Ідентифікація та фальсифікація товарів

1.8.1 Ідентифікація товарів. В Законі України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" представлено визначення ідентифікації.

Ідентифікація – визначення відповідності показників якості харчових продуктів і продовольчої сировини показникам, встановленим в нормативній і технічній документації виробника харчових продуктів чи наведеним в інформації про ці продукти, а також визначення відповідності харчових продуктів і продовольчої сировини узвичаєній загальній назві з метою сертифікації.

Ідентифікація виконує різні функції, але не завжди в нормативних документах, на маркуванні та в інших засобах інформації вказуються необхідні для ідентифікації показники.

Функції ідентифікації:

- інформаційна – доводить до суб’єктів необхідну інформацію;

- вказуюча – ототожнює зразок товару з певним найменуванням, сортом, типом, партією;

- управлінська – є елементом системи управління якістю продукції;

- підтверджує відповідність видової характеристики товару даним, вказаним в засобах інформації.

Управлінська функція регламентується міжнародними стандартами ІСО серії 9000 “Управління якістю, забезпечення якості”. Вимоги до якості товарів вказані в нормативних документах та в інших засобах інформації, але це не дає гарантії дотримання цих вимог на будь якому етапі товаропросування. Тому і виникла необхідність в розробці стандартів ІСО серії 9000, які будуть сприяти виключенню невідповідностей на різних рівнях виробництва товару.

Згідно стандартів ІСО серії 9000 засобами ідентифікації є нормативні документи, маркування, товарно-супровідні документи та інші засоби інформації.

В залежності від призначення розрізняють такі види ідентифікації:

- асортиментна (видова) ідентифікація – встановлення відповідності найменування товару його асортиментній характеристиці. Використовується для підтвердження відповідності товару його найменуванню, особливо при проведенні експертизи та сертифікації. Водночас можна визначити асортиментну фальсифікацію товару;

- якісна (кваліметрична) ідентифікація – встановлення відповідності вимогам якості, вказаним в нормативних документах. Якісна ідентифікація дає можливість виявити дефекти, відповідність товарному сорту та ін. Допомагає встановити рівень якості товарів, а саме: стандартні, нестандартні, умовно придатні до використання, відходи. При отриманні незадовільних результатів може бути визнана як спосіб визначення фальсифікації (пересортиця);

- партіонна ідентифікація – встановлює належність частини представленого товару (проби, зразка) певній товарній партії. Але в більшості випадків недостатні або відсутні критерії для проведення такого виду ідентифікації. Тому цей вид ідентифікації вважається складним. Для проведення партіонної ідентифікації бажано було б мати відповідні позначки (наприклад, спеціальне маркування) на всіх товарах.

До засобів ідентифікації товарів відносять нормативні документи (стандарти, ТУ та ін.), показники якості, які можуть бути використані, а також товарно-супровідні документи (накладні, сертифікати, паспорти та ін.). Важливим засобом ідентифікації є маркування, яке містить необхідну інформацію. Але найбільше значення для ідентифікації мають нормативні документи (рис. 1.5).

 

Рисунок 1.5 - Засоби ідентифікації товарів

 

Критерії ідентифікації – це характеристики, які дозволяють визначити відповідність найменування певного товару з найменуванням, яке вказано на маркуванні, в документах, а також визначені вимогами нормативних документів.

Відповідно до нормативної документації і правил Системи сертифікації, наприклад, для харчових продуктів і сировини передбачені три групи показників: органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні. З метою проведення ідентифікації використовуються органолептичні та фізико-хімічні показники, які характеризують властивості товару. За мікробіологічними показниками ідентифікація не проводиться, так як вони є показниками безпеки. Не використовуються при проведенні ідентифікації окремі фізико-хімічні показники, які є показниками безпеки і визначаються при сертифікаційних дослідженнях товару (токсичні мікроелементи, мікотоксини, радіонукліди, антибіотики, гормональні препарати, нітрати та ін.).

До органолептичних показників, які визначаються за допомогою органів чуття відносять:

- зовнішній вигляд – є першим, найбільш доступним і значним показником ідентифікації. Однак він не є досить надійним показником, так як фальсифікованим товарам надають зовнішній вигляд натуральних (наприклад, каві, маслу, напоям та іншим товарам);

- смак і запах – найбільш характерні показники ідентифікації продовольчих товарів, але теж можуть бути фальсифіковані;

- консистенція – є критерієм ідентифікації товарів, але як і попередні – ненадійний, так як фальсифікованим продуктам намагаються надати консистенцію натуральних (наприклад, молоко, напої та ін.).

