Предметний покажчик

Активність		Аскорбінометрія – 221
– йона – 19		– індикатори методу – 221
– коефіцієнт – 19		– редокс-потенціал системи
– компонентів рівноважної		АК/ДГАК – 222
системи – 14,15		– титрант методу – 221, 222
Амперометричне тирування – 290		Атомно-абсорбційний спектраль-
– визначення – 290		ний аналіз – 268
– електроди, що застосовуються в		– джерела випромінювання – 269
методі – 290		– методи аналізу – 270
– область застосування – 291		– область застосування – 270, 271
Аналіз		– суть методу – 268-271
– дистанційні методи – 11
– колориметричний – 10		Броматометрія – 213
– мікрокристалоскопічний – 10		– приготування робочого розчину
– неорганічний – 9		– 213
– органічний – 9		– індикатори методу – 213
– полярографічний – 10		– титрант методу – 213
– фазовий – 11		Буферні системи
– фізико-хімічний – 12		– визначення – 31
– хроматографічний – 10		– буферна ємність – 34
Аналітична хімія		– механізм буферної дії – 31-33
– завдання аналітичної хімії – 9		– склад – 31
Аргентометрія		– приготування буферної системи
– визначення – 176		– 34
– метод Мора – 176-177		– розрахунки рН – 33
– метод Фаянса-Ходакова-177
– метод Фольгарда – 177-179		Водневий показник (рН)
– індикатор – 178		– визначення – 17

Гідроліз солей – 23		– молярна маса еквівалента
– за аніоном – 24		речовини – 37
– за катіоном – 24		– розрахунки в кислотно-основних
– значення в якісному аналізі – 29-31		реакціях – 37
– розрахунок рН розчину		– розрахунки в окисно-відновних
гідролітично кислої солі – 27		реакціях – 38
– розрахунок рН розчину		– розрахунки в реакціях
гідролітично лужної солі – 26		комплексоутворення – 38
– розрахунок ступеня та констант гідролізу солі – 26-29		– розрахунки в реакціях осадження - 37
Гравіметричний аналіз		– фактор еквівалентності – 36-38
– вимоги до осадів – 127		Електролітична дисоціація – 40
– класифікація методів – 120		– активність йонів – 45
– критерії повноти осадження –121		– визначення електроліту – 40
– техніка осадження – 121		– гіпотеза йонізації Арреніуса – 41
– причини забруднення осадів		Каблукова – 41
– співосадження – 128		– йонізація сильних електролітів і
– адсорбція домішок – 128		дисоціація слабких електролітів- 42
– оклюзія – 129		– константа дисоціації слабких
– промивання осадів – 130,		електролітів – 46
– розрахунки – 131-134		– сильні електроліти – 43-47
– умови осадження аморфних		– слабкі електроліти – 43-47
осадів – 131		– ступінь дисоціації слабких
– умови осадження кристалічних		електролітів – 47
осадів – 131		– теорія сильних електролітів
		Дебая-Гюккеля – 42
Еквівалент речовини		Електрофоретичні методи аналізу – 293
– визначення – 36		– буфери для електрофорезу – 295
– кількість речовини еквівалента –37		– виявлення речовин на електрофореграмах – 296
– вплив електроосмосу – 295		– застосування до процесу
– диск-електрофорез – 300		дисоціації води – 16
– електричні заряди молекул високо–		– застосування до реакції
молекулярних сполук – 293,296		гідролізу солей – 24
– електрофорез (визначення) –51,293		– застосування до рівноважних
– електрофоретична рухливість		систем «розчин-осад» – 18
– 293- 295		– Кольрауша незалежного руху
– ізотахофорез (сутність методу)		йонів – 279
– 301-303		– Рауля–Вант-Гоффа – 40
– іонофорез (визначення) –296		– Релея розсіювання світла – 272
– кількісне визначення речовин на		– розведення Оствальда – 47
електрофореграмі – 296		– світлопоглинання Бугера-
– носії в електрофорезі–297,298-300		Ламберта-Бера – 251- 255,269
– прилади для електрофорезу – 299		– Стокса-Ломмеля – 258
– препаративний електрофорез –297		– Фарадея для електролізу
– проточний електрофорез–300–301		– 291
– різновидності електрофорезу
– 297, 299, 300		Індикатори
Емісійний спектральний аналіз – 264		– аргентометрії – 175
– визначення – 264		– аскорбінометрії – 222
– емісійні спектри – 264-266		– броматометрії – 213
– область застосування – 264		– визначення – 151
– полум’яна фотометрія – 267		– йодхлориметрії – 218
– принципи полум’яно – фотомет–		– кислотно-основні – 151, 154-160
ричних визначень – 267-268		– вибір при титруванні
– резонансні лінії – 265		– 158-160, 180-189
		– властивості – 154-160
Закон		– криві титрування – 160-172
– діючих мас – 14		– показник титрування–156,157

