Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕриклади розв'€занн€ задач




«адача 5.1. ƒва мильних пузир≥ рад≥усами R1 = 2 см та R2 =3 см зливаютьс€ в один. ¬изначити енерг≥ю, що вид≥л€Їтьс€ при цьому процес≥, €кщо коеф≥ц≥Їнт поверхневого нат€гу 0,045 Ќ/м.

–≥шенн€. ќск≥льки поверхн€ двох пузир≥в б≥льша за поверхню пузир€, що утворивс€ внасл≥док злитт€ њх в один, частина енерг≥њ поверхневоњ пл≥вки зв≥льн€Їтьс€. ¬≥домо, що при ≥зотерм≥чному зменшенн≥ поверхн≥ р≥дини на один квадратний метр буде вид≥л€тис€ енерг≥€, що чисельно дор≥внюЇ коеф≥ц≥Їнту поверхневого нат€гу р≥дини. “аким чином, дл€ знаходженн€ енерг≥њ, €ка вид≥литьс€ при злитт≥ двох пузир≥в в один, необх≥дно визначити, на €ку величину њх поверхн€ була б≥льша поверхн≥ новоутвореного пузир€. «овн≥шн€ поверхн€ двох пузир≥в до њх злитт€ буде

ƒл€ визначенн€ зовн≥шньоњ поверхн≥ пузир€, що утворивс€ внасл≥док злитт€ двох пузир≥в, потр≥бно знайти рад≥ус новоутвореного пузир€, €кий можна визначити з р≥вност≥ об'Їм≥в пузир≥в до та п≥сл€ њх злитт€, тобто

зв≥дки шуканий рад≥ус

ѕоверхн€ нового пузир€

«меншенн€ зовн≥шньоњ поверхн≥

ќск≥льки пузир маЇ дв≥ поверхн≥, то повне зменшенн€ поверхн≥ буде . ≈нерг≥€, що вид≥лилас€ при утворенн≥ нового пузир€, буде

¬≥дпов≥дь: 261,09×10-6 ƒж.

«адача 5.2. ¬изначити д≥аметр кап≥л€р≥в у папер≥, €кщо вода п≥дн≥маЇтьс€ в ньому на висоту Ќ = 30 см, а коеф≥ц≥Їнт поверхневого нат€гу води = 0,07 Ќ/м.

–≥шенн€. ¬исоту п≥дн€тт€ р≥дини в кап≥л€р≥ знаход€ть за формулою

зв≥дки д≥аметр кап≥л€р≥в

¬≥дпов≥дь: d = 9,5×10-5 м.

«адача 5.3. який тиск вод€ноњ пари поблизу крапл≥ води, рад≥ус €коњ R = 5×10-6 см, при температур≥ t = 10 ∞—, €кщо коеф≥ц≥Їнт поверхневого нат€гу води при 20 ∞— = 7,3×10-2 Ќ/м?

–≥шенн€.  рапл€ води маЇ опуклу поверхню, внасл≥док чого додатковий молекул€рний тиск поверхневоњ пл≥вки спр€мовано в середину крапл≥, а це ускладнюЇ "випаровуванн€'' молекул. « р≥дини вил≥тають молекули, €к≥ мають б≥льшу к≥нетичну енерг≥ю, а значить, ≥ б≥льшу швидк≥сть, а тому ≥ тиск пари над опуклою поверхнею буде б≥льший, н≥ж над плоскою та вв≥гнутою.

«≥ зб≥льшенн€м кривизни поверхн≥ тиск пари теж зб≥льшуЇтьс€.

“иск пари б≥л€ поверхн≥ вод€ноњ крапл≥ знаходимо за формулою

“иск насиченоњ пари , густину насиченоњ пари та р≥дини знаходимо з таблиць, а коеф≥ц≥Їнт поверхневого нат€гу при 10 ∞— - за формулою

ѕ≥дставл€ючи у формулу тиску пари числов≥ значенн€ величин, знаходимо

¬≥дпов≥дь: = 1255,7 ѕа.

