Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уть тенденц≥њ розвитку, методи ви€вленн€ та анал≥зу




Ѕудь-€кий динам≥чний р€д у межах пер≥оду з б≥льш-менш стаб≥льними умовами розвитку ви€вл€Ї певну законом≥рн≥сть зм≥ни р≥вн≥в Ч загальну тенденц≥ю. ќдним р€дам притаманна тенденц≥€ до зростанн€, ≥ншим Ч до зниженн€ р≥вн≥в. «ростанн€ чи зниженн€ р≥вн≥в динам≥чного р€ду, у свою чергу, в≥дбуваЇтьс€ по-р≥зному: р≥вном≥рно, прискорено чи упов≥льнено. Ќер≥дко р€ди динам≥ки через коливанн€ р≥вн≥в не ви€вл€ють ч≥тко вираженоњ тенденц≥њ.

ўоб ви€вити й схарактеризувати основну тенденц≥ю, застосовують р≥зн≥ способи згладжуванн€ та анал≥тичного вир≥внюванн€ динам≥чних р€д≥в.

—уть згладжуванн€ пол€гаЇ в укрупненн≥ ≥нтервал≥в часу та зам≥н≥ первинного р€ду р€дом середн≥х по ≥нтервалах. ” середн≥х заЇмовр≥вноважуютьс€ коливанн€ р≥вн≥в первинного р€ду, внасл≥док чого тенденц≥€ розвитку вир≥зн€Їтьс€ ч≥тк≥ше.

«алежно в≥д схеми формуванн€ ≥нтервал≥в розр≥зн€ють ступ≥нчаст≥ та ковзн≥ (плинн≥) середн≥. –€ди цих середн≥х схематично зображено на рис. 8.2 дл€ ≥нтервалу т = 3. ќчевидно, що ковзна середн€ б≥льш гнучка ≥ може краще в≥дбити особливост≥ тенденц≥њ.

ѕри розрахунку ковзних середн≥х кожний наступний ≥нтервал утворюЇтьс€ на основ≥ попереднього зам≥ною одного р≥вн€. ќск≥льки середн€ належить до середини ≥нтервалу, то доц≥льно формувати ≥нтервали з непарного числа р≥вн≥в первинного р€ду. ” раз≥ парного числа р≥вн≥в необх≥дна додаткова процедура центруванн€ (усередненн€ кожноњ пари значень).

–€д ковзних середн≥х коротший за первинний на (т - 1) р≥вн≥в, що потребуЇ уважного ставленн€ до вибору ширини ≥нтервалу т. якщо первинному р€ду динам≥ки притаманна певна пер≥одичн≥сть коливань, то ≥нтервал згладжуванн€ маЇ бути р≥вним або кратним пер≥оду коливань.

ћетод ковзних середн≥х застосовують також дл€ попередньоњ обробки дуже коливних динам≥чних р€д≥в; можливе подв≥йне згладжуванн€.

ѕри анал≥тичному вир≥внюванн≥ динам≥чного р€ду фактичн≥ значенн€ yt зам≥нюютьс€ обчисленими на основ≥ певноњ функц≥њ

Y = f(t), €ку називають трендовим р≥вн€нн€м (t Ч зм≥нна часу,

Y Ч теоретичний р≥вень р€ду).

¬иб≥р типу функц≥њ грунтуЇтьс€ на теоретичному анал≥з≥ сут≥ €вища, €ке вивчаЇтьс€, ≥ характер≥ його динам≥ки. «азвичай перевага надаЇтьс€ функц≥€м, параметри €ких мають ч≥ткий економ≥чний зм≥ст ≥ вим≥рюють абсолютну чи в≥дносну швидк≥сть розвитку. —уттЇвою п≥дмогою при вибор≥ функц≥й Ї анал≥з ланцюгових характеристик ≥нтенсивност≥ динам≥ки. якщо ланцюгов≥ абсолютн≥ прирости в≥дносно стаб≥льн≥, не мають ч≥ткоњ тенденц≥њ до зростанн€ чи зменшенн€, вир≥внюванн€ р€ду вико нуЇтьс€ на основ≥ л≥н≥йноњ функц≥њ:. якщо ж в≥дносно

стаб≥льними Ї ланцюгов≥ темпи приросту, то найб≥льш адекватною такому характеру динам≥ки Ї експонента. ” зазначених функц≥€х t Ч пор€дковий номер пер≥оду (дати), а Ч р≥вень р€ду при t = 0. ѕараметр b характеризуЇ швидк≥сть динам≥ки: середню абсолютну в л≥н≥йн≥й функц≥њ ≥ середню в≥дносну Ч в експонент≥.  оли характеристики швидкост≥ розвитку зростають (чи зменшуютьс€), використовуютьс€ ≥нш≥ функц≥њ (парабола 2-го степен€, модиф≥кована експонента тощо).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 563 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2352 - | 2083 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.