– помилки титрування та		– особливості приготування та
розрахунок – 169-172		стандартизації робочих розчинів
– представники (табл.)–161		– 221
– стрибок титрування – 163		– редокс потенціал системи
– класифікація – 151, 152		Е⁰[I₃]^-/3I^- – 218
–комплексонометричного титрування		– робочі розчини – 218, 219
– металохромні – 187		Йодхлориметрія – 217
– азобарвники – 189-192		– індикатори методу – 218
– мурексид – 193		– область застосування – 218
– оксихінони – 192		– приготування титранту – 217
– трифенілметанові – 188-189		– титрант методу – 217
– окисно-відновні – 208		Йонна сила розчину – 19
– роданідні комплекси – 187		Йонний добуток води – 16
– флуоресцентні – 194-196
– окисно-відновного титрування–196		Кислотно-основне титрування
– нітритометрії – 215		– визначення – 153
– хроматометрії – 214		– стандартизація титрантів –153-154
– церіметрії 217		– титранти методу – 153
Інтерферометрія – 262		Комплексонометричне титрування
– визначення – 262		– визначення – 181
– інтерферометр Релея (схема)		– криві титрування – 184
– 263		– індикатори методу – 186
– показник заломлення – 262		– металохромні – 187
		– азобарвники 189-191
Йодометрія – 218		– оксихінони – 192-193
– методи титрування – 2199		– мурексид – 193
– області застосування методу		– трифенілметанові – 188-189
– 219-220		– окисно-відновні – 196-198
		– роданідні комплекси – 187

– флуоресцентні – 194-196		– константа стійкості і нестійкості
– ліганди		– 64
– амінополікарбонові кислоти–182		– ліганди (визначення) – 61
– комплексон III (трилон Б)		– хелатні – 65
(структура) – 184		– маскування йонів – 60
– органічні поліаміни – 182		– схильність хімічних елементів
– підвищення вибірковості–201–203		до комплексоутворення – 69-73
– способи титрування – 199-201		– теорія поля лігандів – 62
– пряме – 199-200		– типи комплексів:
– зворотне – 200		– роданідні – 70
– титрування замісника – 200		– амоніачні – 63
– стійкість комплексів – 185-186		– ціанідні – 64
Комплексні сполуки		– типи конфігурацій - 66
– визначення - 60		Колоїдні системи
– електронна теорія Льюїса – 62		– агрегативна стійкість – 49
– загальна характеристика – 59		– адсорбційна теорія коагуляції
– ізомерія:		– 56-57
– іонізаційна – 65		– будова міцели AgI – 22, 53
– геометрична – 66, 67		– виникнення заряду
– оптична – 68		колоїдної частинки – 52 - 54
– йонні і ковалентні – 61, 62		– дзета-потенціал – 54
– координаційна теорія Верненра		– електрокінетичні явища – 53-54
– 60-61		– загальна характеристика – 47-51
– квантово-механічна теорія – 62		– кінетична і термодинамічна
– константи нестійкості деяких		стійкість – 50
комплексів (таблиця) – 72		– коагуляція – 55
– константи нестійкості		– колоїдоутворення в аналізі – 58
роданідних і ціанідних		– колоїдний стан речовини – 48-49
комплексів (таблиця) – 70		– методи отримання – 54-55