 

«адача 5.4. ¬ода подаЇтьс€ у фонтан ≥з широкоњ посудини ≤ та виходить ≥з отвору II з≥ швидк≥стю 12 м/с. ƒ≥аметр посудини дор≥внюЇ 2 м, д≥аметр перер≥зу II дор≥внюЇ 2 см.

«найти: 1) швидк≥сть зниженн€ р≥вн€ води у посудин≥; 2) тиск, п≥д €ким вода подаЇтьс€ у фонтан; 3) висоту р≥вн€ h1 води в посудин≥ ≥ висоту h2 струмен€ води, €ка виходить ≥з фонтану.

–≥шенн€. 1. ѕроведемо поперечний перер≥з ≤ у посудиш на р≥вн≥ перер≥зу II фонтану. ќск≥льки площа S1 перер≥зу ≤ набагато б≥льша площ≥ S2 перер≥зу II, тод≥ висоту h1 р≥вн€ води в посудин≥ можна вважати дл€ малого пром≥жку часу сталою, а пот≥к - сталий.

ƒл€ сталого струмен€ води справедлива умова нерозривност≥ потоку v1S1=v2S2, зв≥дки знаходимо, що

або

ѕ≥дставл€ючи у цю формулу числов≥ значенн€ величин, вз€тих в одиниц€х системи —≤ та виконавши обчисленн€, знайдемо

« такою ж швидк≥стю буде знижуватис€ р≥вень води у посудин≥. як бачимо, ц€ швидк≥сть набагато менша пор≥вн€но з≥ швидк≥стю струмен€ води.

2. “иск , п≥д €ким вода подаЇтьс€ у фонтан, знайдемо з р≥вн€нн€ Ѕернулл≥. ” випадку теч≥њ в горизонтальн≥й трубц≥ воно маЇ вигл€д

¬раховуючи, що = 0 (п≥д цим тиском розум≥ють надлишковий над атмосферним тиском), з р≥вн€нн€ Ѕернулл≥ отримаЇмо

ќск≥льки v1<<v2, маЇмо

ѕ≥дставл€ючи числов≥ значенн€ величин, вз€тих в одиниц€х системи —≥. знаходимо

3. ¬исоту h1 р≥вн€ води у посудин≥ знайдемо ≥з сп≥вв≥дношенн€ , зв≥дки

ѕ≥дставл€ючи в останню формулу числов≥ значенн€ величин, вз€тих в одиниц€х системи —≤ та обчислюючи, маЇмо

«наючи швидк≥сть v2, з €кою вода викидаЇтьс€ фонтаном, знайдемо висоту h2, на €ку вона буде п≥дн≥матис€:

ѕ≥дкреслимо, що висота р≥вн€ води у посудин≥ дор≥внюЇ висот≥, на €ку п≥дн≥маЇтьс€ фонтан води.

¬≥дпов≥дь: ; h1=7,35м; h2=7,35м.

 

«апитанн€ дл€ самоконтролю

1. яка енерг≥€ називаЇтьс€ в≥льною енерг≥Їю поверхневоњ пл≥вки р≥дини та €к вона обчислюЇтьс€?

2. ўо таке крайовий кут та €ке його значенн€ у випадках повного змочуванн€ та незмочуванн€?

3. як≥ факти впливають на зм≥ну р≥вн€ р≥дини в кап≥л€р≥ та €к обчислюЇтьс€ висота р≥вн€?

4. „и зм≥нюЇтьс€ р≥вень води в кап≥л€р≥, €кщо його нахилити?

5. як тиск насиченоњ пари залежить в≥д кривизни поверхн≥ р≥дини?

6. „им в≥др≥зн€Їтьс€ ≥деальна р≥дина в≥д реальних р≥дин?

7. як≥ теч≥њ вважаютьс€ под≥бними?

8. який ф≥зичний зм≥ст числа –ейнольдса?

9. який ф≥зичний зм≥ст числа ‘рунда Ц F2=v 2/gl?

10. яку швидк≥сть називають критичною?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2105 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2236 - | 1958 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.