Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—орбенти, що використовуютьс€ в молекул€рно-ситов≥й хроматограф≥њ




“ип сорбенту ћолекул€рна маса речовин, що розд≥л€ютьс€, ƒальтон “ип сорбенту ћолекул€рна маса речовин, що розд≥л€ютьс€, ƒальтон
ƒекстран —ефадекс G-10 —ефадекс G-25 —ефадекс G-50 —ефадекс G-100 —ефадекс G-200   <700 1000Ц5000 1500Ц3000 4000Ц150000 5000Ц800000 ѕол≥акрилам≥д Ѕ≥огель –2 Ѕ≥огель –6 Ѕ≥огель –150 Ѕ≥огель –300   200Ц2000 1000Ц6000 15000Ц 150000 60000Ц400000
јгароза —ефароза 6¬ —ефароза 4¬ —ефароза 2¬ Ѕ≥огель ј-0,5ћ Ѕ≥огель ј-15ћ Ѕ≥огель ј-150ћ   1∙106Ц4∙106 5∙106Ц20∙106 20∙106Ц40∙106 3000Ц50000 40000Ц15∙106 5∙106Ц150∙106 ”льтрогел≥ акрилам≥дагарози —ефакрил S-200 S-300 S-400 S-500 S-1000     1000Ц15000 10000Ц130000 10000Ц1200000   1000Ц80000 1000Ц750000 10000Ц2∙106 40000Ц20∙106 500000Ц100∙106

 

ƒекстринов≥ гел≥ застосовуютьс€ в основному дл€ фракц≥онуванн€ сферичних б≥омолекул.

√ел≥ на основ≥ агарози €вл€ють собою л≥н≥йн≥ пол≥мери, елементарною ланкою €ких Ї D-галактозо-3,6-анг≥дридо-L-галактоза. јгароза даЇ механ≥чно ст≥йкий гель за рахунок водневих звТ€зк≥в без поперечних зшивок. јгароза розчин€Їтьс€ в кипл€ч≥й вод≥, а при охолодженн≥ утворюЇтьс€ гель. ¬ умовах процесу гель-ф≥льтрац≥њ агароза стаб≥льна, але руйнуЇтьс€ при д≥њ кислот, луг≥в, окисник≥в.

ƒл€ наданн€ жорсткост≥ та х≥м≥чноњ ст≥йкост≥, особливо в лужних середовищах, сефарозу ≥нод≥ Ђзшиваютьї 2,3-д≥бромпропанолом. “ака сефароза може д≥€ти в д≥апазон≥ рЌ в≥д 3 до 14 ≥ витримувати нагр≥ванн€ до 1200—.

ƒл€ гель-ф≥льтрац≥њ використовуютьс€ також б≥огел≥ сер≥њ ј на агарозн≥й матриц≥.

—ефакрил €вл€Ї собою зернистий гель, €кий отримують зшиванн€м ал≥лдекстрину N,N'-метиленб≥сакрилам≥дом. —ефакрилов≥ гел≥ характеризуютьс€ г≥дроф≥льн≥стю, х≥м≥чною ≥нертн≥стю, працюють при рЌ в≥д 2 до 11.

ѕол≥акрилам≥дн≥ гел≥ отримують копол≥меризац≥Їю акрилам≥ду та N,N'- метиленб≥сакрилам≥ду. ѕорист≥сть та жорстк≥сть гелю визначаЇтьс€ в≥дсотковим вм≥стом у ньому пол≥меру, а розм≥р пор Ц ступенем зшиванн€ компонент≥в.

” пор≥вн€нн≥ з декстриновими та агарозними пол≥акрилам≥дн≥ гел≥ в≥др≥зн€ютьс€ тим, що можна отримувати б≥льш широкий спектр розм≥р≥в пор.

¬ молекул€рно-ситов≥й хроматограф≥њ меж≥ молекул€рних мас, в €ких в≥дбуваЇтьс€ фракц≥онуванн€ речовин, в першу чергу визначаютьс€ розм≥рами пор гелю. јле ≥ розм≥ри зерен пол≥меру теж мають значенн€. ≤з зб≥льшенн€м розм≥р≥в гранул прискорюЇтьс€ пот≥к елюенту ≥ пог≥ршуЇтьс€ розд≥ленн€. “ому дл€ анал≥тичних ц≥лей сл≥д застосовувати дуже мал≥ гранули сорбенту.  рупн≥ш≥ гранули застосовуютьс€ дл€ розд≥ленн€ значних к≥лькостей речовин, коли ступ≥нь розд≥ленн€ не маЇ б≥льшого значенн€, н≥ж швидк≥сть розд≥ленн€.