– поверхнева енергія в колоїдних		– рівноваги – 14, 15, 16
системах – 49		– швидкості реакції – 114
– подвійний електричний шар–51,52		Концентрація розчину
– розміри колоїдних частинок – 49		– визначення – 35
– седиментаційна стійкість – 49,50		– моль (визначення) – 36
– утворення міцели золя AgI – 22		– молярна (визначення) – 36
Кондуктометрія – 277		– молярна концентрація речовини
– аномальні рухливості йонів Н⁺ і		еквівалента (розрахунки) – 37-39
ОН^– у водних розчинах – 279		– титр робочого розчину за
– визначення – 277		речовиною, що визначається –35
– еквівалентна електропровідність		– титр розчину – 35
– 278		Кулонометричний аналіз – 291
– ефект Дебая-Фалькенгагена – 279		– індикатори методу – 292-293
– ефекти деформаційної та		– закон Фарадея для електролізу-291
орієнтаційної поляризації – 280		– кулонометричне титрування – 292
– закон Кольрауша незалежного		– пряма кулонометрія – 292
руху йонів – 279		– сутність методу – 291
– кондуктометричне титрування		– умови проведення електролізу-292
– 280-281
– одиниця електропровідності–277		Люмінесцентний аналіз – 256
– питома електропровідність – 278		– люмінесценція (визначення) – 256
– пряма кондуктометрія – 280		– системи класифікації
теорія Дебая-Онзагера		люмінесценції – 257
зменшення еквівалентної		– флуорометрія – 257
електропровідності – 279		– флуоресценція (визначення) – 257
Константа		– енергетичний і квантовий
– гідролізу солей – 24-28		виходи люмінесценції – 258
– дисоціації слабкої кислоти – 25		– закон Стокса-Ломмеля – 258
– дисоціації слабкої основи – 26		– область застосування –258-259

– розрахунки інтенсивності		– титранти методу – 215
флуоресценції – 258-259
– стоксовий зсув – 258		Одиниця кількості речовини
		еквівалента – 36
Меркуриметрія		Окисно-відновне титрування- 206
– визначення – 203		– індикатори – 208
– індикатори – 204		– класифікація методів – 206
– область застосування – 205		– криві титрування – 207
– робочі розчини – 203		– спряжені реакції – 207
Меркурометрія		Оптичні методи аналізу – 250
– визначення – 179		– класифікація – 250, 251
– індикатори методу – 179		– молярний коефіцієнт екстинції –251
– титранти методу – 179		– область застосування закону
Методи аналізу		Бугера-Ламберта-Бера – 252
– вираження чутливості		– оптична густина (визначення)–251
аналітичних реакцій – 85, 86		– показник поглинання світла – 251
– кількісного – 118		– спектр поглинання – 252
– якісного – 78-80		Осаджувальне тирування
		– визначення – 173
Нефелометричний та		– вимоги до реакцій – 173
турбідіметричний аналіз – 271		– індикатори – 174-175
– закон Релея розсіювання світла		– криві титрування – 174
– 272, 273
– застосування методів – 273		Перманганатометрія – 209
– нефелометри – 273		– визначення – 209
– суть методів – 271		– негативні сторони методу – 212
Нітритометрія – 214		– окисно-відновні потенціали
– індикатори – 215		систем – 209-210
– сутність методу – 214		– позитивні сторони методу – 212

