контрольне провадження можна визначити як регламентовану адміністративно-процесуальними нормами послідовну діяльність органів публічної адміністрації із забезпечення законності та дисципліни у сфері публічного управління.
Контрольному провадженню притаманні такі особливості:
1) різноманіття суб'єктів, які здійснюють контрольні повноваження (органи держави та їх посадові особи, об'єднання громадян, органи місцевого самоврядування);
2) суб'єкти контрольних проваджень наділені широким колом контрольних повноважень, включаючи право втручання в оперативну діяльність підконтрольного суб'єкта;
3) безпосереднім об'єктом контрольних правовідносин виступає діяльність підконтрольних суб'єктів;
4) у контрольних провадженнях юридичні факти поодинці не мають юридичної сили і виступають тільки у виді фактичного (юридичного) складу - органічної сукупності декількох життєвих обставин;
5) контрольно-процесуальні норми не містять вичерпного переліку засобів збереження і передачі інформації, що містить докази (у контрольному процесі відомості про фактичні обставини можуть бути отримані з будь-якого законного джерела);
6) офіційне документальне закріплення результатів контрольної діяльності провадиться у правових актах - документах, які можна одночасно віднести як до категорії правозастосовних (таких, які є результатом реалізації державно-владних повноважень компетентних контрольних органів), так і до категорії правоохоронних актів (що містять правову оцінку діяльності підконтрольного суб'єкта).
Контролюючі суб'єкти можна поділити на дві великі групи. До першої можна віднести суб'єктів, які здійснюють державний контроль, - органи законодавчої та виконавчої влади, судові та правоохоронні органи. До другої групи можна віднести суб'єктів, які здійснюють громадський контроль, серед яких виділяють громадські об'єднання та організації і безпосередньо громадян.
Контролюючі органи можна також класифікувати за такими підставами, як характер наданих законодавством власних повноважень, організаційно-правові форми проведення контролю, юридичні наслідки контролю, спрямованість контрольної діяльності тощо.
Суб'єкти контрольних проваджень наділені широким колом повноважень контрольного характеру, включаючи право втручання в оперативну діяльність підконтрольного суб'єкта.
Як правило, виділяють чотири групи контрольних повноважень:
1) повноваження щодо здійснення контролю за власною ініціативою у будь-який час у межах своєї компетенції;
2) повноваження давати, за необхідності, відповідним органам і посадовим особам вказівки обов'язкового характеру щодо усунення виявлених порушень та їх наслідків;
3) повноваження з притягнення до відповідальності винних посадових осіб;
4) повноваження щодо опрацювання рекомендацій превентивного характеру.
Узагальнено у структурі контрольних проваджень можна виділити три стадії:
а) інформаційну;
б) аналітичну;
в) стадію коригування.