ƒл€ гель-ф≥льтрац≥њ, коли треба застосувати високий тиск, використовуютьс€ готов≥ ф≥рмов≥ колонки ≥з застосуванн€м крупнопористих сил≥кагел≥в у вигл€д≥ сферичних гранул д≥аметром 5 ≥ 10мкм, покритих спец≥альними речовинами дл€ пригн≥ченн€ сорбц≥њ на поверхн≥ сил≥кагелю.

 олонки дл€ хроматографуванн€ при низькому тиску готуютьс€ в лабораторних умовах. ¬иб≥р довжини та д≥аметра колонки визначаЇтьс€ обТЇмом розчину сум≥ш≥ речовин, що розд≥л€ютьс€, ≥ конкретними задачами. ¬≥д цього залежить сп≥вв≥дношенн€ висоти ≥ д≥аметра колонки. Ќаприклад, €кщо метою Ї знесоленн€ сум≥ш≥ високомолекул€рних речовин, в≥дношенн€ висоти до д≥аметра колонки може становити 10:1, дл€ фракц≥онуванн€ речовин це в≥дношенн€ може становити 100:1. ƒл€ фракц≥онуванн€ застосовуютьс€ довг≥ колонки до 3-4 метр≥в ≥ б≥льше.

Ѕ≥льш≥сть сорбент≥в, за вин€тком сефадекс≥в та б≥огел≥в типу –, постачаютьс€ у вигл€д≥ водних суспенз≥й, €к≥ перед внесенн€м у колонку спочатку фракц≥онують до вужчого д≥апазона розм≥р≥в, а пот≥м розвод€ть до потр≥бноњ консистенц≥њ.  олонки треба заповнювати сорбентом €комога однор≥дн≥ше. ¬≥д цього залежить €к≥сть розд≥ленн€ речовин. ќднор≥дн≥сть заповненн€ колонки сорбентом перев≥р€ють, пропускаючи кр≥зь колонку розчин забарвленоњ високомолекул€рноњ речовини.

«ам≥сть цил≥ндричноњ колонки можна застосувати тонкошаровий вар≥ант молекул€рно-ситовоњ хроматограф≥њ. Ќа скл€ну пластинку наноситьс€ тонкий шар (0,4-1мм) пористого гелю. ѕри цьому елююванн€ зд≥йснюЇтьс€ за рахунок руху р≥дини вздовж пластинки з однаковою швидк≥стю по вс≥й њњ ширин≥. «агальна швидк≥сть елююванн€ регулюЇтьс€ зм≥ною нахилу пластинки п≥д кутом в≥д 5 до 200. Ќа к≥нц≥ пластинки р≥вном≥рно розташовуютьс€ гноти з ф≥льтрувального паперу, €к≥ занурюютьс€ з другого краю в резервуари з елюентом. —ум≥ш речовин, що розд≥л€ютьс€, наноситьс€ на стартову л≥н≥ю у верхн≥й частин≥ пластинки.

√ель-ф≥льтрац≥€ в тонкому шар≥ маЇ високу чутлив≥сть та швидк≥сть розд≥ленн€, дл€ цього достатньо використанн€ малих к≥лькостей речовин, що анал≥зуютьс€, можливе одночасне досл≥дженн€ багатьох препарат≥в. ≤нод≥ тонкошарова гель-ф≥льтрац≥€ може доповнити або нав≥ть зам≥нити електрофорез та електрофокусуванн€.

÷ей метод застосовуЇтьс€ дл€ розд≥ленн€, визначенн€ молекул€рних мас та перев≥рки чистоти високомолекул€рних г≥дроф≥льних сполук.

І 90. «апитанн€ дл€ самоперев≥рки та контрольн≥ запитанн€
з хроматограф≥чних метод≥в анал≥зу

1. Ќавести класиф≥кац≥ю хроматограф≥чних метод≥в анал≥зу.

2. як≥ переваги хроматограф≥чних метод≥в розд≥ленн€ речовин над ≥ншими?

3. ” чому сутн≥сть адсорбц≥йноњ хроматограф≥њ?

4. як≥ Ї типи ≥зотерм адсорбц≥њ?

5. «а €ких умов можна розд≥лити молекули речовин на основ≥ адсорбц≥њ њх на поверхн≥ адсорбенту?

6. як≥ речовини використовуютьс€ €к адсорбенти в адсорбц≥йн≥й хроматограф≥њ?

7. як≥ речовини доц≥льно розд≥л€ти на пол€рних адсорбентах, а €к≥ на непол€рних ≥ чому?

