Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬имоги до осад≥в




—полука, у вигл€д≥ €коњ осаджують одну ≥з складових частин досл≥джуваного розчину, повинна бути практично нерозчинна у середовищ≥, з €кого ведетьс€ осадженн€. ѕрактично нерозчинною вважають таку сполуку, розчинн≥сть €коњ не перевищуЇ 10Ц5 моль/дм 3. ўоб зменшити розчинн≥сть осаду д≥ють надлишком осаджуючого реактиву.

–озчинн≥сть малорозчинних солей у систем≥ осад-розчин може п≥двищуватись при додаванн≥ до системи ≥нших сильних електрол≥т≥в. ÷е €вище називаЇтьс€ сольовим ефектом.

ѕричиною цього ефекту Ї те, що при додаванн≥ до насиченого розчину малорозчинного електрол≥ту розчину сильного електрол≥ту, €кий не маЇ з осадом однойменних йон≥в, йонна сила розчину п≥двищуЇтьс€. ¬насл≥док цього коеф≥ц≥Їнти активност≥ йон≥в малорозчинного електрол≥ту у розчин≥ зменшуютьс€ ≥ стають меншими в≥д одиниц≥. ÷е призводить до того, що розчинн≥сть малорозчинного електрол≥ту стаЇ б≥льшою величини добутку розчинност≥ цього електрол≥ту в чист≥й вод≥.

“аким чином, за теор≥Їю сильних електрол≥т≥в сольовий ефект обумовлений зменшенн€м коеф≥ц≥Їнт≥в активност≥ внасл≥док п≥двищенн€ йонноњ сили розчину при додаванн≥ сторонн≥х електрол≥т≥в.

¬насл≥док того, що йонна сила розчину залежить не т≥льки в≥д концентрац≥њ, але ≥ в≥д величини зар€д≥в йон≥в, то р≥зн≥ електрол≥ти, додан≥ в однаков≥й к≥лькост≥, дають р≥зний сольовий ефект.

ўоб розрахувати за масою осаду або за його грав≥метричною формою вм≥ст елемента, що визначаЇтьс€, €кий вид≥л€Їтьс€ в осад, грав≥метрична форма осаду повинна в≥дпов≥дати певному пост≥йному х≥м≥чному складу. —полуки зм≥нного складу, €кщо вони нав≥ть малорозчинн≥, непридатн≥ дл€ грав≥метричного анал≥зу.

ќсадженн€ треба проводити в умовах, €к≥ забезпечують отриманн€ осаду, €кий, по можливост≥, маЇ кристал≥чну структуру. ќсад кристал≥чноњ структури не повинен захоплювати сторонн≥х дом≥шок з розчину, що анал≥зуЇтьс€, тобто осад повинен бути х≥м≥чно чистим.

ќсадженн€ малорозчинноњ сполуки повинно бути по можливост≥ специф≥чним ≥ не супроводжуватись утворенн€м осад≥в ≥нших супутн≥х елемент≥в.

“аким чином, осад повинен бути практично нерозчинним, мати пост≥йний склад ≥ структуру, що забезпечуЇ усп≥шне ф≥льтруванн€, промиванн€ ≥ перетворенн€ його у певну грав≥метричну форму.

ѕричиною забрудненн€ осад≥в Ї сп≥восадженн€. —п≥восадженн€ обумовлено схильн≥стю де€ких сполук, добре розчинних у даному розчиннику, осаджуватись п≥д час утворенн€ осаду разом з малорозчинними сполуками, що випадають в осад. Ќаприклад, в≥дносно добре розчинний магн≥й оксалат осаджуЇтьс€ разом з малорозчинним кальц≥й оксалатом.

—п≥восадженн€ може бути насл≥дком того, що утворюЇтьс€ х≥м≥чна сполука м≥ж осаджуваною речовиною ≥ присутн≥ми у розчин≥ дом≥шками; утворюютьс€ зм≥шан≥ кристали, що складаютьс€ ≥з основноњ сполуки ≥ дом≥шок, €к≥ кристал≥зуютьс€ в одн≥й ≥ т≥й же кристал≥чн≥й форм≥.

«абруднюютьс€ осади також внасл≥док адсорбц≥њ на њх поверхн€х дом≥шок. „им б≥льша поверхн€ осаду, тим б≥льше забрудненн€ осаду. ƒо адсорбц≥њ б≥льш схильн≥ осади з розвиненою поверхнею, тобто аморфн≥ осади.

ѕроцес адсорбц≥њ зворотний, тобто адсорбован≥ частинки знаход€тьс€ у р≥вноваз≥ з частинками в розчин≥. «алежн≥сть к≥лькост≥ поглинутоњ речовини в≥д концентрац≥њ розчину при пост≥йн≥й температур≥ називаЇтьс€ ≥зотермою адсорбц≥њ. ÷€ залежн≥сть може бути виражена р≥вн€нн€м Ћенгмюра:

,

де n Ц к≥льк≥сть адсорбованоњ речовини за умови р≥вноваги;

n Ц максимально можлива к≥льк≥сть речовини, €ка може бути
адсорбована;

b Ц пост≥йна величина;

c Ц концентрац≥€ речовини в розчин≥.

