин заволодіє Ґілеадом.

20. І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею ханаанейською до Сарепти, а переселені з Єрусалиму, що в Сефараді, дістануть у володіння міста південні.

21. І прийдуть рятівники на гору Сіон, щоб судити гору Ісава, – і буде царство Господа.

Книга пророка Йони

Йони 1

1. І було слово Господнє до Йони, сина Аміттаєвого:

2. Підведися, йди до Ніневії – міста великого і проповідуй в ньому, бо злочини його дійшли до Мене.

3. І підвівся Йона, щоб утікати до Таршішу від обличчя Господнього, і прийшов до Яфи і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, віддав гроші за перевіз і зійшов на нього, аби пливти з ними на Таршіш від обличчя Господнього.

4. Але Господь кинув дужий вітер на море, і вчинилася на морі велика буря, і корабель уже мав розбитися.

5. І налякалися мореплавці і заплакали кожний до свого бога, і почали кидати в море поклажу з корабля, щоби злегшити його від неї; а Йона спустився в трюм корабля, ліг і міцно заснув.

6. І прийшов до нього керманич корабля і сказав йому: Чого ти спиш? Підведися, загукай до свого Бога, то, може, Бог твій згадає про нас, і ми не загинемо.

7. І сказали один одному: Ходімо, кинемо жереба, щоб дізнатися, за кого спіткало нас це лихо. І кинули жереба, і випав жереб на Йону.

8. Тоді сказали йому: Скажи нам, за кого спіткала нас оця біда? Чим ти займаєшся? І звідки ти прямуєш? Де твоя країна, і з якого ти народу?

9. І він сказав їм: Я – єврей, вшановую Господа Бога небес, що утворив море і суходіл.

10. І виповнилися люди страхом великим і сказали йому: Нащо ти вчинив це? Бо дізналися ці люди, що він утікає від лиця Господнього, як він сам повідав їм.

11. І сказали йому: Що вчинити нам з тобою, щоб море вгамувалося для нас? Бо море не вгавало, здіймало високі хвилі.

12. Тоді він сказав їм: Візьміть мене і киньте мене в море, – і море вгамується для вас, бо я знаю, що через мене спіткала вас велика буря.

13. Але ці люди почали дужо гребти, щоб дістатися суходолу, але не могли, бо море все ще бушувало супроти них.

14. Тоді озвалися вони до Господа і сказали: Благаємо тебе, Господе, нехай не загинемо за душу чоловіка оцього, і не стягни з нас кров без провини, бо Ти, Господе, вчинив, що вгодно Тобі!

15. І взяли Йону і кинули його в море; і вгамувалося море від люті своєї.

16. І налякалися ці люди Господа великим страхом і принесли пожертву і дали обітниці.

Йони 2

1. І звелів Господь великому китові поглинути Йону; і був Йона у череві цього кита три дні і три ночі.

2. І помолився Йона Господові Богові своєму з черева кита.

3. І сказав: До Господа озвався я у скорботі моїй, – і Він почув мене; із черева безодні я заволав, – і Ти почув голос мій.

4. Ти пожбурив мене в глибину, в серце моря і потоки оточили мене, всі води Твої і хвилі Твої проходили наді Мною.

5. І я сказав: Відкинутий я від очей Твоїх, одначе я знову побачу святий храм Твій.

6. Сягнули води мене до душі моєї, безодня ув'язнила мене; морською травою сповила голову мою.

7. До підошви гір я опустився, земля своїми засувами навіки замкнула мене; але Ти, Господе Боже мій, виведеш душу мою з пекла.

8. Коли знесиліла в мені душа моя, я згадав про Господа, і молитва моя долинула до Тебе, до храму Твого святого.

9. Ті, що вшановують марнотних і вигаданих [богів], покинули Милосердного свого,

10. А я голосом хвали принесу Тобі пожертву; що обіцяв – учиню. У Господа порятунок!

11. І сказав Господь китові, і він викинув Йону на суходіл.

Йони 3

1. І було слово Господнє до Йони вдруге:

2. Підведися, іди до Ніневії – місто велике – і проповідуй у ньому, що Я наказав тобі.

3. І підвівся Йона і пішов до Ніневії, за словом Господнім; а Ніневія було місто велике у Бога, на три дні ходи.

4. І почав Йона ходити містом скільки можна пройти за один день, і проповідував, кажучи: Ще сорок днів, – і Ніневія буде зруйнована!

5. І повірили ніневітяни Богові і оголосили піст і одяглися у веретища, від великого з них до малого.

6. Це слово дійшло до царя Ніневії, і він підвівся з престолу свого, скинув із себе царські шати свої і одягнувся у веретище і сів на попіл;

7. І наказав проголосити і сказати в Ніневії від імені царя і вельмож його, щоб ні люди, ні худоба, ні воли, ні вівці нічогісінько не їли, не ходили на пасовиська, і води не пили,

8. І щоби покриті веретищем були люди і худоба і голосно волали б до Бога, і щоб кожне ухилилося від лихого шляху свого і від насильства рук своїх.

9. Хто знає, можливо, Бог іще змилується і відверне од нас гнів Свій палаючий, і ми не загинемо.

10. І побачив Бог вчинки їхні, що вони ухилилися від недоброго шляху свого, і пожалів Бог, що зажадав їм лиха, про яке сказав, що наведе на них, і не навів.

Йони 4

1. Йона вельми зажурився через це і був роздратований.