Крім того продуктам властиві деякі специфічні показники, які теж можуть бути засобами ідентифікації, а саме: прозорість, будова, співвідношення різнорідних фаз.

Виходячи з цього, органолептичні показники при проведенні ідентифікації повинні бути доповнені окремими фізико-хімічними показниками, які є більш точними і об’єктивними.

Фізико-хімічні показники визначаються вимірювальним методом. Але не всі з них є критеріями ідентифікації. Є загальні та специфічні показники для кожного виду товару. В якості показників для ідентифікації товарів повинні бути обрані такі, що відповідають певним вимогам. Вони повинні бути об’єктивними, типовими, здатними до співставлення і перевірки, ускладнювати фальсифікацію.

Найбільше значення серед перелічених критеріїв має типовість, яка може бути визначена за допомогою одного або комплексу показників. При неможливості ідентифікації за допомогою одного показника, використовується комплекс показників, які доповнюють його (ідентифікація кави за кофеїном може бути доповнена органолептичними методами і визначенням мікроструктури).

Об’єктивність і незалежність є важливими якостями критеріїв ідентифікації. Вони не повинні залежати від суб’єктивних факторів (професіоналізму особи, яка досліджує товар, інтересів виробника, умов проведення досліджень та ін.).

Здатність до перевірки позначає, що при повторних перевірках незалежно від обставин, умов ідентифікації будуть отримані ті ж самі, або близькі до первинних, результати.

Складність фальсифікації може бути гарантом надійності та достовірності результатів, отриманих при ідентифікації. Тому необхідно вибирати такі показники, при підробці яких фальсифікація не має сенсу (наприклад, жирнокислотний склад масла).

При ідентифікації товари повинні проходити комплексну оцінку, при якій найбільше значення мають критерії типовості та ті, які важко фальсифікувати. Але в нормативних документах не завжди передбачені всі необхідні критерії, тому потрібно мати додаткову інформацію про показники, визначення яких допоможе об’єктивно здійснити ідентифікацію товару. Так, наприклад, олію можна ідентифікувати за органолептичними показниками, жирнокислотним складом тригліцеридів і показником переломлення, м'ясо – за маркуванням.

1.8.2 Фальсифікація товарів. Фальсифікація(від латинського falsifico - підробляю) – це дії, направлені на обманювання споживача шляхом підробки товару з метою наживи.

При фальсифікації харчових продуктів намагаються надавати їм найбільш характерні властивості, але деякі з них можуть погіршуватись. Часто ототожнюють поняття фальсифіковані товари, сурогати (замінники) та нестандартні товари, але це неправильно. Якщо про нестандартні товари і замінники (кавові напої) попереджений споживач (вказано в супровідних документах, зазначено при маркуванні) вони не є фальсифікованими.

Об’єкти фальсифікації та ідентифікації однакові, так як ідентифікація передбачає встановлення фальсифікації певного об’єкту. При фальсифікації товару піддаються підробці одна або декілька його характеристик.

Відповідно до цього можна виділити такі види фальсифікації: асортиментна (видова), якісна, кількісна, цінова, інформаційна, технологічна та передреалізаційна. Всі вони передбачають свої способи підробки (рис. 1.6).

 

 

Рисунок 1.6 - Взаємозв’язок видів фальсифікації товарів з їх характеристиками

Асортиментна фальсифікація – підробка здійснюється шляхом повної або часткової заміни товару його замінниками із збереженням типових ознак. Такі замінники дешеві, схожі за більшістю характерних ознак. Фальсифікація може здійснюватись шляхом часткової заміни продукту водою, додавання в продукт замінника зниженої цінності, який імітує натуральний продукт, заміна натурального продукту імітаторами. Всі замінники поділяються на харчові та нехарчові.

Якісна фальсифікація – підробка товарів за допомогою харчових і нехарчових добавок для покращення органолептичних властивостей при збереженні інших властивостей або заміна товаром нижчої якості. При якісній фальсифікації використовують різні добавки та ідентичні товари низького рівня якості. Фальсифікація здійснюється за допомогою використання добавок, здатних імітувати поліпшення якості товару, шляхом пересортиці.

Різновидом якісної фальсифікації товару є часткова або повна заміна натурального продукту харчовими або нехарчовими відходами, які утворюються після відділення з них найбільш цінних компонентів (натуральна кава без кофеїну).

Фальсифіковані продукти можуть наносити шкоду організму людини, тому розрізняють два різновиди якісної фальсифікації: безпечна для людини і небезпечна.