јдсорбц≥€ йон≥в на поверхн≥ осаду описуЇтьс€ р≥вн€нн€м Ћенгмюра, проте маЇ де€к≥ особливост≥ у пор≥вн€нн≥ з адсорбц≥Їю молекул. ÷≥ особливост≥ повТ€зан≥ з виб≥рковою адсорбц≥Їю йон≥в йонним кристалом, а також ≥з зар€дом йон≥в. ” в≥дпов≥дност≥ з правилом ѕанета-‘а€нса-√ана осад адсорбуЇ з розчину т≥ йони, €к≥ утворюють найменш розчинну або найменш дисоц≥йовану сполуку з одним ≥з йон≥в осаду. ” першу чергу на поверхн≥ осаду адсорбуютьс€ йони, що вход€ть до складу осаду ≥ Ї у розчин≥ у надлишку. Ќаприклад, при осадженн≥ сульфат-≥он≥в йонами ¬а2+ з початку ≥ до повного осадженн€ ¬аSO4 на осад≥ будуть адсорбуватис€ -≥они, так €к в цей час вони Ї у надлишку, а п≥сл€ повного осадженн€ ¬аSO4, коли до розчину додаЇтьс€ надлишок бар≥й хлориду, адсорбуватись будуть вже йони ¬а2+. ÷≥ йони утворюють первинний шар, €кий досить м≥цно звТ€заний з осадом. ƒо йон≥в первинного шару прит€гуютьс€ йони протилежного зар€ду, €к≥ утримуютьс€ менш м≥цно ≥ утворюють так званий дифузний шар. ѕроти≥онами вторинного шару Ї йони, €к≥ утворюють найменш розчинну або найменш дисоц≥йовану сполуку з йонами первинного шару. јдсорбц≥€ йона зб≥льшуЇтьс€ ≥з зростанн€м його зар€ду.

ѕричиною забрудненн€ осаду може бути оклюз≥€ Ц захопленн€ утворюваним осадом розчинних дом≥шок, що спостер≥гаЇтьс€ при швидкому рост≥ кристал≥чних осад≥в. ѕри оклюз≥њ забрудненн€ осаду в≥дбуваЇтьс€ не т≥льки на поверхн≥, але ≥ всередин≥ його кристал≥в.

ќдною з основних причин оклюз≥њ Ї нер≥вноважна адсорбц≥€, коли швидк≥сть росту частинок осаду перевищуЇ швидк≥сть установленн€ адсорбц≥йноњ р≥вноваги. Ќаприклад, при осадженн≥ йон≥в йонами ¬а2+ на початку процесу, коли ще не вс≥ сульфат-≥они осадженн≥, йони будуть адсорбуватись на поверхн≥ ¬аSO4 у первинний шар, а у вторинний будуть прит€гуватись проти≥они Ц кат≥они дом≥шок. ѕри пов≥льному додаванн≥ осаджувача ¬аCl2 адсорбован≥ на осад≥ кат≥они дом≥шок внасл≥док зм≥щенн€ адсорбц≥йноњ р≥вноваги будуть зам≥щуватись на йони ¬а2+ ≥ кристали ¬аSO4 будуть рости. якщо ж розчин осаджувача ¬аCl2 додавати швидко, зм≥щенн€ адсорбц≥йноњ р≥вноваги в≥дбуваЇтьс€ лише частково ≥ адсорбован≥ йони (кат≥они дом≥шок) будуть частково захоплен≥ всередину кристалу ¬аSO4.

 р≥м нер≥вноважноњ адсорбц≥њ причиною оклюз≥њ може бути механ≥чний захват дом≥шок чи розчинника всередину кристалу при утворенн≥ осаду.

ƒл€ отриманн€ чистих осад≥в њх промивають дистильованою водою або в≥дпов≥дними розчинниками, а також переосаджують. ѕереосадженн€ пол€гаЇ в розчиненн≥ отриманого осаду з наступним його повторним осадженн€м.

 рупнокристал≥чн≥ осади, €к≥ легко ф≥льтруютьс€, промивають безпосередньо на ф≥льтр≥. јморфн≥ осади перед перенесенн€м на ф≥льтр промивають декантац≥Їю, зливаючи прозору р≥дину над осадом через ф≥льтр ≥ знову змучуючи осад промивною р≥диною ≥ знову зливаючи њњ. ѕромиванн€ декантац≥Їю часто застосовують при переосадженн≥. ѕри цьому первинний осад весь не перенос€ть на ф≥льтр, а п≥сл€ промиванн€ декантац≥Їю розчин€ють ≥ переосаджують.

ќсад на ф≥льтр≥ промивають невеликими порц≥€ми промивноњ р≥дини, так €к при одному ≥ тому ж обТЇм≥ промивних р≥дин багаторазова промивка невеликими порц≥€ми Ї б≥льш ефективною, н≥ж при меншому числ≥ раз≥в великими порц≥€ми р≥дини.

ƒл€ промиванн€ осад≥в воду застосовують р≥дко. «азвичай беруть розчин сол≥ амон≥ю, що маЇ загальний йон з осадом, розведений розчин амон≥аку чи н≥тратноњ кислоти або €когось ≥ншого електрол≥ту. ѕри вибор≥ промивноњ р≥дини враховуЇтьс€ розчинн≥сть осаду, можлив≥сть г≥дрол≥зу при промиванн≥ ≥ схильн≥сть осаду до пептизац≥њ. ўоб зменшити втрати при промиванн≥ осаду за рахунок розчинност≥, до промивноњ р≥дини ввод€ть електрол≥т, що маЇ загальний йон з осадом. «а правилом добутку розчинност≥ на€вн≥сть у розчин≥ загального йона буде знижувати розчинн≥сть осаду.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1619 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

745 - | 534 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.