8. як≥ розчинники доц≥льно застосовувати дл€ розд≥ленн€ пол€рних речовин?

9. як≥ вимоги предТ€вл€ютьс€ до вибору розчинника в адсорбц≥йн≥й хроматограф≥њ?

10. ” чому сутн≥сть колоночноњ адсорбц≥йноњ хроматограф≥њ?

11. ” чому сутн≥сть тонкошаровоњ адсорбц≥йноњ хроматограф≥њ?

12. Ќа €кому закон≥ базуЇтьс€ розпод≥льна хроматограф≥€. ¬ чому суть цього закону?

13. як≥ ≥снують види розпод≥льноњ хроматограф≥њ?

14. як≥ нос≥њ дл€ закр≥пленн€ одн≥Їњ з фаз використовують у розпод≥льн≥й хроматограф≥њ?

15. ўо таке Ђпро€вленн€ хроматограмиї?

16. ” чому сутн≥сть розпод≥льноњ хроматограф≥њ на папер≥?

17. який принцип повинен виконуватись при вибор≥ системи р≥дких фаз дл€ розпод≥льноњ хроматограф≥њ?

18. ўо таке Ђвеличина Rfї ≥ €кий њњ ф≥зичний зм≥ст?

19. „ому величина Rf хоча ≥ Ї табличною, але малопридатна дл€ ≥дентиф≥кац≥њ речовин на хроматограмах?

20. яким прийомом доц≥льно користуватис€ дл€ ≥дентиф≥кац≥њ речовин на хроматограмах розпод≥льноњ хроматограф≥њ?

21. як≥ ≥снують р≥зновиди паперовоњ розпод≥льноњ хроматограф≥њ за техн≥кою виконанн€? як≥ переваги ≥ недол≥ки цих р≥зновид≥в?

22. ўо таке метод проточноњ паперовоњ розпод≥льноњ хроматограф≥њ ≥ коли в≥н застосовуЇтьс€?

23. ” чому сутн≥сть одном≥рноњ ≥ двом≥рноњ розпод≥льноњ хроматограф≥њ?

24. як≥ Ї методи ви€вленн€ речовин на хроматограмах? ” €ких випадках застосовуЇтьс€ той, чи ≥нший метод?

25. як≥ ви€вл€ютьс€ недол≥ки одном≥рноњ хроматограф≥њ, у чому њх сутн≥сть ≥ €к≥ прийоми застосовують дл€ усуненн€ цих недол≥к≥в?

26. ўо Ї сп≥льне м≥ж розпод≥льною ≥ газовою хроматограф≥€ми?

27. як≥ Ї р≥зновиди газовоњ хроматограф≥њ?

28. ” чому сутн≥сть газор≥динноњ хроматограф≥њ?

29. як≥ основн≥ вимоги предТ€вл€Їтьс€ до р≥дких речовин при њх розд≥ленн≥ методом газор≥динноњ хроматограф≥њ?

30. як≥ речовини використовуютьс€ €к нос≥њ нерухомоњ фази у газор≥динн≥й хроматограф≥њ ≥ €к≥ вимоги предТ€вл€ютьс€ до них?

31. як≥ речовини використовуютьс€ €к нос≥њ рухомоњ фази у газор≥динн≥й хроматограф≥њ?

32. який показник Ї характерною величиною дл€ кожноњ речовини ≥ даноњ р≥дкоњ фази у газор≥динн≥й хроматограф≥њ?

33. як≥ типи детектор≥в застосовуютьс€ дл€ ви€вленн€ речовин, що розпод≥л€ютьс€ у метод≥ газор≥динноњ хроматограф≥њ? ” чому сутн≥сть цих детектор≥в?

34. як≥ област≥ застосуванн€ газор≥динноњ хроматограф≥њ?

35. ” чому сутн≥сть йоннообм≥нноњ хроматограф≥њ?

36. ƒайте характеристику сут≥ кат≥он≥т≥в ≥ ан≥он≥т≥в.

37. ” €ких формах застосовуютьс€ в йоннообм≥нн≥й хроматограф≥њ кат≥он≥ти? яка з цих форм б≥льш прийн€тна?

38. яка будова ≥ принципи д≥њ йоннообм≥нноњ колонки?

39. ўо таке обм≥нна Їмн≥сть ≥он≥ту?

40. якими критер≥€ми ≥он≥ту сл≥д користуватис€ при його вибор≥ дл€ розд≥ленн€ конкретних сполук?

41. ¬каж≥ть област≥ застосуванн€ йоннообм≥нноњ хроматограф≥њ в анал≥тичн≥й практиц≥?

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 805 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

396 - | 434 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.