Пересортиця направлена на обманювання отримувача або споживача шляхом заміни товарів вищого сорту нижчим. До фальсифікації відноситься пересортиця товарів, сорт яких залежить від сировини і технології виробництва (кава, ковбасні вироби, борошно та ін.). Для більшості товарів, сорт яких залежить від умов і термінів зберігання, пересортиця носить об’єктивний характер і при позначеннях зниження сорту на маркуванні не являється фальсифікацією.

Кількісна фальсифікація – обманювання споживача за рахунок значних відхилень (більше допустимих норм) кількісних параметрів. Це може бути обмірювання або обважування в сторону зменшення параметрів об’єкту. З метою кількісної фальсифікації частіше за все використовують неточні або фальшиві засоби вимірювань, неправильні методи вимірювань, відпуск товарів за масою брутто без врахування маси упакування, відпуск товару за масою нетто, використання додаткових вантажів.

Цінова фальсифікація – обманювання споживача шляхом реалізації низькоякісних товарів за ціною високоякісних або товарів менших розмірів за ціною більших. Вона може бути розцінена як незаконне підвищення цін. Цінова фальсифікація може проявлятись при реалізації фальсифікованих товарів за цінами натуральних, за нижчими цінами по зрівнянню з натуральними аналогами, за вищими цінами ніж натуральні аналоги.

Інформаційна фальсифікація – обманювання споживача за допомогою неточної інформації про товар. Неточна інформація може надаватись в супровідних документах, на маркуванні та рекламі. Така інформація дає можливість виявити фальсифікацію товару (при постачанні маргарину в супровідних документах вказано "масло вершкове"). При інформаційній фальсифікації частіше за все неточно вказується найменування товару, країна походження, фірма-виробник, кількість товару, приналежність до визначеної товарної партії.

Різновидом інформаційної фальсифікації товару є фальсифікація за допомогою пакування, яка є складовою частиною товару, що визначає його привабливий зовнішній вигляд і слугує для ідентифікації товару споживачем. Привабливе упакування імітує продукт високої якості, а сам товар може бути фальсифікованим.

Товарно-супровідні документи також можуть бути фальсифікованими (сертифікати, накладні та ін.).

В залежності від місця здійснення розрізняють технологічну і передреалізаційну фальсифікації.

Технологічна фальсифікація – підробка товару під час технологічного процесу виробництва (використання технічного спирту під час виробництва алкогольних напоїв).

Передреалізаційна фальсифікація – підробка товарів при підготовці їх до продажу і при реалізації (реалізація маргарину замість вершкового масла).

В боротьбі з фальсифікацією велику роль відіграє сертифікація продукції. Сертифікація – це процедура підтвердження відповідності, завдяки якій незалежна від виробника (постачальника) і споживача (покупця) організація підтверджує в письмовій формі, що продукція відповідає встановленим вимогам. Вимоги на товари вказані в нормативних документах, згідно яких визначається якість товарів. Це можуть бути стандарти, технічні умови, специфікація. Крім того якість можна визначати за зразком, за попереднім оглядом, за вмістом окремих речовин, після виходу готового продукту та іншими способами. Відповідність вимогам оформляється сертифікатом (відповідності, походження). При експортно-імпортних операціях сертифікати або посвідчення про їх визнання пред’являються в митні органи разом з вантажною митною декларацією і є необхідними документами для отримання дозволу на ввіз продукції.

В умовах контрактів на постачання товарів повинні бути передбачені наявність сертифікату відповідності і знака відповідності, які підтверджують відповідність товару встановленим вимогам і видані відповідними органами. При сертифікації за зразками необхідно підтвердження ідентичності партії продукції, яка буде постачатись, досліджуваним зразкам. Це можна здійснити шляхом вивчення супровідних документів і зовнішнього огляду продукції, її маркування та упакування, дослідження зразків продукції, яка надійшла.

Сертифікати походження посвідчують, що партія товару вироблена в конкретній країні, а не в якійсь іншій.

Сертифікати не повинні мати виправлень. При оформленні сертифікату за кордоном для супроводження конкретної партії товару в іншу країну при необхідності він повинен бути виконаний мовою країни, куди постачається партія товару. При виникненні сумнівів відносно бездоганності сертифікату або даних, вказаних в ньому, його направляють для перевірки. Поки не буде представлений належним чином оформлений сертифікат або інші дані, необхідні для визначення країни походження, товар не може рахуватись як виготовлений в даній країні.

Регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів здійснюється на основі законодавчих актів, прийнятих в Україні: Закони України – “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини від” 23.12.97 р., “Положення про порядок вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів” від 05.01.91 р., “Про карантин рослин” від 30.06.93 р., “Про ветеринарну медицину від” 05.12.96 р., “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р., “Про відповідальність підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину” від 05.12.96 р. та ін.

Метою регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів є забезпечення безпеки життя та здоров’я людини, виробництво товарів із застосуванням дозволеної основної та допоміжної сировини, відповідно до вимог технологічного процесу, відповідність вимогам нормативних документів щодо якості та безпечності та ін.

Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими центральними органами виконавчої влади. Складовими його під час товаропросування є нагляд за додержанням нормативних документів, норм і правил, контроль за додержанням законодавчих актів України, атестація лабораторій, установ та ін.

Встановлення показників безпечності на харчові продукти та продовольчу сировину є обов’язковим для використання та державної реєстрації нормативних документів. Для цього виробник харчових продуктів повинен мати всю нормативну документацію, описання технологічних процесів, перелік сировини, що використовується при виробництві харчових продуктів, норми вмісту речовин в кінцевому харчовому продукті.

Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні та юридичні особи усіх форм власності, які займаються розробленням, виробництвом, транспортуванням, зберіганням, ввезенням, а також реалізацією, використанням, утилізацією або знищенням харчових продуктів і продовольчої сировини, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України, якщо вони є винними у порушенні вимог, які пред’являються до якості та безпечності товарів.

Кодекс України про адміністративне правопорушення передбачає накладання штрафів за правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції та сертифікації, наприклад, при випуску та продажу у роздрібних торговельних підприємствах (організаціях) продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки, тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від однієї до двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати (ст. 168); недотримання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції, тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від десяти до п’ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати (ст. 170); випуск продукції (товарів), реалізація (обмін) продукції (у тому числі імпортної) виробником або продавцем, виконання робіт, надання послуг підприємствам або громадянам-споживачам без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена чинним законодавством тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від двадцяти до ста мінімальних розмірів заробітної плати (ст. 170-1); неправомірне використання фірмового найменування, знаку для товарів та послуг або будь-якого маркування товару, неправомірне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а також самоімітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені тягне за собою накладання штрафу до п’ятдесяти мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої (ст. 164-3); реалізація, прийняття на комісію або зберігання з метою продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих алкогольних напоїв та тютюнових виробів тощо.

Невиконання постанов, розпоряджень приписів, висновків посадових осіб, держсанепідемслужби або порушення санітарного законодавства тягне накладання на осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, штрафу у таких розмірах: на громадян – від одного до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; на посадових осіб – від шести до двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, діяльність яких пов’язана з вирощуванням та заготівлею тварин, виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням і реалізацією тварин, продуктів та сировини тваринного і рослинного походження, з виробництвом та реалізацією засобів захисту тварин, здійсненням лабораторної діагностики та наданням ветеринарних послуг несуть відповідальність у вигляді штрафу за: порушення ветеринарних норм і правил, зоогігієнічних нормативів, крім тих, що передбачені цім Законом, - у розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян; порушення правил щодо карантину тварин або інших карантинних обмежень – у розмірі шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян; переміщення через державний кордон без обов’язкового проведення ветеринарно-санітарної експертизи підконтрольних ветеринарному нагляду вантажів – у розмірі вартості ввезеної продукції; виготовлення харчових продуктів із сировини тваринного походження, забороненої для використання, у тому числі з м’яса із трупів тварин, уражених електричним струмом, отруєних хімікатами, утоплених, вимушено дорізаних, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи тощо, - у розмірі вартості виготовлених продуктів та ін.

Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування завданих збитків у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до закону України “Про захист прав споживачів” на господарюючі суб’єкти накладається стягнення у вигляді штрафу за: випуск або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, - у розмірі п’ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги; випуск, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги; реалізацію небезпечного товару (отрути, отрутохімікату, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила та умови безпечного його використання – у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару; відсутність необхідної, доступної та достовірної інформації про товар, роботу, послугу – у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги та ін. [25,48]

 

Питання для самоконтролю

1. Поняття ідентифікації та її види.

2. Функції ідентифікації.

3. Засоби та критерії ідентифікації.

4. Поняття та об’єкти фальсифікації.

5. Види фальсифікації та їх характеристика.

6. Роль сертифікації у боротьбі з фальсифікацією.

7. Законодавче підґрунтя регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів.

8. Відповідальність виробників та продавців за забезпечення належної якості.