– приготування та стандартизація		активності йонів (схема) – 282
робочих розчинів – 211		– електрохімічний ланцюг (схема)
Поляриметричний аналіз – 260		– 285
– визначення – 260		– йон-селективні електроди –285
– оптична активність речовин–261		– криві потенціометричного
– правообертаюча – 261		титрування – 286
– лівообертаюча – 261		– потенціометричне титрування –286
– кут обертання – 261-262		– пряма потенціометрія – 285, 286
– питоме обертання – 262
– площина поляризації поляризо-		Реактив
ваного променя – 261		– Чугаєва – 65-66
– поляризований промінь світла		Реакції
– 260		– зворотні і незворотні – 23,24
Полярографія – 387		– нейтралізації – 23
– область застосування – 290		Рефрактометричний аналіз – 259
– полярографічна установка		– визначення – 259
(схема) – 288		– область застосування – 260
– полярограма – 289		– показник заломлення – 260
– потенціал напівхвилі – 289		Розчинність
– полярографічний фон – 290		– вплив однойменних йонів на
– сутність методу – 287-280		розчинність малорозчинних
Потенціометричні методи аналізу		електролітів – 19
– визначення – 282		– малорозчинного осаду за
– електроди		рахунок пептизації – 21
– індикаторні – 283, 284		– умови переведення малорозчин-
– каломельний (схема) – 284		них сульфатів у карбонати – 20-21
– порівняння – 283
– скляні – 284		Системи якісного аналізу
– електродна система визначення		– аніонів – 83

– катіонів		Фотоколориметія – 253
– кислотно-лужна – 82- 83		– вибір світлофільтрів – 253-254
– сульфідна – 80-81		– визначення – 253
– систематичний і дробний методи		– типи фотоелектроколориметрів
– 83, 84		(схеми) – 254
Склад розчинів
– масова частка – 39		Хроматографія – 307
– мольна частка – 39		– адсорбційна – 309
– мольне відношення – 40		– адсорбенти – 309-311
– обємна частка – 39		– будова колонки для хромато-
		графії – 310
Сольовий ефект		– елюат 311
– визначення – 19		– вибір розчинника – 310
– вплив на розчинність		– завантаження колонки – 310
малорозчинного електроліту – 20		– сутність методу – 307-309
Спектрофотометрія – 254		– види – 308-309
– переваги над фотоколори-		– в тонкому шарі – 311
метрією – 255		– величина Rf – 312
– сутність методу – 254-256		– двомірна – 312
– характеристика спектро-		– область застосування – 312
фотометрів – 255, 256		– пластинки – 311, 312
		– сорбенти – 311
Титриметричний аналіз		– газова – 319
– кінцева точка титрування – 150,154		– адсорбент – 327, 328
– класифікація методів – 147		– визначення – 319
– основні поняття – 146		– газ-носій – 321-322
– прийоми титрування – 148		– газовий хроматограф (схема)
– точка еквівалентності – 150		– 320
		– детектори – 333-336

– потокові – 334		– колонки – 348, 349
– термоіонні – 334, 335		– область застосування – 349
– полум’яно-іонізаційні – 334		– сорбенти (таблиця) – 347-348
– електронзахоплюючі – 335		– сефадекси (характеристика)
– універсальний – 334		– 346
– нерухома фаза – 322, 325-327		– поліакриламідні – 348
– область застосування		– сутність методу – 346
– 319, 336		– техніка виконання – 348-349
– параметри колонок		– розподільна – 312, 314
– 329-331		– екстракція – 313-314
– твердий носій – 325- 327		– вплив факторів на величину
– історія впровадження методу – 307		Rf – 316-317
– йоннообмінна – 336		– види – 317
– іоніти		– проточна – 318
– аніоніти – 337, 339, 344		– одномірна – 318
– катіоніти – 337, 339, 340, 341, 343		– двомірна – 318
– матриці – 336, 340		– на папері – 315-318
– методи отримання – 337, 341		– сутність методу – 313
– обмінна ємність – 339, 340		Хроматометрія – 214
– ситовий розмір – 340		– індикатори методу – 214
– способи застосування – 338-340		– титрант методу – 214
– структура – 336, 344
– область застосування – 344-346		Церіметрія – 215
– сутність методу – 336		– визначення – 215
– типи йоннообмінної		– індикатори методу – 216-217
хроматографії – 338-339		– переваги методу – 216
– швидкість йонного обміну		– стандартизація робочих розчинів
– 343		– 216
– молекулярно-ситова – 346		– стандартні розчини – 215-216