2. І молився до Господа, і сказав: О, Господе! Чи не це я говорив, коли ще був у моїй країні? Саме тому я втікав до Таршішу, бо знав, що Ти – Бог добрий і милосердний, довготерплячий і вельми милостивий, і шкодуєш, що станеться лихо.

3. І нині, Господе, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, аніж отак жити.

4. І сказав Господь: Невже це завдало тобі жалю так глибоко?

5. І вийшов Йона з міста і присів із східного боку біля міста, а тоді вчинив собі там курінь і сів під ним у затінку, аби побачити, що станеться з містом.

6. І виростив Господь Бог рослину, і вона звелася над Йоною, щоб над головою його була тінь і щоб звільнити його від жалю його; Йона вельми втішився цією рослиною.

7. І влаштував Бог так, що другого дня при з'яві зорі хробак підточив рослину, і вона всохла.

8. А коли зійшло сонце, навів Бог спекотний східний вітер, і сонце почали смалити Йоні голову так, що він умлів та просив собі смерти і сказав: Краще мені вмерти, аніж отак жити.

9. І сказав Бог Йоні: Невже так глибоко ти зазнав жалю через рослину? Він сказав: Вельми зажурився, навіть до смерти.

10. Тоді сказав Господь: Ти жалкуєш за рослиною, над котрою ти не трудився і котру не вирощував, котра за одну ніч виросла і за одну ніч пропала.

11. Чи Мені не пожаліти Ніневії, міста великого, в котрому понад сто двадцять тисяч людей, котрі не вміють відрізнити правої руки від лівої, і численну худобу?

Книга пророка Михея

Михея 1

1. Слово Господнє, котре було до Михея морешетського за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, і котре відкрив йому про Самарію та Єрусалим.

2. Послухайте, всі народи, зважай, земле, і все, що виповнює її! Нехай буде Господь свідком супроти вас, Господь із святого храму Свого!

3. Бо ось, Господь виходить з місця Свого, зійде і наступить на верховини землі, –

4. І гори розтануть під Ним, долини западуться, як віск од вогню, наче води, що падають з крутопаду.

5. Усе це – за нечестя Якова, за гріх дому Ізраїлевого. Від кого нечестя Якова? Чи не від Самарії? Хто [спорудив] підвищення – чи не Єрусалим?

6. За це вчиню Самарію купою руїн у полі, місцем для вирощування винограду; поскидаю в долину каміння її і оголю підвалини її.

7. Усі ідоли її будуть розбиті, і всі дарунки розпусти її будуть спалені вогнем, і всіх ідолів її зрокую на руїну, бо з дарів розпусти вона вчиняла їх; на дари розпусти вони й були навернені.

8. Над цим я буду плакати і ридати, ходитиму, мов пограбований і оголений, витиму, мов шакали, і плакатиму, як страуси.

9. Тому що болісна поразка її дійшла до Юди, сягнула до брами народу Мого, до Єрусалиму.

10. Не оголошуйте про це в Ґаті, не плачте там голосно; але в поселенні Бет-Леафрі покрий себе попелом.

11. Переселяйтеся, мешканки Шафіру, ганебно оголені; не втече й та, що живе в Цаанані; плач у поселенні Бет-Гаецелу не дасть вам зупинитися в ньому.

12. Страждає за своїми добрами мешканка Мароту, бо злинуло лихоліття від Господа до брами Єрусалиму.

13. Запрягай у колісницю прудких, мешканко Лашіху! Ти-бо початок гріха доньки Сіонової, бо в тебе з'явилися злочини Ізраїля.

14. А тому ти посилатимеш дари до Морешет-Ґату; але поселення Ахзіва будуть оманою для царів ізраїльських.

15. А ще спадкоємця приведу до тебе, мешканко Мареші; він пройде до Адулламу, слави Ізраїля.

16. Зніми з себе волосся, пострижися у журбі за улюбленими синами твоїми; пошир лисину, немов у орла, що линяє, бо вони [підуть в] полон від тебе.

Михея 2

1. Горе тим, що складають заміри беззаконня і на ложах своїх придумують злочини, котрі вчиняють уранці на світанку, тому що в руках їхніх є сила!

2. Забажають полів і захоплюють їх силою, будинків – і відбирають їх, і оббирають людину й оселю її, мужа і спадок його.

3. А тому так говорить Господь: Ось, Я маю думку навести на цей рід таке лихоліття, котрого ви не скинете зі своєї шиї, і не будете ходити, випроставшись; бо цей час лихий.

4. Того дня повідають про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і казатимуть: Ми цілком розорені! Спадок народу мого переданий іншим; як повернуться до мене поля наші, уже поділені чужинцями?

5. Тому не буде в тебе нікого, хто кинув би жереба на вимірювання у зібранні перед Господом.

6. Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не спіткала вас ганьба.

7. О ти, що називаєшся домом Якова! Хіба змалів Дух Господній? Чи такі діяння Його? Чи не добродійні слова Мої для того, хто вчиняє справедливо?

8. А народ, котрий раніше був Моїм, повстав, як ворог, і ви відбираєте як верхню, так і спідню одежу у перехожих, що відвертаються од війни.

9. Дружин народу Мого ви проганяєте із затишних осель їхніх; у дітей їхніх ви назавжди відбираєте оздоби Мої.

10. Підведіться і забирайтеся, бо [країна] ця не є місцем спокою, за нечистоту вона буде розорена і притому жорстоким розоренням.